Справа №443/1599/25
Провадження №2-а/443/35/25
іменем України
19 грудня 2025 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Павліва А.І.,
секретар судового засідання Стасів С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Тернопільській області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, інспектор СПД (смт. Козова) Відділу поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського районного управління поліції капітан поліції Бей Степан Степанович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
встановив:
Стислий виклад позиції сторін.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Дмитрович Н.В. подала до суду позов до Головного управління Національної поліції у Тернопільській області (відповідач), третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, інспектор СПД (смт. Козова) Відділу поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського районного управління поліції капітан поліції Бей Степан Степанович, у якому просить скасувати постанову серія ЕНА №5704169 від 12.09.2025 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору покликається на те, що 12 вересня 2025 року ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Trafic д.н.з. НОМЕР_1 по автодорозі Стрий-Дніпро-Ізварне. У ділянці дороги 106 км попереду нього рухалася колона із шести транспортний засіб зі швидкістю 25 км за год. За даних обставин він вимушений був здійснив об'їзд вказаних транспортних засобів та перетнувши суцільну смугу. Його зупинив інспектор СПД (смт. Козова) Відділу поліції №1 (м.Бережани) Тернопільського районного управління поліції капітан поліції Бей Степан Степанович та повідомив йому, що він вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП, перетнувши суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1., яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків та порушив пункт 34 ПДР. Постанова є протиправною та підлягає скасуванню з наступних підстав. У постанові відсутні будь-які докази, які б вказували про вчинення ним адміністративного правопорушення, а саме відсутній автоматичний запис про вчинення ним адміністративного правопорушення, відсутні покази свідків. Інспектор при винесенні постанови не керувався жодним допустимим доказом, який би стверджував його вину у скоєнні правопорушення. Зазначену розмітку дозволяється перетинати: при об'їзді нерухомої перешкоди, якщо неможливо об'їхати в інший спосіб; при обгоні транспортного засобу, що рухається зі швидкістю менше ніж 30 км/год; якщо праворуч від неї нанесена переривчаста лінія (це вже буде розмітка 1.11). Винесена постанова не відповідає вимогам статті 283 КУпАП, так як в ній не зазначено порядок її оскарження.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (а.с.26-33), в обґрунтування якого покликаючись на те, що підтвердженням порушень вимог ПДР та норм КУпАП є надані поліцейськими відеоматеріали фіксації порушення. Так на відеозаписі із відеореєстратора, що розміщений у службовому автомобілі, чітко зафіксовано момент порушення п.34 ПДР України водієм транспортного засобу марки Renault модель Trafic, д.р.н. НОМЕР_1 , а саме здійснення обгону попутного транспортного засобу під час якого водій перетнув горизонтальну дорожню розмітку 1.1. Також, на відеозаписах зображено рух транспортного потоку, мітяться повідомлення поліцейським Бей С.С. водію ОСОБА_1 причини зупинки транспортного засобу, ознайомлення із відеозаписом, на якому зафіксований момент порушення ним п.34 ПДР України, та зафіксований момент ознайомлення із правами відповідно до cт. 268 КУпАП позивача ОСОБА_1 . Зазначає, що представником позивача не надано жодних доказів руху транспортного потоку із швидкістю менше 30 км/год. Поліцейським, як посадовою особою, що наділена дискредиційними повноваженнями, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням докази порушення позивачем ПДР України, маючи відповідні повноваження зроблено висновок про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Підстав для умисного спотворення обставин події у працівників поліції не було. Адміністративна постанова є обґрунтованою та законною.
Позивач та його представник у судове засідання не з'явилися, однак представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності та підтримання позовних вимог.
Представник відповідача у судове засідання не з'явилася, однак у поданому відзиві на позовну заяву просить суд справу розглянути за її відсутності.
Заяви, клопотань, подані учасниками справи.
Позивачем подано заяву про долучення до матеріалів справи квитанції (а.с.15).
Представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.68-70, 71), заяву про заміну неналежного відповідача (а.с.72-74, 75), заяву про розгляд справи за їх відсутності та підтримання позовних вимог (а.с.87, 88).
Представником відповідача Управління патрульної поліції у Тернопільській області подано клопотання про заміну неналежного відповідача (а.с.65-66).
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 22.09.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк п'ять днів на усунення її недоліків (а.с.10-11).
Ухвалою від 29.09.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.17-18).
Ухвалою судового засідання від 04.11.2025 залучено до участі у справі співвідповідача ГУ НП у Тернопільській області (а.с.50-51).
Ухвалою судового засідання від 24.11.2025 відкладено розгляд справи (а.с.76-77).
Також, судом оприлюднено на веб-порталі Судової влади України повідомлення про дату, час та місце судового розгляду адміністративної справи №443/1599/25 (а.с.23, 46, 62, 84).
Зважаючи на вимоги статей 194, 205 та частини 4 статті 229 КАС України, судом 19.12.2025 проведено розгляд справи за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Вирішено клопотання сторони позивача про заміну неналежного відповідача Управління патрульної поліції у Тернопільській області належним відповідачем Головним управлінням Національної поліції у Тернопільській області.
З урахуванням ухвалення цього рішення за відсутності учасників справи, датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення.
Позиція суду.
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню повністю виходячи з такого.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5704169 від 12.09.2025 ОСОБА_1 12.09.2025 о 12 год 14 хв дорога М-30 Стрий-Дніпро-Ізварине 106 км керуючи транспортним засобом Рено Трафік д.н.з. НОМЕР_1 перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1., яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків руху, чим порушив пункт 34 Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 122 КУпАП, у зв'язку з чим на нього накладено стягнення у виді штрафу (а.с.6).
На відеозаписах з відеореєстратора службового автомобіля міститься інформації про обставини, які мали місце 12.09.2025 за участю транспортного засобу Рено Трафік д.н.з. НОМЕР_1 (а.с.38).
Зміст спірних правовідносин.
Спірні правовідносини носять публічно-правовий характер та виникли між сторонами у зв'язку з незгодою позивача з рішеннями суб'єкта владних повноважень щодо порушення позивачем Правил дорожнього руху та накладення, у зв'язку з цим, на нього адміністративного стягнення у виді штрафу.
Норми права, які застосував суд.
Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до диспозиції частини 1 статті 122 КУпАП адміністративним правопорушенням є порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг.
Горизонтальна розмітка має таке значення: 1.1 (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків (осьова розмітка) на дорогах з двома чи трьома (2 + 1) смугами руху в обох напрямках, позначає межі смуг руху у попутному напрямку (розділювальна розмітка), позначає межі проїзної частини, на які в'їзд заборонено (напрямні острівці та острівці безпеки); розділяє пішохідний і велосипедний рух на суміжних пішохідних та велосипедних доріжках, позначених знаком 4.18; розділяє смуги на велосипедних доріжках з двостороннім рухом у разі наближення до велосипедного переїзду, позначеного розміткою 1.15.
Згідно з приписами абзаців 2 та 3 пунктів 1.39.1-1.39.2 1.39.1 лінії 1.1 і 1.3 перетинати забороняється. Лінію розмітки 1.11 перетинати заборонено з боку суцільної лінії розмітки. Лінію 1.2, якою позначено край проїзної частини, перетинати дозволяється (якщо це не заборонено встановленими дорожніми знаками). Як виняток, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати лінію 1.1 для об'їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об'їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Так, відповідно до приписів статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП).
Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.
Згідно з положеннями частини 1 статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Нормою частини 2 статті 251 КУпАП визначено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За змістом статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина 1 статті 2 КАС України).
Частина 2 статті 77 КАС України встановлює, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників (частина 1 статті 78 КАС України).
Узагальнені обставини, встановлені судом.
Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що уповноваженою особою (поліцейським) 12.09.2025 ухвалено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5704169 стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 122 КУпАП, якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 340,00 грн.
Мотивована оцінка наведених учасниками справи аргументів щодо наявності підстав для задоволення позову.
Надавши оцінку аргументам сторін, суд звертає увагу на те, що стороною позивача визнається обставина об'їзду колони із шести транспортних засобів із перетинанням суцільної лінії дорожньої розмітки, про що прямо зазначено у позовній заяві. Про перетин позивачем суцільної лінії дорожньої розмітки 1.1 стверджується також стороною відповідача, при цьому обставина об'їзду позивачем колони транспортних засобів не заперечується жодною зі сторін.
Суд зазначає, що наведені обставини не лише не заперечуються сторонами, а й прямо визнаються ними та узгоджуються з наявними у матеріалах справи належними і допустимими доказами, зокрема відеозаписами. За таких умов у суду відсутні обґрунтовані сумніви щодо їх достовірності та добровільності позицій сторін щодо цих обставин, у зв'язку з чим відповідно до приписів частини першої статті 78 КАС України зазначені обставини не підлягають доказуванню.
Суд зауважує, що Правила дорожнього руху України передбачають заборону перетину суцільної лінії дорожньої розмітки 1.1 та містять лише два винятки з цього правила, які чітко та однозначно визначені, а саме за умови забезпечення безпеки дорожнього руху дозволяється перетинати лінію 1.1 виключно для:
- об'їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об'їзд без перетинання цієї лінії;
- обгону поодинокого транспортного засобу, що рухається зі швидкістю менше 30 км/год.
Перелік зазначених винятків є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню, що унеможливлює застосування аналогії або довільного тлумачення відповідних положень Правил дорожнього руху.
Аналіз другого винятку, на який посилається сторона позивача, свідчить про його кумулятивний характер, оскільки можливість перетину суцільної лінії дорожньої розмітки 1.1 допускається виключно за одночасної наявності двох обов'язкових умов: здійснення обгону саме поодинокого транспортного засобу та рух такого транспортного засобу зі швидкістю менше 30 км/год.
З установлених судом достовірних обставин справи вбачається, що позивач здійснив обгін колони з шести транспортних засобів, що за своєю правовою природою не може бути ототожнене з обгоном поодинокого транспортного засобу, незалежно від швидкості руху таких транспортних засобів. За відсутності хоча б однієї з передбачених Правилами дорожнього руху умов, наявність іншої умови самостійного правового значення не має та не може слугувати підставою для визнання правомірності перетину суцільної лінії дорожньої розмітки 1.1.
Таким чином, дії позивача не підпадають під жоден із винятків, передбачених Правилами дорожнього руху України, що свідчить про відсутність правових підстав для скасування оскаржуваного рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Розподіл між сторонами судових витрат.
Беручи до уваги вимоги частини 1 статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати слід залишити за позивачем.
На підставі статті 19 Конституції України, статей 2, 247, 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення та керуючись статтями 6, 9, 19, 77, 78, 90, 243-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції у Тернопільській області (місцезнаходження: м.Тернопіль, вул. Валова, 11, ідентифікаційний код юридичної особи 40108720), третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, інспектор СПД (смт. Козова) Відділу поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського районного управління поліції капітан поліції Бей Степан Степанович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5704169 від 12.09.2025.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Дата складення повного судового рішення - 19 грудня 2025 року.
Головуючий суддя А.І. Павлів