Справа № 462/9564/25
провадження 2-н/462/2439/25
19 грудня 2025 року, суддя Залізничного районного суду міста Львова Ліуш А.І. розглянувши матеріали заяви Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуг,-
так, судом було встановлено, що Львівське міське комунальне підприємство «Львівводоканал» звернулося із заявою про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з боржників заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги.
Перевіряючи матеріали заяви про видачу судового наказу на відповідність вимогам ст. 163 ЦПК України, суд знаходить підстави для відмови у видачі судового наказу, виходячи з наступного.
Так, відповідно до п. 2 ч. 3 ст.163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника.
Згідно ч. 1 ст. 62 ЦПК України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи; свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Згідно ч. 3 ст. 62 ЦПК України, довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Так, на підтвердження повноважень представника Бегей Н.В., суду було надано довіреність від 08 жовтня 2025 року, згідно якої Львівське міське комунальне підприємство «Львівводоканал» в особі директора Ваньковича Д., уповноважив Бегей Н.В., бути представником довірителя.
Крім того, суду було надано виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, згідно якої керівником значиться Ванькович Д.М.
В той же час, згідно вказаної ж виписки Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, органами управління значиться наглядова рада, а не директор.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що подані до матеріалів справи документи не дають можливості беззаперечно встановити наявність у директора Ваньковича Д. належних та достатніх повноважень на вчинення від імені Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» дій щодо делегування представницьких повноважень третім особам. Так, сам по собі факт зазначення особи як керівника у відомостях Єдиного державного реєстру не є безумовним підтвердженням обсягу її управлінських повноважень, зокрема права одноосібно видавати довіреності на представництво юридичної особи в суді, з огляду на те, що в самому витягу чітко зазначено, що органами управління значиться наглядова рада, а не директор.
За таких обставин, з урахуванням того, що органом управління підприємства відповідно до реєстраційних даних визначена наглядова рада, а не директор, у суду відсутні належні та допустимі докази того, що Ванькович Д. був уповноважений діяти від імені підприємства у частині надання представницьких повноважень іншим особам, що, у свою чергу, виключає можливість визнання поданої довіреності належним підтвердженням повноважень представника.
Таким чином, особою, яка підписала та подала до суду заяву про видачу судового наказу, належним чином не підтверджено своїх повноважень на вчинення таких дій від імені та в інтересах заявника та не надано відповідних на це документів.
Суд вважає за необхідне відмовити у видачі судового наказу за вимогою стягувача, про видачу судового наказу оскільки заява про видачу судового наказу подана з порушенням вимог статті 163 ЦПК України.
Відмова у видачі судового наказу із зазначених судом підстав, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою у встановленому порядку розділом ІІ ЦПК України, після усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст.161,165, 261 ЦПК України, суддя,-
в задоволенні заяви Львівського комунального підприємства «Львівводоканал» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуг заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги,- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: А.І. Ліуш