Справа № 909/1081/25
18.12.2025 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Карпінець Г. Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Фізичної особи - підприємця Бойко Тетяни Юріївни, адвоката Коломійця М. В. (вх. № 10922/25 від 12.12.2025) про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі
за позовом: Фізичної особи - підприємця Бойко Тетяни Юріївни
( АДРЕСА_1 )
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Буковель"
(участок Щивки, буд. 2, с. Поляниця, м. Яремче,
Івано-Франківська область, 78593)
про стягнення заборгованості за Договором підряду № 202407-АС-02 від 02.08.2024 в розмірі 931 939, 00 гривень, з яких: 811 411, 00 гривень - основна заборгованість, 15 466, 95 гривень - інфляційні втрати, 95 790, 96 гривень - пеня, 9 270, 09 гривень - 3 % річних,
за участю:
від позивача: Коломійця Миколи В'ячеславовича (в режимі відеоконференції),
від відповідача: Хітька Василя Миколайовича (в режимі відеоконференції),
у провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебувала справа за позовом Фізичної особи - підприємця Бойко Тетяни Юріївни до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буковель" про стягнення заборгованості за Договором підряду № 202407-АС-02 від 02.08.2024 в розмірі 931 939, 00 гривень, з яких: 811 411, 00 гривень - основна заборгованість, 15 466, 95 гривень - інфляційні втрати, 95 790, 96 гривень - пеня, 9 270, 09 гривень - 3 % річних.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 09.12.2025 у справі № 909/1081/25 позов Фізичної особи - підприємця Бойко Тетяни Юріївни до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буковель" про стягнення заборгованості за Договором підряду № 202407-АС-02 від 02.08.2024 в розмірі 931 939, 00 гривень, з яких: 811 411, 00 гривень - основна заборгованість, 15 466, 95 гривень - інфляційні втрати, 95 790, 96 гривень - пеня, 9 270, 09 гривень - 3 % річних - задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Буковель" на користь Фізичної особи - підприємця Бойко Тетяни Юріївни - 931 939, 00 гривень (дев'ятсот тридцять одну тисячу дев'ятсот тридцять дев'ять гривень) заборгованості за Договором підряду № 202407-АС-02 від 02.08.2024, з яких: 811 411, 00 гривень - основна заборгованість, 15 466, 95 гривень - інфляційні втрати, 95 790, 96 гривень - пеня, 9 270, 09 гривень - 3 % річних, а також 11 183, 27 гривень (одинадцять тисяч сто вісімдесят три гривні двадцять сім копійок) судового збору.
12.12.2025 за вх. № 10922/25 через підсистему "Електронний суд" від представника Фізичної особи - підприємця Бойко Тетяни Юріївни, адвоката Коломійця М. В., надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою від 15.12.2025 суд, призначив засідання для вирішення питання про судові витрати на 18.12.2025.
Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує таке.
За приписами пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, є однією із засад (принципів) господарського судочинства.
Відповідно до статті 131 Конституції України, для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
За правилами пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
У відповідності до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За пунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із частинами 1, 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України, разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до приписів вказаної вище норми, у поданій до суду позовній заяві позивачем заявлено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи у розмірі 60 000, 00 гривень витрат на правову допомогу.
Як встановлено судом, представник позивача заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу подав до Господарського суду Івано-Франківської області 12.12.2025, тобто у визначені Господарським процесуальним кодексом України строки.
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката надано належним чином засвідчені копії:
- ордеру серія АІ № 1988932 від 01.09.2025 про надання правничої допомоги ФОП Бойко Тетяні Юріївні в Господарському суді Івано-Франківської області на підставі договору № 28/06 від 28.06.2025, виданого адвокатом Коломійцем Миколою Вячеславовичем;
- Договору № 28/06 від 28.06.2024 про надання правничої допомоги;
- Замовлення № 1 від 29.06.2024 до Договору про надання правничої допомоги № 28/06 від 28.06.2024;
- Акту № 11/12-1 від 11.12.2025 приймання-передачі наданих юридичних послуг згідно з Договором про надання правничої допомоги № 28/06 від 28.06.2024;
- Детального опису робіт до Договору про надання правничої допомоги № 28/06 від 28.06.2024;
- Рахунок-фактура № 11/12 від 11.12.2025 про оплату юридичних послуг згідно з Договором про надання правничої допомоги № 28/06 від 28.06.2024 в розмірі 60 000, 00 гривень.
При дослідженні зазначених вище доказів судом встановлено, що 28.06.2024 між позивачем - ФОП Бойко Тетяною Юріївною (Клієнт) та адвокатом Коломійцем Миколою Вячеславовичем, було укладено Договір № 28/06 від 28.06.2024 про надання правової допомоги (далі - Договір).
За пунктом 1.1. Договору, за цим Договором Адвокат приймає зобов'язання надавати Клієнту за його Замовленням комплекс юридичних послуг, вказаний в п. 1.3. Договору та на умовах, визначених цим Договором, а Клієнт зобов'язується приймати та своєчасно оплачувати належним чином надані юридичні послуги відповідно до порядку, передбаченого умовами цього Договору.
Згідно із пунктом 1.3. Договору, для цілей, визначених цим Договором, комплекс юридичних послуг включає в себе, зокрема, але не виключно наступні юридичні послуги: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; представництво у встановленому порядку інтересів Клієнта на підприємствах, установах та організаціях (незалежно від форми власності) з питань захисту інтересів Клієнта; представництво, захист у встановленому порядку інтересів Клієнта в судових органах всіх інстанцій та юрисдикцій як на території, так і за межами України (у тому числі, але не виключно, в Європейському суді з прав людини, міжнародних комерційних арбітражних судах); надання правничої допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань; захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв'язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення; надання іншого виду правничої допомоги не забороненої законом.
Клієнт повідомляє адвоката про суть замовлення у письмовій формі, у формі електронного листа, або під час переговорів. Замовлення також може бути здійснено шляхом підписання сторонами відповідного документу із назвою "Замовлення" у якому зазначається предмет замовлення та, за бажанням сторін. можуть вказуватися інші умови (пункти 2.2.1., 2.2.3. Договору).
За пунктом 3.1.1. Договору, Сторони досягли згоди, що оплата юридичних послуг, що будуть надані Адвокатом за цим Договором здійснюється у фіксованому розмірі, загальна вартість яких визначається Замовленні. Оплата юридичних послуг за цим Договором здійснюється на умовах 100 % післяплати (післяоплати) за юридичні послуги, визначені в Замовленні.
Пунктом 3.1.2. Договору, до вартості послуг Адвоката не входять державні збори, мита та інші, обов'язкові платежі, які встановлені органами державної влади та які необхідні до сплати під час надання Юридичних послуг за цим Договором. Вказані платежі сплачуються Клієнтом або компенсуються Адвокату в разі сплати останнім таких платежів за власний рахунок.
У Замовленні № 1 до Договору про надання правничої допомоги № 28/06 від 28.06.2024 сторони визначили вартість юридичних послуг, що надаються Клієнту згідно цього Замовлення і становить 60 000, 00 гривень, тобто у фіксованому розмірі, без прив'язки до погодинної оплати наданих послуг.
За змістом статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як зазначала Об'єднана палата Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5 - 7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.
Таким чином, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку із цим, суд з урахуванням конкретних обставин справи, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18.
Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
З огляду на вимоги частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Дослідивши опис наданих послуг, приймаючи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, та враховуючи те, що категорія даного спору не відноситься до складної, сам спір є типовим, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу слід задовольнити частково в розмірі 30 000, 00 гривень, оскільки саме такий розмір відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, а також те, що саме такий розмір витрат є співмірним з виконаною адвокатом правничою послугою.
Керуючись статтями 123, 124, 126, 129, 221, 232, 233, 236, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву представника Фізичної особи - підприємця Бойко Тетяни Юріївни, адвоката Коломійця М. В. (вх. № 10922/25 від 12.12.2025) про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 909/1081/25 - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Буковель" (участок Щивки, буд. 2, с. Поляниця, м. Яремче, Івано-Франківська область, 78593; ідентифікаційний код: 40628724) на користь Фізичної особи - підприємця Бойко Тетяни Юріївни ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) - 30 000, 00 гривень (тридцять тисяч гривень) витрат на професійну правничу допомогу.
3. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
4. В частині стягнення 30 000, 00 гривень витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
5. Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного додаткового рішення.
7. Повний текст додаткового рішення складено - 19.12.2025.
Суддя В. В. Михайлишин