19 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 477/614/21
провадження № 61-15009ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргоюМішково-Погорілівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області на постанову Миколаївського апеляційного суду від 27 травня 2025 року
у справі за позовом керівника Миколаївської обласної прокуратури в інтересах Миколаївської районної військової адміністрації, Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» до Мішково-Погорілівської сільської ради Миколаївської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення про припинення права власності на земельну ділянку, повернення земельної ділянки,
У квітні 2021 року керівник Миколаївської обласної прокуратури в інтересах Миколаївської районної державної адміністрації (далі - Миколаївська РДА), правонаступником якої є Миколаївська районна військова адміністрація (далі - Миколаївська РВА), Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (далі - ДСГП «Ліси України») звернувся до суду з позовом
до Мішково-Погорілівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області, ОСОБА_1 , в якому просив суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення Мішково-Погорілівської сільської ради від 15 жовтня 2019 року № 5 у частині затвердження проекту землеустрою
та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1200 га, кадастровий номер 4823383000:07:000:0104, для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд на
АДРЕСА_1 з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку;
- зобов'язати ОСОБА_1 повернути у власність держави в особі Кабінету Міністрів України з правом постійного користування ДП «Миколаївське лісове господарство» земельну ділянку, площею 0,1200 га, кадастровий номер 4823383000:07:000:0104, на АДРЕСА_1 .
Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 28 лютого
2025 року відмовлено у задоволенні позову. Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 20 травня
2021 року, скасовано.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 27 травня 2025 року рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 28 лютого 2025 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Позов задоволено частково.
Визнано незаконним рішення Мішково-Погорілівської сільської ради сільської ради Вітовського району Миколаївської області № 5 від 15 жовтня 2019 року в частині затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1200 га, кадастровий номер 4823383000:07:000:0104, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель
і споруд на АДРЕСА_1 .
Повернуто у власність держави в особі Миколаївської РВА земельну ділянку площею 0,1200 га, кадастровий номер 4823383000:07:000:0104, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 .
У позові керівника Миколаївської обласної прокуратури в інтересах Миколаївської РВА до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
27 червня 2025 року Мішково-Погорілівська сільська рада Вітовського району Миколаївської області, через підсистему «Електронний Суд», подала вперше
до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Миколаївського апеляційного суду від 27 травня 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду від 21 липня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху.
Ухвалою Верховного Суду від 15 вересня 2025 року продовжено Мішково-Погорілівській сільській раді Вітовського району Миколаївської області строк для усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 30 жовтня 2025 року касаційну скаргу Мішково-Погорілівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області
на постанову Миколаївського апеляційного суду від 27 травня 2025 року у справі № 477/614/21 визнано неподаною та повернуто скаржнику.
04 листопада 2025 року Мішково-Погорілівська сільська рада Вітовського району Миколаївської області, через підсистему «Електронний суд», вдруге звернулася
до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Миколаївського апеляційного суду від 27 травня 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2025 року касаційну скаргу залишено без руху та запропоновано подати клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Миколаївського апеляційного суду від 27 травня 2025 року та надати докази сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 25 листопада 2025 року касаційну скаргу Мішково-Погорілівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області
на постанову Миколаївського апеляційного суду від 27 травня 2025 року визнано неподаною та повернуто заявнику у зв'язку з частковим виконанням вимог ухвали суду від 07 листопада 2025 року.
28 листопада 2025 року Мішково-Погорілівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області, через підсистему «Електронний суд», втретє подала
до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Миколаївського апеляційного суду від 27 травня 2025 року у цій справі.
Касаційна скарга надійшла до суду з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, передбаченого статтею 390 ЦПК України.
У касаційній скарзі порушено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Миколаївського апеляційного суду від 27 травня 2025 року, яке мотивоване тим, що 27 травня 2025 року Миколаївський апеляційний суд проголосив скорочене судове рішення. Повний текст постанови Миколаївського апеляційного суду складений 28 травня 2025 року.
Представник Мішково-Погорілівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області адвокат Костенюк М. В. отримала копію повного тексту постанови Миколаївського апеляційного суду від 27 травня 2025 року
в електронному кабінеті в підсистемі «Електронний суд» 30 травня 2025 року.
27 червня 2025 року представник Мішково-Погорілівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області в підсистемі «Електронний суд» направила касаційну скаргу на постанову Миколаївського апеляційного суду
від 27 травня 2025 року у цій справі.
04 листопада 2025 року до Електронного кабінету представника Мішково-Погорілівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області адвоката Костенюк М. В. надійшла ухвала Верховного Суду від 30 жовтня 2025 року у цій справі (провадження № 61-8145ск25), якою касаційну скаргу Мішково-Погорілівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області
на постанову Миколаївського апеляційного суду від 27 травня 2025 року у цій справі повернуто скаржнику.
В ухвалі Верховного Суду від 30 жовтня 2025 року вказано, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.
Тому 04 листопада 2025 року представник Мішково-Погорілівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області, через підсистему «Електронний суд», вдруге звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Миколаївського апеляційного суду від 27 травня 2025 року у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2025 року касаційну скаргу Мішково-Погорілівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків, а саме запропоновано: надати обґрунтоване клопотання про поновлення строку для подання касаційної скарги, запропоновано надати докази вартості спірного майна та докази сплатити судового збору. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено
про наслідки її невиконання.
24 листопада 2025 року до Верховного Суду, через підсистему «Електронний суд», надійшла заява Мішково-Погорілівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області про усунення недоліків, докази вартості спірної земельної ділянки та квитанція про сплату судового збору.
Проте в заяві про усунення недоліків не заявлено клопотання про поновлення строку подачі касаційної скарги.
Стосовно невиконання ухвали Верховного Суду від 07 листопада 2025 року
в частині подання обґрунтованого клопотання про поновлення строку для подання касаційної скарги, повідомляє про те, що через брак часу та застосування
у м. Миколаєві графіків погодинних відключень електроенергії представник Мішково-Погорілівської сільської ради неуважно ознайомилася з мотивувальною частиною цієї ухвали, тому клопотання про поновлення строку для подання касаційної скарги не було подано.
27 листопада 2025 року о 00 год 46 хв до Електронного кабінету представника Мішково-Погорілівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області надійшла ухвала Верховного Суду від 25 листопада 2025 року, якою касаційну скаргу Мішково-Погорілівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області на постанову Миколаївського апеляційного суду від 27 травня 2025 року повернуто заявнику.
У мотивувальній частині ухвали Верховного Суду від 25 листопада 2025 року зазначено, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Звертає увагу суду на те, що вже понад два тижні у м. Миколаєві
та у Миколаївській області застосовуються графіки погодинних відключень (ГПВ) електроенергії після чергової ракетної атаки російської федерації.
Представник Мішково-Погорілівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області, після початку повномасштабного вторгнення військ російської федерації на територію України, здійснює свою діяльність за місцем фактичного проживання: АДРЕСА_2 . Вказана адреса належить до ГПВ 2.2 черги-підчерги згідно
з інформацією з офіційного сайту AT «Миколаївобленерго».
27 листопада 2025 року за адресою:
АДРЕСА_2 , відключення електроенергії за ГПВ 2.2 черги-підчерги відбувалося у такі години: з 10 год 30 хв до 14 год 00 хв та з 17 год 30 хв до 20 год 30 хв.
Крім того, представник Мішково-Погорілівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області ради 27 листопада 2025 року з 13 год 20 хв до 15 год 20 хв перебувала у будівлі Вітовського районного суду Миколаївської області у зв'язку
з участю в судовому засіданні у справі № 477/1610/21 (вирішувалося клопотання прокурора про повернення до стадії підготовчого провадження у справі). Звертає увагу суду на те, що відстань від будівлі суду до фактичного місця проживання
та здійснення діяльності представника Мішково-Погорілівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області чимала та потребує часу для прибуття щонайменше 40 хвилин приватним автомобілем.
На підставі викладеного та з урахуванням зайнятості представника Мішково-Погорілівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області в інших справах, 27 листопада 2025 року представник скаржника не направила
до Верховного Суду повторно касаційну скаргу на постанову Миколаївського апеляційного суду від 27 травня 2025 року.
Також звертає увагу суду на те, що чимало часу адвокатів/представників сторін
у справах витрачається на прибуття до суду та очікування судового
засідання, адже часто судові засідання не розпочинаються точно у призначений час. Крім того, інформація про застосування ГПВ у м. Миколаєві Миколаївської області є загальнодоступною та розміщується на офіційному сайті AT «Миколаївобленерго».
Тому вважає, що зазначені обставини свідчать про те, що строк на касаційне оскарження пропущений через обставини, які є неповажними.
Розглядаючи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Миколаївського апеляційного суду від 27 травня 2025 року, суд доходить до висновку, що зазначені у ньому причини пропуску строку
є неповажними, виходячи з такого.
Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку, касаційний суд враховує, що оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально
в кожній справі, а будь-які причини не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для його поновлення. Поновленню підлягає лише строк, який пропущений з об'єктивних і таких, що не залежали від волі та поведінки особи, причин. Якщо строк поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. У випадку, якщо суди обмежуються вказівкою на наявність «поважних причин» для поновлення пропущеного строку, вони не вказують чітких підстав такого поновлення.
У висновку Верховного Суду в постанові від 24 липня 2023 року у справі
№ 200/3692/21 (провадження № К/990/17155/23) зазначено, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження, в разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів
з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося
з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції,
й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 жовтня 2020 року у справі
№ 9901/32/20 виснувала, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку з пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
У постанові Верховного Суду від 20 березня 2024 року у справі № 560/14349/23 зазначено, що Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово вказував
на те, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були
чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи,
що звернулася до суду, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами
чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
З матеріалів касаційного оскарження та ЄДРСР встановлено, що два рази касаційні скарги Мішково-Погорілівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області на постанову Миколаївського апеляційного суду
від 27 травня 2025 року повернуто з підстав невиконання вимог ухвал Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху.
Отже, повернення двічі поданих касаційних скарг, які не відповідали вимогам процесуального законодавства, не можуть вважатися поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження, не свідчать про наявність підстав для поновлення пропущеного строку.
Повернення касаційних скарг відбулося із причин, які повністю залежали
від представника Мішково-Погорілівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області, що позбавляє суд можливості оцінювати такі причини пропуску строку відповідно до висновків, наведених у постанові Верховного Суду від 24 липня 2023 року в справі № 200/3692/21 (провадження № К/990/17155/23).
Суд не може стимулювати неправомірну поведінку і зловживання процесуальними правами представника Мішково-Погорілівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області.
З огляду на наведене в задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження необхідно відмовити.
У зв'язку з тим, що підстави пропуску строку на касаційне оскарження
є неповажними, а безпідставне поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, а особі, яка її подала, надати строк для усунення вказаних недоліків, а саме: направити до суду касаційної інстанції заяву
про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень,
в якій навести інші підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази.
Відповідно до частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху), про що суддею постановляється відповідна ухвала. Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати
Мішково-Погорілівській сільській раді Вітовського району Миколаївської області строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу Мішково-Погорілівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області на постанову Миколаївського апеляційного суду
від 27 травня 2025 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали будуть застосовані наслідки, передбачені частиною третьою статті 393 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Сердюк