16 грудня 2025 року
м. Київ
Справа № 127/31067/24
Провадження № 61-4607ск25
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А ознайомився із касаційною скаргою Акціонерного товариства «Таскомбанк» (далі - скаржник), інтереси якого представляє адвокат Романів Антон Анатолійович (далі - адвокат),
на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 грудня 2024 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 28 січня 2025 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до скаржника за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, - приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христини Миколаївни, приватного виконавця Турського Олександра Віталійовича - про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та
1. 3 березня 2025 року скаржник вперше подав до Верховного Суду касаційну скаргу на зазначені судові рішення.
2. 13 березня 2025 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою залишив касаційну скаргу без руху та встановив для усунення недоліків останньої десятиденний строк із дня вручення тієї ухвали. Скаржник мав: (1) надати докази поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження; (2) надати докази сплати 2 422,40 грн судового збору; (3) уточнити прохальну частину касаційної скарги.
3. У березні 2025 року скаржник подав до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги.
4. 31 березня 2025 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою повернув касаційну скаргу скаржника. Мотивував тим, що скаржник не повністю усунув недоліки касаційної скарги, не надав доказів, які би підтверджували поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження.
5. 9 квітня 2025 року адвокат в інтересах скаржника повторно сформував у системі «Електронний суд» касаційну скаргу (вх. № 11204/0/220-25 від 9 квітня 2025 року), у якій просив скасувати рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 грудня 2024 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 28 січня 2025 року й ухвалити нове - про відмову в задоволенні позову.
6. 6 червня 2025 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою залишив касаційну скаргу без руху та встановив для усунення недоліків останньої десятиденний строк із дня вручення тієї ухвали. Скаржник мав додатково обґрунтувати поважність причини пропуску строку на касаційне оскарження та необхідності його поновлення, надавши відповідну інформацію з належним документальним підтвердженням (наприклад, копії з матеріалів справи, відповідь апеляційного суду на адвокатський запит, дані з електронних кабінетів скаржника та його представника). Мотивував так:
- 28 січня 2025 року апеляційний суд прийняв оскаржену постанову. Скаржник подав касаційну скаргу вперше 3 березня 2025 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження. Просив поновити йому цей строк. Обґрунтував тим, що копію оскарженої постанови він не отримав. Однак Верховний Суд в ухвалі від 13 березня 2025 року звернув увагу скаржника на те, що він мав надати докази поважності причин пропуску строку. Скаржник цього не зробив. 31 березня 2025 року Верховний Суд постановив ухвалу, згідно з якою повернув касаційну скаргу скаржника;
- згідно з повідомленням про доставлення електронного листа скаржник отримав зазначену ухвалу 2 квітня 2025 року. Повторно касаційну скаргу подав 9 квітня 2025 року. Знову просив поновити строк на касаційне оскарження, але зазначив ті самі підстави, що і попереднього разу; доказів поважності причин пропуску строку знову не надав.
7. 17 липня 2025 року адвокат в інтересах скаржника сформував у системі «Електронний суд» заяву про усунення недоліків касаційної скарги (вх. № 22376/0/220-25 від 17 липня 2025 року), у якій зазначив ті самі підстави, що і попередні рази, доказів поважності причин пропуску строку знову не надав.
8. Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід повернути скаржнику.
8.1. В ухвалі від 7 березня 2025 року Верховний Суд звернув увагу скаржника на необхідність надати суду докази того, що він не отримав копію оскарженої постанови (наприклад, копії з матеріалів справи, відповідь апеляційного суду на адвокатський запит, дані з електронних кабінетів скаржника та його представника). На виконання зазначених вимог ухвали скаржник навів той самий аргумент, як і в клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, а саме те, що скаржник не отримав копію постанови Вінницького апеляційного суду від 28 січня 2025 року.
8.2. Таке виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху не можна вважати належним. Доказів поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження скаржник знову не надав, незважаючи на те, що Верховний Суд чітко вказав, які саме докази можна надати.
9. За змістом частини другої статті 393 ЦПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
10. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК України).
11. Оскільки скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, цю скаргу слід визнати неподаною та повернути. Повернення не перешкоджає повторному зверненню з касаційною скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 185, 260, 261, 393 ЦПК України,
повернути Акціонерному товариству «Таскомбанк» касаційну скаргу на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 грудня 2024 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 28 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Таскомбанк» за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, - приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христини Миколаївни, приватного виконавця Турського Олександра Віталійовича - про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Судді Д. А. Гудима