Справа № 455/2466/25
Провадження № 2-а/455/29/2025
Іменем України
19 грудня 2025 року м.Старий Самбір
Старосамбірський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Івасенко С.М.,
секретаря судового засідання Бобельської Н.М.,
за участю:
представника позивача - адвоката Грошева І.О.
представника відповідача - Лубоцького Б.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці про скасування постанови в справі про порушення митних правил №1536/UA209000/25,
01 грудня 2025 року ( на штампі вхідної кореспонденції помилково вказано жовтень) представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Грошев В.І., звернувся до суду з позовом до Львівської митниці, просить постанову у справі про порушення митних правил від 18 листопада 2025 року скасувати, а провадження у справі закрити.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваною постановою у справі про порушення митних правил на ОСОБА_1 ( надалі - позивач) накладено стягнення у вигляді 17000 грн за те, що він ніби то вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 481 МК України, а саме не вивіз транспортний засіб за межі України до 06 жовтня 2025 року. Зазначає, що Торгово-промислова палата України оприлюднила лист від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 про те, що військова агресія рф проти України є форс-мажором. Оскільки з 24.02.2022 року по цей час діє форс-мажорна обставина ( обставина непереборною сили), відповідачем неправомірно не застосовано вимоги ч.1 ст. 460 Митного кодексу України. Також зазначає, що в розумінні ч.2 ст. 459 Митного кодексу України він не є суб'єктом правопорушення, зазначеного в оскаржуваній постанові.
02 грудня 2025 року суд прийняв справу до розгляду та відкрив провадження у справі. Надав можливість відповідачу надати відзив на позовну заяву.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні.
У відзиві на позовну заяву зазначив, що позивач пропустив строк, встановлений ст. 289 КУпАП, для подачі скарги, з приводу пропуску цього строку з поважних причин жодних аргументів не навів. Матеріали справи не містять ознак повідомлення про дію обставин непереборної сили ні від суб'єкта ЗЕД, від імені якого здійснював свої повноваження водій, ні від особи позивача. Саме позивач заявляв причіп «Schmitz Cargobull» реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN N? НОМЕР_2 з метою «комерційне призначення» в митний режим «тимчасове ввезення до 60 днів».
Суд призначив розгляд справи на 08 грудня 2025 року. 08 грудня 2025 року відклав розгляд справи відклав на 12 грудня 2025 рік. 12 грудня 2025 року відклав розгляд справи на 19 грудня 2025 року.
19 грудня 2025 року з'явилися представники позивача та відповідача в режимі ВКЗ. Позивач був належним чином повідомлений про місце, дату та час судового засідання, в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив. Враховуючи, що він представлений професійним правником, суд вважає, що справу можна розглядати без його участі. Окрім того, у цій категорії справ неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого про місце, дату та час судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, здійснивши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також проаналізувавши їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, суд встановив такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
21 жовтня 2025 року державна інспекторка митного поста «Мостиська» у присутності позивача склала протокол про порушення митних правил 1536/UA209000/2025. Позивачу роз'яснено його права, передбачені ст. 498 МК України. У протоколі позивач зазначив, що зауважень до протоколу немає, пояснення надасть при розгляді справи. Проінформований, що розгляд справи відбудеться 18 листопада 2025 року.
Згідно із змісту постанови № 1536/UA209000/2025 від 18 листопада 2025 року, складеної заступником начальника Львівської митниці Хомутянський В.В., 21 жовтня 2025 року о 23 год 16 хв в зону митного контролю по смузі руху «червоний коридор» пункту пропуску «Шегині-Медика» митного поста «Мостиська» Львівської митниці заїхав транспортний засіб комерційного призначення «MAN TGX», реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN № НОМЕР_4 з причепом, реєстраційний номер НОМЕР_5 , VIN № НОМЕР_2 , під керуванням громадянина України ОСОБА_1 , який прямував з України до Польщі.
Шляхом здійснення оперативного запиту до ЄАІС та на підставі аналізу переміщень за даними ФМ «Журнал пасажирського пункту пропуску» та «Диспечер зони митного контролю» АСМО «Інспектор» з'ясовано, що громадянин України ОСОБА_1 , 07.08.2025 року о 02:39:18 через митний пост «Ужгород-автомобільний» Закарпатської митниці ввіз на митну територію України причіп «Schmits Cargobull», реєстраційний номер НОМЕР_5 , VIN № НОМЕР_2 , з метою «комерційне призначення» в митному режимі «тимчасове ввезення до 60 днів».
Строк тимчасового ввезення вказаного транспортного засобу комерційного призначення на митну територію України встановлений митним органом до 06.10.2025 року.
Станом на 21.10.2025 року в АСМО »Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби, інформація щодо вивезення причепу «Schmits Cargobull», реєстраційний номер НОМЕР_5 , VIN № НОМЕР_2 за межі митної території України чи поміщення його в інший митний режим згідно митного законодавства України відсутня.
Перевірив наявність чи відсутність обставин непереборної сили.
Встановив, що позивач перевищив строк тимчасового ввезення транспортного засобу на митну територію України більше ніж на десять діб, але не більше ніж на двадцять діб та є підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст. 481 МК України.
Копію цієї постанови позивач отримав 18 листопада 2025 року.
До суду позивач через свого представника звернувся 28 листопада 2025 року, що підтверджується копією поштового відправлення №7901200174464.
Предметом спору у цій справі є перевірка законності постанови у справі про порушення митних правил № 1536/UA209000/2025 від 18 листопада 2025 року, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено частини 3 статті 481 МК України.
В даному випадку, позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за перевищення строку тимчасового ввезення транспортного засобу комерційного призначення на митну територію України.
Щодо строку оскарження постанови
Суд не погоджується з позицією відповідача про те, що позивач пропустив строк на оскарження постанови № 1536/UA209000/2025 від 18 листопада 2025 року.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ст. 289 КУпАП та ч.2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок ( ч.1 ст. 120 КАС України).
Відповідно до ч.9 ст. 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
У цій справі оскаржувана постанова винесена 18 листопада 2025 року. 10-денний строк на оскарження закінчився 28 листопада 2025 року. Оскільки представник позивача подав позов 28 листопада 2025 року засобами поштового зв'язку, то строк на оскарження постанови від 18 листопада 2025 року позивач не пропустив.
Щодо суті спору
Причіп «Schmits Cargobull», реєстраційний номер TK1596GP, VIN № НОМЕР_2 саме позивач 07.08.2025 року ввіз на митну територію України в режимі тимчасового ввезення терміном до 60 днів, а вивозив 21 жовтня 2025 року, тобто з пропуском відповідного строку більше ніж на десять діб, але не більше ніж на двадцять діб. Ці обставини підтверджуються даними АСМО. Ні позивач, ні його представник не ставили під сумнів достовірність внесених відомостей до автоматизованої системи митниці чи про їх фальсифікацію.
Відповідно до пункту 25 частини 1 статті 4 МК України митний режим - комплекс взаємопов'язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення.
Згідно з пунктом 37 частини 1 статті 4 МК України, перевізник - особа, яка переміщує товари або бере на себе зобов'язання та відповідальність за переміщення товарів через митний кордон України та/або митною територією України.
Пунктом 59 статті 4 МК України визначено, що транспортні засоби комерційного призначення - будь-яке судно (у тому числі самохідні та несамохідні ліхтери та баржі, а також судна на підводних крилах), судно на повітряній подушці, повітряне судно, автотранспортний засіб (моторні транспортні засоби, причепи, напівпричепи) чи рухомий склад залізниці, що використовуються в міжнародних перевезеннях для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів разом з їхніми звичайними запасними частинами, приладдям та устаткуванням, а також мастилами та паливом, що містяться в їхніх звичайних баках упродовж їхнього транспортування разом із транспортними засобами комерційного призначення.
Відповідно до статті 105 МК України у митний режим тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами поміщуються виключно: товари, транспортні засоби комерційного призначення, зазначені у статті 189 цього Кодексу та в Додатках B.1-B.9, C, D до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік), на умовах, визначених цими Додатками.
Згідно з частинами 1-3 статті 189 МК транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для переміщення товарів та/або пасажирів через митний кордон України, можуть тимчасово ввозитися на митну територію України без справляння митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Тимчасово ввезені на митну територію України транспортні засоби комерційного призначення підлягають вивезенню без внесення в їх конструкцію будь-яких змін (без урахування природного зношення, витрати пально-мастильних матеріалів та необхідного ремонту). Тимчасове ввезення транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України допускається за умови, що такі транспортні засоби не використовуватимуться для внутрішніх перевезень на митній території України.
Статтею 103 МК України визначено, що тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.
Статтею 108 МК України визначені строки тимчасового ввезення.
Якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до митного органу призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний: 1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; 2) терміново повідомити найближчий митний орган про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу ( стаття 192 МК України).
Відповідно до частини 3 статті 481 МК України перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на десять діб, але не більше ніж на двадцять діб тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з частиною 1 статті 460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
Ця норма визначає умови звільнення особи від відповідальності за перелічені порушення митних правил, якими є: аварія, дія обставин не переробної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами.
Отже, згідно норм діючого законодавства перевізник звільняється від відповідальності за статтею 481 Митного кодексу України у разі наявності факту аварії або дії обставин непереборної сили за умови документального підтвердження такого факту та вчасно (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) письмового повідомлення найближчого митного органу про обставини події.
З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено режим воєнного стану.
У зв'язку із запровадженням військового стану Торгово-промислова палата України оприлюднила лист від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, яким засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), тобто військову агресію Російської Федерації проти України, підтвердивши, що дані обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб.
Це означає, що введення воєнного стану на території України є форс-мажором та є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язань, але тільки в тому випадку, якщо саме ця обставина стала підставою для їх невиконання . Тобто, необхідно довести зв'язок між невиконанням зобов'язань та воєнними діями в Україні.
Тобто, саме по собі введення воєнного стану, без доведення учасником справи причинно-наслідкового зв'язку між його введенням та пропуском процесуального строку, не свідчить про поважність причин такого пропуску, а отже, не є підставою для його поновлення.
Ні позивач, ні його представник не пояснили яким чином введення режиму воєнного стану в березні 2022 року вплинуло на неможливість своєчасного вивезення транспортного засобу з митної території України в жовтня 2025 року через митницю на західному кордоні України, тому відповідач правомірно не застосував вимоги ч.1 ст. 460 МК України.
Доводи позивача про те, що він не є ані власником транспортного засобу, ані посадовою особою підприємства, якому належить транспортний засіб, а тому не є суб'єктом відповідальності за ч. 3 ст. 481 МК України є безпідставними з огляду на те, що п. 37 ст. 4 МК України визначено, що перевізник - особа, яка переміщує товари або бере на себе зобов'язання та відповідальність за переміщення товарів через митний кордон України та/або митною територією України. Відповідно особою, яка безпосередньо переміщувала транспортний засіб та взяла на себе зобов'язання про дотримання митного режиму є позивач.
Суд враховує суперечливу позицію позивача. З одного боку стверджував, що наявні форс-мажорні обставини, які не тягнуть за собою адміністративної відповідальності за вчинене, а з іншої сторони - що він не є суб'єктом відповідальності.
Оцінюючи в сукупності обставини, на яких ґрунтуються заявлені позивачем вимоги, аналізуючи надані сторонами докази, на які вони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, суд вважає, що позовна заява про скасування постанови у справі про порушення митних правил задоволенню не підлягає, оскільки стороною позивача не надано достатніх, належних та допустимих доказів, які б в сукупності свідчили про наявність правових підстав для задоволення позову.
Керуючись ст. 241-243,245,246,250,286, 295 КАС України,
В задоволені позовної заяви ОСОБА_1 до Львівської митниці про скасування постанови в справі про порушення митних правил № 1536/UA209000/25 відмовити.
Апеляційну скаргу на судове рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 19 грудня 2025 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: Львівська митниця, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДР43971343, місце знаходження: м.Львів, вул. Костюшка, 1.
Суддя С.М. Івасенко