Справа № 466/6313/25
Провадження № 1-кп/466/761/25
19 грудня 2025 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1
секретаря с/з ОСОБА_2
з участю прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Львова обвинувальний акт у кримінальному провадження №12025141380000705 від 29.05.2025 року про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Грузії, одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України,-
встановив:
ОСОБА_6 , діючи умисно, всупереч Положенню про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року №576, Постанови Верховної Ради України від 17 червня 1992 року №2471-ХІІ "Про право власності на окремі види майна", Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберіганні, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року №662, у період із невстановленого слідством часу придбав бойові припаси та по 29 травня 2025 року, не маючи передбаченого законом дозволу на поводження з боєприпасами, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки зберігання бойових припасів, незаконно зберігав, без мети збуту, у приміщенні гаража, що знаходиться неподалік будинку №6, що по вулиці Городницькій у місті Львові предмети, які відповідно до висновку експерта є конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини, спорядженим корпусом наступальної дії осколкової ручної гранати РГ-42, промислового виготовлення, який відноситься до категорії вибухових речовин та придатний для здійснення вибуху. Модернізований уніфікований запал ручних гранат типу УЗРГМ-2 промислового виготовлення, який відноситься до категорії вибухових пристроїв та придатний до здійснення вибуху, а також,які при конструкційному поєднанні, утворюють наступальну осколкову ручну гранату РГ-42 промислового виготовлення, яка відноситься до категорії бойових припасів та придатна для здійснення вибуху.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, не заперечив фактичних обставин справи, просив його суворо не карати, розгляд справи просив проводити в спрощеному порядку.
Заслухавши думку учасників судового провадження та роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу, визначивши відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Отже, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, приходить висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, доведена повністю.
Дії обвинуваченого ОСОБА_6 слід вірно кваліфікувати за ч.1 ст.263 КК України, оскільки своїми умисними діями він вчинив незаконне придбання, зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Відповідно до ст.65 КК України, особі яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші особливості справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості скоєного злочину.
У відповідності до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2004р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, є щире каяття.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено.
Згідно положень ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених,а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином, а також конкретні обставини вчиненого злочину, щире каяття обвинуваченого, те, що він правдиво розповів про обставини вчиненого злочину, критично відноситься до своїх дій, особу обвинуваченого, а саме те, що на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, має постійне місце проживання.
На підставі наведеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_6 покарання в межах санкції ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі.
Суд прийшов до переконання, що виправлення та перевиховання ОСОБА_6 можливе без ізоляції від суспільства і до нього слід застосувати вимоги ст. ст. 75, 76 КК України.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова ОСОБА_7 від 30.05.2025 на вилучене майно в ході проведення огляду приміщення(типу гараж), розташованого за адресою АДРЕСА_1 , а саме: предмет зовні схожий на корпус гранати РГ-42, предмет зовні схожий на підривач типу УЗРГМ-2.
Речові докази, відповідно до постанови слідчого СВ ВП №1 ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_8 від 29.05.2025 про визнання речових доказів, а саме: предмет зовні схожий на корпус гранати РГ-42, предмет зовні схожий на підривач типу УЗРГМ-2, змиви з предмету схожого на корпус гранати, які зберігається в камері зберігання речових доказів - знищити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова ОСОБА_7 від 30.05.2025 на вилучене майно в ході проведення огляду приміщення(типу гараж), розташованого за адресою АДРЕСА_1 , а саме: металевий ключ від приміщення (типу гараж), розташованого за адресою АДРЕСА_1 - скасувати.
Речовий доказ, відповідно до постанови слідчого СВ ВП №1 ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_8 від 29.05.2025 про визнання речових доказів, а саме: металевий ключ від приміщення (типу гараж), розташованого за адресою АДРЕСА_1 - повернути власнику.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави витрати на проведення експертиз в загальній сумі 5 794,1 гривні.
Запобіжний захід ОСОБА_6 , на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова від 30.05.2025 року, обрано у виді тримання під вартою, з визначенням застави в розмірі 58 400,00 грн.
ОСОБА_6 звільнено з-під варти 06 червня 2025 року із державної установи у зв'язку з внесенням застави 02 червня 2025 року заставодавцем ОСОБА_9 на рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Львівській області UA598201720355219002000000757 (ЄДРПОУ 26306742), відкритий в Державній казначейській службі України.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ч.3 ст.349, ст.ст.368, 370, 373, 374, 376, 394 КПК України, ст.ст.75,76 КК України, суд,-
ухвалив:
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_6 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий термін 2 (два) роки.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_6 :
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Іспитовий строк рахувати засудженому з часу постановлення вироку (з 19.12.2025 року).
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова ОСОБА_7 від 30.05.2025 на вилучене майно в ході проведення огляду приміщення (типу гараж), розташованого за адресою АДРЕСА_1 , а саме: предмет зовні схожий на корпус гранати РГ-42, предмет зовні схожий на підривач типу УЗРГМ-2.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова ОСОБА_7 від 30.05.2025 на вилучене майно в ході проведення огляду приміщення (типу гараж), розташованого за адресою АДРЕСА_1 , а саме: металевий ключ від приміщення (типу гараж), розташованого за адресою АДРЕСА_1 - скасувати.
Речові докази, відповідно до постанови слідчого СВ ВП №1 ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_8 від 29.05.2025 про визнання речових доказів, а саме: предмет зовні схожий на корпус гранати РГ-42, предмет зовні схожий на підривач типу УЗРГМ-2, змиви з предмету схожого на корпус гранати, які зберігається в камері зберігання речових доказів - знищити.
Речовий доказ, відповідно до постанови слідчого СВ ВП №1 ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_8 від 29.05.2025 про визнання речових доказів, а саме: металевий ключ від приміщення (типу гараж), розташованого за адресою АДРЕСА_1 - повернути власнику.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави витрати на проведення експертиз в загальній сумі 5 794,1 гривні.
Запобіжний захід ОСОБА_6 у вигляді застави в розмірі 584 400 (п'ятдесят вісім тисяч чотириста грн) - залишити в силі до набрання вироком законної сили.
Після набрання вироком законної сили заставу в розмірі 584 400 (п'ятдесят вісім тисяч чотириста грн) повернути заставодавцю ОСОБА_9 , яку вона внесла 02 червня 2025 року на рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Львівській області UA598201720355219002000000757 (ЄДРПОУ 26306742), відкритий в Державній казначейській службі України.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок складено та проголошено 19.12.2025р.
Суддя ОСОБА_1