Справа № 473/6617/25
Номер провадження 1-в/473/466/2025
іменем України
"19" грудня 2025 р. м. Вознесенськ
Суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
засудженого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Вознесенську Миколаївської області заяву засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який відбуває покарання в Державній установі «Вознесенська ВК №72», судимого:
- 18.04.2019 року Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області за ч. 3 ст. 187 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна,
про зарахування строку запобіжного заходу в строк відбуття покарання, -
ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням, в якому просить зарахувати йому строк запобіжного заходу в строк відбуття покарання із розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі за період з 17.09.2018 по 27.10.2020 на підставі Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення видів кримінальних покарань» від 23.08.2023 року.
В судовому засіданні засуджений просить зарахувати йому в строк цілодобового домашнього арешту, відповідно до ч. 7 ст. 72 КК України, один день позбавлення волі за три дні цілодобового домашнього арешту.
Прокурор у судовому засіданні вважав за необхідне частково задовольнити клопотання засудженого та зарахувати йому в строк покарання строк цілодобового домашнього арешту з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі відповідно до ч. 7 ст. 72 КК України (в редакції 2023 року) у період з 17.09.2018 по 23.04.2020.
Суд, вислухавши думку прокурора, вивчивши матеріали особової справи засудженого, прийшов до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 18.04.2019 року засудженого визнано винним за ч. 3 ст. 187 КК України та призначено покарання у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Згідно з матеріалами справи, у період з 17.09.2018 року по 23.04.2020 року до засудженого було застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Згідно ч. 7 ст. 72 КК України домашній арешт зараховується судом у строк покарання за правилами, передбаченими в частині першій цієї статті, виходячи із такого їх співвідношення три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.
Враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду (справа № 663/537/17), правові норми, які поліпшують становище особи, повинні застосовуватися з моменту набрання ними чинності до всіх правовідносин, на які вони поширюються. Оскільки нова редакція ст. 72 КК України поліпшує становище засудженого, вона підлягає застосуванню.
Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються судами при застосуванні таких норм права.
Враховуючи все вищевказане, суд вважає за необхідне зарахувати ОСОБА_4 , засудженому згідно вироку Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 18.04.2019 року, у строк покарання період його перебування під цілодобовим домашнім арештом з 17.09.2018 року по 23.04.2020 року включно, із розрахунку, що трьом дням цілодобового домашнього арешту відповідає один день позбавлення волі, що становить 195 днів позбавлення волі, оскільки відповідно до вироку Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 18.04.2019 року запобіжний захід засудженому залишено у вигляді цілодобового домашнього арешту до набрання вироком законної сили, а датою набрання законної сили вироку є 23.04.2020.
Керуючись, п. 2 ч. 2 ст. 539, ст. 372 КПК України, ст. 72 КК України (в редакції 2023 року), суд -
Клопотання задовольнити частково.
Зарахувати ОСОБА_4 , засудженому згідно вироку Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 18.04.2019 року в строк відбуття покарання, період його перебування під цілодобовим домашнім арештом з 17.09.2018 року по 23.04.2020 рік включно, із розрахунку, що трьом дням цілодобового домашнього арешту відповідає один день позбавлення волі, та становить 195 (сто дев'яносто п'ять) днів позбавлення волі.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області протягом 7 днів з моменту її проголошення.
Суддя ОСОБА_1