Ухвала від 15.08.2025 по справі 2-6/11

УХВАЛА

15 серпня 2025 року

м. Київ

справа № 2-6/11

провадження № 61-4788ск25

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко C. О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2 , а також зазначає, що діє в інтересах ОСОБА_3 , на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15 травня

2024 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 3 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Стеблівської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_4 , про визнання недійсними та скасування рішень сільської ради і внесення відомостей до правовстановлюючого документа, за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_2 до Стеблівської селищної

ради Корсунь-Шевченківського району, яка є правонаступником Дацьківської сільської ради, ОСОБА_4 , яка є правонаступником ОСОБА_5 , про повернення земельних ділянок та стягнення моральної шкоди, за позовом ОСОБА_2 до Стеблівської селищної

ради Корсунь-Шевченківського району, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_4 , про визнання недійсними та скасування рішень сільської ради, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

11 квітня 2025 року ОСОБА_1 , який діє у своїх інтересах та у інтересах

ОСОБА_2 , а також зазначає, що діє в інтересах ОСОБА_3 , за допомогою підсистеми «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15 травня

2024 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 3 жовтня 2024 року.

Ухвалою Верховного Суду від 6 травня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику п'ять днів з дня вручення вказаної ухвали для усунення зазначеного у ній недоліку, а саме подання оформленого належним чином документа, який підтверджує повноваження ОСОБА_1 підписувати касаційну скаргу та представляти у Верховному Суді інтереси ОСОБА_3 .

Роз'яснено, що у разі невиконання у встановлений судом строк вимог ухвали касаційна скарга в частині оскарження рішення Смілянського міськрайонного

суду Черкаської області від 15 травня 2024 року та постанови Черкаського апеляційного суду від 3 жовтня 2024 року ОСОБА_3 вважатиметься неподаною і підлягатиме поверненню.

На виконання вимоги вказаної ухвали ОСОБА_1 подав заяву ОСОБА_3

від 14 липня 2025 року, в якій остання зазначає, що підтверджує повноваження чоловіка ОСОБА_1 представляти її інтереси у справі та діяти в інтересах родини.

Проте вказана заява не підтверджує повноваження ОСОБА_1 підписувати касаційну скаргу та представляти у Верховному Суді інтереси ОСОБА_3 , оскільки відповідно до статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник, а статтею 62 ЦПК України передбачено, що повноваження представників сторін мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

В ухвалі Верховного Суду від 6 травня 2025 року зазначено, що довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.

Заява ОСОБА_3 не відноситься до переліку документів, які підтверджують повноваження представників сторін.

Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України

у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається.

Оскільки недолік касаційної скарги не усунено, вказане свідчить про невиконання вимоги ухвали Верховного Суду від 6 травня 2025 року, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою в частині оскарження судових рішень ОСОБА_3 і є підставою для визнання касаційної скарги у відповідній частині неподаною та повернення її заявнику.

Щодо касаційної скарги в частині оскарження судових рішень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд зазначає таке.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій

статті 394 цього Кодексу.

Касаційна скарга подана до Верховного Суду з пропуском встановленого законом строку на касаційне оскарження судових рішень.

В касаційній скарзі, а також в долученому до неї клопотанні порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження у зв'язку із погіршенням стану здоров'я; перебуванням у лікарні; оперативним втручанням та тривалою реабілітацією; психофізичним станом, викликаним війною в Україні;російською масованою хакерською атакою державних реєстрів, що унеможливило своєчасне ознайомлення заявників з ухвалами касаційного суду;переїздами родини у зв'язку з ракетними обстрілами (три ракетних удари за 200 метрів від житла в місті Києві). Крім того,

в клопотанні зазначено, що обставини, які стали підставою для повернення первісно поданих касаційних скарг, перестали існувати.

Касаційний суд вважає за необхідне зазначити, що процесуальний строк, зокрема строк на касаційне оскарження, у разі повторного подання касаційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:

- первісне звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на касаційне оскарження;

- повторне подання касаційної скарги відбулось в межах строку касаційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на касаційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з касаційною скаргою;

- доведено, що повернення попередньо поданих касаційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду касаційної інстанції, й не могли бути усунені скаржником;

- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

Вказаний висновок щодо поновлення процесуальних строків викладений Верховним Судом в постанові від 24 липня 2023 року у справі № 200/3692/21

(провадження № К/990/17155/23).

Встановлено, що вперше ОСОБА_1 , який діяв у власних інтересах та інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , звернувся з касаційною скаргою у строк, визначений законом, а саме 1 листопада 2024 року.

Ухвалою Верховного Суду від 18 листопада 2024 року вперше подану касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, який продовжено

ухвалою від 17 грудня 2025 року.

Ухвалою Верховного Суду від 30 грудня 2024 року касаційну скаргу визнано неподаною та повернено заявнику.

6 лютого 2025 року ОСОБА_1 , який діяв у власних інтересах та інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , вдруге звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області

від 15 травня 2024 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 3 жовтня

2024 року.

Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2025 року касаційну скаргу повернено відповідно до частини третьої статті 44 ЦПК України.

Вказану ухвалу доставлено до електронного кабінету ОСОБА_1 25 лютого

2025 року о 1 год19 хв.

Пунктом 6 частини другої статті 43 ЦПК України визначено, що учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (стаття 44 ЦПК України).

Верховний Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 , який діє у своїх інтересах та інтересах ОСОБА_2 , втретє звернувся з касаційною скаргою майже через два місяці після повернення касаційної скарги, поданої 6 лютого 2025 року, що не є розумним строком повторного подання касаційної скарги. Стверджуючи про настання відповідних обставин, ОСОБА_1 не надає жодного належного доказу на їх підтвердження, а також не наводить логічного обґрунтування настання таких обставин та неможливості звернутися з касаційною скаргою в найкоротший строк після вручення ухвали від 21 лютого 2025 року.

Відповідно до статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини зазначив, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 7 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії,

№ 11681/85, § 35).

Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подання скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня

2010 року у справі Перетяка і Шереметьєв проти України, № 17160/06 та № 35548/06, § 34).

Положеннями статті 129 Конституції України, статті 2 ЦПК України передбачено, що одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи. Зазначене відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

За таких обставин касаційна скарга відповідно до частини третьої

статті 393 ЦПК України залишається без руху з наданням заявнику права надати протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали докази, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження. Якщо заявником у встановлений судом строк не буде надано таких доказів, це є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої

статті 394 ЦПК України.

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До касаційної скарги долучені докази сплати судового збору у розмірі 3 383,04 грн.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону

України «Про судовий збір»).

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 оскаржують рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області

від 15 травня 2024 року, залишене без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 3 жовтня 2024 року, в частині вирішення трьох вимог немайнового характеру за позовом ОСОБА_2 , поданого у січня 2018 року.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру судовий збір сплачується в розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (704,80 грн).

Так, право касаційного оскарження належить кожному з учасників справи у визначеному законом порядку.

Позивачі мають право подати касаційну скаргу як кожен окремо, так і спільну касаційну скаргу, однак і в такому випадку підлягає сплаті судовий збір кожним із них.

Отже розмір судового збору за подання касаційної скарги, який підлягає сплаті кожним заявником, становить 3 383,04 грн (704,80 грн х3 х 200 % х0,8).

Згідно з пунктом 6 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено клопотання особи, яка подає скаргу.

Відповідно до частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;

2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.

У касаційній скарзі міститься клопотання про скасування рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15 травня 2024 року та постанови Черкаського апеляційного суду від 3 жовтня 2024 року і направлення справи на новий розгляд до іншого суду першої інстанції Черкаської області.

Таке клопотання не відповідає статті 409 ЦПК України, тому потребує уточнення, оскільки заявники оскаржують судові рішення в частині вирішення позову

ОСОБА_2 .

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Проте у касаційній скарзі не зазначено відповідних відомостей щодо ОСОБА_2 .

Оскільки касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених

статтею 392 ЦПК України, вона відповідно до вимог частини другої

статті 393 ЦПК України залишається без руху.

За таких обставин необхідно подати до Верховного Суду нову редакцію касаційної скарги, оформлену у відповідності до вимог статті 392 ЦПК України, надати докази надсилання копії цієї скарги учасникам справи, а також докази сплати судового збору у розмірі 3 383,04 грн.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу в частині оскарження рішення Смілянського міськрайонного

суду Черкаської області від 15 травня 2024 року та постанови Черкаського апеляційного суду від 3 жовтня 2024 року ОСОБА_3 вважати неподаною і повернути заявнику.

Касаційну скаргу в частині оскарження рішення Смілянського міськрайонного

суду Черкаської області від 15 травня 2024 року та постанови Черкаського апеляційного суду від 3 жовтня 2024 року ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2 , залишити без руху.

Надати заявникам десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.

Якщо доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, не буде подано у зазначений строк, це є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.

У разі невиконання у встановлений судом строк інших вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною і підлягатиме поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. О. Карпенко