1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/11457/25 1-кс/335/4052/2025
17 грудня 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , адвоката ОСОБА_9 , розглянувши, у відкритому судовому засіданні у залі суду, клопотання слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 про арешт майна в кримінальному провадженні № 12025080000000014 від 04.02.2025, -
Слідчий СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна у рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025080000000014 від 04.02.2025 року, за ознаками злочинів, передбачених ч.4 ст.191, ч.5 ст. 361 КК України, зазначивши наступне.
У ході досудового розслідування по даному кримінальному провадженню встановлено, що групою осіб з числа мешканців міста Запоріжжя розроблено та реалізовано злочинну схему з привласнення природнього газу службовими особами, шляхом втручання в нормалізацію роботи інформаційних (автоматизованих) систем, тобто лічильників та коректорів газу, для подальшої реалізації привласненого газу за готівкові кошти з метою особистого збагачення.
Під час проведення досудового розслідування проведено ряд слідчих (розшукових) дій, спрямованих на розкриття злочину та встановлення осіб, причетних до вчиненого кримінального правопорушення, в результаті яких встановлено, що до скоєного злочину можуть бути причетні особи з числа працівників ТОВ «ГАЗТЕК СХІД», а саме: власник та засновник Товариства - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; директор - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; оператори Товариства - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_12 . ІНФОРМАЦІЯ_4 .
У ході проведення обшуку 05.12.2025, на підставі ухвали слідчого судді від 02.12.2025, за адресою місця проживання ОСОБА_5 : АДРЕСА_1 , вилучено: мобільний телефон «Samsung Galaxy S25 Ultra», в корпусі сіро-золотистого кольору, IMEI: 1) НОМЕР_1 , 2) НОМЕР_2 , з сім картами операторів стільникового зв'язку ПрАТ «ВФ Україна» № НОМЕР_3 та ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_5 , в якому у месенджері «Signal» виявлені чати щодо реалізації газу; мобільний телефон «R2022», в корпусі коричневого кольору, IMEI: 1) НОМЕР_5 , 2) НОМЕР_6 , з сім картами оператора стільникового зв'язку ПрАТ «ВФ Україна» № НОМЕР_7 , який належить ОСОБА_5 , в якому у месенджері «Signal» виявлені чати щодо реалізації газу; зошит в чорній обкладинці з малюнком сіро-жовтого кольору з написом: «Банк інвестицій та заощаджень», в якому наявні чорнові записи; грошові кошти в сумі 220 (двісті двадцять) тисяч доларів США, номіналом 100 доларів США у кількості 2200 шт.; грошові кошти в сумі 25 (двадцять п'ять) тисяч Євро, номіналом 50 Євро 332 шт., номіналом 100 Євро 84 шт.; грошові кошти в сумі 729 (сімсот двадцять дев'ять) тисяч гривень, номіналом 1000 грн. у кількості 700 шт., номіналом 500 грн. у кількості 24 шт., номіналом 200 грн. у кількості 35 шт., номіналом 100 грн. у кількості 100 шт.; банківська карта «ПУМБ» № НОМЕР_8 на ім'я « ОСОБА_13 » зі строком дії 08/23.
З метою збереження речових доказів, слідчий звернувся з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.
Прокурор та слідчий у судовому засіданні клопотання підтримали, просили задовольнити у повному обсязі. Зазначили, що перевіркою відомостей щодо отриманих доходів родини ОСОБА_14 , не встановлено таких доходів, які б свідчили про наявність підстав вважати, що вилучені грошові кошти у вказаному розмірі здобуті правомірним шляхом, що дає достатні підстави вважати їх здобуття як наслідок неправомірних дій вчинених ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні, за вчинення яких йому повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч.5 ст.361 КК України. Також, зазначено, що ОСОБА_5 16.12.2025 повідомлено про підозру за ч.5 ст.191 КК України у цьому кримінальному провадженні, та цивільним позивачем АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» подано цивільний позов, зокрема, до ОСОБА_5 про стягнення матеріальної шкоди.
Адвокат ОСОБА_9 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 , у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання слідчого про арешт майна, просила відмовити повністю. Зазначила, що у ході проведення обшуку 05.12.2025 за місцем проживання ОСОБА_5 було вилучено грошові кошти, а саме: 220 000 доларів США; 25 000 Євро; 729 000,00 грн., які, у тому числі, належать родині останнього (дружині, доньці, тещі). Так, ОСОБА_6 (дружина) взяла у борг у інших осіб ( ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ) на придбання нерухомості грошові кошти у загальному розмірі 119 000 доларів США, про що свідчать відповідні розписки, а також мала відповідні збереження за продаж транспортних засобів, які були продані протягом 2023 - 2025 років (три автомобіля, загальна сума від їх продажу 29 600 доларів США). Крім того, ОСОБА_7 (донька) передала на зберігання батькам грошові кошти у розмірі 21 300 доларів США. Також, ОСОБА_8 передала Толстолуцьким грошові кошти у розмірі 50 000 доларів США та 35 000 Євро. Зазначені кошти збирались для придбання ОСОБА_6 готелю (будинку) в селі Татарів, Івано-Франківської області. Підписання договору купівлі-продажу (договірна ціна вказаного об'єкту складає 240 000 доларів США) повинно було відбутися не пізніше як 25.12.2025 включно, оскільки було внесено гарантійний платіж у розмірі 5 000 доларів США, а тому вказані грошові кошти були зібрані в одному місці. Щодо накладення арешту на інші вилучені речі та предмети, також просила відмовити, оскільки вважає клопотання слідчого необґрунтованим.
У судовому засіданні ОСОБА_5 заперечував проти задоволення вказаного клопотання слідчого та просив відмовити у його задоволенні. Зазначив, що вилучені грошові кошти є зібраними коштами його родини, які збиралися на протязі тривалого часу, та не мають жодного відношення до кримінального провадження.
У судовому засіданні ОСОБА_6 пояснила, що вилучені грошові кошти є зібраними коштами родини, які збиралися на протязі тривалого часу, як нею особисто так і іншими членами родини. Крім того, вона особисто отримала у борг 119 000 доларів США від інших осіб, про що склала відповідні розписки: 19.11.2025 від ОСОБА_17 (сума у розмірі 26 000 доларів США); 20.11.2025 від ОСОБА_16 (сума у розмірі 50 000 доларів США); 25.11.2025 від ОСОБА_15 (сума у розмірі 43 000 доларів США). Протягом 2023 - 2025 років нею були продані три автомобілі, які їй належали на праві власності, та вказані грошові кошти також зберігалися за місцем проживання. При цьому, зазначила, що вона тривалий час працює, отримує заробітну плату, з якої також відкладала грошові кошти. Її мати та донька також передали грошові кошти, які знаходилися за місцем проживання, та були вилучені у ході проведення обшуку. Їх родина планувала купити будинок в Івано Франківській області для проживання, за купівлю якого було передано завдаток, а тому зібрали відповідну суму коштів для такого придбання.
У судовому засіданні ОСОБА_7 (донька) пояснила, що передала своїм батькам приблизно 22 000 доларів США, які належать їй особисто.
У судовому засіданні ОСОБА_8 (теща) пояснила, що передала своїй доньці належні їй грошові кошти у розмірі 50 000 доларів США та 35 000 Євро.
Заслухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали додані прокурором та слідчим до клопотання, і матеріали (копії документів) додані адвокатом, слідчий суддя дійшов до таких висновків.
Встановлено, що у провадженні СУ ГУНП в Запорізькій області, знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025080000000014 від 04.02.2025 року, за ознаками злочинів, передбачених ч.4 ст.191, ч.5 ст. 361 КК України, за викладених у цьому клопотанні обставин, в якому 05.12.2025 повідомлено про підозру ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_12 за ч.5 ст. 361 КК України.
Також встановлено, що 16.12.2025 ОСОБА_5 у цьому кримінальному провадженні повідомлено про підозру за ч.5 ст.191 КК України.
12.12.2025 до органу досудового розслідування надійшов цивільний позов АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» до ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 про стягнення матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, у розмірі 1 262 363,45 грн.
05.12.2025 у ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено: мобільний телефон «Samsung Galaxy S25 Ultra», в корпусі сіро-золотистого кольору, IMEI: 1) НОМЕР_1 , 2) НОМЕР_2 , з сім картами операторів стільникового зв'язку ПрАТ «ВФ Україна» № НОМЕР_3 та ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_5 ; мобільний телефон «R2022», в корпусі коричневого кольору, IMEI: 1) НОМЕР_5 , 2) НОМЕР_6 , з сім картами оператора стільникового зв'язку ПрАТ «ВФ Україна» № НОМЕР_7 , який належить ОСОБА_5 ; зошит в чорній обкладинці з малюнком сіро-жовтого кольору з написом: «Банк інвестицій та заощаджень»; грошові кошти в сумі 220 (двісті двадцять) тисяч доларів США; грошові кошти в сумі 25 (двадцять п'ять) тисяч Євро; грошові кошти в сумі 729 (сімсот двадцять дев'ять) тисяч гривень; банківська карта «ПУМБ» № НОМЕР_8 на ім'я « ОСОБА_13 » зі строком дії 08/23.
05.12.2025 слідчим СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 винесено постанову про визнання вилученого майна під час проведення вказаного обшуку, речовими доказами.
Згідно ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, на який посилається слідчий у своєму клопотанні, як на підставу для арешту майна, передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно положень ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Виходячи із системного аналізу вищевказаних статей кримінального процесуального законодавства України, доходжу висновку про задоволення клопотання та необхідність накладення арешту на вилучені, у ході проведення обшуку речі та предмети, а саме: мобільний телефон «Samsung Galaxy S25 Ultra» з сім картами; мобільний телефон «R2022» з сім картами; зошит в чорній обкладинці з малюнком сіро-жовтого кольору з написом: «Банк інвестицій та заощаджень», які належать ОСОБА_5 , оскільки вони відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, та метою такого арешту є забезпечення зберігання речових доказів.
Отже, в цій частині, слідчим та прокурором доведено наявність правових підстав для накладення арешту.
Щодо вимог накладення арешту на банківську карту «ПУМБ» № НОМЕР_8 на ім'я « ОСОБА_13 », із строком дії 08/23, то вони не підлягають задоволенню, оскільки слідчим та прокурором не доведено необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, у разі не накладення арешту. Сама по собі банківська карта не відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
А відтак, у цій частині клопотання слідчого про арешт банківської карти, слід відмовити.
Щодо вимог накладення арешту на вилучені грошові кошти: у розмірі 220 000 доларів США; у розмірі 25 000 Євро; у розмірі 729 000 гривень, то вони підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Слідчий та прокурор обґрунтовуючи клопотання, у цій частині, посилаються як на підставу накладення арешту на вказані грошові кошти, як такі, що набуті кримінально протиправним шляхом ОСОБА_5 , якому у цьому кримінальному провадженні повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.5 ст.361 КК України, з метою збереження речових доказів, оскільки вважають, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Зокрема у п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 171 КПК України зазначено, що у клопотанні слідчого повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Відповідно до п.п. 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Накладення арешту на майно становить втручання у право особи мирно володіти своїм майном, передбачене ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, тому при його застосуванні суд повинен оцінювати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. При цьому втручання у права та свободи осіб завжди повинно бути мінімально необхідним для досягнення мети цього втручання.
Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. При цьому обмеження права власності повинно бути розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження.
У ході судового розгляду клопотання встановлено, що вказані грошові кошти вилучені у ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою якого він постійно мешкає разом із дружиною ОСОБА_6 , з якою перебуває у шлюбі з 1996 року (копія свідоцтва про одруження НОМЕР_9 від 23.11.1996).
При цьому, встановлено, що відповідно до наданих копій розписок ОСОБА_6 19.11.2025, 20.11.2025, 25.11.2025 отримала у борг від інших осіб грошові кошти у загальному розмірі 119 000 доларів США, що також підтвердила у судовому засіданні.
Згідно відомостей щодо фактичного заробітку убачається, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 отримували відповідні доходи за період з 2008 по 2025 роки.
Також, у власності ОСОБА_6 перебували три транспортні засоби, які протягом 2023-2025 років були нею відчужені, за що отримані відповідні грошові кошти, що підтверджено відповідними договорами купівлі-продажу.
Вищевказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 протягом тривалого часу отримували доходи та мали можливість відкладати грошові кошти, які зберігалися за їх місцем проживання, та які в силу приписів чинного законодавства України належать їм на праві спільної сумісної власності подружжя.
Отже, грошові кошти у розмірі 119 000 доларів США отримані ОСОБА_6 у борг від інших осіб, інші грошові кошти (101 000 доларів США, 25 000 Євро, 729 000,00 грн), виходячи з вищевикладеного, належить ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності.
При цьому, суд враховує те, що слідчим та прокурором не доведено належним чином, що вилучені грошові кошти саме у вказаному розмірі набуті ОСОБА_5 кримінально протиправним шляхом внаслідок дій та обставин, за якими проводиться досудове розслідування вказаного кримінального провадження.
Твердження ОСОБА_7 та ОСОБА_8 щодо належності частини вилучених грошових коштів, суд не приймає до уваги, оскільки вважає їх недоведеними належним чином.
Таким чином, з урахуванням того, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.5 ст.361 КК України, у вказаному кримінальному провадженні, враховуючи мету та підстави накладення арешту у кримінальному провадженні, належність частини грошових коштів останньому на праві спільної сумісної власності, належність частини грошових коштів іншим особам, не доведеність органом досудового розслідування необхідності арешту саме на вказану у клопотанні суму грошових коштів, не доведеність розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки накладення арешту для третіх осіб, які не мають відношення до кримінального провадження, приходжу до висновку про часткове задоволення вказаного клопотання слідчого про арешт майна, шляхом накладення арешту на грошові кошти: у розмірі 50 500 доларів США; у розмірі 12 500 Євро; у розмірі 364 500,00 грн. В іншій частині клопотання про арешт грошових коштів у розмірі 169 500 доларів США, 12 500 Євро, 364 500,00 грн, слід відмовити, наслідком чого є їх повернення ОСОБА_6 .
Керуючись ст. ст. 167, 168, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого про арешт майна - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, яке вилучено 05.12.2025 у ході проведення обшуку житла за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- мобільний телефон «Samsung Galaxy S25 Ultra», в корпусі сіро-золотистого кольору, IMEI: 1) НОМЕР_1 , 2) НОМЕР_2 , з сім картами операторів стільникового зв'язку ПрАТ «ВФ Україна» № НОМЕР_3 та ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_4 ;
- мобільний телефон «R2022», в корпусі коричневого кольору, IMEI: 1) НОМЕР_5 , 2) НОМЕР_6 , з сім картами оператора стільникового зв'язку ПрАТ «ВФ Україна» № НОМЕР_7 ;
- зошит в чорній обкладинці з малюнком сіро-жовтого кольору з написом: «Банк інвестицій та заощаджень»;
- грошові кошти у розмірі 50 500 доларів США;
- грошові кошти у розмірі 12 500 Євро;
- грошові кошти у розмірі 364 500,00 грн.
В частині клопотання про накладення арешту на грошові кошти у розмірі 169 500 доларів США, 12 500 Євро, 364 500,00 грн - відмовити, та повернути ОСОБА_6 .
В частині клопотання про накладення арешту на банківську карту «ПУМБ» № НОМЕР_8 на ім'я « ОСОБА_13 » - відмовити, та повернути ОСОБА_5 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний тест оголошено 19.12.2025.
Слідчий суддя: ОСОБА_1