Справа № 331/6276/25
Провадження № 2/331/3601/2025
04 грудня 2025 року місто Запоріжжя
Олександрівський районний суд міста Запоріжжя в складі:
головуючого - судді Скользнєвої Н.Г.,
за участю : секретаря Постарнак М.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в місті Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Вишнякова Дмитра Олександровича до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів,
27 жовтня 2025 року до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за результатами розгляду якої позивач просить: припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , які стягуються на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 03.12.2024р. у справі №331/6695/24, починаючи з 24.10.2025р., тобто з дати звернення із позовною заявою до суду.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 11.11.2011 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в шлюбі у сторін народився син: ОСОБА_3 .
03.12.2025 р. Жовтневим районним судом м. Запоріжжя по справі №331/6695/24 було винесено рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої дитини у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 06.11.2024р. і до досягнення дитиною повноліття.
05.12.2025 р. Жовтневим районним судом м. Запоріжжя по справі №331/6696/24 було винесено заочне рішення, яким шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
25.02.2022 р. ОСОБА_1 добровільно мобілізувався на військову службу на підставі Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022р.
Відповідно до наказу №75 від 15.03.2025 р. ОСОБА_1 було звільнено з військової служби у запас відповідно до пп. «б» п. 2 ч. 4 ст. 26 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» за станом здоров'я/за наявністю інвалідності.
Після звільнення ОСОБА_1 з військової служби та проходження медичної реабілітації, з 27.05.2025 р. син - ОСОБА_4 почав постійно мешкати с батьком.
Виходячи з того, що на теперішній час дитини на утримання якої з нього стягуються аліменти, мешкає з ним, просить суд припинити стягнення аліментів, які стягуються на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 03.12.2024р. у справі №331/6695/24, починаючи з дати звернення із позовною заявою до суду.
Ухвалою суду від 05 листопада 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по зазначеній справі. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с. 35-36).
Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначивши, що позов підтримує та просить його задовольнити.
Відповідачка подала до суду заяву про визнання позову та просила розглядати справу за її відсутності.
Суд, вивчивши матеріали справи, взявши до уваги заяви позивача та відповідача по справі, приходить до такого.
Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 з 11 листопада 2011 року перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , який рішенням Жовтневим районного суду м. Запоріжжя від 05 грудня 2024 року розірвано. (а.с. 20)
Від шлюбу мають неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с. 22)
Рішенням Жовтневим районного суду м. Запоріжжя від 03 грудня 2024 року по справі № 331/6695/24 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої дитини у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 06.11.2024р. і до досягнення дитиною повноліття. (а.с. 18-19)
25.02.2022 р. ОСОБА_1 добровільно мобілізувався на військову службу на підставі Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022р. (а.с. 9)
Відповідно до наказу №75 від 15.03.2025 р. ОСОБА_1 було звільнено з військової служби у запас відповідно до пп. «б» п. 2 ч. 4 ст. 26 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» за станом здоров'я/за наявністю інвалідності. (а.с. 16)
Після звільнення ОСОБА_1 з військової служби, ОСОБА_4 почав постійно мешкати с батьком, що підтверджується характеристикою на учня 8-О класу виданої Запорізькою Спеціалізованою школою І-ІІІ ступенів № 100 Запорізької міської ради, та довідкою ОСББ «Ладога». (а.с. 24-25)
Відповідно до вимог ст.ст.150, 157 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, той з батьків, хто проживає окремо від дитини зобов'язаний брати участь у її вихованні та утриманні.
Відповідно до вимог ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Стаття 180 Сімейного кодексу України передбачає, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері так і батька до досягнення нею повноліття.
Згідно частини другої ст. 51 Конституції України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до вимог статті 188 Сімейного кодексу України батьки можуть бути звільнені від обов'язку утримувати дитину тільки за рішенням суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Відповідно до ст. 273 СК України якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.
Відповідно до п.17 постанови №3 Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.
Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267 - 271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
З аналізу статей 267 - 271 СК України вбачається, що припинення стягнення аліментів є можливим у тому випадку, коли одержувач аліментів, наприклад, мати дитини, не витрачає отримувані нею аліменти на дитину, або ж у випадку, коли дитина з певного часу перебуває на утриманні іншого з батьків, з якого вже стягуються аліменти. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім'я одержувача аліментів - матері дитини. При цьому обов'язок батька - платника аліментів утримувати дитину не припиняється.
З наведеного слідує, що факт проживання дитини з батьком, з якого стягуються аліменти на користь матері на її утримання, є істотною обставиною для звільнення позивача від сплати аліментів.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про необхідність припинення стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , які стягуються на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 03.12.2024р. у справі №331/6695/24, починаючи з 24.10.2025р., тобто з дати звернення із позовною заявою до суду.
Щодо позовних вимог в частині стягнення судових витрат, суд зазначає наступне:
Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13, ч. 1, ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру встановлена в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімального прожиткового мінімуму.
Отже з відповідачки на користь держави підлягає стягненню судовий збір за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру в розмірі 1211,20 грн.
Крім того, відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи належать також витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч.2 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову на відповідача покладаються судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
У відповідності до положень частин першої - четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно роз'яснень, наведених у п.48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляд у цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014року №10 визначено, що підстави, межі та порядок відшкодування судових витратна правову допомогу, надану в суді регламентовано ЦПК України. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення на його користь витрат на правову допомогу в розмірі 5000,00 гривень.
Виходячи з обсягу виконаної адвокатом роботи, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, конкретних обставин справи, враховуючи клопотання відповідача про зменшення суми витрат на правову допомогу , суд дійшов висновку, що справедливим і співмірним буде стягнення з на користь ОСОБА_1 3 000,00 грн. в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, ст. ст. 80, 84, 105, 110, 180-182, 192 СК України, суд -
Позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) в особі представника - адвоката Вишнякова Дмитра Олександровича (адреса: АДРЕСА_2 ) задовольнити частково.
Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які стягуються на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 03.12.2024р. по справі № 331/6695/24 (провадження № 2/331/3054/2024), починаючи з 24.10.2025р.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
В решті позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 12 грудня 2025 року.
Суддя: Н.Г.Скользнєва