Cправа № 127/42332/24
Провадження № 2/127/6423/24
11 листопада 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Березовської О. А.,
за участі секретаря судового засідання Схабовської І. М.,
представника відповідача - адвоката Шелудько О. О.,
розглянувши в залі суду в м. Вінниця порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» (надалі - ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖКНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН» (надалі - ТОВ «МІЛОАН»), про стягнення заборгованості за кредитним договором,
30.12.2024 до Вінницького міського суду Вінницької області через систему «Електронний суд» звернулося ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», в особі представника Романенко М. Е., з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 39 200, 00 грн, в якій представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 100645232 від 11.03.2021 у розмірі 39 200, 00 грн, а також понесені витрати по сплаті судового збору у сумі 2 422, 40 грн та витрати на правничу допомогу у сумі 6 000, 00 грн.
Представник позивача в обґрунтування позовних вимог зазначає, що 11.03.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №100645232 шляхом подання заявки на отримання кредиту. Кредитний договір був оформлений в електронній формі онлайн з використанням одноразового пароля, що прирівнюється за законодавством України до підписання договору в паперовій формі власноручним підписом. За кредитним договором ТОВ «МІЛОАН» надало відповідачу кредит у сумі 8 000, 00 грн.
23.06.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було укладено договір відступлення прав вимоги №03Т, за яким первісний кредитор передав ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги до відповідача, та за яким ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 39 200, 00 грн.
Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов'язання за кредитним договором та після відступлення права грошової вимоги до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» не здійснював погашення заборгованості.
Згідно з договором відступлення права вимоги сума боргу перед новим кредитором є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 39 200, 00 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 8 000, 00 грн; заборгованість за відсотками становить - 31 200, 00 грн.
Автоматизованим розподілом судової справи між суддями 30.12.2024 головуючим суддею була визначена суддя Березовська О. А. Справа передана судді 31.12.2024.
31.12.2024 судом була згенерована відповідь №1002911 з Єдиного державного демографічного реєстру, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.53).
Ухвалою суду від 07.01.2025 позовна заява прийнята судом до розгляду та відкрите провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.54).
Копія ухвали суду була одержана відповідачем 29.01.2025.
12.02.2025 представник відповідача - адвокат Шелудько О. О. отримала доступ до справи в системі «Електронний суд».
12.02.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати. Заперечення проти позову вмотивовані тим, що договором визначено, що кредит надається строком на 30 днів. Дата повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 10.04.2021. Жодних договорів пролонгацій користування позики відповідачем не підписувалось, що свідчить про незмінність строковості умов договору. Матеріали справи також не містять додаткового договору про пролонгацію, тож з наданих суду документів вбачається погодження сторонами строку користування кредитом на 30 днів, тобто до 10.04.2021, доказів пролонгації кредитного договору №100645232 від 11.03.2021 не надано. Однак, згідно з розрахунком заборгованості вбачається, що ТОВ «МІЛОАН» здійснювало нарахування відсотків за користування кредитом за період з 11.03.2021 по 09.06.2021. Відповідач заперечує проти нарахування відсотків понад строк користування кредитом.
Згідно з наданим розрахунком, ТОВ «МІОЛНА» в період з 11.03.2021 по 10.04.2021 (тобто в межах строку 30 днів) здійснювало нарахування відсотків в розмірі 240, 00 грн в день, тобто за ставкою 3, 00 відсотків відповідно до п.1.5.2 договору. 8 000, 00 (сума кредиту) * 30 (строк позики) *3, 00% (процентна ставка) /100) = 7 200, 00 грн. Відтак, за умовами договору про споживчий кредит ТОВ «МІОЛНА» правомірно було нараховано виключно відсотки в розмірі 7 200, 00 грн. Загальна сума заборгованості становила б 15 200, 00 грн (8 000, 00 + 7 200, 00) що узгоджується з п.1.5.2 договору, в якому визначено загальний розмір відсотків в розмірі 7 200, 00 грн.
Щодо пролонгації строку дії кредитного договору представник відповідача вказує, що умови п. 2.3.1.2. кредитного договору є суперечливими з пунктами 1.3 та 1.4, де чітко визначено, що позичальник зобов'язаний повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію та проценти за користування кредитом 10.04.2021. Отже, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом з 10.04.2021 припинено, так як доказів пролонгації договору не надано.
Щодо відсутності електронного підпису на кредитному договорі представник відповідача вказує, що позивач не надав доказів погодження умов договору на які він посилається у зв'язку із відсутністю погодження його з відповідачем шляхом накладення електронного підпису. Відсутність електронного підпису на договорі суперечить нормам Закону України "Про електронну комерцію".
Долучений до матеріалів справи документ «Договір про споживчий кредит №100645232» не містить електронного підпису, або будь-яких даних які б свідчило про волевиявлення прийняття (акцепту) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 100645232 відповідачем, в даному випаду це лише текст акцепту, який складений позивачем одноособово. Представник відповідача зауважує, що належні докази підписання договору №100645232 про надання кредиту від 11.03.2021 шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором в матеріалах справи відсутні.
Відтак, з наданих позивачем документів не вбачається можливим встановити наявність волевиявлення ОСОБА_1 до укладення кредитного договору та підписання його сторонами електронними підписати, зокрема, ОСОБА_1 шляхом використання одноразового ідентифікатора, оскільки відповідні докази відсутні, всі додані до заяви документи складені заявником одноособово.
Позивач обґрунтовує позов також тим, що відповідач був ознайомлений з загальними умовами надання кредитів, разом з тим до позовної заяви не додано доказів на підтвердження таких доводів позивача. Як вбачається з додатків до позовної заяви, то жодних загальних умов надання кредитів відповідач не підписував.
Також в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що підтверджують перерахування коштів відповідачу згідно вказаного договору. Додана до позову, копія платіжного доручення, не може свідчити про факт отримання відповідачем коштів, оскільки за зазначеним документом неможливо встановити чи належить зазначена картка саме відповідачу.
Розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який відповідно повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку). Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеними кредитними договорами та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
З урахуванням відсутності доказів отримання відповідачем коштів згідно з договором, доказів існування між сторонами договірних правовідносин, відсутні правові підстави для стягнення, відтак позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Щодо зменшення витрат на правову допомогу, представник відповідача вказує на необґрунтованість вартості наданих адвокатом позивачу послуг професійної правничої допомоги. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір витрат на правову допомогу визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи і витрачений адвокатом час.
Предмет спору в цій справі не є складним і характер вимог є розповсюдженою категорією цивільних справ, відсутня потреба у вивченні великого обсягу фактичних даних і процесуальні документи, які містяться у справі не є складними та не можуть займати значних витрат часу на їх виготовлення і побудову правової позиції професіоналом в галузі права.
Крім цього, представник відповідача зазначає, що позовна заява є досить шаблонною з урахуванням кількості боржників за однаковими примірниками кредитного договору. Для цього адвокату не потрібно було вивчати додаткові джерела права, законодавства, що регулюють спір у справі та документи, якими протилежна сторона у справі обґрунтовувала вимоги та інші обставини. Отже, відшкодування заявлених представником позивача витрат у розмірі обумовленого сторонами угодою є завищеним та необґрунтованим, а також неспівмірними з витраченим часом та обсягом виконаних робіт.
Представник відповідача повідомляє суду, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи складає: за підготовку відзиву на позовну заяву - 4 000, 00 грн. Докази понесення судових витрат будуть надані суду протягом 5 дні після ухваленні рішення суду.
18.02.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначив, що доводи відповідача вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, з огляду на нижче викладене.
Крім зазначеного в позовній заяві, представник позивача вказує, що 11.03.2021 відповідачем в Особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ «МІЛОАН» подано Заявку на отримання кредиту № 100645232. Заява знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті товариства. Відповідачу було направлено від первісного кредитора електронним повідомленням (SMS) на номер телефону НОМЕР_1 одноразовий ідентифікатор, який при введенні відповідачем підтверджує прийняття умов договору, що також доступний у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті товариства за адресою: https://miloan.ua/.
Отже, наявність одноразового ідентифікатора та доступ до нього через особистий кабінет є підтвердженням того, що відповідач мав змогу ознайомитися з умовами кредитного договору та підтвердити свою згоду на їх виконання, що в свою чергу свідчить про належне виконання всіх процедур, передбачених договором.
Щодо зазначення одноразового ідентифікатора (далі - ЕПОІ) на договорі, файл із зашифрованим підписом було завантажено разом із позовом через особистий кабінет підсистеми «Електронний суд», проте, ані при відкритті/ завантаженні в особистому кабінеті підсистеми «Електронний суд» у форматі для перегляду, ані при друкуванні файлу - він не відображається з питань збереження конфіденційності інформації.
Разом з тим, представник позивача звертає увагу суду, що PDF файл договору, який міститься у матеріалах справи у додатках до позову, завантаживши (не для перегляду у особистому кабінеті підсистеми «Електронний суд», а скачавши файл) та відкривши через програмне забезпечення, призначене для читання PDF файлів (наприклад Adobe Reader, Microsoft Edge тощо) суд має змогу переконатись у наявності підпису та побачити одноразовий ідентифікатор як зображено на скріншоті, що додається у відзиві.
Кредитний договір укладений сторонами в електронній формі, прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.
Кредитний договір не визнаний недійсним чи/ або неукладеним у встановленому законом порядку, тобто презумпція правомірності правочину, передбачена ст. 204 ЦК України, не спростована.
Поряд з цим, представник позивача звертає увагу суду, що представником відповідача не заперечується факт укладання кредитного договору, а отже ця обставина відповідно до ст. 82 ЦПК України не підлягає доказуванню.
Представник позивача вказує, що нарахування відсотків у період з 11.03.2021 по 09.06.2021 відповідає умовам кредитного договору, передбаченим п. 1.5.2. та 1.6., якими передбачена процентна ставка 3% та базова процентна ставка - 5 % за кожен день користування кредитом відповідно, а згідно з п. 2.3.1.2. договору позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб, вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в п.1.6. договору.
Зазначені обставини свідчать про те, що умовами договору сторони передбачили порядок продовження строку договору, а також погодили умови і строк нарахування процентів за користування кредитом.
Представник позивача вказує також, що наявна в матеріалах справи копія платіжного доручення № 25917296 від 11.03.2021 є належним та допустимим доказом на підтвердження перерахування ТОВ «МІЛОАН» кредитних коштів відповідачу на умовах, визначених договором про споживчий кредит № 100645232 від 11.03.2021.
Щодо доводів представника відповідача, що витрати на правову допомогу слід зменшити, представник позивача вказує, що позивач проаналізувавши ринкову вартість надання юридичними компаніями юридичних послуг встановив, що ринкова вартість за складання позовної заяви у цивільних справах становить в середньому 6 150, 00 грн, що підтверджується інформацією із сайтів щодо вартості надання послуг адвокатами. Також, у вартість витрат на правничу допомогу адвоката включено ще формування необхідних додатків та перед складанням позову проведення аналізу спірних правовідносин із наданням рекомендацій щодо захисту інтересів позивача. Отже, позивач надав разом із позовом усі необхідні докази отримання професійної правничої допомоги по справі, що підтверджують співмірність та справедливість витрат на професійну правничу допомогу із складністю справи, часом, обсягом та ціною позову, а отже стягнення із відповідача витрат на професійну (правову) допомогу адвоката у розмірі 6 000, 00 підлягають до задоволення.
Щодо доводів представника відповідача, що відповідач поніс витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 000, 00 грн, представник позивача вказує, що представником відповідача не доведено, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000, 00 грн були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим, а отже відсутні будь-які правові підстави для стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000, 00 грн.
У відповіді на відзив заявлене клопотання про витребування письмових доказів у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та надані письмові докази.
26.03.2025 через систему «Електронний суд» на адресу суду надійшли від представника відповідача додаткові пояснення у справі, в яких вона повторно зазначила заперечення, вказані у відзиві на позовну заяву, а також зазначила, що жодних договорів пролонгацій користування позики відповідачем не підписувалось, що свідчить про незмінність строковості умов договору. Матеріали справи також не містять додаткового договору про пролонгацію. Відповідач заперечує щодо дій кредитора нараховувати відсотки понад строк користування кредитом. Договір було укладено 11.03.2021 строком на 30 днів від дати отримання кредиту. Отже, нарахування відсотків було можливим виключно в межах 30 днів від дати отримання позичальником грошових коштів.
Умови договору, викладені в п. 2.3.1.2. є суперечливими з пунктами 1.3. та 1.4., де чітко визначено, що позичальник зобов'язаний повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію та проценти за користування кредитом 10.04.2021. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом з 10.04.2021 року припинено, так як доказів пролонгації договору не надано.
Також, не надано жодних доказів, що відповідач був ознайомлений з загальними умовами надання кредитів.
Представник відповідача заперечує проти клопотання позивача про витребування доказів, бо представником позивача не надано доказів самостійного направлення запитів до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання інформації та отримання відмови. Відсутні і підтвердження, що позивач звертався до ТОВ «МІЛОАН» як до первісного кредитора з вимогою надання первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували наявність заборгованості у відповідача.
Представник відповідача просить у задоволенні клопотання про витребування доказів відмовити, відмовити у задоволенні позову в повному обсязі та стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати.
Ухвалою суду від 09.04.2025 постановлено розгляд справи продовжити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначити судове засідання у справі, поновити позивачу процесуальний строк на подання доказів, задовольнити клопотання представника позивача про витребування письмових доказів у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про витребування доказів в повному обсязі.
11.04.2025 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у відсутність представника позивача та на підставі наявних у справі письмових доказів представник позивача просить позов задовольнити.
25.04.2025 на адресу суду від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшла інформація стосовно рахунків ОСОБА_1 та Виписка за договором за період з 11.03.2021 по 15.03.2021.
09.05.2025 від представника відповідача адвоката Шелудько О. О. надійшло клопотання про проведення судового засідання, призначеного на 15.05.2025 на 10-00 та всіх інших судових засідань за її участі в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 13.05.2025 відмовлено у проведені судового засідання, призначеного на 15.05.2025 на 10-00, в режимі відеоконференції, задоволено клопотання в частині проведення всіх інших судових засідань за її участі в режимі відеоконференції.
15.05.2025 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи, призначеного на 10-00 15.05.2025 на іншу дату, визначену судом.
В судовому засіданні 07.07.2025, проведеному в режимі відеоконференції представник відповідача адвокат Шелудько О. О. заяви клопотання про відкладення розгляду справи та надання їй можливості ознайомитися з відповіддю АТ КБ «ПРИВАТБАНК», яке задоволене судом. Представники позивача та третьої особи в судове засідання не з'явились.
В судові засідання, призначені на 15-00 18.08.2025, 16-30 24.09.2025, 17-00 11.11.2025 представники сторін та третьої особи не з'явились.
09.07.2025, 24.09.2025 та 06.11.2025 від представників позивача та відповідача надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутності.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ТОВ «МІЛОАН» в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений шляхом направлення судової повістки до електронного кабінету в системі «Електронний суд», про причини неявки не повідомив. Суд вважає можливим ухвалення рішення у відсутність представника третьої особи.
В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши та оцінивши письмові докази, надані позивачем у їх сукупності, суд встановив, що між сторонами виникли цивільні відносини, а саме відносини щодо договору споживчого кредиту та відносини з відступлення права грошової вимоги, які регулюються відповідними нормами ЦК України, Законів України «Про споживче кредитування» та «Про електронну комерцію».
Судом встановлені нижче зазначені юридичні факти, що є підставою виникнення кредитних відносин та відносин, підставою виникнення яких є укладений договір факторингу.
Судом встановлено, що 11.03.2021 ОСОБА_1 підписала анкету-заяву на кредит №100645232 (а.с.10).
10.03.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №100645232 (індивідуальна частина). В анкеті-заяві та договорі вказаний номер телефону відповідача: НОМЕР_1 .
Відповідно до умов договору, розмір кредиту становить 8 000, 00 грн, строк кредитування - 30 днів з 11.03.2021 (п.1.2, 1.3 договору).
Відповідно до пункту 1.4. кредитного договору термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 10.04.2021.
Пунктом 1.5. кредитного договору передбачено, що загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла ) кредиту ) складають 7 200, 00 грн в грошовому виразі та 1 095, 00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка ), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 договору.
Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 15 200, 00 грн. Загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться незмінним та що кредитодавець і позичальник виконають свої обов?язки на умовах та у строки, визначені в цьому договорі, зокрема позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п . 1.4 договору.
Проценти за користування кредитом: 7 200, 00 грн, які нараховуються з а ставкою 3, 00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Стандартна (базова) процентна ставка з а користування кредитом становить 5, 00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2,2.3. договору (підпункт 1.5.2., п. 1.6, 1.7. договору).
Відповідно до підпункту 2.2.3. проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п. 1.6. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли з а умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п. 1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п . 1.3, запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену п.1.6 договору. Якщо визначена п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та /або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно п.2.3.1.2 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п. 1.6. договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов?язань позичальника зі сплати процентів протягом первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк кредитування, що продовжений на стандартних (базових) умовах, це означає, що протягом первісного строку кредитування та/або в період пролонгації на пільгових умовах позичальнику була надана знижка , що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою встановленою п. 1.6 т а процентною ставкою визначеною п.1.5.2 Договору. Після спливу строку кредитування (3 урахуванням пролонгацій ) нарахування процентів з а користування кредитом припиняється.
В п. 2.3. договору передбачена пролонгація строку кредитування, вказаного в п. 1.3. договору, на пільгових та стандартних (базових умовах), що, зокрема, передбачає право позичальника неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством (далі - Правила), що розміщені на веб-сайті товариства і є невід'ємною частиною цього договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії, передбачені розділом 6 Правил, у тому числі сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту наведені у таблиці. Строк продовження днів: 3 - 3% комісії, 7 - 5% комісії, 15 - 10%. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за ставкою п. 1.5.2. договору (п. 2.3.1.1.).
П. 2.3.1.2. пролонгація на стандартних (базових) умовах: позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку користування кредитними коштами не може перевищувати 60 днів. Проценти в цей період нараховуються за стандартною базовою ставкою, наведеною в п. 1.6. договору (а. с. 26-29).
В цей же день ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 також підписали графік платежів за договором про споживчий кредит №100645232 від 11.03.2021 та паспорт споживчого кредиту (а.с. 30-31).
11.03.2021 ОСОБА_1 отримала грошові кошти згідно договору №100645232 у сумі 8 000, 00 грн на картку № НОМЕР_2 , що підтверджується копією платіжного доручення №25917296 від 11.03.2021 (а.с.33).
З листа АТ КБ «ПРИВАТБАНК» вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 . Номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження операцій за платіжною карткою - фінансовий номер НОМЕР_1 .
Випискою за договором без номеру за період 11.03.2021 по 15.03.2021 підтверджується одержання ОСОБА_1 11.03.2021 коштів в сумі 8 000, 00 грн на карту № НОМЕР_2 .
Судом також досліджені Правила надання фінансових кредитів товариства з обмеженої відповідальністю «Мілоан» (в редакції від 29.12.2020) (а. с. 80-87).
23.06.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір відступлення прав вимоги №03Т, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» відступає, шляхом продажу ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», а ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» приймає належні ТОВ «МІЛОАН» права вимоги до боржників, указаних у реєстрі прав вимоги (а.с.15-19).
Факт сплати ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» коштів за вказаним договором підтверджується копіями платіжних інструкцій №1173 від 24.06.2021 та №1033 від 29.06.2021 (а.с.39, 39 зворот).
Відповідно до витягу з додатку до договору факторингу №03Т від 23.06.2021 до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» перейшло право вимоги за договором про надання споживчого кредиту №100645232 від 11.03.2021, позичальником за яким є ОСОБА_1 : сума заборгованості разом - 39 200, 00 грн, сума заборгованості за тілом - 8 000, 00 грн, сума заборгованості за відсотками - 31 200, 00 грн (а.с.12)
27.09.2023 ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» за вихідним №3309505465-АВ направило ОСОБА_1 досудову вимогу, в якій повідомило відповідача про відступлення права вимоги за кредитним договором, та висунуло вимогу про сплату заборгованості у сумі 39 200, 00 грн (а.с.37).
Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем; електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; суб'єкт електронної комерції - суб'єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.
Відповідно до частини 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до положень частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом вказаних норм, між ТОВ "МІЛОАН" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір в електронній формі, підписаний позичальником електронним підписом, і позичальник за кредитним договором ОСОБА_1 зобов'язана повернути кредитодавцю суму кредиту та відсотки за користування ним, відповідно до умов кредитного договору №100645232 від 11.03.2021.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
У статті 516 ЦК України зазначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Крім того, ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Отже, на підставі укладеного між ТОВ "МІЛОАН" та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» договору відступлення прав вимоги №03Т до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором № №100645232 від 11.03.2021, укладеним між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 .
Щодо суми заборгованості ОСОБА_1 суд встановив, що умовами кредитного договору було передбачено, що договір укладений на строк 30 днів, тобто з 11.03.2021 по 10.04.2021, сума кредиту - 8 000, 00 грн, комісія за надання кредиту - 0, 00 грн, загальна вартість кредиту - 15 200, 00 грн, процентна ставка перші 30 днів становить 3, 00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом - 5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, тип процентної ставки фіксований. Максимальний строк пролонгації договору - 60 днів.
Судом перевірений розрахунок заборгованості, виконаний первісним кредитором ТОВ «МІЛОАН» (а. с.13, 13 зворот), з якого вбачається, що 11.03.2021 відповідачу наданий кредит в сумі 8 000, 00 грн, з 11.03.2021 по 10.04.2021 включно проценти нараховані згідно з п. 1.5.2 договору в сумі 240, 00 грн в день (8 000, 00 *3%); з 11.04.2021 по 09.06.2021 проценти нараховані відповідно до п. 1.6. договору в сумі 400, 00 грн в день (8 000, 00 грн *5%). Борг по тілу кредиту становить 8 000, 00 грн, борг по відсотках - 31 200, 00 грн, загальний борг - 39 200, 00 грн. Борг по відсоткам розрахований, виходячи з такого: за перші 30 днів - 240, 00 грн *30 днів = 7 200, 00 грн, за наступні 60 днів - 400, 00 грн * 60 днів = 24 000, 00 грн. Разом: 7 200, 00 грн + 24 000, 00 грн = 31 200, 00 грн.
Відповідач розрахунок заборгованості за кредитним договором суду не надав; представник відповідача у відзиві на позовну заяву проводить аналіз розрахунку заборгованості, наданого первісним кредитором, не погоджується зі строком за який нараховані відсотки за користування кредитом.
Суд відхиляє заперечення представника відповідача щодо форми, порядку укладення та змісту кредитного договору. З вище наведеного вбачається, що сторонами було укладено в електронній формі кредитний договір, який був підписаний відповідачем електронним підписом. Сторонами узгоджені істотні умови кредитного договору, які є чіткими та зрозумілими. Сторони узгодили пролонгацію первісного строку договору, який був встановлений в 30 днів, передбачивши як умову продовження строку договору продовження використання позичальником кредитних коштів та сплату комісії для використання процентної ставки - 3% замість стандартної (базової) - 5% у разі продовження строку договору понад 30 днів. Строк використання кредиту обмежили строком в 60 днів. Чітко визначена договором також процентна ставка - 3% за кожен день користування кредитом за перші 30 днів та стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом наступні 60 днів - 5% за кожен день користування кредитом.
Кредитний договір відповідачем не оспорений. Судом не встановлено умов кредитного договору, які суперечать положенням Закону України «Про споживче кредитування» та є нікчемними.
Позивач належними та допустимими доказами довів перерахування кредиту на картку відповідача.
Отже, позов підлягає задоволенню в повному обсязі. З відповідача на користь позивача має бути стягнута заборгованість за договором про споживчий кредит №100645232 від 11.03.2021 в сумі 39 200, 00 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 8 000, 00 грн; заборгованість за відсотками становить - 31 200, 00 грн.
Стосовно заявлених вимог про стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6 000, 00 грн, суд зазначає таке.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу суду надано договір №42649746 про надання правничої допомоги від 01.08.2024 (а. с.23-25), додаткова угода №100645232 від 30.09.2024 до договору №42649746 про надання правової допомоги від 01.08.2024 (а.с.32), копія Акту №100645232 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 30.09.2024 (а.с.9), Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Стародуб І. В., необхідних для надання правничої допомоги за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» щодо стягнення кредитної заборгованості (а.с.14), платіжна інструкція в національній валюті від 14.11.2024 №71 на суму 6 000, 00 грн, призначення платежу: згідно з договором про надання правової допомоги №42649746 від 01.08.2024, відповідно до Акту № 100645232 копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 40-40 зворот).
Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
П. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1, 6 ст. 137 ЦК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Суд встановив, що заявлені витрати на правову допомогу пов'язані з розглядом цієї справи та підтверджуються наданими доказами. При визначенні пропорційності витрат суд бере до уваги ціну позову, обсяг і складність правових питань, що потребували правничої допомоги, а також час витрачений адвокатом на виконання зобов'язання за договором з надання правничої допомоги (5, 5 години). З огляду на це суд дійшов висновку, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором, справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною, не містила виняткових правових питань або значного обсягу доказів; спір є звичайним договірним спором без факторів, які могли б вплинути на репутацію сторін або викликати публічний інтерес; справа не потребувала значного обсягу процесуальних дій; розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження; в цій категорії спірних правовідносин, наявна усталена судова практика; обсяг досліджених доказів є невеликим. У цій справі адвокат надав позивачу послуги, зокрема, зі складання позовної заяви, розрахунок заборгованості адвокатом не виконувався; формування додатків до позовної заяви суд не розцінює як вид правничої допомоги.
Суд вважає, що з урахуванням складності справи, наявності усталеної судової практики, з урахуванням того, що дії адвоката не вимагали значного обсягу юридичної роботи, не потребували вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є занадто значними. Також суд зазначає, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу, на думку суду, є неспівмірним із ціною позову. Отже, суд вважає, що заявлена до відшкодування сума 6 000, 00 грн є надмірною.
Враховуючи ціну позову, складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 3 900, 00 грн витрат на правничу допомогу. Саме такий розмір витрат, на переконання суду, є об'єктивним, розумним та відповідним складності справи та виконаній адвокатом роботі.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422, 40 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оплата судового збору позивачем підтверджується платіжною інструкцією № 100645232 від 23.12.2024 (а. с. 36).
Керуючись вимогами статей 10, 12, 76, 141, 259, 263-265, 280-283, 289, 354 ЦПК України, суд
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС», в особі представника позивача Романенка Михайла Едуардовича, до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН» задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №100645232 від 11.03.2021 у сумі 39 200 (тридцять дев'ять тисяч двісті) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. та витрати на правничу допомогу в сумі 3 900 (три тисячі дев'ятсот) грн 00 коп.
Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо цієї справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України: https://vnm.vn.court.gov.ua/sud0232/
Рішення суду складене 19.12.2025.
Учасники справи:
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС», ЄДРПОУ: 42649746, адреса: Киїська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання місце за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Олена БЕРЕЗОВСЬКА