19 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 759/12627/24
провадження № 61-15872ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 02 червня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Київської міської ради, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Дуленко Ольга Олегівна, про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за законом, визнання спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності на частку у спільному майні подружжя,
У червні 2024 року ОСОБА_2 звернулася до суду із вищевказаним позовом
до ОСОБА_1 , Київської міської ради, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Дуленко О. О., в якому з урахуванням уточненої заяви просила суд: 1) визнати спільною сумісною власністю подружжя частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , 2) визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , як на частку у спільному майні подружжя.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 02 червня
2025 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду
від 15 жовтня 2025 року, позов ОСОБА_2 задоволено.
Визнано спільною сумісною власністю 1/2 частини квартири, що знаходиться
за адресою:
АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частку квартири, що знаходиться
за адресою:
АДРЕСА_1 , за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , як на частку у спільному майні подружжя.
16 грудня 2025 року ОСОБА_1 через «Приймальню громадян» звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 02 червня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду
від 15 жовтня 2025 року (повний текст складено 17 листопада 2025 року), в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.
1. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги
додано документи, що підтверджує сплату судового збору не повному розмірі передбаченим Законом України «Про судовий збір».
Частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» визначено,
що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні
до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складав 3 028,00 грн.
Згідно із підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 211,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15 140,00 грн).
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заявником оскаржуються судові рішення за результатами задоволення позовних вимог майнового характеру (визнання права власності на квартиру що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 ).
Зі змісту положень пунктів 1, 2 частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом,
за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку,
а у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна як рухомих речей, так і нерухомості, визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Подана касаційна скарга та зміст оскаржуваних судових рішень не містять відомостей щодо ціни позову (вартість спірного майна), що унеможливлює визначення розміру судового збору, що підлягав сплаті за перегляд судового рішення саме в частині вирішення позовних вимог майнового характеру.
Верховний Суд враховує, що заявником додано квитанцію про сплату судового збору від 16 грудня 2025 року у розмірі 10 432,42 грн.
Одночасно, Верховний Суд позбавлений можливості встановити розмір судового збору, що підлягав сплаті за перегляд судових рішень.
Відповідно, заявникові необхідно доплатити судовий збір за оскарження судових рішень за ставкою 200% від 1% вартості спірного майна, з урахуванням того, що розмір судового збору, що підлягав сплаті за звернення до суду першої інстанції становив не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
(1 211,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (15 140,00 грн), а також з урахуванням вже сплаченого судового збору.
Крім того, заявникові необхідно надати до Верховного Суду докази на підтвердження дійсної вартості спірного майна (квартири
АДРЕСА_2 ).
Судовий збір за подачу касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача (стандарт ІВАN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», призначення платежу (вказати номер справи та інші необхідні відомості).
На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку
і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, а також докази на підтвердження дійсної вартості спірного майна.
2. Також, подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження з огляду на те, що зміст касаційної скарги в повній мірі не відповідає формі і змісту касаційної скарги, визначених статтею 392 ЦПК України.
Відповідно до частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено: найменування суду, до якого подається скарга; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); рішення (ухвала), що оскаржується; підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав); клопотання особи, яка подає скаргу; перелік письмових матеріалів,
що додаються до скарги; дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується.
Відтак, заявником у змісті касаційної скарги не зазначено всіх учасників справи та їх реквізитів, зокрема не зазначено відповідача - Київську міську раду та третю особу - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу
Дуленко О. О. Також, у порушення пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником, у змісті касаційної скарги не зазначено обов'язкові реквізити зазначених учасників справи.
Відповідно, заявникові необхідно уточнити касаційну скаргу в частині зазначення всіх учасників справи, їх реквізитів, надати суду касаційну скаргу у новій редакції та надати копії уточненої касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
У разі подання уточненої касаційної скарги шляхом формування документа
у підсистемі «Електронний суд» заявникові також необхідно надати суду докази надсилання уточненої касаційної скарги на адреси інших учасників справи.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України уразі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 02 червня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2025 року залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д. Д. Луспеник