15 грудня 2025 року
м. Київ
cправа № 914/1493/24
Суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Студенця В.І., Бакуліної С.В., Баранця О.М., Кібенко О.Р.
у справі за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлоінвестбуд-ЛВ"
на додаткове рішення Господарського суду Львівської області (Бортник О.Ю.)
від 25.11.2024
та постанову Західного апеляційного господарського суду (Якімець Г.Г., Бойко С.М., Бонк Т.Б.)
від 14.05.2025
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлоінвестбуд-ЛВ"
про стягнення витрат на професійну правничу допомогу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлоінвестбуд-ЛВ"
до Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал"
про стягнення 2 460 570,76 грн,
У червні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлоінвестбуд-ЛВ" (далі - позивач, скаржник) звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" (далі - відповідач) заборгованості у сумі 2 460 570,76 грн, обґрунтовуючи позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за укладеним між сторонами договором підряду.
У позовній заяві позивач вказав, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу, орієнтовний розмір яких у суді першої інстанції становить 10 000,00 грн, та заявив про наявність у нього витрат на правничу допомогу, докази понесення яких будуть надані у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Господарський суд Львівської області розглянув спір із врахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог до 575 638,34 грн, рішенням від 15.10.2024 позов задовольнив частково, стягнувши з відповідача на користь позивача 568 849,90 грн, 8 532,75 грн судового збору; та відмовивши в задоволенні решти вимог.
21.10.2024 позивач звернувся до Господарського суду Львівської області із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача 12 135,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції, надавши суду на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу: 1) копію договору про надання правової допомоги від 12.05.2019, укладеного між Адвокатським об'єднанням "Греца і Партнери" та Позивачем, 2) копію додаткової угоди від 01.08.2023 № 3; 3) копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АО №1131855 від 18.06.2024 адвокатом Митровкою Ярославом Васильовичем, 4) копію детального опису робіт (послуг) від 21.10.2024 на суму 12 135,00 грн, 5) копії рахунків на відповідні суми, 6) копії актів виконаних робіт та копії платіжних інструкцій.
При цьому згідно з детальним описом робіт (послуг) позивач заявив у складі витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції також витрати та підготовку та подання до суду заяви про участь в судових засіданнях у цій справі в режимі відеоконференції поза межами суду.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Господарський суд Львівської області додатковим рішенням від 25.11.2024 частково задовольнив заяву позивача та стягнув з відповідача 4 955,39 грн витрат на професійну правничу допомогу, відмовивши у задоволенні решти вимог заяви, мотивувавши таке рішення:
- зменшенням позовних вимог до 575 638,34 грн, з яких рішенням суду задоволено до стягнення 568 849,90 грн,
- відсутністю в матеріалах справи та ненаданням позивачем доказів на підтвердження надання належно уповноваженим правником, адвокатом послуг позивачу з підготовки позовної заяви у справі, зі здійснення обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються, а також послуги з коригування заяви та обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються, станом на 27.05.2024;
- обов'язком саме позивача нести витрати на професійну правничу допомогу, які були спричинені надмірним зволіканням керівника позивача з направленням позову до суду, що зумовило необхідність перерахунку ціни позову та коригування позовної заяви;
- відхиленням витрат позивача, що стосуються подання до суду через електронний кабінет заяви про відеоконференцію, як таких, що не є наданням професійної правничої допомоги у справі;
В апеляційному суді справа в частині витрат на професійну правничу допомогу переглядалась неодноразово.
Верховний Суд постановою від 12.03.2025 скасував постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 (якою було скасовано додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 25.11.2024 та в задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовлено), а справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
За наслідками нового розгляду справи Західний апеляційний господарський суд постановою від 14.05.2025 залишив без змін додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 25.11.2024 про часткове задоволення заяви позивача та стягнення з відповідача 4 955,39 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Мотивуючи це рішення, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, відзначивши, зокрема: часткове задоволення позову, відсутність обставин виникнення спору внаслідок неправильних дій відповідача, рівень складності справи, надані адвокатом послуги, ураховуючи критерії розумності, справедливості та реальності судових витрат, а в частині відхилення витрат на підготовку та подання заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - кваліфікацію цієї заяви як заяви з процесуальних питань, подання якої залежить виключно від волевиявлення учасника справи і є його правом, однак не вимагає значного часу і є радше технічною дією.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та стислий виклад позиції інших учасників справи
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанції щодо присудженої до стягнення з Відповідача суми витрат на професійну правничу допомогу та підстав для відмови у задоволенні частини відповідних вимог, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 25.11.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.05.2025 в частині відмови у стягненні витрат на правничу допомогу та ухвалити в цій частині нове рішення - про повне задоволення заяви позивача про розподіл понесених ним у цій справі в суді першої інстанції судових витрат.
В обґрунтування касаційних вимог позивач посилається, зокрема, на:
- неправильне застосування судами норм частини першої статті 26 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльністю", частини першої статті 123 Господарського процесуального кодексу України, частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, частини дев'ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, зробленого судами без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19, від 25.05.2021 у справі №910/7586/19, від 16.06.2022 у справі №873/244/21, від 02.04.2020 у справі №912/2171/18, від 25.03.2021 у справі №905/717/20, від 08.04.2021 у справі №905/716/20, від 25.11.2021 у справі №904/5929/19, від 31.05.2022 у справі №927/515/21, від 15.09.2022 у справі №910/10159/21, додаткових постановах Верховного Суду від 04.03.2021 у справі №916/376/19, від 12.07.2022 у справі №910/18970/19;
- неправильне тлумачення судами підстави для надання правничої допомоги у висновку про відмову у стягненні витрат на надання послуг з підготовки позовної заяви у справі, обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються, а також послуги з коригування заяви та обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються станом на 27.05.2024, здійсненого судами без врахування висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19, оскільки важливо розмежовувати: 1) надання правничої допомоги, що передбачає представництво інтересів клієнта в судовому процесі; 2) надання правничої допомоги, яка не потребує такого представництва;
- помилковий висновок суду першої інстанції, що виконання послуг з коригування заяви та обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються, станом на 27.05.2024 було викликано виключно зволіканням позивача з поданням позовної заяви, тоді як така необхідність виникла через тривале невиконання Відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором, а також через відмову добровільно врегулювати спір та сплатити заборгованість у позасудовому порядку;
- необґрунтованість висновку про відмову у відшкодуванні витрат на правничу допомогу за подання заяви про відеоконференцію, тоді як ця дія є невід'ємною частиною професійних послуг адвоката, що підлягають відшкодуванню;
- виникнення спору у цій справі через неправильні та протиправні дії відповідача у вигляді систематичного та тривалого періоду затримування оплати виконаних позивачем робіт, тоді як позивач неодноразово, але безрезультатно вживав заходи щодо досудового врегулювання відповідного спору;
- мінімальну розбіжність між заявленими вимогами та фактично задоволеними судом, тоді як ця різниця жодним чином не повинна нівелювати право позивача на повне відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
19 червня 2025 року до Верховного Суду надійшов відзив відповідача, в якому він просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
Відзив, зокрема, обґрунтований таким:
- скаржник порушив процедуру, встановлену нормами Господарського процесуального кодексу України, для реалізації права на відшкодування витрат на правничу допомогу, зокрема, не подав до закінчення судових дебатів доказів понесених судових витрат та заяви про неможливість подати докази, що підтверджують розмір понесених ним судових витрат на правничу допомогу, вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог;
- причиною несвоєчасного погашення заборгованості за договором була відсутність у відповідача власних коштів, виділення відповідних бюджетних асигнувань та важкий фінансовий стан підприємства, спричинений воєнним станом, зростанням вартості електроенергії, паливно-мастильних матеріалів тощо;
- щодо стягнення штрафних санкцій та судових витрат відповідач звернувся з листом до скаржника про можливість укладення мирової угоди, однак не отримав жодної відповіді.
Рух справи у Верховному Суді
Ухвалою Верховного Суду від 12.06.2025 відкрито касаційне провадження за скаргою позивача на постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.05.2025 та додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 25.11.2024 у справі №914/1493/24 та касаційну скаргу призначено до розгляду в судовому засіданні.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.07.2025 (головуючий суддя Студенець В.І., судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.) справу №914/1493/24 передано на розгляд палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Корпоративна палата).
Колегія суддів вважала за необхідне відступити від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 28.01.2025 у справі №910/5810/24 (Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Кролевець О.А.) та від 04.03.2025 у справі №922/1290/24 (Вронська - головуюча, Бакуліна С.В., Кролевець О.А.), щодо можливості розподілу судових витрат на правничу допомогу, пов'язаних із поданням заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 22.07.2025 справу №914/1493/24 прийнято до розгляду Корпоративною палата.
Ухвалою Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 08.09.2025 справу №914/1493/24 передано на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на підставі частини другої статті 302 Господарського процесуального кодексу України з тих підстав, що:
- у постановах від 28.01.2025 у справі № 910/5810/24, від 04.03.2025 у справі №922/1290/24 та від 22.08.2025 у справі № 914/2182/24 Верховний Суд "фактично" дійшов до протилежних висновків, аніж у постановах Верховного Суду від 25.10.2022 у справі №910/19650/20, від 05.09.2023 у справі №914/8/22 та від 15.08.2024 у справі №910/18756/23 щодо можливості розподілу судових витрат на правничу допомогу, пов'язаних із поданням заяв про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції;
- Корпоративна палата вважає за необхідне відступити/уточнити правові висновки, викладені у постанові від 22.08.2025 у справі №914/2182/24 щодо можливості розподілу судових витрат на правничу допомогу, пов'язаних із поданням заяв про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, оскільки Верховний Суд згідно із зазначеною постановою не здійснював розподіл такого виду судових витрат, оскільки вважав, що підготовка та подання заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (що є заявою з процесуальних питань) залежить виключно від волевиявлення учасника справи і є його правом, а також, не вимагає значного часу та є радше технічною дією, а шаблон заяви існує в ЄСІКС, тоді як представники відповідної сторони (заявника розподілу витрату на правничу допомогу) скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та не були зобов'язані брати участь у судових засіданнях, оскільки, Верховний же Суд повідомляв учасників справи, що явка представників у судові засідання є необов'язковою.
Ухвалою від 07.11.2025 Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду справу №914/1493/24 Господарського суду Львівської області повернув судовій палаті для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстави, передбаченої частиною другою статті 302 Господарського процесуального кодексу України, а саме відсутність викладеного касаційним судом у складі колегії суддів як у справі №914/2182/24 у постанові від 22.08.2025, так і в постановах у справах №№ 910/5810/24, 922/1290/24 висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Ухвалою Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 22.07.2025 справу №914/1493/24 призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Ухвалою від 15.12.2025 у справі №914/1493/24 палата для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вирішила справу повернути відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.
Палата зазначила, що у постанові від 28.01.2025 у справі №910/5810/24 та постанові від 04.03.2025 у справі №922/1290/24 посилання на норми права та вказівки, як вони мають застосовуватися, відсутні.
Не погоджуємося з висновком, якого дійшла палата, та вважаємо, що у палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відсутні правові підстави для повернення справи №914/1493/24 на розгляд відповідній колегії суддів.
Порядок здійснення судового провадження у справі регламентовано відповідним процесуальним законом - Господарським процесуальним кодексом України.
Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах (стаття 1 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною третьою статті 3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Єдність господарського судочинства (господарського процесу) забезпечується тим, що розгляд справи здійснюється тільки в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
Господарське судочинство (господарський процес) встановлює порядок судового розгляду і вирішення господарських справ, що встановлений нормами господарського процесуального права. Законом установлено певні правові вимоги до поведінки суду.
Підстави і порядок передачі справ на розгляд судової палати встановлено статтями, відповідно, 302 і 303 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї ж палати або у складі такої палати.
Згідно із частинами першою, третьою, четвертою статті 303 Господарського процесуального кодексу України питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи. Питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати може бути вирішене до прийняття постанови судом касаційної інстанції. Про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій - четвертій статті 302 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п'ятій або шостій статті 302 цього Кодексу.
Разом з тим, Господарський процесуальний кодекс України не наділяє палату повноваженнями для повернення справи відповідній колегії для розгляду.
Отже норми Господарського процесуального кодексу України є пріоритетними та превалюють над відповідними положеннями, що зазначені в Порядку підготовки до розгляду справ Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду.
Рішенням зборів суддів судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 22.06.2023 №1 затверджено Порядок підготовки до розгляду справ Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду.
Пунктом 5 вказаного Порядку визначено, що справа повертається (передається) відповідній колегії для розгляду, про що постановляється ухвала, якщо палата не вбачає підстав для прийняття справи до свого провадження для вирішення питання відступу від висновку про застосування норм права в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати), оскільки:
1) в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду відсутній висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, від якого пропонує відступити колегія суддів; або
2) колегія не зазначає, з застосуванням якої саме норми права вона не погоджується або не вказала, від висновку щодо застосування якої саме норми права має намір відступити; або
3) висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та від якого колегія суддів вважає за необхідне відступити, стосується правовідносин, які не є подібними.
При цьому Порядок не передбачає повернення справи відповідній колегії для розгляду після прийняття її до розгляду палатою.
З огляду на викладене, вважаємо, що у палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відсутні правові підстави для повернення справи №914/1493/24 на розгляд відповідній колегії суддів.
Судді В. Студенець
С. Бакуліна
О. Баранець
О. Кібенко