20 листопада 2025 року
м. Київ
Cправа № 910/10936/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Жукова С. В., Огородніка К. М.,
за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,
учасники справи:
представник ОСОБА_1 - Тарасов С. О.;
представник ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - Андрєєв М.А.;
представник Адвокатського об'єднання "А.С.-Груп" - Слівенко В. Р.;
представник ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - Федорченка А. М.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 (вх. № 5879/2025)
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2025
та ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 (в частині розгляду грошових вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ),
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2025
та ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.08.2024 (за результатом розгляду заяви про виправлення описки)
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2025
та ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 (в частині розгляду грошових вимог ОСОБА_8 )
у справі № 910/10936/23
за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність,
Предметом судового розгляду у цій справі були грошові вимоги кредиторів до боржника
Обставини справи
1. 20.07.2023 Господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_9 ).
2. У серпні 2023 до Господарського суду міста Києва надійшли заяви з грошовими вимогами до боржника, зокрема, від:
- ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) на загальну суму 580 429,27 грн;
- ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ) на загальну суму 28 021,15 доларів США (еквівалент 1 024 694,23 грн);
- ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 ) на загальну суму 723 824,41 грн;
- ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5 ) на загальну суму 510 956,90 грн;
- ОСОБА_8 (далі - ОСОБА_8 ) на загальну суму 576 856,82 грн.
3. На обґрунтування усіх зазначених вище заяв зазначалося, що з кожним з названих кредиторів боржник підписав попередні договори купівлі-продажу квартир, згідно з якими заявники передали боржнику грошові кошти як передоплати за договорами купівлі-продажу квартир, які мали бути згодом укладені.
4. Оскільки попередні договори купівлі-продажу квартир із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 не були нотаріально посвідчені як того вимагає закон, боржник, який безпосередньо отримав відповідні кошти, зобов'язаний їх повернути заявникам на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
5. У повідомленнях щодо розгляду грошових вимог ОСОБА_9 заперечував проти грошових вимог цих кредиторів, оскільки вважав, що вони звернулися не до тієї особи, яка має виконувати умови попереднього договору. Так, боржник стверджував, що сторонами (продавцями) за попередніми договорами є інші особи, а саме:
- за попереднім договором купівлі-продажу квартири, укладеного з ОСОБА_2 - ОСОБА_10 ;
- за попереднім договором купівлі-продажу квартири, укладеного з ОСОБА_3 - ОСОБА_11 ;
- за попереднім договором купівлі-продажу квартири, укладеного з ОСОБА_4 - ОСОБА_10 ;
- за попереднім договором купівлі-продажу квартири, укладеного з ОСОБА_5 - ОСОБА_12 ;
- за попереднім договором купівлі-продажу квартири, укладеного з ОСОБА_8 ОСОБА_11 .
Короткий зміст ухвал суду першої інстанції
6. 12.06.2024 ухвалою Господарського суду міста Києва за результатами попереднього засідання визнано кредиторами у справі № 910/10936/23 по відношенню до фізичної особи ОСОБА_1 низку осіб, зокрема:
- ОСОБА_2 на суму 580 411,27 грн, з яких: 5 368,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 575 043,27 грн - вимоги другої черги;
- ОСОБА_3 на суму 1 030 062,23 грн, з яких: 5 368,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 1 024 694,23 грн. - вимоги другої черги;
- ОСОБА_4 на суму 723 806,41 грн, з яких: 5 368,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 718 438,41 грн - вимоги другої черги.
7. Також 12.06.2024 цією ж ухвалою за результатами попереднього засідання суд першої інстанції розглянув грошові вимоги ОСОБА_5 до боржника та визнав їх у повному обсязі, що відобразив у мотивувальній частині зазначеної ухвали.
8. Господарський суд міста Києва встановив, що ОСОБА_1 підписав з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 договори про укладення договорів купівлі-продажу квартир, які всупереч вимогам закону не було нотаріально посвідчено, у зв'язку з чим суд виснував про нікчемність таких договорів. За таких обставин, за висновком суду, боржник, який безпосередньо отримував кошти, зобов'язаний повернути зазначеним особам отримані за нікчемними правочинами кошти згідно з приписами статті 1212 ЦК України.
9. 12.08.2024 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 910/10936/23 зокрема, задоволено заяву ОСОБА_13 про виправлення описки в ухвалі попереднього засідання від 12.06.2024; виправлено описку в ухвалі Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 попереднього засідання, вказавши: "1. Визнати кредиторами у справі № 910/10936/23 по відношенню до фізичної особи ОСОБА_1 - ОСОБА_5 на суму на суму 510 956,90 грн, з яких: 5 368,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 505 588,90 грн - вимоги другої черги".
10. Суд зазначив, що під час виготовлення ухвали Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 у справі № 910/10936/23 було допущено технічну описку, а саме, не вказано частині першій резолютивної частини ухвали попереднього засідання про визнання грошових вимог ОСОБА_5 .
11. 12.06.2024 ухвалою Господарського суду міста Києва визнано кредитором у справі № 910/10936/23 по відношенню до фізичної особи ОСОБА_1 , зокрема, ОСОБА_8 на суму 576 856,82 грн, з яких: 5 368,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 571 488,82 грн - вимоги другої черги; зобов'язано керуючого реструктуризацією надати суду уточнений реєстр вимог кредиторів.
12. Суд встановив, що ОСОБА_1 підписав з ОСОБА_8 попередній договір про укладення договору купівлі-продажу квартири, який всупереч вимогам закону не було нотаріально посвідчено, у зв'язку з чим суд виснував про нікчемність цього договору. За таких обставин, за висновком суду, боржник зобов'язаний повернути ОСОБА_8 отримані за таким правочином кошти згідно з приписами статті 1212 ЦК України. Окрім основного боргу суд визнав нараховані кредитором 3 % річних та інфляційні втрати.
Короткий зміст постанов суду апеляційної інстанції
13. 25.06.2025 постановою Північного апеляційного господарського суду залишено без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 у справі № 910/10936/23 в частині визнання кредиторами по відношенню до боржника:
- ОСОБА_14 на суму 347 782,66 грн, з яких: 5 368,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 342 414,66 грн - вимоги другої черги;
- ОСОБА_15 на суму 315 783,69 грн, з яких: 5 368,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 310 415,69 грн - вимоги другої черги;
- ОСОБА_2 на суму 580 411,27 грн, з яких: 5 368,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 575 043,27 грн - вимоги другої черги;
- ОСОБА_16 на суму 542 597,79 грн, з яких: 5 368,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 537 229,79 грн - вимоги другої черги;
- ОСОБА_3 на суму 1 030 062,23 грн, з яких: 5 368,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 1 024 694,23 грн - вимоги другої черги;
- ОСОБА_4 на суму 723 806,41 грн, з яких: 5 368,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 718 438,41 грн - вимоги другої черги;
- ОСОБА_13 на суму 495 977,87 грн, з яких: 5 368,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 490 609,87 грн - вимоги другої черги.
14. 09.07.2025 постановою Північного апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 у справі № 910/10936/23 в частині визнання кредитором по відношенню до фізичної особи ОСОБА_1 : ОСОБА_8 на суму 576 856,82 грн, з яких: 5 368,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 571 488,82 грн - вимоги другої черги, - залишено без змін.
15. У наведених постановах суд апеляційної інстанції повністю погодився з мотивами суду першої інстанції, зокрема, в частині визнання грошових вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 .
16. 25.06.2025 постановою Північного апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.08.2024 у справі № 910/10936/23 (щодо описки) залишено без змін.
17. Апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для виправлення описки в ухвалі Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 у цій справі № 910/10936/23.
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
18. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить:
1) скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2025 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 в частині визнання кредиторами у справі № 910/10936/23 по відношенню до фізичної особи ОСОБА_1 :
- ОСОБА_2 на суму 580 411,27 грн, з яких: 5 368,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 575 043,27 грн - вимоги другої черги;
- ОСОБА_3 на суму 1 030 062,23 грн., з яких: 5 368,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 1 024 694,23 грн. - вимоги другої черги;
- ОСОБА_4 на суму 723 806,41 грн., з яких: 5 368,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 718 438,41 грн. - вимоги другої черги;
- ОСОБА_5 на суму на суму 510 956,90 грн., з яких: 5 368,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 505 588,90 грн. - вимоги другої черги;
та, постановити нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у задоволенні заяви про визнання грошових вимог.
2) скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2025 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.08.2024 в частині пункту 3 та пункту 4, а саме: Заяву ОСОБА_13 про виправлення описки в ухвалі від 12.06.2024 задовольнити. Виправити описку в ухвалі Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 справі № 910/10936/23 попереднього засідання, вказавши: « 1. Визнати кредиторами у справі №910/10936/23 по відношенню до фізичної особи ОСОБА_1 : - ОСОБА_5 на суму на суму 510 956,90 грн., з яких: 5 368,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 505 588,90 грн - вимоги другої черги». Дана ухвала є невід'ємною частиною ухвали Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 справі № 910/10936/23».
та постановити нове судове рішення яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_13 про виправлення описки в ухвалі Господарського суду міста Києва від 12.06.2024.
3) постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2025 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 в частині:« 1. Визнання кредитором у справі № 910/10936/23 по відношенню до фізичної особи ОСОБА_1 : - ОСОБА_8 на суму 576 856,82 грн, з яких: 5 368,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 571 488,82 грн - вимоги другої черги;
та, постановити нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_8 у задоволенні заяви про визнання грошових вимог.
Доводи касаційної скарги щодо у частині оскарження судових рішень щодо грошових вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 .
19. Скаржник стверджує, що суди попередніх інстанції:
- не застосували правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 02.04.2025 у справі № 902/1014/23 та не врахували того, що грошові вимоги зазначених вище кредиторів не підтверджені належними та допустимим доказами, а попередні договори купівлі-продажу квартир із зазнаними особами є нікчемними;
- не врахували правових висновків, наведених у постанові Верховного Суду від 24.02.2025 у справі № 504/3085/20 щодо права і наслідків пред'явлення позовної вимоги до представника за довіреністю.
20. Скаржник зазначив, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки тому, що боржник не є стороною за: попередніми договорами купівлі-продажу квартир, укладеними з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 і не має боргу перед цими кредиторами.
Доводи касаційної скарги щодо у частині оскарження судових рішень постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2025 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.08.2024 в частині заяви про виправлення описки
21. За доводами ОСОБА_1 , резолютивна частина ухвали Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 у справі № 910/10936/23 не містила будь яких описок щодо грошових вимог ОСОБА_5 , адже суд розглянув грошові вимоги ОСОБА_5 , однак не постановив з цього приводу судового рішення.
22. Скаржник також зазначив, що грошові вимоги ОСОБА_5 були розглянуті місцевим господарським судом, однак не були відображені у резолютивній частині ухвали Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 у справі № 910/10936/23 то ураховуючи приписи статті 244 ГПК України представник кредитора ОСОБА_5 - адвокат Андрєєв М. А. повинен був звернутися до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, а не виправлення описки та/або помилки в оскаржуваному судовому рішенні.
Б. Позиція інших учасників справи
23. У письмових поясненнях арбітражний керуючий Приходько Д. В. повністю погодився з доводами скаржника.
В. Розгляд справи у суді касаційної інстанції
24. 28.08.2025 Верховний Суд ухвалою відкрив касаційне провадження у справі № 910/10936/23 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2025 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 (в частині розгляду грошових вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ), на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2025 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.08.2024 (за результатом розгляду заяви про виправлення описки) та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2025 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 (в частині розгляду грошових вимог ОСОБА_8 ); призначив справу до розгляду.
25. Водночас, перевіривши матеріали справи та зміст оскаржуваних судових рішень, Верховний Суд встановив, що ухвала Господарського суду міста Києва попереднього засідання від 12.06.2024 в частині визнання грошових вимог ОСОБА_5 не була предметом апеляційного оскарження і висновків суду апеляційної інстанції щодо зазначеної ухвали у цій частині оскаржувані постанови не містять, а тому право на касаційне оскарження ухвали суду першої інстанції в цій частині також не виникає.
26. Оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 в частині розгляду грошових вимог ОСОБА_5 прийнята до провадження суду касаційної інстанції помилково, касаційне провадження у цій частині підлягає закриттю.
27. Крім того, колегія суддів враховує, що ухвала про виправлення описки є невід'ємною частиною того судового рішення, до якого відповідні виправлення вносяться, тобто по своїй суті ухвала про виправлення описки не є самостійним процесуальним документом.
28. При цьому ухвала суду першої інстанції про виправлення описки не входить до передбаченого пунктом 2 частини першої статті 287 ГПК України вичерпного переліку ухвал, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку після їх перегляду в апеляційному порядку.
29. З огляду на викладене, враховуючи, що ухвала Господарського суду міста Києва від 12.08.2024 виправлено описку в ухвалі попереднього засідання в частині розгляду грошових вимог ОСОБА_5 , тобто є невід'ємною частиною останньої, беручи до уваги те, що ухвала суду першої інстанції про виправлення описки не підлягає оскарженню в касаційному порядку як самостійний предмет оскарження, касаційне провадження на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2025 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.08.2024 за результатом розгляду заяви про виправлення описки також підлягає закриттю як помилкове відкрите.
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
30. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
31. З наведених вище підстав предметом касаційного перегляду є судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у частині грошових вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 .
Щодо грошових вимог ОСОБА_2 .
32. Суди попередніх інстанцій встановили, що 23.07.2019 боржник підписав з ОСОБА_2 попередній договір про укладення договору купівлі-продажу квартири, а 06.05.2019 - договір про внесення змін та доповнень до попереднього договору купівлі-продажу квартири.
33. У договорі зазначалося, що продавець у строк до 30.12.2020 зобов'язувався передати у власність покупця з укладенням договору купівлі-продажу, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити квартиру АДРЕСА_1 Святошинського району Київської області, по вулиці Райдужна, №133/25.
34. Згідно з пунктом 4 зазначеного попереднього договору, на підтвердження намірів сторін покупець передав, а продавець прийняв передоплату у вигляді авансу в розмірі 219 300 грн. Також покупцем сплачено суму у розмірі 2 000 доларів США, що відповідно до пункту 4 попереднього договору становить 51 600 грн та 4 474 доларів США, що становить 115 440 грн, що підтверджується розписками про отримання грошових коштів.
35. Суди встановили, що матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 безпосередньо отримував грошові кошти від заявника, про що свідчить його підпис на непосвідчених нотаріально договорах.
36. Кредитор просила визнати грошові вимоги до боржника у сумі переданих та неповернутих коштів, а також нараховані на таку суму 3 % річних.
Щодо грошових вимог ОСОБА_3 .
37. Суди попередніх інстанцій встановили, що 06.06.2019 боржник підписав з ОСОБА_3 попередній договір про укладення договору купівлі-продажу квартири.
38. Згідно з пунктом 1 попереднього договору продавець у строк до 01.03.2020 зобов'язувався передати у власність покупця з укладенням договору купівлі-продажу, а покупець зобов'язується прийняти і провести доплату згідно з пунктом №4 попереднього договору квартиру АДРЕСА_2 району Київської області, по вулиці Кошова, №97/22.
39. Згідно з пунктом 4 попереднього договору на підтвердження намірів сторін покупець передав а продавець прийняв передоплату у вигляді авансу в розмірі 25496 доларів США.
40. Всупереч умовам попереднього договору продавець не передав у власність покупця з укладенням договору купівлі-продажу вказану квартиру як до 01.03.2020, так і станом на день подання цієї заяви. Більш того, багатоквартирний житловий будинок, в якій має знаходитися вказана квартира, не побудований та не введений в експлуатацію досі та не повернуто покупцю одержану від нього суму авансу як протягом одного місяця, так і станом на день подання цієї заяви.
41. Суди встановили, що ОСОБА_1 безпосередньо отримував грошові кошти, про що свідчить його підпис на непосвідченому нотаріально договорі, і зворотного ним належними та допустимими доказами не доведено.
Щодо грошових вимог ОСОБА_4 .
42. Суди попередніх інстанцій встановили, що 03.08.2019 боржник підписав з ОСОБА_4 попередній договір про укладення договору купівлі-продажу квартири.
43. Згідно з пунктом 1 попереднього договору продавець у строк до 30.07.2020 зобов'язувався передати у власність покупця з укладенням договору купівлі-продажу, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 40 кв.м. в багатоквартирному житловому будинку, збудованому на земельній ділянці площею 0,1005 га, кадастровий номер якої -3222486200:03:006:0031, що знаходяться в АДРЕСА_4 .
44. Згідно з пунктом 4 попереднього договору на підтвердження намірів сторін покупець передав, а продавець прийняв передоплату у наступному розмірі - 467 846 грн (еквівалентно 18 311 доларів США).
45. Продавець не передав у власність покупця з укладенням договору купівлі-продажу вказані квартири як до 30.07.2020, так і станом на день подання цієї заяви. Більш того, багатоквартирний житловий будинок, в якій має знаходитися вказана квартира, не побудований та не введений в експлуатацію досі.
46. Суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_1 безпосередньо отримував грошові кошти.
47. Кредитором нарахував на суму боргу 3 % річних та інфляційні втрати.
Щодо грошових вимог ОСОБА_8 .
48. Суди попередніх інстанцій встановили, що 14.01.2020 боржник підписав з ОСОБА_8 попередній договір про укладення договору купівлі-продажу квартири, згідно з пунктом якого продавець у строк до 30.06.2020 зобов'язувався передати у власність покупця з укладенням договору купівлі-продажу, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити квартиру АДРЕСА_5 , загальною площею 26,4 кв.м., збудованому на земельній ділянці площею 0,1009 га, кадастровий номер якої 3222486200:03:006:0021, що знаходиться в АДРЕСА_6 .
49. Згідно з пунктом 4 попереднього договору, на підтвердження намірів сторін покупець передав, а продавець прийняв передоплату у вигляді авансу в розмірі 372 000 грн.
50. Всупереч умовам попереднього договору продавець не передав у власність покупця з укладенням договору купівлі-продажу вказану квартиру як до 30.06.2020, так і станом на день подання цієї заяви. Більш того, багатоквартирний житловий будинок, в якій має знаходитися вказана квартира, не побудований та не введений в експлуатацію досі.
51. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 безпосередньо отримував грошові кошти від заявника, про що свідчить його підпис на нотаріально непосвідчених договорах, і зворотного ним не доведено належним чином.
52. Кредитор нарахував 3 % річних та інфляційні втрати на суму боргу.
53. Суди виснували, що попередні договори про укладення договорів купівлі-продажу квартир всупереч вимогам закону не було нотаріально посвідчено, у зв'язку з чим вони є нікчемними. За таких обставин, за висновком судів, боржник зобов'язаний повернути зазначеним особам отримані за нікчемними правочинами кошти згідно з приписами статті 1212 ЦК України.
54. У цій справі грошові вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 ґрунтуються на попередніх договорах купівлі-продажу, укладених в простій письмовій формі.
55. Відповідно до частини першої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема договори.
56. Частинами першою, другою статті 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
57. Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
58. Статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
59. За приписами статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
60. Частиною першою ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
61. Згідно з частинами першою - третьою статті 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
62. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.
63. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.
64. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.
65. Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.
66. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
67. Згідно зі статтею 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
68. Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22.08.2018 у справі №401/3856/16-ц зроблено висновки про те, що попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі (частина перша статті 635 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 657 ЦК України договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі. У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним (частина перша статті 220 ЦК України). Суд апеляційної інстанції встановив, що попередній договір, який підлягав нотаріальному посвідченню, був підписаний сторонами без додержання встановленої законом форми договору. З огляду на наведене Велика Палата Верховного Суду погодилась з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на нікчемність попереднього договору.
69. Оскільки цивільним законодавством вимагається укладення попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна у тій самій формі, що і основний договір, тобто у письмовій формі з обов'язковим нотаріальним посвідченням, відтак, попередній договір має бути укладений в тій самій формі, що і основний договір, тобто у письмовій формі і нотаріально посвідчений.
70. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.04.2025 у справі №902/1014/23, на яку посилається скаржник.
71. Згідно положень статтею 220 ЦК України вбачається, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
72. Статтею 216 ЦК України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
73. Відповідно до положень статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
74. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
75. Оскільки суди встановили, що попередні договори купівлі-продажу квартир з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 укладені у простій письмовій формі без нотаріального засвідчення, правильними є висновки судів про їх нікчемність.
76. Отже, судами попередніх інстанцій були враховані висновки Верховного Суду у справі № 902/1014/23.
77. Крім того, скаржник стверджує, що суди не врахували правових висновків, наведених у постанові Верховного Суду від 24.02.2025 у справі № 504/3085/20 щодо права і наслідків пред'явлення позовної вимоги до представника за довіреністю.
78. Так, у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24.02.2025 у справі № 504/3085/20 (провадження № 61-17178сво23) вказано, що «заявляючи вимогу про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним, ОСОБА_1 зазначила відповідачем не лише покупця - ОСОБА_2, а й ОСОБА_3, яка діяла на підставі виданої позивачем довіреності. За таким складом відповідачів суд задовольнив вказану позовну вимогу. Верховний Суд з цим не погоджується. Видача довіреності є одностороннім правочином. ОСОБА_1 не заявляла вимог про визнання недійсним одностороннього правочину - видачу довіреності. У статті 237 ЦК України закріплено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Отже, у справі за позовом сторони, від імені якої договір вчиняв представник, про визнання недійсним договору, належним відповідачем є інша сторона оспорюваного договору (ОСОБА_2) а не представник (ОСОБА_3). До подібних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 30 липня 2020 року у справі № 664/1893/17, провадження № 61-329св19. Пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову, а тому у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 має бути відмовлено саме з цієї правової підстави».
79. Колегія суддів зазначає, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє (частина перша статті 237 ЦК України).
80. Згідно з частинами першою та третьою статті 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
81. За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії (частина перша статті 1000 ЦК України).
82. У договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними (стаття 1003 ЦК України).
83. Повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення (частина перша статті 1004 ЦК України).
84. Довіритель зобов'язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення (частина перша статті 1007ЦК України).
85. У постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 25.03.2024 у справі № 458/229/18 (провадження № 61-5932сво22) зазначено, що видача довіреності на підставі усного договору доручення є підтвердженням укладання договору доручення.
86. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.06.2020 у справі № 826/20221/16 (провадження № 11-1459апп18, пункти 101-103) звертала увагу на те, що у представництві розрізняють внутрішні і зовнішні правовідносини.
87. Внутрішні правовідносини виникають між представником та особою, яку представник представляє. У випадку якщо представник діє на виконання договору доручення, між представником й особою, яку він представляє, виникають договірні правовідносини. Водночас особа, щодо якої представник вчиняє правочин від імені того, кого він представляє, не є учасницею внутрішніх правовідносин.
88. Зовнішні правовідносини виникають між особою, яку представник представляє, та особою, щодо якої вчиняється правочин. Відповідно до статті 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє. Отже, представник не є ані стороною правочину, який він вчинив від імені особи, яку він представляє, ані учасником зовнішніх правовідносин.
89. У повідомленнях щодо розгляду грошових вимог ОСОБА_9 заперечував проти грошових вимог цих кредиторів, оскільки вважав, що вони звернулися не до тієї особи, яка має виконувати умови попереднього договору. Так, боржник стверджував, що сторонами (продавцями) за попередніми договорами є інші особи, а саме: за попереднім договором купівлі-продажу квартири, укладеного з ОСОБА_2 - ОСОБА_10 ; за попереднім договором купівлі-продажу квартири, укладеного з ОСОБА_3 - ОСОБА_11 ; за попереднім договором купівлі-продажу квартири, укладеного з ОСОБА_4 - ОСОБА_10 ; за попереднім договором купівлі-продажу квартири, укладеного з ОСОБА_5 - ОСОБА_12 ; за попереднім договором купівлі-продажу квартири, укладеного з ОСОБА_8 ОСОБА_11 .
90. Разом з тим боржник не надав жодних доказів на підтвердження таких обставин (договорів доручення та/або виданих зазначеними особами довіреностей на ім'я боржника на вчинення у їх інтересах відповідних дій). Тобто не підтвердив наявності правовідносин представництва.
91. Оскільки за встановленими судами обставинами грошові кошти за нікчемними правочинами отримав безпосередньо боржник, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про те, що заявлені на підставі статті 1212 ЦК України грошові вимоги кредиторів підлягають визнанню.
92. Отже, доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, не підтвердилися, що виключає можливість задоволення касаційної скарги.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
93. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
94. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
95. На підставі викладеного у цій постанові, касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 в частині розгляду грошових вимог ОСОБА_5 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2025 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.08.2024 за результатом розгляду заяви про виправлення описки підлягає закриттю, а щодо решти вимог - касаційну скаргу слід залишити без задоволення.
В. Розподіл судових витрат
96. Судовий збір за подання касаційної скарги, згідно з приписами статті 129 ГПК України, суд залишає за скаржником.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
1. Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 в частині розгляду грошових вимог ОСОБА_5 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2025 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.08.2024 за результатом розгляду заяви про виправлення описки.
2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2025 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 (в частині розгляду грошових вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ), на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2025 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 (в частині розгляду грошових вимог ОСОБА_8 ) -залишити без задоволення.
3. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2025 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 (в частині розгляду грошових вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ), постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2025 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 (в частині розгляду грошових вимог ОСОБА_8 ) у справі № 910/10936/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді С. Жуков
К. Огороднік