19 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 638/8850/23
провадження № 61-15384ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу державного нотаріуса Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори Афанасьєвої Світлани Євгеніївни на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 лютого 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 30 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа - державний нотаріус Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори Афанасьєва Світлана Євгеніївна, про визнання свідоцтв про право на спадщину частково недійсними та визнання права власності,
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа: державний нотаріус Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори Афанасьєва Світлана Євгеніївна, про визнання свідоцтв про право на спадщину частково недійсними та визнання права власності.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 лютого 2025 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 30 жовтня
2025 року, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання свідоцтв про право на спадщину частково недійсними та визнання права власності, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державний нотаріус Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори Афанасьєва С. Є., задоволено в повному обсязі.
Визнано свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 07 липня 2020 року, зареєстроване в реєстрі за №2-892, видане Державним нотаріусом Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори Афанасьєвою С. В., відповідно до якого власником частки квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 , частково недійсним, в розмірі 1/8 частки, успадкованої ОСОБА_4 .
Визнано свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 07 липня 2020 року, зареєстроване в реєстрі за №2-892, видане Державним нотаріусом Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори Афанасьєвою С. В., відповідно до якого власником частки квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 , частково недійсним, в розмірі 1/8 частки, успадкованої ОСОБА_4 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на частки квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 3339,70 грн.
У грудні 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга державного нотаріуса Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори Афанасьєвої С. Є. на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 лютого 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 30 жовтня 2025 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Поданакасаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 684 грн.
Відповідно до підпункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Згідно з підпунктом 9 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зроблено правовий висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ураховуючи, що зі змісту поданої касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень неможливо встановити ціну позову станом на день звернення до суду із вимогами майнового характеру (щодо визнання права власності на частину квартири), заявник зобов'язаний самостійно встановити й обґрунтувати розмір судового збору щодо вимоги майнового характеру з наданням відповідних доказів.
Отже, заявнику необхідно самостійно визначити і у разі необхідності доплатити судовий збір за подання касаційної скарги або обґрунтувати суму вже сплаченого судового збору.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102, найменування податку, збору, платежу «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд
Касаційну скаргу державного нотаріуса Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори Афанасьєвої Світлани Євгеніївни на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 лютого 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 30 жовтня 2025 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Р. А. Лідовець