Справа № 307/1302/18
Провадження № 6/307/71/25
16 грудня 2025 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Стецюк М.Д., секретар судового засідання Цех Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Реалайнс Фінанс», де стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», боржник ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником та виправлення описки,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Реалайнс Фінанс» звернулося до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником та виправлення описки.
Заява мотивована тим, що 15 лютого 2019 року рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області по цивільній справі № 307/1302/18 вирішено: позов задовольнити повністю. Звернути стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки № РМ-SМЕ 801/026/2007 від 18 липня 2007 року, а саме, цілісний майновий комплекс селянського фермерського господарства «Карпати», загальною площею 1385.76 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , шляхом надання права ТОВ "ОТП Факторинг Україна" на продаж від свого імені будь-якій особі на підставі договору купівлі продажу предмету іпотеки в порядку ст. 38 Закону України «Про іпотеку» з правом отримання витягу з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та отриманням дублікатів правовстановлюючих та інших документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ТОВ "ОТП Факторинг Україна" всіх передбачених нормативно правовими актами дій, необхідних для продажу предмету іпотеки, з метою погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ "ОТП Факторинг Україна" за кредитним договором № СМ-SМЕ 801/026/2007 від 18.07.2007 року у розмірі 827206 грн. 44 коп. Початкову ціну предмета іпотеки встановити на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності / незалежним експертом/ на стадії оцінки майна під час його реалізації, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого повноваження іпотекодавця. Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" 1762 гривні судових витрат.
30 серпня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Реалайнс Фінанс» було укладено Договір факторингу № 08/2024/2-РА про відступлення права вимоги за Кредитним договором № CM-SME 801/026/2007 від 18 липня 2007 року.
Таким чином, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Реалайнс Фінанс» перейшли всі права ТОВ «ОТП Факторинг Україна» щодо права вимоги до боржників за Кредитним договором № CM-SME 801/026/2007 від 18 липня 2007 року. Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю «Реалайнс Фінанс» придбало право вимоги за Договором іпотеки № PM-SME 801/026/2007 від 18 липня 2007 року згідно Договору про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки від 30 серпня 2024 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Реалайнс Фінанс» на сьогоднішній день є кредитором за Договором іпотеки № PM-SME 801/026/2007 від 18 липня 2007 року.
На виконання рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 15 лютого 2019 року по цивільній справі № 307/1302/18 в частині стягнення судових витрат судом було видано виконавчий лист. Проте у виданому виконавчому листі у справі №307/1302/18 міститься помилка (описка) щодо дати набрання рішенням законної сили. У виконавчому листі зазначено: «Рішення, вирок набрали законної сили 22 лютого 2019 року». «Строк пред'явлення виконавчого листа до 22 лютого 2022 року». Однак дата є помилковою. Відповідно до відмітки на самому рішенні суду, рішення у справі № 307/1302/18 набрало законної сили 22 березня 2019 року («набрав законної сили 22.03.2019»).
Щодо підтвердження факту договору відступлення права вимоги за кредитним договором № CM-SME 801/026/2007 від 18 липня 2007 року та договором іпотеки № PM-SME 801/026/2007 від 18 липня 2007 року ТОВ «Реалайнс Фінанс».
24 березня 2025 року Тячівський районний суд Закарпатської області у справі № 307/873/25 розглянув заяву ТОВ «Реалайнс Фінанс» про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні № 59284688 щодо примусового виконання виконавчого напису нотаріуса № 1575 від 22 листопада 2008 року.
Враховуючи викладене, просить виправити помилку (описку), допущену у виконавчому листі, виданому Тячівським районним судом Закарпатської області у справі № 307/1302/18, зазначивши правильну дату набрання рішенням законної сили - «22 березня 2019 року» замість помилкової «22 лютого 2019 року»; правильний строк пред'явлення виконавчого листа до виконання - «22 березня 2022 року» замість помилкового «22 лютого 2022 року». Також просить замінити сторону стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (ЄДРПОУ 36789421) на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Реалайнс Фінанс» (ЄДРПОУ 44544575) з примусового виконання виконавчого листа № 307/1302/18 виданого Тячівським районним судом Закарпатської області 24 березня 2025 року та замінити сторону стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (ЄДРПОУ 36789421) на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Реалайнс Фінанс» (ЄДРПОУ 44544575) у рішенні Тячівського районного суду Закарпатської області від 15 лютого 2019 року у справі № 307/1302/18.
Представник заявника ТОВ «Реалайнс Фінанс» в судове засідання не з'явився, згідно поданої заяви просив провести розгляд заяви без його участі.
Представник стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» та боржник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилися, про дату час, та місце судового засідання були належним чином повідомлені, про причини своєї неявки суду не повідомили.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Вивчивши заяву та додані до неї документи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 15 лютого 2019 року по цивільній справі № 307/1302/18 за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки позов задоволено повністю. Звернуто стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки № РМ-SМЕ 801/026/2007 від 18 липня 2007 року, а саме, цілісний майновий комплекс селянського фермерського господарства «Карпати», загальною площею 1385.76 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , шляхом надання права ТОВ "ОТП Факторинг Україна" на продаж від свого імені будь-якій особі на підставі договору купівлі продажу предмету іпотеки в порядку ст. 38 Закону України «Про іпотеку» з правом отримання витягу з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та отриманням дублікатів правовстановлюючих та інших документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ТОВ "ОТП Факторинг Україна" всіх передбачених нормативно правовими актами дій, необхідних для продажу предмету іпотеки, з метою погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ "ОТП Факторинг Україна" за кредитним договором № СМ-SМЕ 801/026/2007 від 18.07.2007 року у розмірі 827206 грн. 44 коп. Початкову ціну предмета іпотеки встановити на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності / незалежним експертом/ на стадії оцінки майна під час його реалізації, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого повноваження іпотекодавця. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" 1762 гривні судових витрат (а.с.32-35).
На виконання рішення суду в частині стягнення судових витрат 24 жовтня 2025 року видано виконавчий лист № 307/1302/18 (а.с.36-37).
30 серпня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Реалайнс Фінанс» було укладено договір факторингу № 08/2024/2-РА про відступлення права вимоги за кредитними договорами (а.с.17-19).
Згідно реєстру боржників, а саме витягу з додатку 1 до договору факторингу № 08/2024/2-РА від 30 серпня 2024 року ТОВ «Реалайнс Фінанс» набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1 (а.с.20).
Відповідно до копії платіжної інструкції № 252319259 від 30 серпня 2024 року ТОВ «Реалайнс Фінанс» перерахувало ТОВ «ОТП Факторинг Україна» кошти за умовами договору факторингу № 08/2024/2-РА від 30 серпня 2024 року в розмірі 1461697,00 грн. (а.с.25).
Згідно Договору про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки від 30 серпня 2024 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Реалайнс Фінанс» придбало право вимоги за Договором іпотеки № PM-SME 801/026/2007 від 18 липня 2007 року, що підтверджується витягом з додатку №1 до договору про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки від 30 серпня 2024 року (а.с.15, 21).
Щодо заміни сторони виконавчого провадження у виконавчому листі слід зазначити наступне.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Відповідно до частини першої, другої, п'ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Вищевикладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20 листопада 2013 року № 6-122 цс 13.
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.
Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.
За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 29 березня 2021 року у справі № 2-5356/10, підстави для відступу від якого відсутні.
Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов'язковим до виконання.
У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Частиною першою статті 18 ЦПК визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов'язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов'язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження№ 61-16059св18), від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18) та від 15 травня 2019 року у справі № 370/2464/17 (провадження 61-39193св18).
Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення заяви про заміну стягувача у виконавчому листі № 307/1302/18 від 24 жовтня 2025 року.
Щодо замінити сторону стягувача у рішенні Тячівського районного суду Закарпатської області від 15 лютого 2019 року у справі № 307/1302/18, слід зазначити наступне.
Рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 15 лютого 2019 року по цивільній справі № 307/1302/18 за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом надання права ТОВ "ОТП Факторинг Україна" на продаж від свого імені будь-якій особі на підставі договору купівлі продажу предмету іпотеки не підлягає примусовому виконанню та, відповідно, виконавчі листи на його виконання в цій частині судом не видавались.
Рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом встановлення у рішенні суду права іпотекодержателя продати предмет іпотеки не підлягає примусовому виконанню, оскільки для виконання зазначеного рішення необхідне лише волевиявлення іпотекодержателя.
Аналогічного висновку у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постанові від 29 червня 2022 року у справі № 461/14877/13-ц, провадження № 61-6844св21.
Отже, враховуючи що виконавчі листи в частині виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом надання права на продаж не видавалися, та враховуючи положення ст. 442 ЦПК України, відсутні підстави для задоволення заяви про заміну сторону стягувача у рішенні Тячівського районного суду Закарпатської області від 18 листопада 2009 року у цивільній справі № 307/1302/18 за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Щодо виправлення помилки у виданому виконавчому листі, слід зазначити наступне.
Частиною першою статті 432ЦПК України передбачено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
24 жовтня 2025 року Тячівським районним судом Закарпатської області видано виконавчий лист у справі №307/1302/18 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» 1762 грн. судових витрат (а.с.36-37).
Проте у виданому виконавчому листі у справі №307/1302/18 міститься помилка щодо дати набрання рішенням законної сили. Так, у виконавчому листі зазначено: «Рішення, вирок набрали законної сили 22 лютого 2019 року» та «Строк пред'явлення виконавчого листа до 22 лютого 2022 року». Проте згідно відмітки на рішенні суду, рішення у справі № 307/1302/18 набрало законної сили 22 березня 2019 року («набрав законної сили 22.03.2019»).
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що допущена помилка у виконавчому листі №307/1302/18, виданому 24 жовтня 2025 року Тячівським районним судом Закарпатської області підлягає виправленню.
Керуючись ст. 258-260, 432, 442 ЦПК України, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Реалайнс Фінанс» задовольнити частково.
Замінити сторону стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (ЄДРПОУ 36789421) його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Реалайнс Фінанс» (ЄДРПОУ 44544575, місце знаходження: м. Харків, пр. Науки, буд.58, офіс 405) у виконавчому листі №307/1302/18 виданому 24 жовтня 2025 року Тячівським районним судом Закарпатської області.
Виправити помилку, допущену у виконавчому листі (справа № 307/1302/18) виданому 24 жовтня 2025 року Тячівським районним судом Закарпатської області, а саме:
- замість вказаної дати «Рішення, вирок набрали законної сили 22 лютого 2019 року» вказати вірно «Рішення, вирок набрали законної сили 22 березня 2019 року»;
- замість вказаної дати «Строк пред'явлення виконавчого листа до 22 лютого 2022 року» вказати вірно «Строк пред'явлення виконавчого листа до 22 березня 2022 року».
В решті вимог заяви відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 15-денний строк з дня його проголошення (складання).
Повний текст ухвали суду складено 19 грудня 2025 року.
Суддя М.Д.Стецюк