Справа № 127/22433/25
Провадження 2/127/4705/25
04 грудня 2025 року
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Вохмінової О.С.
з участю секретаря судових засідань Сєдінкіної Ю.В.
розглянувши в загальному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу № 127/22433/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
позов зареєстрований судом 17.07.2025 року і мотивований тим, що позивачка згідно домовленості передала відповідачеві ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 13 000 доларів США, що станом на дату звернення до суду за курсом НБУ становить 543 660 грн., які відповідач відповідно до власноруч написаної 21.12.2023 року розписки зобов'язався повернути в повному обсязі до 01.02.2024 року.
Однак, станом на день звернення до суду борг відповідач не повернув, навіть частково, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Зазначаючи правовою підставою ст.ст. 203, 526, 1046, 1049 ЦК України, позивачка ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача на її користь заборгованість за договором позики від 21.12.2023 року в сумі 13 000 доларів США, що згідно до курсу НБУ станом на день звернення до суду становить 543 660 грн., а також судові витрати: судовий збір - 5 436, 60 грн. та витрати на правничу допомогу - 10 000 грн.
В судове засідання 04.12.2025 року позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Примакова В.В. не з'явились, адвокат надала заяву про розгляд справи у їх відсутності. Надала для огляду оригінал розписки. Проти ухвалення заочного рішення не заперечила.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явився з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений за адресою реєстрації проживання, відзиву на позов, заяв про відкладення засідання не подавав.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
З урахуванням вимог статей 223, 280 ЦПК України суд провів заочний розгляд справи.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки сторони не з'явились в судове засідання.
Судом вчинені наступні процесуальні дії.
Ухвалою суду від 04.08.2025 року було відкрито загальне позовне провадження у даній справі.
Ухвалою суду від 03.11.2025 року закрите підготовче провадження і призначена справа до розгляду по суті.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 21.12.2023 року між позикодавцем ОСОБА_1 та позичальником ОСОБА_2 був укладений договір позики, згідно з яким позикодавець передав позичальникові грошові кошти в розмірі 13 000 (тринадцять тисяч) доларів США, а позичальник зобов'язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) до 01.02.2024 року.
Сторони домовились, що на підтвердження укладення договору позики та його умов позичальник видає розписку позикодавцю, яка засвідчує факт передачі грошових коштів.
На підтвердження укладення договору позики позивачка надала розписку (а.с. 6), в якій підтвердила одержання від неї ОСОБА_2 позики - 13 000 (тринадцять тисяч) доларів США.
Вказану позику - 13 000 доларів США ОСОБА_2 зобов'язався повернути у строк до 01 лютого 2024 року.
Судом був оглянутий оригінал розписки від 21.12.2023 року, наданий позивачкою.
Таким чином, сторони в належній формі досягли згоди з істотних умов договору позики щодо його предмету, порядку і строку виконання і даний договір відповідає вимогам ст. 1046 ЦК України.
Позикодавець виконала умови договору позики від 21.12.2023 року та передала грошові кошти позичальнику ОСОБА_2 , який, в порушення взятих на себе зобов'язань, борг до 01.02.2024 року не повернув.
Наявність оригіналу розписки у позикодавця ОСОБА_1 свідчить про невиконання умов договору позики відповідачем.
Правовідносини, що виникли між сторонами із договору позики, є зобов'язальними, тому при вирішенні спору суд застосовує відповідні норми глав 47, 48, 51, 71 ЦК України.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст. 1047 ч. 2 ЦК України).
Відповідно до вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Станом на день розгляду даної справи борг за договором позики від 21.12.2023 року відповідач ОСОБА_2 не повернув, тому сума боргу в розмірі 13 000 доларів США, що станом на день звернення до суду з даним позовом еквівалентно 543 660 грн. (за офіційним курсом НБУ) підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.
При зверненні до суду з позовом позивачка сплатила судовий збір в сумі 5 436, 60 грн. згідно платіжної інструкції від 16.07.2025 року та понесла витрати на правничу допомогу згідно договору про надання правничої допомоги від 15.07.2025 року в розмірі 10 000 грн., сплата яких адвокату Примаковій В.В. підтверджена квитанцією № 1 від 15.07.2025 року.
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір сумі 5 436, 60 грн.
Враховуючи вимоги ст. 137 ЦПК України, а також тривалість і складність справи та виконані адвокатом Примаковою В.В. роботи, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг, предмет позовних вимог, а також враховуючи співмірність витрат на правничу допомогу із складністю даної справи, ціною позову, обсягом наданих послуг і значенням справи для сторін, суд вважає необхідним компенсувати позивачу понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.
Керуючись ст.ст. 629, 1046,1047, 1049 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10, 76-82, 89, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,
позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , прож.: АДРЕСА_2 ) заборгованість за договором позики від 21.12.2023 року в сумі 13 000 (тринадцять тисяч) доларів США, що станом на 17.07.2025 року еквівалентно 543 660 (п'ятсот сорок три тисячі шістсот шістдесят) грн. 00 коп., а також судові витрати: судовий збір в розмірі 5 436 (п'ять тисяч чотириста тридцять шість) грн. 60 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня проголошення рішення.
Рішення може бути оскаржене. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до вимог 354, 355 ЦПК України.
Повне судове рішення складене 04 грудня 2025 року.
Суддя: