Справа № 307/4713/25
Провадження № 2-а/307/100/25
Закарпатської області
іменем України
19 грудня 2025 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого - судді Ніточко В.В.,
з участю секретаря судового засідання Заяць Т.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тячів адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, треті особи: управління патрульної поліції у Вінницькій області та поліцейські Корнієць Валерій Віталійович та Андріяшин Андрій Сергійович, про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення,
І. Виклад позиції сторін.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, треті особи: управління патрульної поліції у Вінницькій області та поліцейські Корнієць Валерій Віталійович та Андріяшин Андрій Сергійович, про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення.
Позовні вимоги мотивує тим, що 26 листопада 2025 року, близько 14 год. 15 хв., він, керуючи транспортним засобом Mazda 6, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався по вул. М30, 378 км., в с. Зарванці Вінницька області. Його було зупинено працівниками патрульної поліції. Після зупинки транспортного засобу до нього підійшов інспектор патрульної поліції. В порушення вимог частини 3 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський не привітався, не назвав своє прізвище, посаду та спеціальне звання. Посвідчень не надав, що позбавило його можливості переконатися в його повноваженнях. Крім того, всупереч вимогам статті 40 Закону України "Про Національну поліцію", його не було попереджено про застосування технічних приладів (портативних відеореєстраторів) для фіксації процесу спілкування та розгляду справи, хоча фактично відеозйомка велася. Причиною зупинки інспектор назвав нібито порушення ним Правил дорожнього руху, а саме перевищення встановлених обмежень швидкості руху. На його прохання надати докази вчинення ним адміністративного правопорушення, підійшов вже інший інспектор та показав на приладі Трукам ТС 00804 не чітке відео поганої якості, на якому був зафіксований інший транспортний засіб з перевищенням швидкісного режиму. На цьому відео з приладу Трукам ТС 00804 неможливо ідентифікувати державний номер та марку транспортного засобу. На його запитання, чи буде фото/відео фіксація долучена до справи у разі оспорювання у суді, інший інспектор сказав, що ні. Незважаючи на його заперечення, відсутність доказів та грубі порушення процедури розгляду справи з боку обох поліцейських, відносно нього було винесено дві постанови: постанова серії ЕНА № 6227370, складена інспектором Корнійцем Валерієм Віталійовичем, за ч. 1 ст. 122 КУпАП (перевищення швидкості на 34 км/год), в якій зазначено, що вимірювання проводилось приладом Трукам ТС 00804; постанова серії ЕНА № 6227415, складена інспектором Андріяшиним Андрієм Сергійовичем, за ч. 1 ст. 126 КУпАП (ненадання документів для перевірки). Вважає вказані постанови незаконними, необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню. Відповідачем на місці події не було надано жодних належних доказів (фото чи відеозапису з приладу Трукам), які б ідентифікували саме його автомобіль у момент вимірювання швидкості та підтверджували факт порушення. Саме лише посилання на прилад Трукам ТС 00804 у постанові без реального пред'явлення та долучення відповідних доказів не підтверджує його вину. Відповідно до ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський може зупиняти транспортні засоби лише у разі порушення ПДР. Верховний Суд у справі № 686/11314/17 від 15 березня 2019 року постановив, що поліцейський не має права вимагати у водія посвідчення, якщо у нього немає доказів про правопорушення. Відповідного висновку дійшла колегія суддів Касаційного адміністративного суду (КАС) у справі від 15 березня 2019 року № 686/11314/17. Оскільки поліцейським не задокументовано та не доведено факт порушення ПДР, то вимога про пред'явлення документів є неправомірною. Так як факт перевищення швидкості не був доведений, законних підстав для перевірки документів у інспектора не було. Крім того що інспектори не мали законних підстав для зупинки та перевірки документів, оскільки обидва поліцейських в порушення ч. 3 ст. 18 Закону "Про Національну поліцію" не пред'явили службові посвідчення, він не мав змоги пересвідчитися, що перед ним дійсно знаходяться представники влади. У зв'язку з цим, у нього не виникло обов'язку пред'являти свої персональні документи невідомим особам. Тому, на його думку, склад правопорушення за ст. 126 КУпАП у його діях відсутній. Також звертає увагу суду на неприпустимість подвійного притягнення до відповідальності різними інспекторами в рамках однієї зупинки, що свідчить про упередженість патрульних.
Просить: визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 6227370 від 26 листопада 2025 року про накладення адміністративного стягнення, винесену ОСОБА_2 ; визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 6227415 від 26 листопада 2025 року про накладення адміністративного стягнення, винесену Андріяшиним Андрієм Сергійовичем; провадження у справах про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на його користь судовий збір.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
Позивач в судове засідання не з'явився, однак подав заяву про розгляд справи у його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Треті особи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 08 грудня 2025 року дану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 16 грудня 2025 року у даній справі, за клопотання відповідача, проти якого не заперечував позивач, замінено первісного відповідача Головне управління Національної поліції у Вінницькій області на належного відповідача - Департамент патрульної поліції
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6227370 від 26 листопада 2025 року (14:22:09), винесеної поліцейським 2 взводу 4 роти 1 батальйону управління патрульної поліції у Вінницькій області Корнієць В.В., Рудченко Б.М., 26 листопада 2025 року, о 14 год. 19 хв., керуючи транспортним засобом Мазда 6, державний номерний знак НОМЕР_1 , в с. Якушинці, а/д М30, 378 км., позначеному дорожнім знаком 5.49, рухався зі швидкістю 84 км/год, чим порушив п. 12.4. ПДР України, у зв'язку із чим на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. 00 коп., за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП. Місце розгляду справи: Вінницька область, с. Зарванці, вулиця М30, 378 км.
Із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6227415 від 26 листопада 2025 року (14:27:30), винесеної поліцейським 2 взводу 3 роти 1 батальйону управління патрульної поліції у Вінницькій області Андріяшин А.С., Рудченко Б.М., 26 листопада 2025 року, о 14 год. 24 хв., керуючи транспортним засобом Мазда 6, державний номерний знак НОМЕР_1 , в с. Зарванці, вулиця М30, 378 км., під час перевірки документів не пред'явив посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чим порушив п. 2.4."а" ПДР України, у зв'язку із чим на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. 00 коп., за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП. Місце розгляду справи: Вінницька область, с. Зарванці, вулиця М30, 378 км.
Згідно долученого (в електронній формі) відеозапису, поліцейський зупиняє автомобіль, під керуванням позивача. Повідомляє його, що він порушив швидкісний режим, і дане порушення зафіксоване на прилад TruCam. Позивач заперечує факт порушення ПДР України, і зазначає, що у поліцейського відсутні докази порушення ним ПДР України, а на прикладі TruCam не зафіксовано номерний знак його автомобіля. Поліцейський просить позивача пред'явити посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, однак позивач відмовляється, оскільки, на його думку, він не порушував ПДР України. Поліцейський повідомляє, що позивач буде притягнутий до відповідальності за ч.1 ст.122 та ч.1 ст.126 КУпАП, і щодо нього буде винесено дві постанови. Після цього, поліцейські, по черзі, виносять відносно позивача дві постанови.
Із долученого (в електронній формі) відеозапису з приладу TruCam відомо, що по автодорозі їде автомобіль світлого кольору, а за ним автомобіль темного кольору. Номерних знаків на автомобілях не видно.
V. Оцінка Суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про національну поліцію" встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно із п. 2.4. "а" ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Відповідно до п.2.1."а", "б" ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції, Служби безпеки, Управління державної охорони - технічний талон).
Згідно п.12.4. ПДР України, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Відповідно до ст.222 КУпАП Органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил випуску у плавання малих, спортивних суден і водних мотоциклів, правил судноплавства на морських і внутрішніх водних шляхах, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина четверта статті 116-2, стаття 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша і друга статті 121-3, частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, стаття 127-3, частини перша і друга статті 127-4, статті 128 - 129, частина перша статті 132-1, частини перша і п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, стаття 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, частина перша статті 173-8, стаття 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), частини перша і третя статті 175-3 (у частині порушень, пов'язаних із незабезпеченням безперешкодного доступу громадян до об'єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, у випадках та порядку, встановлених законодавством), статті 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
Згідно ст.280 КУпАП Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 2101 цього Кодексу, а також про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 2791 - 2799 цього Кодексу.
Відповідно до ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження.
Згідно ст.273 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Відповідно до ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності. Постанова по справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити також відомості про дату, спосіб надходження та зміст заяви від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Крім того, у постанові про накладення адміністративного стягнення мають міститися інформація про порядок виконання адміністративного стягнення, у тому числі реквізити для сплати штрафу, та відомості про те, що постанова вважатиметься виконаною у разі сплати протягом десяти календарних днів з дня набрання такою постановою законної сили не менше ніж 50 відсотків розміру штрафу. Постанова суду про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, повинна містити обґрунтування необхідності або відсутності необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 цього Кодексу. Якщо при вирішенні питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення органами (посадовими особами), переліченими у пунктах 1-4 статті 213 цього Кодексу, одночасно вирішується питання про відшкодування винним майнової шкоди, то в постанові по справі зазначаються розмір шкоди, що підлягає стягненню, порядок і строк її відшкодування. Постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження. Постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору. Постанова колегіального органу приймається простою більшістю голосів членів колегіального органу, присутніх на засіданні. Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу, а постанова колегіального органу - головуючим на засіданні і секретарем цього органу. У випадках, передбачених законодавством України, про захід стягнення робиться відповідний запис на протоколі про адміністративне правопорушення або постанова оформляється іншим установленим способом.
Згідно ст.36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. При вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо (стаття 36 КУпАП). У цьому випадку поліцейський накладає стягнення тільки за ті адміністративні правопорушення, які він має право розглядати. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим самим поліцейським, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
В судовому засіданні встановлено, що автомобіль під керуванням позивача був зупинений поліцейським, нібито, за перевищення швидкості руху. Після цього, поліцейський запропонував позивачу пред'явити посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, однак позивач відмовився, посилаючись на те, що не порушував ПДР України. Поліцейський повідомив позивача, що він вчинив два адміністративні правопорушення, і відносно нього буде винесено дві постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Тобто, поліцейським, при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно позивача, не було виконано вимогу ст. 36 КУпАП.
Згідно ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає, що постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА№ 6227370 від 26 листопада 2025 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. 00 коп. за порушення ч.1 ст.122 КУпАП та постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА№ 6227415 від 26 листопада 2025 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. 00 коп. за порушення ч.1 ст.126 КУпАП слід скасувати і надіслати справи на новий розгляд до управління патрульної поліції у Вінницькій області.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Департаменту патрульної поліції в користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 19, 62 Конституції України, ст.ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію", Правилами дорожнього руху України, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, ст. ст. 7, 121, 126, 222, 245, 251, 252, 255, 256, 258, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 5-11, 13-15, 72-79, 90, 229, 268-271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву - задовольнити частково.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА№ 6227370 від 26 листопада 2025 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. 00 коп. за порушення ч.1 ст.122 КУпАП - скасувати, а справу надіслати на новий розгляд до управління патрульної поліції у Вінницькій області.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА№ 6227415 від 26 листопада 2025 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. 00 коп. за порушення ч.1 ст.126 КУпАП - скасувати, а справу надіслати на новий розгляд до управління патрульної поліції у Вінницькій області.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Департаменту патрульної поліції в користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
В інших позовних вимогах - відмовити.
Копії рішення суду негайно вручити особам, які брали участь у справі.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі його оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Відповідач: департамент патрульної поліції, адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, ідентифікаційний код юридичної особи 40108646.
Треті особи: управління патрульної поліції у Вінницькій області, адреса: 21050, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Ботанічна, 23.
поліцейські управління патрульної поліції у Вінницькій області - Корнієць Валерій Віталійович та Андріяшин Андрій Сергійович, адреса: 21050, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Ботанічна, 23.
Суддя В.В. Ніточко