19 грудня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/13321/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковського О.В. - головуючого, Огородніка К.М., Погребняка В.Я.,
розглянувши клопотання Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк"
про розгляд касаційної скарги Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" у судовому засіданні
за матеріалами касаційної скарги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк»
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2025
у справі №910/13321/22
за заявою ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоер Консалтинг»
про банкрутство,
Ухвалою Верховного Суду від 16.12.2025 відкрито касаційне провадження у справі № 910/13321/22 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2025 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
18.12.2025 до Верховного Суду через систему "Електронний суд" надійшло клопотання від Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, мотивоване тим, що ухвалою апеляційного суду обмежено права учасника справи про банкрутство на апеляційне оскарження, що порушує принцип доступу до правосуддя та права бути заслуханим, а отже з огляду на наведені обставини, предмет доказування у справі вимагають проведення судового зсідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин.
Розглянувши вказане клопотання, Верховний Суд зазначає наступне.
Відповідно до частини п'ятої та шостої статті 301 Господарського процесуального кодексу України перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд касаційної інстанції може розглянути касаційні скарги, зазначені у частинах четвертій і п'ятій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Наведеною нормою закріплено дискреційні повноваження суду в межах процесуального закону зі свободою розсуду вирішити питання про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) учасників справи при розгляді касаційних скарг, зазначених у частині п'ятій статті 301 ГПК України, залежно від конкретних обставин справи.
Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи перегляд судових рішень у касаційному порядку, суд касаційної інстанції перевіряє в межах доводів та вимог касаційної скарги у справі аргументи про неправильне застосування судами норм матеріального та/або процесуального права і не може встановлювати обставини справи, збирати та перевіряти докази, надавати їм оцінку.
Суд також враховує позицію, висловлену Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Вочевидь, "публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок. Публічність через прозорість, яку вона надає правосуддю, сприяє досягненню мети пункту 1 статті 6, а саме: справедливому судовому розгляду, гарантія якого є одним із основних принципів будь-якого демократичного суспільства у сенсі Конвенції" (рішення від 08.12.1983 у справі "Axen v. Germany", заява № 8273/78, § 25).
Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема й в суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій. Зокрема тому ЄСПЛ не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції стосовно відсутності публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права (рішення у справі "Axen v. Germany", § 28).
Крім того, ЄСПЛ визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі "Varela Assalino contre le Portugal" (заява № 4336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду (рішення від 25.04.2002). У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права, а саме тлумачення норм Цивільного кодексу. ЄСПЛ зазначив, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно провести також усні слухання.
Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд створює учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи, шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи.
Зазначене узгоджується з висновками, викладеними в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 18.02.2019 у справі № 756/5081/14-ц.
Питання про розгляд справи в порядку письмового провадження чи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи не залежить від волевиявлення осіб, які беруть участь у справі, а залежить від конкретних обставин справи.
Оскільки обставин, що свідчили б про необхідність розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у справі Верховним Судом не виявлено, а скаржником у клопотанні не наведено переконливих доказів необхідності реалізації відповідачем права на публічний, відкритий судовий розгляд у відкритому судовому засіданні, з урахуванням вказаного суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення клопотання Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк".
Керуючись статтями 234, 300, 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Відмовити у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" про розгляд справи №910/13321/22 у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий О.В. Васьковський
Судді К.М. Огороднік
В.Я. Погребняк