18 грудня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/3776/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Рогач Л. І. - головуючої, Краснова Є. В., Мачульського Г. М.,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2025
(судді Тищенко А. І., Михальська Ю. Б., Мальченко А. О.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалт Сістем"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство "Альтбанк",
про стягнення безпідставно набутих коштів у сумі 932 767,92 грн.
1. Історія справи
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалт Сістем" (далі - позивач, ТОВ "Консалт Сістем") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - відповідач, скаржник, ТОВ "Оператор ГТС України") про стягнення безпідставно набутих коштів у сумі 932 767,92 грн.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Оператор ГТС України" не мало правових підстав для надсилання Акціонерному товариству "Альтбанк" (далі - третя особа, Банк, АТ "Альтбанк") як гаранту за договором від 19.06.2024 № 116034/V-1718 вимоги про сплату коштів за гарантією та, відповідно, підстав для отримання таких коштів з огляду на повне виконання позивачем умов договору від 01.07.2024 № 4600009643 про закупівлю послуг, а саме електромонтажних робіт, у частині виконання робіт, про що сторони склали та підписали акт про завершення виконання робіт від 27.12.2024.
2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
2.1. АТ "Альтбанк" (гарант) та ТОВ "Консалт Сістем" (принципал) 19.06.2024 уклали договір про надання гарантії № 116034/V-1718, за умовами якого гарант надає гарантію в сумі гарантії на строк дії гарантії в спосіб надання гарантії, а принципал зобов'язується сплатити комісію, а також сплатити регрес у строк сплати регресу та виконати інші обов'язки, передбачені договором (пункт 2.1).
2.2. Сторонами 19.06.2024 погоджено текст гарантії № 116034/V-1718, бенефіціаром за якою є ТОВ "Оператор ГТС України", принципалом - ТОВ "Консалт Сістем". Вид гарантії: гарантія виконання договору. Договір: договір про закупівлю послуг, що укладається за результатами процедури закупівлі Електромонтажні роботи (ремонт систем засобів безпеки Боярського ПМ Боярського ЛВУМГ), Єдиний закупівельний словник ДК021-2015: 45310000-3 - Електромонтажні роботи, згідно з оголошенням про заплановану закупівлю № UA-2024-05-30-009785-a, розміщеного на вебпорталі Уповноваженого органу за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2024-05-30-009785-a. Повна (максимальна) сума банківської гарантії та валюта 932 767,92 грн. Гарантія набирає чинності з дати видачі та діє включно до 01.03.2025.
2.3. ТОВ "Консалт Сістем" (підрядник) та ТОВ "Оператор ГТС України" (замовник) 01.07.2024 уклали договір про закупівлю послуг № 4600009643, за умовами якого:
- підрядник за завданням замовника зобов'язався на свій ризик надати послуги: Електромонтажні роботи (ремонт систем засобів безпеки Боярського ПМ Боярського ЛВУМГ) відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів і технічної документації (які з урахуванням частини першої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (зі змінами та доповненнями) є послугами, а відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України є роботами, далі іменуються - роботи), а замовник - прийняти та оплатити такі роботи відповідно до умов цього договору (пункт 1.1);
- склад, обсяги, вартість робіт та строки визначені технічними, якісними та кількісними характеристиками (додаток № 1), договірною ціною (додаток № 2) та графіком виконання робіт (додаток № 3), які є невід'ємною частиною договору (пункт 1.2);
- підрядник зобов'язався виконати роботи протягом 150 календарних днів з моменту укладання цього договору (пункт 4.1);
- підрядник зобов'язався виконати роботи з обов'язковим дотриманням погодженого із замовником графіка виконання робіт (додаток № 3). Строки виконання робіт можуть бути змінені з внесенням відповідних змін у цей договір у випадках, передбачених чинним законодавством України (пункти 4.2, 4.3);
- датою закінчення виконання підрядником робіт за договором вважається дата підписання сторонами акта про завершення виконання робіт. Виконання робіт може бути закінчено підрядником достроково за умови письмової згоди замовника (пункт 4.4);
- виконання підрядником робіт за договором у повному обсязі підтверджується підписаним сторонами актом про завершення виконання робіт, який складає підрядник і надає на підпис замовнику (пункт 5.7);
- відповідно до умов пункту 6 розділу VI тендерної документації процедури закупівлі по предмету закупівлі "Електромонтажні роботи (ремонт систем засобів безпеки Боярського ПМ Боярського ЛВУМГ)" згідно з оголошенням про проведення процедури закупівлі № UA-2024-05-30-009785-a, оприлюдненого на вебпорталі Уповноваженого органу 30.05.2024, підрядник зобов'язався надати замовнику не пізніше дати укладення цього договору в забезпечення виконання договору безвідкличну безумовну банківську гарантію на суму 932 767,92 грн, що становить 5 (п'ять) відсотків ціни цього договору (пункт 12.1);
- термін дії гарантії - до 01.03.2025 включно (пункт 12.3);
- у разі невиконання (неналежного виконання) підрядником основного зобов'язання за цим договором замовник має право одержати задоволення своїх вимог, передбачених умовами цього договору та чинним законодавством України, на умовах, визначених гарантією. Під невиконанням (неналежним виконанням) підрядником основного зобов'язання за цим договором сторони розуміють невиконання робіт підрядником у строк виконання робіт, визначений в пункті 4.1 договору (пункт 12.8);
- забезпечення виконання договору повертається за умови повного та належного виконання підрядником умов договору та настання граничної дати оплати (остаточного розрахунку) згідно з умовами договору, протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня настання таких обставин. Повернення забезпечення виконання договору здійснюється шляхом направлення відповідного листа (повідомлення) підряднику або гаранту, у разі надання підрядником забезпечення виконання договору у вигляді оригіналу банківської гарантії в паперовій формі (пункт 12.9).
2.4. На підтвердження виконання своїх обов'язків за договором від 01.07.2024 № 4600009643 позивачем надано до матеріалів справи видаткові накладні, акти приймання-передачі виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в), акти вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма № КБ-3).
2.5. Позивач та відповідач підписали акт про завершення виконання робіт від 27.12.2024, у якому підтвердили, що підрядник виконав роботи з ремонту системи засобів безпеки Боярського ПМ Боярського ЛВУМГ згідно з договором на загальну суму 16 770 304,17 грн з ПДВ. Термін, обсяг та якість виконаних робіт відповідають вимогам договору, робочої документації, державних будівельних норм та стандартів, інших нормативних документів, що регламентують проведення будівельних робіт, технічним характеристикам нормативно-технічної документації та документації виробників.
2.6. 27.01.2025 відповідач скерував засобами SWIFT до Банку повідомлення з вимогою платежу за гарантією у сумі 932 767,92 грн, у зв'язку з невиконанням / неналежним виконанням принципалом зобов'язань за договором; 28.01.2025 Банк листом № 23-1/277 скерував позивачу вимогу про перерахування у строк до 31.01.2025 включно коштів у сумі 932 767,92 грн на рахунок, відкритий в Банку за реквізитами, вказаними у вимозі; 03.02.2025 ТОВ "Консалт Сістем" перерахувало кошти за гарантією на вимогу Банку у сумі 932 767,92 грн.
2.7. ТОВ "Консалт Сістем" направило ТОВ "Оператор ГТС України" вимогу від 18.02.2025 № 18/02/01 про повернення забезпечення виконання договору від 01.07.2024 № 4600009643 у строк 5 робочих днів, у відповідь на яку ТОВ "Оператор ГТС України" повідомило позивача про те, що відповідна сума гарантії стягнута у зв'язку із неналежним виконанням умов договору.
2.8. Враховуючи повне виконання позивачем умов договору № 4600009643, про що сторони 27.12.2024 склали та підписали акт про завершення виконання робіт, а також здійснений відповідачем повний розрахунок за виконані роботи, позивач стверджує, що відповідач не мав правових підстав для надсилання Банку як гаранту за договором № 116034/V-1718 вимоги про сплату коштів за гарантією та, відповідно, не мав підстав для отримання таких коштів. Вказані обставини й стали підставою для звернення до суду з позовом.
3. Короткий зміст судових рішень попередніх інстанцій
3.1. Господарський суд міста Києва рішенням від 28.05.2025 відмовив у задоволенні позову.
3.2. Мотивував тим, що відсутні підстави вважати, що сума гарантії є такою, яка набута відповідачем без достатньої правової підстави, оскільки суд встановив обставини виконання позивачем робіт за договором від 01.07.2024 № 4600009643 із простроченням строку, який встановлено пунктом 4.1 цього договору.
3.3. Північний апеляційний господарський суд постановою від 23.09.2025 скасував рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2025 та прийняв нове рішення про задоволення позовних вимог.
3.4. Посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 25.09.2024 у справі № 910/12114/23, відповідно до яких "підставою для утримання банківської гарантії є саме невиконання позивачем (принципалом) договору, а не певне порушення строків його виконання", встановивши, що станом на дату подання позову у цій справі роботи за договором від 01.07.2024 № 4600009643 позивач повністю виконав, а відповідач прийняв виконані роботи, що підтверджується складеним та підписаним сторонами актом про завершення виконання робіт, суд дійшов висновку про те, що наявні підстави для повернення відповідачем забезпечення виконання договору № 4600009643 після його виконання незалежно від доводів відповідача про неналежне виконання позивачем умов цього договору в частині строків поставки товару.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування
4.1. ТОВ "Оператор ГТС України" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2025, в якій просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
4.2. ТОВ "Оператор ГТС України" зазначає, що подає касаційну скаргу відповідно до випадку, передбаченого, зокрема, пунктом 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), і вказує на необхідність відступу від правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 25.09.2024 у справі № 910/12114/23 та від 13.11.2024 у справі № 910/11352/24, щодо застосування пункту 1 частини другої статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі", які врахував суд апеляційної інстанції під час перегляду рішення суду першої інстанції.
4.3. Скаржник зазначає, що врахування судами хибного, на переконання ТОВ "Оператор ГТС України", висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 25.09.2024 у справі № 910/12114/23, систематично спричиняє відповідачу прямі збитки у вигляді стягнутих за судовими рішеннями коштів та непрямі - у виді ігнорування переможцями закупівель своїх договірних обов'язків, у тому числі стосовно необхідності своєчасного виконання робіт за такими договорами, які, серед іншого, спрямовані на забезпечення захисту об'єктів критичної інфраструктури, що в умовах воєнного стану має значення для забезпечення енергетичної безпеки України, в тому числі, але не виключно, як щодо забезпечення видобутку природного газу, так і щодо виробництва електроенергії.
4.4. Водночас скаржник вказує про неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 17.05.2024 у справі № 910/17772/21, щодо визначення правової природи банківської гарантії у трикутнику правовідносин "принципал - бенефіціар - гарант", у зв'язку із чим суд помилково не застосував до спірних правовідносин статті 560, 562, 568 та 599 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
5. Позиції інших учасників справи
5.1. Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити в її задоволенні, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
5.2. Третя особа правом на подання відзиву не скористалася.
6. Позиція Верховного Суду
6.1. Заслухавши суддю-доповідачку, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає таке.
6.2. Статтею 560 ЦК України передбачено, що за гарантією банк, інша фінансова установа (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
6.3. Відповідно до статті 562 ЦК України зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.
6.4. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією (стаття 563 ЦК України).
6.5. Звертаючись із позовом, позивач посилається на відсутність підстав для отримання відповідачем суми гарантії, оскільки ним виконано повністю умови договору про закупівлю послуг № 4600009643, про що свідчить підписаний сторонами 27.12.2024 акт про завершення виконання робіт. У свою чергу відповідач послався на те, що підставою для виплати банківської гарантії є неналежне виконання принципалом зобов'язань за договором, що також забезпечувалося гарантією.
6.6. За загальними умовами виконання зобов'язання, що містяться у статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
6.7. Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
6.8. У розумінні статті 610 ЦК України, яка надає визначення порушення зобов'язання, останнє може бути двох видів. По-перше, це невиконання зобов'язання, яке виникає якщо його сторони взагалі не виконують дій, що складають зміст зобов'язання (не передають річ, не виконують роботи, не надають послуги, не сплачують гроші тощо), або продовжують виконувати дії, від яких вони відповідно до зобов'язання мають утримуватися. По-друге, це неналежне виконання зобов'язання, тобто порушення умов, визначених змістом зобов'язання. У разі невідповідності виконання зобов'язання критеріям належності можна говорити про неналежне виконання, а отже, порушення зобов'язання (див. постанову Верховного Суду від 01.04.2019 у справі № 910/2693/18).
6.9. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).
6.10. За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі", забезпечення виконання договору про закупівлю - це надання забезпечення виконання зобов'язань учасником перед замовником за договором про закупівлю.
6.11. Отже, для вирішення цього спору судам слід передусім визначитись із тим, яке зобов'язання та щодо якого порушення забезпечувалися банківською гарантією (чи тільки невиконання зобов'язання в розумінні статті 610 ЦК України, чи також виконання з порушенням умов, визначених змістом договору (неналежне виконання)).
6.12. Як встановили суди попередніх інстанцій:
- у пункті 4.1 договору від 01.07.2024 № 4600009643 сторони погодили термін виконання робіт протягом 150 календарних днів з моменту укладення договору. Отже, останнім днем строку виконання робіт за договором було 28.11.2024;
- 27.12.2024 сторони склали та підписали акт про завершення виконання робіт. Отже, позивач виконав роботи за договором несвоєчасно, із простроченням строку, який встановлений пунктом 4.1 договору № 4600009643;
- у разі невиконання (неналежного виконання) підрядником основного зобов'язання за цим договором замовник має право одержати задоволення своїх вимог, передбачених умовами цього договору та чинним законодавством України, на умовах, визначених гарантією. Під невиконанням (неналежним виконанням) підрядником основного зобов'язання за цим договором сторони розуміють невиконання робіт підрядником у строк виконання робіт, визначений у пункті 4.1 договору (пункт 12.8);
- забезпечення виконання договору повертається за умови повного та належного виконання підрядником умов договору і настання граничної дати оплати (остаточного розрахунку) згідно з умовами договору, протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня настання таких обставин. Повернення забезпечення виконання договору здійснюється шляхом направлення відповідного листа (повідомлення) підряднику або гаранту, у разі надання підрядником забезпечення виконання договору у вигляді оригіналу банківської гарантії в паперовій формі (пункт 12.9).
6.13. Таким чином, колегія суддів зауважує, що, виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, сторони передбачили в договорі умови, за якими банківська гарантія забезпечує зобов'язання не тільки у разі порушення зобов'язання, що полягає у його невиконанні, а також у разі неналежного виконання, тобто, виконання з порушенням умов щодо строку; за умовами пункту 12.9 договору повернення забезпечення виконання договору здійснюється за умови не лише повного, а й належного виконання умов договору.
6.14. Апеляційний господарський суд, здійснюючи перегляд рішення суду першої інстанції, виходив з того, що підставою для утримання банківської гарантії є саме невиконання договору, а не певне порушення строків його виконання. При цьому суд дійшов такого висновку з посиланням на постанови Верховного Суду від 25.09.2024 у справі № 910/12114/23, від 25.03.2025 у справі № 910/11352/24, в яких Суд виснував, що у таких спорах до правовідносин сторін підлягає застосуванню не лише ЦК України та Господарський кодекс України, а і спеціальний закон - Закон України "Про публічні закупівлі", зокрема частина друга статті 27 Закону, яка регулює випадки, у яких замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю.
6.15. Скаржник у касаційній скарзі зазначав про необхідність відступу від правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 25.09.2024 у справі № 910/12114/23 та від 13.11.2024 у справі № 910/11352/24, щодо застосування пункту 1 частини другої статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі", які врахував суд апеляційної інстанції під час перегляду рішення суду першої інстанції.
6.16. Так, Верховний Суд у постановах від 25.09.2024 у справі № 910/12114/23 та від 13.11.2024 у справі № 910/11352/24 виходив з того, що до правовідносин у цих справах підлягає застосуванню не лише ЦК України та Господарський кодекс України, а і спеціальний закон - Закон України "Про публічні закупівлі", відповідно до частини другої статті 27 якого замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем процедури закупівлі / спрощеної закупівлі договору про закупівлю (пункт 1). Тобто вказана норма Закону, яка безпосередньо регулює відносини суб'єктів господарювання у процедурі публічних закупівель, чітко передбачає момент повернення замовником забезпечення договору - після його виконання учасником-переможцем, у той час як можливість неповернення замовником забезпечення виконання договору існує лише у разі невиконання учасником умов договору. При цьому невиконання має місце лише у випадку відсутності дій, які складають зміст зобов'язання, а неналежним виконанням є виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
6.17. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
6.18. Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, який сформульований у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб'єктним та об'єктним критеріями.
6.19. При цьому з-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
6.20. Подібність правовідносин суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов'язаних із правами й обов'язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб'єктів (видової належності сторін спору) й об'єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).
6.21. Так, у справі № 910/12114/23 Верховний Суд виходив із того, що пунктом 7.17 договору про закупівлю сторонами погоджено, що забезпечення виконання договору повертається у випадках, передбачених статтею 27 Закону України "Про публічні закупівлі", за умови настання граничної дати оплати (остаточного розрахунку) згідно з умовами договору, протягом п'яти банківських днів із дня настання таких обставин. Тому, здійснивши оцінку змісту укладеного між сторонами договору, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що умови пункту 7.17 договору також передбачають повернення відповідачем забезпечення виконання договору після виконання позивачем укладеного між сторонами договору у повному обсязі протягом п'яти банківських днів із граничної дати оплати, а також те, що підставою для неповернення забезпечення є саме невиконання позивачем умов договору (нездійснення поставки товару), а не неналежне його виконання. Наведене підтверджує те, що з моменту повного виконання позивачем договору та проведення остаточних розрахунків за товар у відповідача виникло зобов'язання щодо повернення забезпечення виконання договору, що не було ним виконано в порушення вимог статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі" та пункту 7.17 договору.
6.22. У справі № 910/11352/24 Верховний Суд виходив з того, що за умовами пункту 10.9.6 договору від 14.12.2022 про закупівлю послуг забезпечення виконання договору повертається у випадках, передбачених статтею 27 Закону України "Про публічні закупівлі", за умови настання граничної дати оплати (остаточного розрахунку) згідно з умовами договору протягом п'яти банківських днів із дня настання таких обставин. З огляду на викладене, враховуючи висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 25.09.2024 у справі № 910/12114/23, суди попередніх інстанцій, здійснивши оцінку змісту договору від 14.12.2022, правомірно задовольнили позов та дійшли обґрунтованого висновку, що умови пункту 10.9.6 передбачають повернення відповідачем забезпечення виконання договору після виконання позивачем зобов'язань у повному обсязі протягом п'яти банківських днів із дня прийняття робіт, натомість підставою для неповернення забезпечувальної суми є саме невиконання позивачем умов договору (нездійснення підрядником дій, які складають зміст зобов'язання, чого суди не встановили), а не неналежне його виконання.
6.23. Однак, на відміну від наведених вище справ, у справі № 910/3776/25, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що умови забезпечення виконання договору та повернення забезпечення визначені саме пунктами 12.8, 12.9 договору про закупівлі відповідно до пункту 4 частини другої статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі", а не через відсилання до переліку випадків, передбачених цією статтею загалом.
6.24. Пункт 4 частини другої статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачає, що замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом п'яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.
6.25. Таким чином, правовідносини у справах Верховного Суду № 910/11352/24, № 910/12114/23, від висновків у яких щодо застосування пункту 1 частини другої статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі" скаржник просить відступити, та правовідносини у справі, що переглядається, не є подібними, оскільки відрізняються за матеріально-правовим регулюванням, а також встановленими судами обставинами справи.
6.26. З огляду на наведене колегія суддів вважає відсутніми підстави для відступу від висновку щодо застосування пункту 1 частини другої статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі", викладеного Верховним Судом у постановах від 25.09.2024 у справі № 910/12114/23 та від 13.11.2024 у справі № 910/11352/24.
6.27. У частині першій статті 546 ЦК України передбачено, зокрема, що гарантія є способом забезпечення основного зобов'язання.
6.28. Тобто, як правило, умови видачі гарантії безпосередньо залежать від основного зобов'язання.
6.29. Згідно зі статтею 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
6.30. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
6.31. Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання. Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним.
6.32. Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
6.33. Отже, за відсутності порушення (невиконання чи неналежного виконання) основного зобов'язання принципалом, у бенефіціара не виникає підстав для звернення до гаранта для виплати суми банківської гарантії, у такому випадку повернення бенефіціаром принципалу коштів за банківською гарантією відбувається відповідно до статті 1212 ЦК України як безпідставно набутих.
6.34. У разі ненастання гарантійного випадку через належне виконання принципалом основного зобов'язання (відсутності порушення) сплачені кошти за банківською гарантією вважаються такими, що отримані бенефіціаром поза межами домовленостей, не на виконання основного договору та договору банківської гарантії, незважаючи на те, що сплачені у зв'язку із цими правочинами, та підлягають стягненню за статтею 1212 ЦК України, оскільки інших способів повернення цих коштів за таких обставин закон не передбачає (за умови, що договорами не встановлено інше).
6.35. Аналогічні висновки наведені Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 17.05.2024 у справі № 910/17772/20, в якій об'єднана палата виснувала, що кредитор-бенефіціар має право вимоги як за основним зобов'язанням, так і за незалежною від цього зобов'язання гарантією. Якщо він не отримає виконання за основним зобов'язанням, то, пред'явивши вимогу гаранту, отримає виконання.
6.36. У цій справі, зважаючи на наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що, задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції не врахував умов договору про закупівлю послуг, викладених у пунктах 4.1, 12.8, 12.9, а саме, що у разі невиконання (неналежного виконання) підрядником основного зобов'язання за цим договором замовник має право одержати задоволення своїх вимог, передбачених умовами цього договору та чинним законодавством України, на умовах, визначених гарантією. Під невиконанням (неналежним виконанням) підрядником основного зобов'язання за цим договором сторони розуміють невиконання робіт підрядником у строк виконання робіт, визначений у пункті 4.1 договору (пункт 12.8); забезпечення виконання договору повертається за умови повного та належного виконання підрядником умов договору (пункт 12.9).
6.37. Звідси, враховуючи також визначення забезпечення виконання договору про закупівлю, надане у пункті 9 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" (надання забезпечення виконання зобов'язань учасником перед замовником за договором про закупівлю), помилковим є висновок суду апеляційної інстанції, що підставою утримання банківської гарантії є саме невиконання договору, а не змісту чи строків виконання зобов'язань за ним. Такі висновки зроблені без урахування всіх обставин цієї справи, у тому числі умов договору про закупівлю послуг.
6.38. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, оскільки обставини виконання позивачем робіт за договором із простроченням строку, визначеного пунктом 4.1 договору, є неналежним виконанням у розумінні пункту 12.8 договору, а тому відсутні підстави для повернення позивачу забезпечення виконання договору про закупівлю послуг.
7. Висновки Верховного Суду
7.1. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
7.2. Відповідно до статті 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
7.3. Зважаючи на наведене, постанову суду апеляційної інстанції слід скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
8. Судові витрати
8.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 ГПК України, покладається на позивача.
Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 312, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" задовольнити.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2025 скасувати, а рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2025 у справі № 910/3776/25 залишити в силі.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалт Сістем" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 74-Б, код ЄДРПОУ 40823819) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, просп. Любомира Гузара, буд. 44, код ЄДРПОУ 42795490) 22 386 (двадцять дві тисячі триста вісімдесят шість) грн 43 коп. судових витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
4. Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуюча Л. Рогач
Судді Є. Краснов
Г. Мачульський