Справа №337/6679/25
Номер провадження 2-н/337/1093/2025
про відмову у видачі судового наказу
19 грудня 2025 рокум. Запоріжжя
Суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя Гнатик Г.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вельтум-Запоріжжя» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг (послуга з управління (поводження) побутовими відходами),
17.12.2025 року до суду надійшла з заява про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг (послуга з управління (поводження) побутовими відходами) із боржника за період з 01.12.2022 року по 30.11.2025 року у сумі 29759,70 грн. та судового збору у сумі 302,80 грн.
Перевіривши подану заяву та додані до неї матеріали, суддя вважає, що у видачі судового наказу слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
За приписами п. 3 ч. 1ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Відповідно до вимог ст. 257 ЦК України загальна позовна давність складає три роки та застосовується до вимог про стягнення заборгованості з житлово-комунальних послуг.
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає із моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
При цьому слід враховувати, що у наказному провадженні можливе задоволення лише документально підтверджених і безспірних вимог, тобто таких, що випливають із повністю визначених і неоспорюваних цивільно-правових відносин.
Згідно змісту заяви про видачу судового наказу, заявник просить стягнути із боржника суму богу за надані послуги за оплату житлово-комунальних послуг (послуга з управління (поводження) побутовими відходами) у сумі 29759,70 грн. , проте згідно копії розрахунку заборгованості у період з грудня 2022 року по грудень 2025 року ТОВ «Вельтум-Запоріжжя» було надано послуги за адресою: АДРЕСА_1 , на суму 10001,88 грн., таким чином сума заборгованості складає 14526,54 грн., що не відповідає заявленій стягувачем сумі заборгованості - 29759,70. Також у розрахунку заборгованості, у графі «Сальдо» станом на грудень 2022 року зазначено суму 15078,20 грн., тобто борг за попередній період, проте заявником не зазначено за який саме період утворилась вказана заборгованість, що свідчить про пропуск заявником строку позовної давності. Отже, такі вимоги можуть бути вирішені лише у позовному провадженні (ч. 3 ст. 267 ЦК України).
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що заявлена до стягнення сума є не обґрунтованою в частині строків виникнення зобов'язання, а відтак вимога не може бути розглянута в порядку наказного провадження.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Враховуючи вищенаведене, оскільки ТОВ «Вельтум-Запоріжжя» заявлено вимогу із пропуском позовної давності, яка не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, у видачі наказу слід відмовити.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 163, 165, 166ЦПК України, суд
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вельтум-Запоріжжя» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг (послуга з управління (поводження) побутовими відходами).
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч. 2 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Особа, без участі якої було постановлено ухвалу, має право подати апеляційну скаргу протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії.
Суддя Г.В. Гнатик