18 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 522/8805/24
провадження № 61-15521ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Садовський Василь Євгенович, на постанову Одеського апеляційного суду від 25 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Церковний» про захист прав та зобов'язання не чинити перешкод у користуванні майном,
У червні 2024 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до
ОСОБА_1 , Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Церковний» (далі - ОСББ «Церковний»), відповідно до якого, остаточно сформулювавши позовні вимоги, просила суд:
- усунути їй перешкоди у праві користування квартирою АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_3 , який є чоловіком ОСОБА_2 , та вселити ОСОБА_2 у цю квартиру;
- зобов'язати ОСОБА_1 припинити фізичні дії у відношенні
ОСОБА_2 спрямовані на перешкоджання вільного доступу до вказаної квартири та надати ОСОБА_2 вільний доступ до квартири для реалізації права користування нею;
- зобов'язати ОСББ «Церковний» забезпечити цілодобовий безперешкодний доступ ОСОБА_2 до квартири шляхом передачі ключів від парадних дверей до будинку або повідомлення коду в разі встановлення кодового замку на вхідні парадні двері до будинку, або магнітного чіпу, або інших відмикаючи засобів від пристроїв, що перешкоджають вільному доступу сторонніх осіб через вхідні парадні двері до будинку; с
- стягнути з ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди
200 000 грн.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного суду від 25 листопада 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_2 задоволене частково.
Усунуто перешкоди у користуванні житлом ОСОБА_2 , а саме квартирою
АДРЕСА_1 .
Зобов'язано ОСОБА_1 не чинити перешкоди ОСОБА_2 у праві користування майном (квартирою) за адресою: АДРЕСА_2 , для реалізації її права власності та не перешкоджати у вільному доступі до вказаної квартири сходами.
Зобов'язано ОСББ «Церковний» забезпечити цілодобовий безперешкодний доступ ОСОБА_2 до квартири АДРЕСА_1 .
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 6 056 грн.
Стягнуто з ОСББ «Церковний» на користь ОСОБА_2 судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 3 028 грн.
10 грудня 2025 року через підсистему Електронний суд представник ОСОБА_1 - адвокат Садовський В. Є. подав касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 25 листопада 2025 року, яку просить скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з огляду на таке.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини «с» статті 7 Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, специфіку його повноважень як «суду права», процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції, і учасникам справи був наданий відповідний обсяг гарантій права на справедливий суд у судах попередніх інстанцій.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року
№ 10-р(ІІ)/2023 визнав таким, що відповідає Конституції України
(є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. При цьому Конституційний Суд України звернув увагу, що зазначений припис має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення
(res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами визнаються справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом позову у розглядуваній справі є вимоги про зобов'язання не чинити перешкод у користуванні майном та стягнення моральної шкоди у розмірі 200 000 грн.
Відкриваючи провадження у розглядуваній справі № 522/8805/24, Приморський районний суд м. Одеси в ухвалі від 24 червня 2024 року дійшов висновку, що справа є малозначною і не належить до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження.
Касаційна скарга не містить доводів про те, що суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
З огляду на характер спірних правовідносин, предмет та підстави позову, Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції, про те, що справа № 522/8805/24 є малозначною, як справа незначної складності, яка не належить до справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028 грн х 80 = 242 240 грн).
Оскільки справа № 522/8805/24 є малозначною, ухвалені у ній судові рішення можуть бути оскаржені виключно за наявності випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга не містить посилань та обґрунтування випадків, визначених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, для касаційного перегляду судових рішень у малозначній справі.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги, зокрема, категорію справи, ціну та предмет позову, а також значення справи для сторін і суспільства, та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Касаційний перегляд вважається екстраординарним, з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції, які обмежено питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.
Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи.
Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, ухвалене у малозначній справі, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору, наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не встановлено, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Садовський Василь Євгенович, на постанову Одеського апеляційного суду
від 25 листопада 2025 року у справі № 522/8805/24.
Копію ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді:В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников