Справа № 337/6003/25
Номер провадження 2-а/337/84/2025
18 грудня 2025 рокум. Запоріжжя
Хортицький районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Гнатик Г.В., розглянувши, у порядку спрощеного письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення, закриття провадження у справі, стягнення судових витрат,
18.11.2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про поновлення строку звернення до суду, скасування постанови про накладання адміністративного стягнення від 08.09.2025 року № 55/1259, закриття провадження у справі, стягнення судових витрат.
Позивач вважає, що притягнення до адміністративної відповідальності є незаконним, не обґрунтованим, не згоден у повному обсязі із вказаною постановою, посилаючись на те, що він заперечує взагалі факт отримання повістки з викликом на 01.08.2025 року.
Розгляд справи відбувся у його відсутності. Крім того, у зазначений період часу він періодично перебував у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував на зв'язку з працівниками цієї установи, бо в цей час проходив ВЛК, за результатами проходження якої йому видана довідка № 2025-0915-1300-2870-7 від 15.09.2025 року. Вважає, що жодного адміністративного правопорушення ним не вчинено, а прийнята постанова 08.09.2025 року є незаконною, винесеною з порушенням чинного законодавства, без врахування об'єктивних обставин. Просив скасувати оскаржувану постанову, провадження у справі закрити на підставі ст. 247 п.1 у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Оскільки про існування постанови від 08.09.2025 року про накладання на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. він дізнався лише 07.11.2025 року, просив поновити йому строк звернення до суду. Також просив стягнути з відповідача судові витрати.
Ухвалою судді від 20.11.2025 року, визнано поважними причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду та йому поновлено пропущений строк. Відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення, закриття провадження у справі, стягнення судових витрат. Визначено про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження із особливостями, встановленими ст.ст. 268272, 286 КАС України. Судове засідання у справі провести 28.11.2025 року, без повідомлення (виклику) сторін. Витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_1 матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (постанова про адміністративне правопорушення №55/1259 від 08.09.2025 року).
Ухвалою суду від 28.11.2025 року відкладено розгляд справи за вказаним адміністративним позовом. Постановлено, провести судове засідання у справі 18.12. 2025 року без повідомлення (виклику) сторін. Витребувано (повторно) з ІНФОРМАЦІЯ_1 матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (постанова про адміністративне правопорушення №55/1259 від 08.09.2025).
01.12.2025 року до суду, через систему «Електронний суд», від представника відповідача Горбачова Ю.В. надійшов відзив на позов, у якому зазначено, що проти задоволення позову відповідач заперечує, посилаючись на наступне. Матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 не надано.
Відповідно до письмового відзиву на позовну заяву, представник відповідача проти задоволення позову заперечує, посилаючись на наступне. 01.08.2025 року оператором відділення призову ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 було складено протокол №1259 відносно ОСОБА_1 через те, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 не з'явився за повісткою (розпорядженням) про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про причини неявки не повідомив, чим порушив ч.3 ст.22 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз.3 ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» та вчинив правопорушення, передбачене ст. 210-1 ч.3 КУпАП. У поясненнях позивача щодо змісту протоколу зазначено, що: « Повістку не отримував, про розшук не знав».
Також у протоколі зазначено, що розгляд протоколу відбудеться 08.09.2025 року о 08-00 годині у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 .
08.09.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено постанову №1259 якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП. У постанові зазначено, що 31.07.2025 року ОСОБА_3 була направлена повістка № 4494154 з викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 01.08.2025 року на 08-00 годину, рекомендованим листом з повідомленням про вручення, але ОСОБА_1 проігнорував отримання повістки та у зазначений у повістці день та час, за викликом не прибув, поштове відправлення повернуто до ІНФОРМАЦІЯ_1 . На розгляд складеного протоколу ОСОБА_1 не з'явився, повноважної причини неявки, не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи про адмінправопорушення повідомлений своєчасно під особистий підпис у протоколі № 1259 30.08.2025 року. Оскільки оскаржувана постанова № 2259 від 08.09.2025 року винесена з додержанням вимог чинного законодавства України, у задоволенні позовної заяви просить відмовити.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Однак, клопотань про виклик сторін у судове засідання не надходило.
Суд, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши у сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного.
Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 286 КАС України, яка містить спеціальні норми щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень з притягнення до адміністративної відповідальності, передбачено, що за наслідками розгляду справи вказаної категорії місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245, 251, 279, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом. Розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. При розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) повинен з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.210-1 КУпАП України адміністративна відповідальність настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП України передбачено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України № 303/2014 від 17 березня 2014 року «Про часткову мобілізацію» оголошено про проведення часткової мобілізації.
Відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 оголошено проведення загальної мобілізації.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду, проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії.
З аналізу вищезазначених норм вбачається обов'язок громадян з'явитися, зокрема, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, та проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії. Невиконання таких обов'язків в особливий період тягне за собою відповідальність, передбачену ст. 210-1 КпАП України.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ст.235 КУпАП).
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки вправі розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення через свого керівника. При цьому відповідними повноваженнями, як свідчить аналіз Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154, наділені не лише територіальні центри комплектування та соціальної підтримки із статусом юридичної особи, а й їх відокремлені підрозділи попри відсутність у них статусу юридичної особи.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
З урахуванням наведеного, відсутність у ІНФОРМАЦІЯ_1 статусу юридичної особи не виключає його можливість бути відповідачем в адміністративному суді, де він виступає як суб'єкт владних повноважень, чиє рішення за правилами ст. 286 КАС України є предметом оскарження.
За правилами ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Уповноважені посадові особи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, яким надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1, 211 КУпАП, визначаються наказами керівників відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадянин зобов'язаний проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії.
Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Приписами статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.
Дослідженням наданих суду документів, встановлено наступне.
30.08.2025 року відносно ОСОБА_1 складено протокол № 55/1259, у якому зазначено, що ОСОБА_1 , як військовозобов'язаний, 01.08.2025 року не з'явився за повісткою про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , про причини неявки не повідомив, чим порушив вимоги ч.3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", абз.3 ч.10 ст.1 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу", чим вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період.
З копії протоколу №55/1259, яка надана позивачем, вбачається, що у протоколі зазначено, що ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 01.08.2025 року, також містяться пояснення «Повістку не отримував. Про розшук не знав», але ким написано такі пояснення, не зрозуміло. Факт неявки ОСОБА_1 за викликом 01.08.2025 року у протоколі №55/1259 підтверджено свідками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Як вбачається, у складеному відносно ОСОБА_1 протоколі відсутні адреси свідків, а підпис у протоколі ОСОБА_3 про те, що він ознайомлений про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 08.09.2025 року, відсутній.
08.09.2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_4 полковник ОСОБА_6 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 встановив, що він вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст. 210-1 КУпАП, а саме: ОСОБА_1 проігнорував отримання поштового відправлення, в якому йому була надіслана повістка та у час, зазначений у повістці, не прибув, про причини неявки не повідомив.
За результатами розгляду, відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, винесена постанова № 55/1259 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.
Інших матеріалів, зокрема, копії протоколу про адміністративне правопорушення № 1259 відносно ОСОБА_1 , відповідачем суду не надано.
Проаналізувавши надані суду докази встановлено, що ОСОБА_1 не отримав повістку про необхідність з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_5 на 01.08.2025. Крім того з наданих відповідачем копії повідомлення про вручення поштового відправлення на ім'я ОСОБА_1 вбачається, що повістка була подана для відправки лише 31.07.2025 року.
При цьому, жодних доказів на підтвердження обставин викладених в оскаржуваній постанові відповідачем не надано.
Як вбачається з довідки військово-лікарської комісії № 2025-0915-1300-2870-7 від 15.09.2025 року ОСОБА_1 проведено медичний огляд «ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 », що підтверджує доводи позивача про те, що він періодично перебував у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , бо в цей час проходив ВЛК, результатом проходження якого є вищезазначена довідка.
Відповідно до ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як вбачається з вищевказаного, а саме пояснень відповідача, відповідач, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача по фактах, викладених у поданій позовній заяві.
Суд зауважує, що основною й обов'язковою ознакою об'єктивної сторони є протиправне діяння, наявність якого доводиться шляхом надання доказів. Відсутність цієї ознаки виключає склад будь-якого адміністративного правопорушення.
Складання протоколів та оформлення матеріалів про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони №3 від 01.01.2024 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 року за №36/41381 (далі Інструкція).
Згідно п. 3 Розділу ІІ Інструкції, у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до п. 6 Розділу ІІ Інструкції, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.
Ті ж самі вимоги поширюються на постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду України у постанові від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Дослідивши у сукупності докази по справі, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами обставини, зазначені у постанові № 55/1259 від 08.09.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Таким чином, оцінюючи обставини події, які стали підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, з огляду на обсяг доказів, наявних в матеріалах справи, суд доходить висновку про відсутність достатньо обґрунтованих підстав і обставин, які у своїй сукупності свідчать, що позивачем було допущено порушення вимог законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, внаслідок чого його притягнуто до адміністративної відповідальності в межах санкції, передбаченої ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому вважає за необхідне скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення, а провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо позивача закрити.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, а тому, на виконання вимог ст. 139 КАС України, у зв'язку з задоволенням позову суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст.139, 241-246,250, 286 КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення №55/1259 від 08.09.2025 року - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № 55/1259 від 08.09.2025 року, складену начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 полковником ОСОБА_6 відносно ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ) за ч.3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн. скасувати, справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення- закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 605 ( шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя: Г.В. Гнатик