18 грудня 2025 року
м. Київ
cправа № 914/325/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючої, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Климка Ярослава Володимировича
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.10.2025 та рішення Господарського суду Львівської області від 24.06.2025 у справі
за позовом керівника Жовківської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області
до Фізичної особи-підприємця Климка Ярослава Володимировича
про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу тимчасової споруди,
15.12.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Фізичної особи-підприємця Климка Ярослава Володимировича на постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.10.2025 та рішення Господарського суду Львівської області від 24.06.2025 у справі № 910/325/25. Вказана касаційна скарга була подана 11.12.2025 до Верховного Суду засобами поштового зв'язку.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Климка Ярослава Володимировича, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Згідно із частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Як установив Верховний Суд, керівник Жовківської окружної прокуратури Львівської області інтересах держави в особі Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області подав позовну заяву у 2025 році з вимогою про зобов'язання Фізичної особи-підприємця Климка Ярослава Володимировича усунути Рава-Руській міській раді Львівського району Львівської області перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 0,0137 га на вул. Є. Коновальця у м. Рава-Руська шляхом демонтажу встановленої тимчасової споруди (МАФу) площею 90 м2.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становив 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2025 встановлено у розмірі 3028,00 грн.
Згідно з підпунктом 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.06.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2025 у справі № 910/325/25, позов задоволено.
Фізична особа-підприємець Климко Ярослав Володимирович у касаційній скарзі просить Суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2025 у справі № 910/325/25, ухвалити нове рішення, яким у позові керівника Жовківської окружної прокуратури Львівської області інтересах держави в особі Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області відмовити повністю.
Ураховуючи наведене, Фізичній особі-підприємцю Климку Ярославу Володимировичу необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги на оскаржувані рішення суду в частині однієї вимоги немайнового характеру в розмірі 6056,00 грн, розрахованому за формулою: 3028,00 х 200 % де 3028,00 грн - ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру; 200 % - ставка судового збору за подання касаційної скарги. Однак Фізична особа-підприємець Климко Ярослав Володимирович доказів сплати судового збору до касаційної скарги не додала.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно із частинами 2, 3 статті 288 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 цього Кодексу.
Відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України останнім днем строку на оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 15.10.2025 у справі № 914/325/25, було 04.11.2024.
Проте Фізична особа-підприємець Климко Ярослав Володимирович подав касаційну скаргу 11.12.2025, тобто поза межами 20-денного строку, встановленого частиною 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України для подання касаційної скарги.
До поданої касаційної скарги Фізична особа-підприємець Климко Ярослав Володимирович долучив клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги. Обґрунтовуючи причини пропуску строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2025 у справі № 910/325/25, скаржник зазначає, що через збройну агресію російської федерації у Львівській області у зв'язку з ракетними обстрілами діяли відключення світла, що вплинуло на можливість ознайомитися з оскаржуваним судовим рішенням. Скаржник також зазначає, що на його електронну адресу надходило сповіщення від підсистеми "Електронний суд", однак ознайомитися зі змістом такого сповіщення не було можливості, оскільки з невідомих причин повідомлення на електронній пошті не відкривалося. Скаржник також зазначає, що підсистема "Електронний суд" нормально не функціонувала, з повним текстом оскаржуваної постанови він ознайомився лише в кінці листопада - на початку грудня 2025 року в Єдиному реєстрі судових рішень. Таким чином, на думку скаржника, не маючи повного тексту оскаржуваної постанови, він був об'єктивно позбавлений можливості вчасно підготувати та подати касаційну скаргу у передбачений законом двадцятиденний строк.
Розглянувши наведені Фізичною особою-підприємцем Климком Ярославом Володимировичем причини пропуску строку на касаційне оскарження, Верховний Суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно із частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Частиною 2 та 3 статті 288 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов'язується із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Отже, законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Таким чином, як органи державної влади, так і суб'єкти господарювання та громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв'язку із чим вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одним учасникам судового процесу перед іншими призведе до порушення вказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно із частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Наведене повністю узгоджується із правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Виходячи із наведених положень Господарського процесуального кодексу України, саме на заявника покладається обов'язок доведення наявності поважних причин пропуску процесуального строку.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Верховний Суд зазначає, що Фізичною особою-підприємцем Климком Ярославом Володимировичем не наведено причин, які були б об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення скаржника та були би пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення ним процесуальної дії, а наведені у клопотанні доводи не підтверджені належними доказами.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що підстави, наведені скаржником у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження не підтверджені відповідними доказами, а тому є неповажними.
Крім того, за змістом пункту 7 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначена дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.
Однак скаржник, всупереч вимогам пункту 7 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, у касаційній скарзі не зазначив про те, коли він ознайомився з повним текстом оскаржуваної постанови.
Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Згідно із частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, для усунення недоліків касаційної скарги Фізичній особі-підприємцю Климку Ярославу Володимировичу необхідно подати до суду касаційної інстанції:
- докази сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі (6056,00 грн) за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір";
- клопотання (заяву) про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому навести інші підстави, підтверджені належними доказами, для поновлення цього строку.
У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.
Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що відповідно до частини 9 статті 42 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Климка Ярослава Володимировича на постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.10.2025 та рішення Господарського суду Львівської області від 24.06.2025 у справі № 910/325/25 залишити без руху та надати строк на усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуюча Н. О. Багай
Судді Т. Б. Дроботова
Ю. Я. Чумак