11 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 990/221/25
провадження № 11-319заі25
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого Уркевича В. Ю.,
судді-доповідача Кривенди О. В.,
суддів Банаська О. О., Білоконь О. В., Булейко О. Л., Воробйової І. А., Гімона М. М., Губської О. А., Ємця А. А., Короля В. В., Кравченка С. І., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Погрібного С. О., Стефанів Н. С., Стрелець Т. Г., Ткача І. В., Шевцової Н. В.
за участю:
секретаря судового засідання Біляр Л. В.,
позивачки ОСОБА_1 ,
представника Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Таркаєвої О.С.,
розглянула у судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії
за апеляційною скаргою Вищої кваліфікаційної комісії суддів України на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 липня 2025 року (судді Гончарова І. А., Бившева Л. І., Олендер І. Я., Ханова Р. Ф., Юрченко В. П.)
І. ФАБУЛА СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивачки
1. Позивачка ОСОБА_1 16 травня 2025 року звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом, у якому просила:
- визнати протиправним і скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 про затвердження кодованих результатів практичного завдання (кримінальна та цивільна спеціалізації), виконаного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у конкурсі, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), стосовно ОСОБА_1 , номер за порядком 111 додатка до зазначеного рішення, код кандидата 0006134, бал - 47,5, номер за порядком 182 додатка до згаданого рішення, код кандидата 0010719, бал - 64,5;
- визнати протиправним і скасувати пункти 1, 2, 4 рішення ВККС від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 про визначення загальних результатів першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» та допуск до другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кандидатів на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у конкурсі, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), стосовно ОСОБА_1 та поновити участь позивачки в конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) (далі - оскаржувані рішення);
- зобов'язати ВККС провести повторне оцінювання виконаного ОСОБА_1 практичного завдання (код кандидата - 0006134, код кандидата - 0010719) екзаменаційною комісією в іншому складі, зі здійсненням фіксації балів в екзаменаційній відомості за кожен елемент практичного завдання відповідно до Методичних вказівок з оцінювання практичного завдання з кримінальної спеціалізації, виконаного кандидатами на посади суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту, затверджених рішенням Комісії від 17 липня 2024 року № 228/зп-24, та з урахуванням висновків суду у справі за цим позовом.
2. На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що незастосування Комісією під час визначення результатів її кваліфікаційного оцінювання приписів Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням ВККС від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18, зі змінами; далі - Положення № 143/зп-16), та Порядку проведення іспиту та методики встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання, затверджених рішенням ВККС від 04 листопада 2016 року № 144/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18, зі змінами; далі - Порядок № 144/зп-16), є погіршенням її становища як учасниці конкурсу, що порушило її легітимні очікування.
3. Позивачка доводила, що оскаржувані рішення Комісії не відповідають встановленим критеріям оцінки виконання практичного завдання, які викладені у Методичних вказівках з оцінювання практичного завдання, виконаного кандидатами на посади суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту, затверджених рішенням ВККС від 17 липня 2024 року № 228/зп-24 (далі - Методичні вказівки № 228/зп-24).
4. ОСОБА_1 зауважувала, що відповідно до екзаменаційних відомостей неможливо встановити, яка саме кількість балів була виставлена за кожен елемент виконаного нею практичного завдання, що підтверджує відсутність доказів того, що оцінювання здійснювалося відповідно до Методичних вказівок № 228/зп-24 та, відповідно, доводить ненаведення належного обґрунтування/мотивування виставлених їй балів.
5. Позивачка вважала, що вона виконала дві практичні роботи в єдиному стилі, з належною старанністю, проте різниця в балах, визначених за ці роботи, викликає сумнів щодо їх належного оцінювання.
Обставини справи, установлені судом першої інстанції
6. Рішенням від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) Комісія оголосила конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема й в апеляційних загальних судах, із заявою про участь в якому звернулася ОСОБА_1 (далі також - конкурс).
7. Рішенням від 19 червня 2024 року № 184/зп-24 ВККС призначила кваліфікаційне оцінювання на посаду судді апеляційного загального суду та встановила черговість етапів кваліфікаційного оцінювання: перший - складання кваліфікаційного іспиту; другий - дослідження досьє та проведення співбесіди.
8. Іншим рішенням від 21 серпня 2024 року № 260/зп-24 Комісія затвердила тип 2 практичного завдання для виконання кандидатами на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах під час кваліфікаційного іспиту в межах конкурсу.
9. Рішенням від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) ВККС призначила кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання у конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеному рішенням комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) та визначила черговість етапів його проведення:
- перший етап - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду;
- другий етап - тестування когнітивних здібностей;
- третій етап - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
10. ВККС рішенням від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затвердила кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації загального апеляційного суду (кримінальна спеціалізація). Згідно з додатком 1 до згаданого рішення за результатом тестування ОСОБА_1 набрала 133 бали - успішно складено.
11. Рішенням від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 Комісія затвердила кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах (кримінальна спеціалізація). Відповідно до додатка 2 до наведеного рішення за результатом тестування когнітивних здібностей ОСОБА_1 набрала 45,5 бала - успішно складено.
12. Цим рішенням ВККС також визначила особливості виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах (кримінальна спеціалізація). Зокрема, ВККС встановила, що виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах (кримінальна спеціалізація) у конкурсі здійснюватиметься з використанням комп'ютерної техніки. Визначила, що максимально можливий бал за виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах (кримінальна спеціалізація) у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), - 150, та встановила, що прохідний бал за виконання практичного завдання - 75 відсотків максимально можливого бала або 112,5 бала.
13. Згідно з графіком, визначеним рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25, 12-14 та 17-21 лютого 2025 року проведено третій етап кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).
14. Рішенням від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 Комісія затвердила кодовані результати практичного завдання, виконаного з 03 до 11 лютого та з 12 до 21 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах (кримінальна та цивільна спеціалізація) у межах конкурсу, оголошеного рішенням комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.
15. Рішенням від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 ВККС:
- затвердила декодовані результати практичного завдання, виконаного
03-07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12-14 та 17-21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням відповідача від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), зокрема й ОСОБА_1 , яка за результатами оцінювання першого судового рішення (код кандидата 0006134) отримала 47,5 бала, а за результатами другого (код кандидата 0010719) - 64,5 бала, що в сумі становить 112 балів (додаток 1 до рішення);
- затвердила загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, зокрема й ОСОБА_1 , яка не склала відповідний етап кваліфікаційного оцінювання (додаток 2 до рішення);
- відмовила в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнала такими, що не підтвердили здатності здійснювати правосуддя в апеляційних загальних судах, та припинила участь у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах 780 кандидатів на посади суддів, зокрема й ОСОБА_1 (додаток 4 до рішення).
16. ОСОБА_1 не погодилася з рішеннями ВККС від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 та № 89/зп-25 в частині, що стосується її, та звернулася до суду із цим адміністративним позовом.
Стислий виклад змісту рішення суду першої інстанції
17. Рішенням від 15 липня 2025 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду позов задовольнив частково.
Суд першої інстанції визнав протиправним і скасував рішення ВККС від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 у частині затвердження кодованих результатів практичного завдання, виконаного ОСОБА_1 .
Визнав протиправним і скасував пункти 1, 2, 4 резолютивної частини рішення ВККС від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 про визначення загальних результатів першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» та допуск до другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кандидатів на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у конкурсі, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), стосовно ОСОБА_1 .
Зобов'язав ВККС поновити участь ОСОБА_1 в конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).
Зобов'язав ВККС повторно оцінити практичні завдання, виконані ОСОБА_1 (перше модельне судове рішення, індивідуальний код учасника 0006134, друге модельне судове рішення, індивідуальний код учасника 0010719) з урахуванням Методичних вказівок № 228/зп-24.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
18. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду на обґрунтування власного рішення навів такі аргументи. Відповідно до екзаменаційних відомостей оцінювання практичного завдання, які є в матеріалах справи, за написання першого судового рішення позивачці екзаменатори виставили 43, 48 та 51 бал (остаточна оцінка - 47,5 бала), за написання другого судового рішення - 64, 67, 62 (остаточна оцінка - 64,5 бала). Втім зазначені відомості не містять інформації про кількість балів, виставлених за кожен із передбачених Методичними вказівками № 228/зп-24 елементів оцінювання. Незазначення такої деталізації унеможливлює перевірку дотримання екзаменаційною комісією затверджених критеріїв та підходів до оцінювання практичного завдання і не дозволяє встановити, чи діяла екзаменаційна комісія в межах наданих їй дискреційних повноважень та, відповідно, чи не діяла вона свавільно. Тож суд не має можливості пересвідчитися, чи була забезпечена послідовність, обґрунтованість і повнота оцінювання виконаного позивачкою практичного завдання.
19. Суд першої інстанції зауважив, що ненабрання позивачкою мінімального прохідного бала за виконання практичного завдання є підставою для припинення її подальшої участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, втім, з огляду на те, що вона заперечує достовірність результату зазначеного практичного завдання, такі обставини потребують доведення.
20. Суд першої інстанції не погодився з доводами відповідача про те, що фіксація та відображення у будь-якій формі (зокрема й екзаменаційній відомості) міркувань чи висновків членів екзаменаційної комісії, які здійснювали перевірку практичного завдання, окремих показників та елементів, яким не відповідало виконане кандидатом завдання, не передбачено приписами чинного законодавства, якими встановлено як порядок кваліфікаційного іспиту, так і методику встановлення результатів оцінювання.
21. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зазначив, що згідно з екзаменаційними відомостями, складеними за результатом перевірки виконаного позивачкою практичного завдання, неможливо встановити, які саме недоліки зазначеного практичного завдання стали підставою для зниження остаточної оцінки виконаної роботи та, відповідно, ненабрання ОСОБА_1 мінімальної кількості балів, потрібної для продовження її участі в конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах.
22. Суд першої інстанції наголосив, що ВККС не надала доказів на підтвердження того, що екзаменаційна комісія під час перевірки практичного завдання, виконаного позивачкою, дотрималася правил Методичних вказівок № 228/зп-24 (кримінальна спеціалізація).
23. Ураховуючи викладене, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зробив висновок, що відповідач, не надавши жодних доказів, які б підтверджували об'єктивність та повноту перевірки виконаного позивачкою практичного завдання, та, відповідно, обґрунтованості виставлених екзаменаційною комісією балів, не довів, що дотримався вимог Методичних вказівок № 228/зп-24 (які він же і затвердив), що підтверджує порушення Комісією принципу належного врядування.
24. Отже, як зазначив суд першої інстанції, відповідач не виконав процесуального обов'язку доказування перед судом правомірності своїх рішень та не довів належними, допустимими та достовірними доказами правомірності оскаржуваних у цій справі рішень, що підтверджує те, що в оскаржуваній частині вони не відповідають критеріям законності та обґрунтованості, визначеним статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), що є окремою і достатньою підставою для визнання їх протиправними та скасування у відповідній частині.
25. Водночас суд першої інстанції не погодився з посиланням позивачки на те, що незастосування Комісією під час визначення результатів її кваліфікаційного оцінювання правил Положення № 143/зп-16 та Порядку № 144/зп-16 є погіршенням її становища як учасниці конкурсу, що порушило її легітимні очікування. З огляду на те, що Верховна Рада України 09 грудня 2023 року прийняла Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар'єри» (набрав чинності 30 грудня 2023 року), ВККС, як зазначив суд, під час здійснення повноважень, зокрема й проведення конкурсу, керувалася правилами чинного законодавства.
26. Незгода з приписами чинного законодавства, які врегульовують відповідні процедури, не може бути підставою для оскарження рішень Комісії, ухвалених з урахуванням таких приписів, та, як наслідок, їх скасування.
27. Щодо вимоги позивачки зобов'язати ВККС провести повторне оцінювання виконаного нею практичного завдання екзаменаційною комісією в іншому складі, то суд першої інстанції урахував, що відповідно до абзацу третього підпункту 6.3.1 пункту 6 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (далі - Положення № 185/зп-24) під час встановлення розбіжності між найвищим і найнижчим балами, виставленими за практичне завдання окремими членами екзаменаційної комісії, у 20 і більше відсотків від максимально можливого бала така робота підлягає повторній перевірці іншою екзаменаційною комісією без участі осіб, які брали участь у первинному оцінюванні. Екзаменаційна комісія під час оцінювання роботи керується не «математичними», а змістовими міркуваннями щодо відповідної роботи. Однак під час оцінювання роботи позивачки таких розбіжностей не виявлено.
28. Суд першої інстанції зробив висновок, що належним способом захисту порушених прав позивачки є визнання протиправним та скасування рішення ВККС від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 у такій частині: затвердження кодованих результатів практичного завдання, виконаного ОСОБА_1 ; визнання протиправним і скасування пунктів 1, 2, 4 резолютивної частини рішення ВККС від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 про визначення загальних результатів першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» та допуск до другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кандидатів на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), стосовно ОСОБА_1 ; зобов'язання ВККС поновити участь позивачки в конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеному рішенням комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами); зобов'язання ВККС повторно оцінити практичні завдання, виконані ОСОБА_1 (перше модельне судове рішення, індивідуальний код учасника 0006134, друге модельне судове рішення, індивідуальний код учасника 0010719), з урахуванням Методичних вказівок № 228/зп-24.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
29. ВККС 18 серпня 2025 року подала до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15 липня 2025 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
30. В апеляційній скарзі ВККС посилається на те, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, допустив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
31. ВККС зазначила, що розробила та затвердила Положення № 185/зп-24 як компетентний і повноважний орган на виконання та відповідно до приписів Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII), яким визначено дискреційні повноваження ВККС як органу, відповідального за формування суддівського корпусу, щодо визначення та затвердження правил проведення одного з етапів кваліфікаційного оцінювання (іспиту), зокрема порядку складання кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання кандидатів.
32. Методика оцінювання учасників іспиту визначена розділом 5 Положення № 185/зп-24, водночас пункт 5.5 зазначеного розділу встановлює порядок оцінювання результатів виконання практичного завдання.
33. Згідно з підпунктом 5.5.5 пункту 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24 перевірка практичного завдання полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання.
34. Відповідно до підпункту 5.5.4 пункту 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24 методичні вказівки з оцінювання практичного завдання затверджуються Комісією та оприлюднюються на її офіційному вебсайті.
35. Згідно з підпунктами 5.5.6 та 5.5.8 пункту 5.5 розділу 5 цього Положення за результатами перевірки практичного завдання кожний член екзаменаційної комісії виставляє індивідуальну оцінку роботи від 0 до 150 балів.
36. Тобто, як зазначає відповідач, кожний член екзаменаційної комісії після встановлення відповідності виконаного учасником іспиту практичного завдання показникам оцінювання, закріпленим в Методичних вказівках, виставляє один загальний підсумковий бал - індивідуальну оцінку.
37. Після оцінювання практичного завдання усіма членами екзаменаційної комісії за допомогою певної програми виводиться остаточна оцінка учасника конкурсу шляхом визначення середнього арифметичного бала на підставі індивідуальних оцінок з округленням до наближеного цілого числа або числа з десятковою частиною 0,5.
38. Зазначені норми Положення № 185/зп-24, які визначають як методику оцінювання учасників іспиту, так і порядок оцінювання результатів виконання практичного завдання (розділ 5 цього Положення), є зрозумілими, точними, передбачуваними та встановлюють чіткий і зрозумілий порядок виставлення єдиної оцінки (бала).
39. Рішенням Комісії від 17 липня 2024 року затверджено Методичні вказівки № 228/зп-24, відповідно до яких максимально можливий бал за кожне модельне судове рішення складає 75 балів.
40. Методичні вказівки № 228/зп-24 є документом, який визначає підходи до оцінювання практичного завдання, виконаного кандидатами на посаду судді. Зазначені вказівки містять орієнтовні показники оцінювання, елементи практичного завдання, що підлягають оцінюванню, та можливу кількість балів, оцінювання відповідного елемента в загальній оцінці (тобто можливу фактичну питому вагу бала в загальній оцінці роботи).
41. Водночас затвердження Комісією Методичних вказівок № 228/зп-24 не встановлює обов'язку для членів екзаменаційної комісії здійснювати поелементне нарахування балів, оскільки така деталізована процедура не передбачена ні чинним законодавством, ані нормами затвердженого Комісією Положення № 185/зп-24.
42. Наявність орієнтовної шкали оцінювання сприяє забезпеченню єдиного підходу до перевірки робіт та уніфікації оцінювання серед членів екзаменаційної комісії, а також є певним орієнтиром для кандидатів (учасників іспиту) і допомогою під час підготовки до виконання практичного завдання, з урахуванням можливості зрозуміти критерії розподілу таких балів.
43. Спеціальний програмний комплекс, який використовує Комісія для цілей складання іспиту, автоматично формує екзаменаційну відомість оцінювання практичного завдання після виставлення (нарахування) індивідуальних оцінок членами екзаменаційної комісії.
44. Кожен член екзаменаційної комісії виставив ОСОБА_1 індивідуальний бал за кожне модельне судове рішення, що випливає зі змісту екзаменаційних відомостей та відповідно підтверджує дотримання Комісією порядку оцінювання результатів виконання практичного завдання.
45. Невстановлення істотних розбіжностей між індивідуальними балами, виставленими кожним членом екзаменаційної комісії за результатами перевірки практичного завдання позивачки, та виставлення балів у межах загальної кількості балів (75), що передбачена Методичними вказівками № 228/зп-24, підтверджує дотримання ВККС єдиних та уніфікованих підходів до оцінювання відповідно до затвердженої методики. Це, на думку Комісії, підтверджує застосування Методичних вказівок № 228/зп-24 та виключає наявність ознак суб'єктивності, упередженості або дискримінації під час проведення оцінювання.
46. Надалі з використанням функціоналу спеціального програмного комплексу здійснено автоматичне обчислення підсумкового бала (остаточна оцінка), зокрема ОСОБА_1 , та підсумкові індивідуальні бали, затверджені Комісією відповідними рішеннями, що є предметом оскарження у цій справі.
47. Затвердження таких підсумкових індивідуальних балів здійснено повністю відповідно до норм Положення № 185/зп-24 та у межах повноважень Комісії, передбачених Законом № 1402-VIII.
48. Суд першої інстанції не надав належної оцінки зазначеним доводам Комісії та доказам, зокрема екзаменаційним відомостям з оцінками трьох окремих членів екзаменаційної комісії, відтак зробив неправильний висновок.
49. Також суд не врахував, що Закон № 1402-VIII визначив межі дискреційних повноважень Комісії щодо проведення конкурсних процедур, зокрема на зайняття посади судді апеляційного суду, та реалізації визначеного їй на підставі цього Закону обов'язку встановити правила проведення кваліфікаційного оцінювання для участі у такому конкурсі, а також правила проведення одного з таких етапів кваліфікаційного оцінювання, як іспит. Ці правила не встановлюють обов'язку для членів екзаменаційної комісії здійснювати поелементне нарахування балів за кожним елементом практичного завдання відповідно до Методичних вказівок № 228/зп-24.
50. Суд не може під час розгляду спору щодо реалізації дискреційних повноважень адміністративного органу підміняти його розсуд та зобов'язувати такий орган здійснювати обов'язки, не передбачені нормами чинного законодавства.
51. Оскаржувані рішення Комісії містять усі обов'язкові елементи, зокрема підстави та мотиви, які ґрунтуються на фактичних обставинах справи. У рішеннях викладено опис процедури, в якій брала участь позивачка, наведено перелік основних рішень, що мають значення для проведення конкурсу, а також відповідне нормативно-правове регулювання та іншу релевантну інформацію, що в сукупності формує юридичні підстави для ухвалення відповідних рішень.
52. Зміст оскаржуваних рішень ВККС відповідає установленим критеріям, що застосовуються до подібного виду рішень, і містить достатній обсяг інформації для розуміння їх правових підстав та наслідків, відтак не потребує додаткового мотивування поза межами, прямо визначеними нормативно-правовими актами Комісії та правилами Закону № 1402-VIII.
53. На підтвердження своєї позиції звертає увагу на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справах № 800/166/17, № 9901/948/18, № 9901/49/19, № 9901/60/19 та № 9901/90/19, в яких позивачі оскаржували рішення ВККС у частині необґрунтованості виставлених оцінок за виконання практичного завдання у конкурсних процедурах (конкурс до Верховного Суду, Вищого антикорупційного суду тощо).
54. До того ж рішення у справах № 800/166/17, № 9901/49/19 та № 9901/90/19 були переглянуті Великою Палатою Верховного Суду.
55. Просить скасувати рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 липня 2025 року та ухвалити нове - про відмову в задоволенні позову.
Узагальнений виклад позиції позивачки
56. Позивачка правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ В СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
57. Ухвалою від 28 серпня 2025 року Велика Палата Верховного Суду відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ВККС, а ухвалою від 09 жовтня 2025 року - призначила справу до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
58. Велика Палата перевірила у межах доводів апеляційної скарги правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробила такі висновки.
Право, застосоване судом
59. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
60. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон № 1402-VIII.
61. З огляду на частину першу статті 92 цього Закону ВККС є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.
62. Верховна Рада України 09 грудня 2023 року схвалила
Закон України № 3511-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар'єри» (далі - Закон № 3511-ІХ), який набрав чинності 30 грудня 2023 року.
63. Верховна Рада України 20 листопада 2024 року прийняла Закон України № 4072-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо особливостей складання кваліфікаційного іспиту» (далі - Закон № 4072-ІХ), який набрав чинності 11 грудня 2024 року.
64. Законом № 4072-ІХ пункт 571 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII викладено в такій редакції:
«ВККС завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом № 3511-IX.
ВККС проводить кваліфікаційний іспит в межах конкурсу, визначеного цим пунктом, за правилами, які діють після набрання чинності Законом № 4072-ІХ».
65. Відповідно до частини другої статті 128 Конституції України призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом, крім випадків, визначених законом.
66. Згідно із частиною першою статті 79 Закону № 1402-VIII (тут і далі - в редакції Законів № 3511-IX та № 4072-IX, чинних на час виникнення спірних правовідносин), конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується ВККС, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
67. ВККС проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, визначених статтею 793 цього Закону (пункт 2 частини першої статті 792 Закону № 1402-VIII).
68. Пункт 2 частини першої статті 792 Закону № 1402-VIII визначає, що у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду), частиною першою чи другою статті 33 (для вищого спеціалізованого суду) цього Закону.
69. До повноважень Комісії входить, зокрема, проведення кваліфікаційного оцінювання (пункт 7 частини першої статті 93 Закону № 1402-VIII).
70. Згідно із частинами першою, другою статті 83 Закону № 1402-VIII кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
71. Кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складання кваліфікаційного іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди (частини перша, друга статті 85 Закону № 1402-VIII).
Кваліфікаційний іспит для цілей кваліфікаційного оцінювання є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться в порядку, встановленому статтею 74 цього Закону, з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
72. Відповідно до частин першої, третьої, п'ятої, одинадцятої статті 74 Закону № 1402-VIII кваліфікаційний іспит є атестуванням професійної компетентності кандидата на посаду судді з метою виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичних завдань.
Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та однієї або кількох спеціалізацій суду на вибір: адміністративної, господарської та загальної (цивільної і кримінальної).
Практичні завдання проводяться щодо вибраної (вибраних) кандидатом спеціалізації (спеціалізацій) суду.
Форма та зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення затверджуються ВККС.
Кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо він:
1) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за тестування щодо історії української державності, загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду;
2) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду;
3) успішно пройшов тестування щодо когнітивних здібностей. Успішним проходженням вважається набрання кандидатом середнього допустимого бала тестування щодо когнітивних здібностей, встановленого ВККС.
Порушення процедури проведення кваліфікаційного іспиту може бути оскаржено в порядку, встановленому законом.
73. Рішенням від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 на виконання вимог частини третьої статті 74 та пункту 6 частини першої статті 93 Закону № 1402-VIII Комісія затвердила Положення № 185/зп-24.
74. Згідно з преамбулою цього Положення воно розроблено відповідно до Закону № 1402-VIII і визначає організаційно-правові засади підготовки та проведення кваліфікаційного іспиту, форму та зміст тестувань, практичних завдань, методику оцінювання результатів іспиту під час добору на посаду судді місцевого суду, кваліфікаційного оцінювання та у зв'язку з наміром судді бути переведеним до іншого місцевого суду, а також засади формування рейтингу і резерву кандидатів на посаду судді місцевого суду.
75. Пункт 2.8 розділу 2 Положення № 185/зп-24 визначає типи практичних завдань. Тип 1 - модельна судова справа із сукупністю документів та достатніми даними (інформацією), на підставі яких учасник повинен підготувати модельне рішення суду та/або продовжити викладення запропонованої частини модельного судового рішення на підставі матеріалів модельної судової справи (підпункт 2.8.1). Тип 2 - два модельні судові рішення, що складаються зі вступної, описової (крім кримінального судочинства) та/або частково мотивувальної частини, на підставі даних яких учасник повинен продовжити їх викладення (підпункт 2.8.2).
76. Методика оцінювання учасників іспиту врегульована розділом 5 Положення № 185/зп-24.
77. Порядок оцінювання результатів виконання практичного завдання встановлений пунктом 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24, в якому йдеться про таке.
78. Практичне завдання оцінюється екзаменаційною комісією, склад якої затверджується рішенням Комісії (підпункт 5.5.1). Методичні вказівки з оцінювання практичного завдання затверджуються Комісією та оприлюднюються на її офіційному вебсайті (підпункт 5.5.4). Перевірка практичного завдання полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання (підпункт 5.5.5). За результатами перевірки практичного завдання кожним членом екзаменаційної комісії виставляється індивідуальна оцінка роботи від 0 до 150 балів (підпункт 5.5.6). Після оцінювання практичного завдання усіма членами екзаменаційної комісії програмою виводиться остаточна оцінка учасника шляхом визначення середнього арифметичного бала на підставі індивідуальних оцінок з округленням до наближеного цілого числа або числа з десятковою частиною 0,5 (підпункт 5.5.8).
79. Бали за кожен етап іспиту визначаються окремо (пункт 5.6 розділу 5 Положення № 185/зп-24).
80. Згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення № 185/зп-24 максимально можливий бал на кожному етапі іспиту: тестування когнітивних здібностей - 60; тестування знань з історії української державності - 40; тестування загальних знань у сфері права - 50; тестування знань зі спеціалізації відповідного суду - 100; виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду - 150.
81. Кількість балів за кожне модельне судове рішення у разі виконання під час іспиту практичного завдання типу 2 визначається методичними вказівками з оцінювання практичного завдання (пункт 5.8 розділу 5 Положення № 185/зп-24).
82. Рішенням від 17 липня 2024 року № 228/зп-24 ВККС, зокрема, затвердила Методичні вказівки, у яких визначила, що за кожне з двох судових рішень практичного завдання виставляється оцінка за шкалою 75 балів.
83. Цими Методичними вказівками також визначено, за якими елементами здійснюється оцінка практичного завдання, зокрема, з кримінальної спеціалізації, а також максимально можливу кількість балів, якою може бути оцінений відповідний елемент (критерій), а саме:
1) мотивувальна частина оцінюється від 0 до 45 балів, з яких: мотиви, з яких апеляційну скаргу визнано обґрунтованою чи необґрунтованою, - 0-20; умотивованість застосування закону України про кримінальну відповідальність - 0-25;
2) резолютивна частина - від 0 до 22 балів, з яких: висновки суду апеляційної інстанції щодо суті вимог апеляційної скарги, запобіжного заходу та розподілу процесуальних витрат - 0-15; строк і порядок набрання ухвалою (вироком) законної сили та його оскарження - 0-7;
3) дотримання стилістики судового рішення - від 0 до 5 балів;
4) дотримання правил орфографії та пунктуації - від 0 до 3 балів.
84. У примітці до Методичних вказівок № 228/зп-24 визначено, що залежно від обставин справи, викладених в описовій частині вироку (ухвали) суду апеляційної інстанції, та виду судового рішення (про залишення оскарженого рішення без змін, його зміну чи скасування) ВККС може відступити від наведеної у цих Методичних вказівках структури та кількості виставлених балів за одним чи кількома елементами оцінювання, але не більше як на 10 %. У такому разі ВККС не може виходити за межі загальної кількості балів (75).
85. У цій справі позивачка оскаржила рішення, яким ВККС, зокрема, затвердила результати виконання практичного завдання у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), що мало наслідком визнання її (позивачки) такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційних загальних судах, та припинення її участі у зазначеному конкурсі.
Щодо структури, змісту та мотивів оскаржуваного рішення ВККС від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25
86. Відповідно до пункту 6.1 розділу 6 Положення № 185/зп-24 стадіями встановлення результатів іспиту є:
- затвердження кодованих результатів кожного етапу іспиту;
- затвердження декодованих результатів кожного етапу іспиту;
- затвердження загальних результатів іспиту.
87. Оскаржуваним рішенням від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 Комісія вирішила:
- затвердити декодовані результати практичного завдання, виконаного
03-07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12-14 та 17-21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) (додаток 1);
- затвердити загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) (додаток 2);
- допустити 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) (додаток 3);
- відмовити в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнати такими, що не підтвердили здатності здійснювати правосуддя в апеляційних загальних судах, припинити участь у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах 780 кандидатів на посади суддів (додаток 4).
88. Отже, в оскаржуваній позивачкою частині рішення ВККС від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 стосується затвердження декодованих результатів практичного завдання та загальних результатів іспиту.
89. Згідно з підпунктом 6.4.2 пункту 6.4 розділу 6 Положення № 185/зп-24 у рішенні про затвердження декодованих результатів етапу іспиту зазначаються: прізвище, ім'я, по батькові учасника; код учасника; бал учасника; результат етапу іспиту («успішно складено» або «не складено»).
90. Відповідні відомості містить додаток 1 до оскаржуваного рішення Комісії.
91. Підпункт 6.5.3 пункту 6.5 розділу 6 Положення № 185/зп-24 визначає, що у рішенні про затвердження загальних результатів іспиту зазначаються: прізвище, ім'я, по батькові учасника; статус учасника: «кандидат на посаду судді» або «суддя»; інформація про участь в етапі іспиту (щодо кожного етапу іспиту окремо): код учасника; бал учасника; результат етапу іспиту («успішно складено» або «не складено»); загальний результат іспиту («успішно складено» або «не складено»); примітка щодо поважності причин неявки на іспит (для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого суду) заповнюється щодо учасників, які не з'явилися на один або більше його етапів: «визнано поважними» або «не визнано поважними»; дата затвердження результатів іспиту.
92. Зазначену інформацію містить додаток № 2 до оскаржуваного рішення Комісії.
93. За результатами одного етапу кваліфікаційного оцінювання судді ВККС ухвалює рішення щодо допуску судді до іншого етапу кваліфікаційного оцінювання (частина десята статті 85 Закону № 1402-VIII).
94. З урахуванням приписів частини п'ятої статті 74 Закону № 1402-VIII, зміст якої наведено вище та стосується умов, за яких кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації, Комісія у додатках 3, 4 до оскаржуваного рішення навела інформацію щодо допуску учасників конкурсу до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання.
95. Оскаржуване рішення Комісії складається із вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин, що відповідає нормам її Регламенту, затвердженого рішенням від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16.
96. Рішенням від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 ВККС припинила участь позивачки у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, тобто зазначений акт є рішенням, ухваленим за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання.
97. Відповідно до частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII рішення ВККС, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване винятково з таких підстав:
1) склад членів ВККС, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити;
2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Комісії, який провів кваліфікаційне оцінювання;
3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання;
4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.
98. Позивачка в позовній заяві не посилалася на обставини, визначені пунктами 1-3 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII. Наявності таких обставин не встановила й Велика Палата Верховного Суду.
99. Вмотивованим є рішення, в якому зазначені підстави, на яких воно ґрунтується.
100. Велика Палата Верховного Суду вважає, що в оскаржуваному рішенні відповідно до чинного нормативного врегулювання процедури кваліфікаційного іспиту ВККС належним чином навела підстави, на яких воно ґрунтується, послалася на відповідні правові норми й описала обставини, щодо яких вони (норми) застосовані.
101. Водночас позивачка у своїх доводах акцентує увагу на порушеннях, які, на її думку, допустила Комісія безпосередньо під час перевірки її практичного завдання.
Щодо особливостей перевірки практичного завдання, складеного в межах процедури кваліфікаційного іспиту
Дискреція членів екзаменаційної комісії у визначення індивідуального бала
102. Проаналізувавши наведене вище нормативне врегулювання, Велика Палата Верховного Суду вкотре наголошує на змісті повноважень ВККС у процедурі кваліфікаційного оцінювання, які є дискреційними.
103. Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року як дискреційне потрібно розуміти повноваження, яке адміністративний орган, ухвалюючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.
104. Дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, у межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). У контексті діяльності ВККС це означає, що Комісія має повноваження самостійно визначати критерії оцінювання в межах установленого законом порядку та обирати спосіб реалізації процедур кваліфікаційного оцінювання з дотриманням правових норм.
105. Виконання практичного завдання як складова кваліфікаційного іспиту є етапом, на якому дискреційні повноваження Комісії в межах процедури кваліфікаційного оцінювання застосовуються чи не найбільш широко. На цій стадії учасник кваліфікаційного іспиту пропонує своє бачення ідеального судового рішення, яке він виконує відповідно до наданих Комісією відомостей та у створених нею умовах. Натомість ВККС повинна забезпечити рівність умов для всіх учасників та оцінити виконані учасниками кваліфікаційного іспиту роботи крізь призму напрацьованих нею критеріїв оцінки, дотримуючись правил та принципів проведення іспиту.
106. Як слушно зауважила ВККС в апеляційній скарзі, Верховний Суд (як Касаційний адміністративний суд, так і Велика Палата Верховного Суду) вже неодноразово давав оцінку діям ВККС у процедурах кваліфікаційного оцінювання на такій стадії кваліфікаційного іспиту, як виконання практичного завдання, та сформував усталений підхід до вирішення такої категорії спорів (зокрема постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2018 року у справі № 800/166/17, від 08 жовтня 2019 року у справі № 9901/49/19, від 19 листопада 2019 року у справі № 9901/90/19, від 16 вересня 2020 року у справі № 9901/100/19, від 27 квітня 2023 року у справі № 9901/260/19).
107. Так, Верховний Суд наголошував на легітимній меті дій Комісії щодо з'ясування відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання, що здійснюється членами ВККС за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання.
108. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що зміст здійснюваних Комісією процедур на зазначеному етапі не зазнав істотних змін, а доводи скаржників і тоді здебільшого стосувалися обов'язковості фіксації / відображення міркувань / висновків членів Комісії, які проводили оцінювання практичного завдання.
109. Відхиляючи такі доводи, Верховний Суд констатував, що фіксацію/відображення у будь-якій формі (зокрема й в екзаменаційній відомості) міркувань/висновків членів Комісії, які проводили оцінювання практичного завдання, які до того ж встановлюють відповідність кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання за внутрішнім переконанням, щодо окремих показників/критеріїв, яким не відповідало виконане кандидатом завдання, не визначено приписами чинного законодавства, якими встановлено як порядок кваліфікаційного оцінювання, так і його методологію.
110. Водночас Комісія, відреагувавши на численні зауваження скаржників про відсутність методики оцінювання результатів іспиту, показників та критеріїв оцінки практичного завдання, затвердила своїм рішенням від 17 липня 2024 року Методичні вказівки № 228/зп-24.
111. Як пояснила ВККС, згадані вказівки є документом, який визначає підходи до оцінювання практичного завдання, виконаного кандидатами на посаду судді. Вони містять орієнтовні показники оцінювання, елементи практичного завдання, що підлягають оцінюванню, та можливу кількість балів, оцінювання відповідного елемента в загальній оцінці і покликані забезпечити певний стандартизований підхід членів екзаменаційної комісії до перевірки робіт та уніфікацію оцінювання, а також є певним орієнтиром для кандидатів (учасників іспиту) і допомогою під час підготовки до виконання практичного завдання з урахуванням можливості розуміти критерії розподілу балів.
112. Отже, процедуру кваліфікаційного оцінювання, зокрема і його перший етап - складання кваліфікаційного іспиту, можна розглядати як процес еволюційний, тобто такий, що розвивається відповідно до визначених завдань, обумовлених метою його проведення, реагуючи на виклики, які виникають у практичній діяльності Комісії.
113. Позивачка ж наполягає, що затвердження Методичних вказівок № 228/зп-24 зобов'язує Комісію не лише їх дотримуватися, але й докладно документувати свої міркування / висновки щодо оцінки практичних завдань відповідно до шкали балів, визначеної згаданими вказівками.
114. Відображення ж поелементного оцінювання, на переконання позивачки, відповідатиме вимозі вмотивованості негативного рішення ВККС стосовно неї та узгоджуватиметься з принципом належного врядування та застосування дискреції як виду правомірного рішення.
115. Тож Великій Палаті Верховного Суду потрібно надати відповідь на питання, чи змінився обсяг дискреції ВККС під час оцінювання виконаних учасниками кваліфікаційного іспиту практичних робіт у зв'язку із затвердженням Методичних вказівок № 228/зп-24.
116. Велика Палата Верховного Суду вважає, що затвердження Методичних вказівок № 228/зп-24 загалом та концептуально не змінило правового врегулювання процедури кваліфікаційного іспиту і методики визначення його результатів та відповідно й обсягу дискреційних повноважень членів ВККС на цьому етапі. Наведені висновки Велика Палата Верховного Суду зробила з огляду на таке.
117. Насамперед Велика Палата Верховного Суду погоджується із зауваженнями позивачки про неодмінність і важливість дотримання суб'єктом владних повноважень установлених ним правил у нормативних документах, що регулюють його діяльність. Проте з огляду на пояснену Комісією мету затвердження Методичних вказівок № 228/зп-24 та невнесення відповідних змін до форми і змісту документів і рішень, які ВККС ухвалює у процедурі кваліфікаційного іспиту на стадії виконання практичного завдання, немає підстав вважати позицію Комісії про допоміжний характер згаданого документа неправильною чи нераціональною.
118. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що, здійснюючи зовнішній публічний нагляд за дискреційними повноваженнями суб'єкта владних повноважень, суд не повинен вдаватися до зміни обсягу дискреційних повноважень, бо це є предметом відповідного правового регулювання, а має проконтролювати, чи не є викладені у рішенні цього органу висновки щодо обставин у справі довільними та нераціональними, не підтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів.
119. Надаючи оцінку доводам позивачки про обов'язок ВККС відображати поелементне оцінювання (відповідно до шкали балів за Методичними вказівками № 228/зп-24) практичних робіт у негативних рішеннях щодо кандидатів, які не склали кваліфікаційний іспит, Велика Палата Верховного Суду враховує таке.
120. Як зазначено вище, методика оцінювання учасників іспиту регламентована розділом 5 Положення № 185/зп-24, а порядок оцінювання результатів виконання практичного завдання - пунктом 5.5 розділу 5 цього Положення.
121. Цей порядок включає: визначення суб'єктів оцінювання, діапазон, в якому члени екзаменаційної комісії виставляють індивідуальні оцінки (від 0 до 150), випадки, коли робота учасника оцінюється у 0 балів, алгоритм (механізм) обчислення остаточної оцінки учасника.
122. Тож результат оцінювання практичного завдання відбувається за бальною шкалою. Бал визначається за результатом оцінювання практичного завдання загалом, а не його окремих елементів. Під час визначення результатів цього етапу не встановлено іншої форми оцінювання.
123. Тож порядок оцінювання визначає суть перевірки практичного завдання, яка полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання.
124. Водночас визначений пунктом 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24 порядок оцінювання не містить вимог щодо виставлення оцінки окремо за певні елементи практичного задання.
125. Таких вимог не містить і Закон № 1402-VIII.
126. За таких обставин незазначення в оскаржуваному рішенні Комісії інформації про кількість балів, виставлених за кожен із визначених Методичними вказівками № 228/зп-24 елементів оцінювання, абсолютно не підтверджує порушення відповідачем порядку оцінювання учасників іспиту.
127. Також саме собою ненаведення в оскаржуваному рішенні ВККС оцінки за кожний елемент оцінювання не може підтверджувати те, що члени екзаменаційної комісії здійснили перевірку практичного завдання позивача без застосування чи без дотримання Методичних вказівок № 228/зп-24.
128. З огляду на їх назву та зміст, Методичні вказівки № 228/зп-24 за правовою природою є інструктивним і керівним документом, адресованим передовсім членам екзаменаційної комісії, яким визначено алгоритм оцінювання та уніфіковано процес перевірки таких робіт.
129. Методичні вказівки складаються зі шкали оцінювання, визначають елементи практичного завдання, що підлягають оцінюванню, та показники оцінювання. Обов'язку та способу фіксації балів окремо за кожен елемент практичного завдання Методичні вказівки № 228/зп-24 не містять.
130. Такі вказівки призначені як для членів екзаменаційних комісій, так і для кандидатів і слугують для них орієнтиром під час перевірки та виконання практичних завдань, для забезпечення єдиних стандартизованих для всіх учасників іспиту підходів у їх виконанні та оцінюванні.
131. Відповідно сама лише наявність затверджених Методичних вказівок № 228/зп-24 не означає, що в оскаржуваному рішенні члени екзаменаційної комісії повинні були відтворити, крім остаточної оцінки практичного завдання, також і бали за кожний його елемент.
132. Це є цілком недоцільним також з огляду на те, що предметом оцінювання є практичне завдання загалом, а не його окремі елементи.
133. Нерозуміння позивачкою, як вона стверджує, критеріїв формування членами екзаменаційної комісії виставлених балів загалом є її суб'єктивним негативним ставленням до результату кваліфікаційного оцінювання та фактично є висловленням її особистих сумнівів щодо об'єктивності членів екзаменаційної комісії.
134. Подібні за змістом висновки Велика Палата Верховного Суду навела у постанові від 20 листопада 2025 року у справі № 990/171/25.
135. Фактично позивачка не погоджується з кількістю балів, виставлених за виконане практичне завдання, та наполягає, що складені нею проєкти судових рішень за формою та змістом відповідають вимогам процесуального закону.
136. Проте позиція позивачки щодо заниження виставлених їй балів є відображенням її суб'єктивного погляду щодо якості виконаного практичного завдання, який є зрозумілим у цій ситуації, коли вона в результаті своєї інтелектуальної діяльності сформувала проєкти судових рішень в єдиному стилі, з належною старанністю, і ці проєкти за її критеріями оцінки в контексті Методичних вказівок № 228/зп-24 є довершеними.
137. Натомість внутрішнім розсудом щодо оцінювання такої роботи наділені саме члени Комісії, які оцінюють виконану роботу загалом, а не її окремі елементи, дотримуючись водночас об'єктивності відповідного оцінювання.
138. Згідно з пунктом 2.9 Положення № 185/зп-24 практичне завдання виявляє рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні, а саме: уміння критично мислити та правильно оцінювати фактичні обставини справи; уміння мотивувати свою позицію; уміння застосовувати джерела права, що релевантні до спірних правовідносин; уміння вирішувати правову проблему; уміння лаконічно викладати свою позицію; уміння дотримуватись норм мовних засобів офіційно-ділового стилю.
139. З практичного погляду, наявність усіх елементів судового рішення автоматично не свідчить про його довершеність; не менш важливим є змістовне наповнення цих елементів і те, як ці елементи узгоджуються між собою та формують зміст законного та обґрунтованого судового рішення.
Анонімність кваліфікаційного іспиту як гарантіяоб'єктивності його результатів
140. До того ж висловлені суб'єктивні сумніви позивачки не можна визнати обґрунтованими й з огляду на анонімний спосіб складання практичного завдання.
141. Не маючи інформації про те, чиє саме практичне завдання перевіряють, члени екзаменаційної комісії не можуть виявити суб'єктивне ставлення до того чи іншого учасника конкурсу. Натомість повторна перевірка практичного завдання конкретного конкурсанта фактично унеможливлює дотримання принципу анонімності.
142. Саме анонімність кваліфікаційного іспиту, що узгоджується із частиною третьою статті 74 Закону № 1402-VIII, є основною гарантією для його учасників щодо дотримання відповідачем загальних принципів проведення іспиту та забезпечення відповідно до пункту 1.6 Положення № 185/зп-24 об'єктивності, неупередженості, прозорості та рівності.
143. Згідно з паперовими формами електронних документів - екзаменаційних відомостей оцінювання практичного завдання, виконаного позивачкою, кожний член екзаменаційної комісії виставив ОСОБА_1 індивідуальний бал за кожне модельне судове рішення, що підтверджується змістом екзаменаційних відомостей і відповідно підтверджує дотримання ВККС порядку оцінювання результатів виконання практичного завдання.
144. Посилання Комісії у скарзі на те, що немає істотних розбіжностей між індивідуальними балами, виставленими кожним членом екзаменаційної комісії за результатами перевірки практичного завдання ОСОБА_1 , та виставленими балами в межах загальної кількості балів (75), що визначена Методичними вказівками № 228/зп-24, також є додатковим аргументом [однак не може бути основним і не єдино достатнім], який свідчить на користь того, що члени ВККС діяли в межах своїх повноважень та що немає надмірного суб'єктивізму окремих членів.
Загальні висновки щодо вирішення спору по суті
145. У контексті наведених вище доводів позивачки Велика Палата Верховного Суду підсумовує:
- результат оцінювання практичного завдання визначається за бальною шкалою від 0 до 150 (позивачка складала практичне завдання типу 2, тому шкала оцінювання за кожним завданням складала від 0 до 75 балів);
- нормативне врегулювання процедури кваліфікаційного іспиту не запровадило обов'язку для Комісії з відображення у підсумковому на цьому етапі кваліфікаційного оцінювання рішенні поелементного оцінювання практичного завдання відповідно до шкали балів, визначеної у Методичних
вказівках № 228/зп-24;
- Методичні вказівки № 228/зп-24 за своїм змістом теж визначають сукупність (шкалу) балів, які можна отримати за виконання практичного завдання, визначення цих балів, як і загального бала за складання практичного завдання, відбувається за внутрішнім переконанням членів екзаменаційної комісії, в межах їх дискреційних повноважень. Відображення цих балів у рішенні Комісії саме собою не вплине на вмотивованість цього рішення.
146. Також Велика Палата Верховного Суду вважає суперечливою позицію позивачки, яка, з одного боку, стверджує про брак чітких критеріїв оцінювання практичного завдання та непередбачуваність механізмів, а з іншого - про недотримання Комісією затверджених правил, зокрема Положення № 185/зп-24 та Методичних вказівок № 228/зп-24, через невідображення поелементного оцінювання її робіт.
147. Умови конкурсу були публічно оголошені та відомі позивачці станом на момент, коли вона погодилася брати участь у ньому, та не зазнали сутнісних змін протягом часу його проведення. Такі правила мали універсальний характер і були застосовні до всіх учасників конкурсу. Позивачка не довела, що стосовно неї мали місце порушення принципів рівності та недискримінації.
148. Навіть більше, ВККС визначила перелік осіб, допущених до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», тому задоволення позову ОСОБА_1 , з урахуванням того, що оскаржуване рішення Комісії стосовно неї не має ознак очевидної свавільності та протиправності, призведе до порушення прав усіх цих осіб - переможців відповідного етапу конкурсної процедури.
149. Відтак за обставинами справи, що переглядається, суб'єктивні сумніви позивачки, обґрунтованість яких вона не довела, не можуть превалювати над публічно проголошеними принципами проведення кваліфікаційного іспиту для кандидатів на посади суддів.
150. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що прагнення до вдосконалення конкурсної процедури повинне втілюватися в порядку внесення змін до існуючого правого врегулювання. Суд же має реагувати на недотримання встановленого порядку, що призвело до порушення права учасника конкурсу, до того ж порушення реального, а не ілюзорного.
151. Оскільки позивачка визначила порушенням свого права незазначення ВККС у рішенні про затвердження результатів іспиту (чи інших процедурних документах) оцінок її роботи за окремими елементами згідно з Методичними вказівками № 228/зп-24, то їй варто було б розумно пояснити, як це вплинуло на обґрунтування відповідного рішення. Ці Методичні вказівки, з якими позивачка пов'язує обов'язок обґрунтування результатів іспиту, не містять переліку та змісту таких обґрунтувань чи мотивів, якими повинні керуватися члени екзаменаційної комісії, а лише в межах шкали оцінювання визначають діапазони балів за окремі елементи практичного завдання та показники оцінювання.
152. Щодо необхідності наведення всебічного обґрунтування процесу оцінювання практичного завдання, то це об'єктивно недоцільно було б робити у рішенні, що оскаржує позивачка та яке стосується затвердження результатів кваліфікаційного іспиту щодо всіх осіб, які його складали, а потребувало б ухвалення персональних (індивідуальних) рішень щодо кожного окремого кандидата незалежно від того, був результат негативний чи позитивний. Наведеного позивачка не могла не розуміти, як і того, що процедура кваліфікаційного оцінювання не передбачає такого типу рішень. Натомість започаткування такого підходу істотно змінило б строки, потрібні для проведення відповідних конкурсних (але не виключно) процедур, та насамперед потребувало б відповідних змін до нормативно-правового регулювання процедури кваліфікаційного оцінювання.
153. Водночас Велика Палата Верховного Суду зауважує, що вона не надає оцінки доцільності відповідних змін до нормативно-правового врегулювання процедури кваліфікаційного оцінювання, зокрема й щодо відображення балів поелементного оцінювання практичного завдання, позаяк не є суб'єктом, до компетенції якого належить упорядкування такої процедури. Натомість у межах апеляційного розгляду Велика Палата Верховного Суду дала відповідь на питання, чи вплинуло незазначення такої інформації [відповідно до чинного нормативно-правового врегулювання процедури кваліфікаційного оцінювання, зокрема і стадії кваліфікаційного іспиту] на права позивачки як учасниці цієї процедури, і відповідь на це питання є негативною.
154. Відповідно, сукупно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, зваживши на всі аргументи та доводи сторін, Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, з дотриманням принципів обґрунтованості, пропорційності та законності.
155. В обсязі встановлених у цій справі обставин з огляду на пред'явлений позов та відповідне правове регулювання спірних правовідносин Велика Палата Верховного Суду виснує, що рішення Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 у частині, що стосується позивачки, не є свавільним, відповідає критеріям законності та обґрунтованості, визначеним статтею 2 КАС України.
Щодо обраного позивачкою способу захисту права, яке вона вважала порушеним
156. Велика Палата Верховного Суду в оцінці предмета й підстав позову ОСОБА_1 зауважує, що вимога позивачки «зобов'язати ВККС провести повторне оцінювання виконаного ОСОБА_1 практичного завдання (код кандидата 0006134, код кандидата 0010719) екзаменаційною комісією в іншому складі, зі здійсненням фіксації балів в екзаменаційній відомості за кожен елемент практичного завдання відповідно до Методичних вказівок з оцінювання практичного завдання з кримінальної спеціалізації, виконаного кандидатами на посади суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту, затверджених рішенням Комісії від 17 липня 2024 року № 228/зп-24, та з урахуванням висновків суду у справі за цим позовом» є протиправним способом успішного подолання цього етапу конкурсу шляхом ухвалення судового рішення про те, що її поновлено у конкурсі з отриманням балів на рівні не менше прохідного бала - 56,25 за одне практичне завдання.
157. Суд як орган правосуддя не може під час розгляду спору щодо реалізації дискреційних повноважень адміністративного органу заміщати собою цей орган та зобов'язувати такий орган здійснювати обов'язки, не визначені приписами чинного законодавства.
158. Резюмуючи, Велика Палата Верховного Суду виснує, що суд не має повноважень оцінювати роботу ОСОБА_1 , не має права надавати оцінку виконаному нею завданню, встановлювати його недоліки, робити висновки, правильно чи неправильно члени екзаменаційної комісії оцінили його елементи за низьким/високим балом, оскільки це все в сукупності є дискрецією ВККС, а здійснення протилежного підриває саму суть проведення цього конкурсу та нівелює призначення органу, на який покладено державою здійснювати саме такі повноваження.
159. У рішенні у справі «Вучкович та інші проти Сербії» ЄСПЛ зазначив, щоб бути ефективним, засіб правового захисту має бути спроможним безпосередньо виправити оскаржуваний стан справ і має пропонувати розумні перспективи успіху.
160. Тож вимога щодо зобов'язання судом ВККС повторно оцінити практичні завдання, виконані ОСОБА_1 , суперечить закону, унеможливлює метод об'єктивного критерію оцінки такої роботи, оскільки не буде дотримано обов'язкової умови анонімності роботи учасника. Це своєю чергою призведе до порушення прав інших учасників конкурсу та матиме наслідком порушення принципу правової визначеності, що є неприпустимим з огляду на невстановлення порушення відповідачем процедури проведення конкурсу та ухвалення оскаржуваного рішення з дотриманням пункту 4 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII.
161. Подібні за змістом висновки Велика Палата Верховного Суду навела у постанові від 20 листопада 2025 року у справі № 990/171/25.
162. До того ж Велика Палата Верховного Суду дійшла переконання, що рішення Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 у частині, що стосується позивачки, відповідає критеріям законності та обґрунтованості, визначеним статтею 2 КАС України, та не встановила розумних і справедливих підстав для визнання його протиправним і скасування. З огляду на викладене похідна вимога щодо зобов'язання Комісії поновити її участь у конкурсі на посаду судді також не підлягає задоволенню як така, що залежить від результату вирішення основної вимоги про скасування оскаржуваного рішення ВККС.
163. Наведеного суд першої інстанції не врахував, у зв'язку із чим зробив помилковий висновок про часткове задоволення позову ОСОБА_1 .
Щодо інших вимог позивачки
164. ОСОБА_1 , крім оскарження рішення ВККС від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 у частині, що стосується неї, також просила:
- визнати протиправним і скасувати рішення Комісії від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 про затвердження кодованих результатів практичного завдання (кримінальна та цивільна спеціалізації), виконаного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), стосовно ОСОБА_1 , номер за порядком 111 додатка до вказаного рішення, код кандидата 0006134, бал - 47,5 та номер за порядком 182 додатка до вказаного рішення, код кандидата 0010719, бал - 64,5;
- зобов'язати ВККС провести повторне оцінювання виконаного ОСОБА_1 практичного завдання (код кандидата 0006134, код кандидата 0010719) екзаменаційною комісією в іншому складі, зі здійсненням фіксації балів в екзаменаційній відомості за кожен елемент практичного завдання відповідно до Методичних вказівок з оцінювання практичного завдання з кримінальної спеціалізації, виконаного кандидатами на посади суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту, затверджених рішенням Комісії від 17 липня 2024 року № 228/зп-24, та з урахуванням висновків суду у справі за цим позовом.
165. Рішенням від 15 липня 2025 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду позов задовольнив частково.
Суд визнав протиправним і скасував рішення ВККС від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 у частині затвердження кодованих результатів практичного завдання, виконаного ОСОБА_1 .
Визнав протиправним і скасував пункти 1, 2, 4 резолютивної частини рішення ВККС від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 про визначення загальних результатів першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» та допуск до другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кандидатів на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), стосовно ОСОБА_1 .
Зобов'язав ВККС поновити участь ОСОБА_1 в конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).
Зобов'язав ВККС повторно оцінити практичні завдання, виконані ОСОБА_1 (перше модельне судове рішення, індивідуальний код учасника 0006134, друге модельне судове рішення, індивідуальний код учасника 0010719), з урахуванням Методичних вказівок № 228/зп-24.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
166. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що, зобов'язуючи повторно оцінити виконані позивачкою практичні завдання, суд першої інстанції не врахував нормативного врегулювання процедури кваліфікаційного оцінювання та принципів кваліфікаційного іспиту, затвердженого порядку визначення результатів виконаного практичного завдання та установленої Комісією форми їх оприлюднення.
167. Суд першої інстанції не зважив на те, що повторна перевірка практичного завдання окремого учасника конкурсу - в умовах деперсоніфікації за відмінними від заздалегідь визначених для всіх правилами - знівелює таку особливість кваліфікаційного іспиту, як його анонімність, і такі принципи, як неупередженість (у будь-якому разі з'явиться фактор обізнаності щодо авторства відповідної роботи) та насамперед рівність умов учасників іспиту, які, своєю чергою, мали законні очікування на застосування єдиного підходу до оцінювання практичних завдань.
168. Отже, такі застосовані судом першої інстанції способи захисту, як «зобов'язати ВККС поновити участь ОСОБА_1 в конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах» та «зобов'язати ВККС повторно оцінити практичні завдання, виконані ОСОБА_1 », не лише не передбачені законом, а й навпаки - суперечать йому та є непропорційними, оскільки йдуть усупереч таким основним принципам кваліфікаційного іспиту, як його безумовна анонімність та рівність учасників.
169. До того ж Велика Палата Верховного Суду повторює, що в ситуації коли основна заявлена позовна вимога є безпідставною, то й похідні від неї вимоги не підлягають задоволенню, оскільки право на ефективний судовий захист виникає винятково в разі, коли суд установить, що мало місце реальне, а не ілюзорне порушення прав, свобод та інтересів особи з боку суб'єкта владних повноважень.
170. Подібні за змістом висновки Велика Палата Верховного Суду навела у постанові від 20 листопада 2025 року у справі № 990/171/25.
171. Такого реального порушення прав позивачки Велика Палата Верховного Суду у цій справі не встановила, що є підставою для відмови в позові повністю.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
172. Велика Палата вважає, що оскаржуване рішення ВККС відповідає вимогам пункту 4 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII щодо вмотивованості, ухвалене на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, а також відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності, визначеним статтею 2 КАС України, тому підстав для його скасування немає.
173. Натомість суд першої інстанції не надав належної оцінки обставинам справи, неправильно застосував норми матеріального права, якими врегульовано процедуру кваліфікаційного оцінювання, та порушив норми процесуального права, визначивши спосіб захисту, який не відповідає закону, і відповідно дійшов помилкових висновків про часткове задоволення позову, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду за результатами його апеляційного перегляду та ухвалення нового рішення - про відмову в задоволенні позову.
174. Згідно із частиною першою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
175. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
176. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
177. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (частина друга статті 317 КАС України).
178. Оскільки наведені в апеляційній скарзі доводи спростовують викладені в рішенні суду першої інстанції висновки, то апеляційна скарга ВККС підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нової постанови - про відмову в задоволенні позову.
Висновки щодо розподілу судових витрат
179. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
180. Проте згідно із частиною другою статті 139 цього Кодексу у разі задоволення позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
181. Оскільки Велика Палата Верховного Судузадовольнила апеляційну скаргу Комісії, яка понесла судові витрати винятково у виді судового збору за подання скарги, то сплачений нею судовий збір не підлягає стягненню з фізичної особи на користь суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 139, 308, 310, 315, 317, 322, 325 КАС України, Велика Палата Верховного Суду
Апеляційну скаргу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України задовольнити.
Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 липня 2025 року у справі № 990/221/25 скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними, скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Ю. Уркевич
Суддя-доповідач О. В. Кривенда
Судді: О. О. Банасько С. І. Кравченко
О. В. Білоконь М. В. Мазур
О. Л. Булейко С. Ю. Мартєв
І. А. Воробйова С. О. Погрібний
М. М. Гімон Н. С. Стефанів
О. А. Губська Т. Г. Стрелець
А. А. Ємець І. В. Ткач
В. В. Король Н. В. Шевцова
Постанову оформив суддя Погрібний С. О. в порядку частини третьої статті 321 КАС України.