Справа № 127/38424/25
Провадження № 1-кп/127/1268/25
19.12.2025 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.10.2025 за № 12025020010001364, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Вишневе Білгород-Дністровського району Одеської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , із середньою спеціальною освітою, незаміжньої, непрацюючої, яка має трьох малолітніх дітей, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , несудимої,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України, -
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 12.10.2025 приблизно о 03:00 год. перебувала за місцем свого проживання, а саме у кімнаті на 2-му поверсі приміщення в ГСК «Поляна - 2» у місті Вінниці, де спільно з нею проживав її співмешканець ОСОБА_5 . У ході спілкування між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з приводу побутових питань спільного проживання, відбувся словесний конфлікт, що переріс у завдання хаотичних ударів руками один одному в область тіла та шарпанням одне одного за одяг.
Далі, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , продовжуючи конфлікт та шарпаючи один одного, перемістилися до коридору вказаного приміщення. Один із сусідів, а саме ОСОБА_6 , побачивши даний конфлікт, намагався його припинити та вступив у словесну перепалку з ОСОБА_5 . Дана перепалка переросла у бійку, у ході якої ОСОБА_5 від завданого ОСОБА_6 удару впав на підлогу балкону через відчинені вхідні двері. У цей час в ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на заподіяння ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, для чого вона повернулася до кімнати, у якій спільно проживала із ОСОБА_5 , звідки взяла предмет зовні схожий на ніж.
Так, ОСОБА_3 , реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, направлений на заподіяння шкоди здоров'ю потерпілому шляхом спричинення йому тілесних ушкоджень, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність та небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, діючи умисно, скориставшись ситуацією, яка сталася між потерпілим та ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що ОСОБА_5 лежить на підлозі в безпорадному стані і не може захистити себе, тобто не становить будь-якої загрози для нападника, підійшла з-за спини ОСОБА_6 до потерпілого та, утримуючи в руках предмет зовні схожий на ніж, нанесла ним ОСОБА_5 один удар в праву половину грудної клітини. Після завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , ОСОБА_3 залишила потерпілого на підлозі, а сама продовжила займатися побутовими справами за місцем свого проживання.
Відповідно до висновку судово-медичного експерта № 1631 при судово-медичній експертизі ОСОБА_5 виявлено: рану в 6-му міжребіррі по середньо-пахвинній лінії справа, що проникає в плевральну порожнину; ушкодження міжреберної артерії та нижньої долі правої легені (10 сегмент); пневмоторакс, гематоракс до 1000 мл. Вказані тілесні ушкодження, що мали місце у ОСОБА_5 , є складовим проникаючого поранення грудей з ушкодженнями міжреберної артерії та правої легені, що ускладнилось гемапневматораксом; за ступнем тяжкості належать до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпечності для життя, як такі, що без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом, закінчуються чи можуть закінчитись смертю.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинила злочин, передбачений ч. 1 ст. 121 КК України, - умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 вину у вчиненні злочину визнала та показала, що дійсно вчинила злочин за вказаних в обвинувальному акті обставин. Потерпілий є її співмешканцем, з яким вони мають трьох малолітніх дітей. Вони з потерпілим примирилися та проживають в незареєстрованому шлюбі, на даний час відносини між ними покращилися. У вчиненому щиро кається, жалкує про вчинене, просить вибачення у потерпілого та завіряє суд, що подібне більше не повториться, зробила для себе належні висновки. Просить суд не позбавляти її волі та надати їй шанс на виправлення.
Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, однак надав до суду заяву, в якій просив судовий розгляд кримінального провадження здійснювати без його участі.
Відповідно до ст. 325 Кримінального процесуального кодексу України, якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з'ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду.
Суд, заслухавши думку сторін судового провадження, які не заперечують проти проведення судового розгляду без потерпілого, вважає за можливе проведення судового розгляду без потерпілого ОСОБА_5 .
Суд, у порядку ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України, врахувавши, що проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому суд з'ясував, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає, судом також роз'яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
А тому, крім допиту обвинуваченої, інші докази, за погодженням з учасниками судового провадження, не досліджувалися, за винятком документів, які стосуються особи обвинуваченої та характеризуючих її даних, заходів забезпечення кримінального провадження, процесуальних витрат та речових доказів.
Допитавши обвинувачену, яка визнала себе винною та добровільно повідомила суду обставини вчинення злочину, а також дослідивши докази у кримінальному провадженні, вислухавши виступи учасників судового провадження в дебатах та останнє слово обвинуваченої, суд дійшов таких висновків.
Показання обвинуваченої відповідають фактичним обставинам справи, а тому не викликають у суду сумнівів щодо правильності розуміння нею обставин вчинення злочину, добровільності та істинності її позиції.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їй злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
За таких обставин суд кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Призначаючи обвинуваченій покарання, суд, відповідно до вимог статей 50, 65-67 Кримінального кодексу України щодо загальних засад призначення покарання, враховує положення ст. 12 Кримінального кодексу України, фактичні обставини кримінального провадження, особу обвинуваченої, яка раніше не судима, характеризується позитивно, непрацевлаштована, має трьох малолітніх дітей, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Крім того, при призначенні покарання суд враховує відношення обвинуваченої до своїх дій, а саме те, що у вчиненому вона щиро кається та просить вибачення у потерпілого.
Обставиною, яка, згідно ст. 66 Кримінального кодексу України, пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття.
Крім того, відповідно до положень частини 2 статті 66 Кримінального кодексуУкраїни, при призначенні покарання суд визнає такою, що його пом'якшує, обставину, не зазначену в частині першій цієї статті, а саме, визнання вини.
Обставин, які, згідно ст. 67 Кримінального кодексу України, обтяжують покарання, судом не встановлено.
Суд зазначає, що згідно положень статей 50, 65 Кримінального кодексу України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Згідно із статтею 75 Кримінального кодексу України в разі, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінальне правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Вирішуючи питання про звільнення обвинуваченої від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 Кримінального кодексу України, суд враховує тяжкість вчиненого злочину відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України, особу винної, дотримуючись при цьому загальних принципів, встановлених законом, щодо призначення покарання.
Під час судового провадження встановлено, що обвинувачена раніше не судима, характеризується позитивно, має трьох малолітніх дітей, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, у вчиненому щиро кається, жалкує про вчинене, завіряє суд, що зрозуміла свої помилки та подібне більше не повториться.
Суд, враховуючи викладені вище обставини, вважає можливим виправлення обвинуваченої без її ізоляції від суспільства.
Отже, враховуючи викладене, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченої та запобігання новим кримінальним правопорушенням, суд дійшов висновку, що покаранням справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_3 і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України та з урахуванням положень ст. 75 Кримінального кодексу України, із звільненням обвинуваченої від відбування покарання, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї згідно ст. 76 Кримінального кодексу України обов'язки.
Відповідно до ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 24.10.2025 до обвинуваченої застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов'язання до 13.12.2025, строк дії якого наразі завершився.
Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 15.10.2025 на майно, вилучене 12.10.2025 в ході проведення огляду місця події, а саме на: змив РБК на сходах, через які здійснюється вхід до балкону (умовно приміщення № 1); змив РБК із підлоги у коридорі (умовно приміщення № 3); змив РБК із раковини (умовно приміщення № 3); змив РБК із підлоги (умовно приміщення № 2); змив РБК із підлоги (умовно приміщення № 4); серветки із РБК у кількості чотирьох штук (умовно приміщення № 4); футболку білого кольору із РБК (умовно приміщення № 4); плед сірого кольору із РБК (умовно приміщення № 4); рушник рожевого кольору із РБК (умовно приміщення № 4); змив РБК із підлоги (умовно приміщення № 6); слід скасувати, оскільки в подальшому застосуванні даного заходу відпала потреба.
Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 15.10.2025 на майно, яке вилучено 12.10.2025 під час огляду місця події за адресою: м. Вінниця, ГСК «Поляна - 2», а саме: спортивну кофту червоного кольору із замком розміру "М" та жіночі шорти чорного кольору розміру "L", слід скасувати, оскільки в подальшому застосуванні даного заходу відпала потреба.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог статті 100 Кримінального процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 50, 65-67 Кримінального кодексу України, ст.ст. 100, 174, 349, 368-371, 373-374, 376, 395 Кримінального процесуального кодексу України, суд,
ОСОБА_7 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов'язки.
Згідно п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_7 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку суду.
Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 15.10.2025 на майно, вилучене 12.10.2025 в ході проведення огляду місця події, а саме на: змив РБК на сходах, через які здійснюється вхід до балкону (умовно приміщення № 1); змив РБК із підлоги у коридорі (умовно приміщення № 3); змив РБК із раковини (умовно приміщення № 3); змив РБК із підлоги (умовно приміщення № 2); змив РБК із підлоги (умовно приміщення № 4); серветки із РБК у кількості чотирьох штук (умовно приміщення № 4); футболку білого кольору із РБК (умовно приміщення № 4); плед сірого кольору із РБК (умовно приміщення № 4); рушник рожевого кольору із РБК (умовно приміщення № 4); змив РБК із підлоги (умовно приміщення № 6); - скасувати.
Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 15.10.2025 на майно, яке вилучено 12.10.2025 під час огляду місця події за адресою: м. Вінниця, ГСК «Поляна-2», а саме: спортивну кофту червоного кольору із замком розміру "М" та жіночі шорти чорного кольору розміру "L" - скасувати.
Речові докази у кримінальному провадженні - спортивну кофту червоного кольору із замком розміру "М", жіночі шорти чорного кольору розміру "L", футболку білого кольору, плед сірого кольору, рушник рожевого кольору, які, відповідно до постанов слідчого про визнання речовими доказами від 12.10.2025 та квитанції № 5056 від 22.11.2025, передані до камери зберігання речових доказів Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області - повернути власнику ОСОБА_7 .
Речові докази у кримінальному провадженні - зразки крові, букального епітелію, змиви з рук, зрізи нігтів, які були вилучені 12.10.2025 у приміщенні 17-го відділення Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І. Пирогова по вул. Пирогова 46 у м. Вінниці; змив РБК на сходах, через які здійснюється вхід до балкону (умовно приміщення №1); змив РБК із підлоги у коридорі (умовно приміщення №3); змив РБК із раковини у ванній кімнаті (умовно приміщення №3); змив РБК із підлоги (умовно приміщення №2); змив РБК із підлоги (умовно приміщення №4); серветки із РБК у кількості чотирьох штук (умовно приміщення №4); змив РБК із підлоги коридору (умовно приміщення № 6); які відповідно до постанов слідчого про визнання речовими доказами від 12.10.2025 та квитанцій №5018 від 06.11.2025,№5048 від 20.11.2025, передані до камери зберігання речових доказів Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 Кримінального процесуального кодексу України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченій, потерпілому та прокурору.
Суддя