ЄУН: 336/11556/25
Провадження №: 3/336/6397/2025
Іменем України
18 грудня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Дацюк Ольга Ігорівна, розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 184 ч. 1 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає у АДРЕСА_1 ,-
24 листопаду 2025 року приблизно о 14.40 годині ОСОБА_1 , самоусунувшись від виконання батьківських обов'язків по відношенню до своєї малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме розкидані речі, порушено санітарно-гігієнічні норми, у дворі не прибрано, все в смітті. Таким чином, ОСОБА_1 порушила вимоги ст. 150 Сімейного кодексу України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства».
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, викликалась до суду двічі, як шляхом зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення, так і за допомогою направлення СМС-повістки на вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення номер телефону, про причини неявки суд не повідомила.
Як вказував Верховний Суд у постанові від 17.11.2022 року по справі № 560/5541/20, якщо учасник надав суду телефон та електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них.
З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Самого лише заперечення учасника про неотримання повідомлення недостатньо, щоб спростувати цю презумпцію.
Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери та адреси, але не користується чи не стежить за ними.
У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 № 3236/03, § 41 «Пономарьов проти України» суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У відповідності до положень ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП не є обов'язковою, тому враховуючи наведені положення, суд розглянув справу за наявними доказами за відсутності ОСОБА_1 .
Обставини правопорушення підтверджуються, письмовими поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, фотознімками, актом обстеження умов проживання.
Як зазначено у письмових поясненнях по суті порушення у протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 зобов'язується дотримуватись батьківських обов'язків.
24.11.2025 року комісією у складі начальник ССД, голови опікунської ради, начальника відділу СЗ та СД, капітана поліції ПОГ було складено акт обстеження умов проживання в квартирі АДРЕСА_2 . Житло розміщене на 1 поверсі 1 поверхового будинку, складається з 4 кімнат: 2 житлові кімнати, 1 коридор та кухня-коридор.
В дворі брудно, розкидане сміття та листя. В будинок ОСОБА_1 комісію не впустила.
За цією адресою проживають і мають постійне місце реєстрації: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мати та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , донька.
Мати своїми діями та поведінкою не раз довела, що не хоче нічого робити для покращення умов проживання дитини. Отримала запрошення на засідання комісії.
ОСОБА_1 була під підпис ознайомлена з даним актом.
На фотознімках зафіксовано велику кількість сміття та опалого листя на подвір'ї будинку, яке не прибиралось, в будинку розкидані речі.
За ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Стаття 150 ч. 1, 2 СК України вказує, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до ст. 152 СК України право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Враховуючи викладене, судом встановлено, що ОСОБА_1 свідомо нехтує виконанням своїх батьківських обов'язків стосовно малолітньої дочки, не забезпечила їй належні умови для проживання та розвитку, отже вона не виконує свої батьківські обов'язки.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 184 ч. 1 КУпАП, та кваліфікує її дії як ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітньої дитини.
Обставин, які пом'якшують або обтяжують відповідальність, в судовому засіданні не встановлено.
Враховуючи обставини правопорушення, данні про особу правопорушника, яка офіційно не працевлаштована, до адміністративної відповідальності не притягалась, на виклик суду не з'явилась та не надала пояснень, суд вважає за доцільне призначити стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 24, 33, 184 ч. 1, 283, 284 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 ч. 1 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає у АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адміністративне стягнення за ст. 184 ч. 1 КУпАП у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає у АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в сумі 605,60 гривень (шістсот п'ять гривень 60 коп.).
Штраф сплачується за наступними реквізитами:
Отримувач: ГУК у Зап.обл./Зап.обл.- 21081100
Код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997
Код банку отримувача (МФО): 899998
Банк отримувача: Казначейство України
Номер рахунку: UA558999980313060106000008479
Код класифікації доходів бюджету: 21081100
Призначення платежу: адміністративний штраф
Судовий збір сплачується за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001
Код класифікації доходів бюджету: 22030106
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Суддя О.І. Дацюк
Строк пред'явлення виконавчого документу«_____»_________________20___року
Постанова набрала законної чинності «_____»_________________20___року
Дата видачі «_____»_________________20___року