Cправа № 127/38188/25
Провадження № 1-кс/127/14741/25
Іменем України
11 грудня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
заявника ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 24 листопада 2025 року, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 24 листопада 2025 року.
Скарга мотивована тим, що 24.11.2025 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області із заявою про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 182 КК України, ч. 3 та ч. 4 ст. 358 КК України, ч. 1 ст. 364 КК України та ч. 1 ст. 366 КК України по факту незаконного використання персональних даних ОСОБА_3 , згоду на обробку яких він не надавав, підробку його підпису в договорі оренди землі, який заявник не укладав, та використання підробленого договору оренди землі і реєстрація його в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, тощо.
Водночас, після звернення із заявою до правоохоронних органів, ОСОБА_3 не отримував жодної відповіді щодо розгляду такої заяви та для допиту як потерпілого до органу досудового розслідування не викликався, витяг із ЄРДР останньому на надавався.
Однак 02.12.2025 заявнику було надано на руки лист першого заступника начальника управління поліції - начальника СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_5 , адресований заступнику начальника поліції - начальнику ВВГ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області майору поліції ОСОБА_6 про те, що у зв'язку із неможливістю внесення відомостей до ЄРДР через недостатність даних, які б вказували на наявність ознак кримінального правопорушення, матеріали звернення ОСОБА_3 направлено до ВВГ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області для їх розгляду згідно із Законом України «Про звернення громадян» або в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення».
Окрім того, 03.12.2025 о 09:08 год. на електронну пошту заявника надійшла відповідь із Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про те, що Вінницьким РУП ГУНП у Вінницькій області розглянуті матеріали його заяви зареєстровані в ІТС ІКНПУ від 26.11.2025 № 33641, розглянуті та направлені по територіальності для вирішення по суті до відділу поліції № 5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області (вул. Гімназійна, 32, м. Немирів, Вінницька область).
Аналогічну відповідь отримано 05.12.2025 представником заявника - адвокатом ОСОБА_7 на поданий адвокатський запит.
Тому, на переконання заявника, Вінницьким РУП ГУНП у Вінницькій області було порушено порядок, встановлений нормами КПК України та допущено бездіяльність щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою про вчинені кримінальні правопорушення.
У зв'язку з наведеним ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив суд зобов'язати керівника Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 24.11.2025 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.182, ч.ч. 3, 4 ст.358, ч. 1 ст.364, ч.1 ст.366 КК України та розпочати досудове розслідування.
Представник (уповноважена особа) Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.
Натомість 11.12.2025 на офіційну електронну адресу Вінницького міського суду Вінницької області надійшла заява слідчого СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_8 про розгляд справи за скаргою ОСОБА_3 без її участі. Також у заяві повідомлено, що заява ОСОБА_3 від 24.11.2025 зареєстрована в Журналі єдиного обліку Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області за №33641 від 26.11.2025 та 02.12.2025 за вихідним № 241201-2025 направлена до відділу поліції №5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області за належністю.
Оскільки у відповідності до ч.2 ст.306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не перешкоджає розгляду скарги, з огляду на строки розгляду даної категорії скарг, визначені кримінально-процесуальним законодавством, а також за наявності заяви слідчого, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності представника (уповноваженої особи) органу, бездіяльність якого оскаржується.
Особа, яка звернулась до суду зі скаргою - ОСОБА_3 - та його представник - адвокат ОСОБА_4 - в судовому засіданні скаргу підтримали в повному обсязі за викладених у ній обставин та просили її задовільнити.
Вислухавши думку учасників судового розгляду та дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Вказана норма знайшла своє втілення і в національному законодавстві, як на конституційному рівні, а саме в ст. 55 Конституції України, так і на рівні кримінального процесуального Закону, в статті в 24 КПК України, якою законодавцем кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Пунктом 18 частини 1 статті 3 КПК України визначено, що слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Основним завданням слідчого судді при виконанні функцій судового контролю є встановлення факту, чи дійсно права і свободи людини було порушено або вони порушуються; чи було створено або створюються перешкоди для їх реалізації; чи має місце інше обмеження прав і свобод; які перешкоди він зобов'язаний поновити або усунути для їх реалізації.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1 ст.303 КПК України.
Так згідно п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Судом встановлено, що 24.11.2025 ОСОБА_3 звернувся до Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області із заявою про вчинення щодо нього кримінальних правопорушень, зокрема незаконного використання його персональних даних, підробку його підпису та використання підробленого договору оренди землі.
Згідно повідомлення Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області №238449-2025 від 28.11.2025 за підписом першого заступника начальника управління поліції - начальника СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_9 «у зв'язку з недостатністю даних, які б вказували на наявність ознак кримінального правопорушення, та неможливістю у зв'язку з цим внести відповідну інформацію до Єдиного реєстру досудових розслідувань» матеріали звернення ОСОБА_3 , зареєстровані в системі електронного документообігу МВС України за вх. №Г-9879 від 24.11.2025 та в ІТС «ІПНП» Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області за №33641 від 26.11.2025, для їх розгляду згідно із ЗУ «Про звернення громадян» або в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, направлено до ВВГ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області
Також за змістом листа Вінницького РУП у Вінницькій області №339209-2025 від 05.12.2025, адресованого адвокату ОСОБА_7 у відповідь на її адвокатський запит, «… матеріали звернення ОСОБА_3 від 24.11.2025… було передано за належністю до відділу поліції №5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області» (м. Немирів).
Статтею 11 КК України визначено, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України прокурор, слідчий, дізнавач у строк, що не перевищує 24 годин після подання заяви про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Згідно з положеннями ч.2 ст.214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР.
За змістом ч. 1 ст. 25 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі від 09.11.2012 роз'яснив, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення і саме в цьому контексті слід оцінювати доводи заявників в разі оскарження бездіяльності прокурора, слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
При цьому системний аналіз положень ст.ст. 214, 303 КПК України свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні, однак вказана заява чи повідомлення повинні містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Тож слідчий суддя приділяє особливу увагу змісту заяви ОСОБА_3 від 24 листопада 2025 року, в якій заявник повідомляє про конкретні обставини, які можуть свідчити про наявність ознак кримінальних правопорушень, та мотивів прийняття правоохоронним органом рішення про відмову у внесенні на її підставі відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Також варто зауважити, що, як зазначає Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в листі від 12.01.2017 №9-49/0/4-17, якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК України, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК України.
Дані обставини зобов'язували уповноважених осіб Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області внести передбачені законом відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.
При цьому слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що КПК України не містить вимоги щодо обов'язкового дотримання правил підслідності при внесенні інформації до ЄРДР. Стаття 214 КПК також не дозволяє відмову у внесенні даних через те, що злочин не підслідний відповідному органу.
Такої правової позиції дотримується Вищий антикорупційний суд у справі №454/2576/17 (провадження 1-кп/991/166/19), згідно якої правила предметної підслідності не є складовою встановленого КПК України порядку збирання доказів, а лише забезпечують раціональний розподіл державних ресурсів, оперативність, злагодженість, ефективність та належну координацію органів досудового розслідування на відповідній стадії кримінального провадження. Порушення цих правил саме по собі не впливає на якість зібраних доказів, оскільки для усіх передбачених в ст. 216 КПК України органів досудового розслідування передбачено однакові правила збирання доказів поза залежністю від їх територіальної чи предметної підслідності.
Водночас, згідно з вимогами ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, дізнавач невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. При цьому, слідчий, прокурор чи дізнавач не мають права відмовити у внесенні відомостей до ЄРДР з підстав того, що виявлене кримінальне правопорушення їм не підслідне. Обов'язок розпочати досудове розслідування покладається на слідчого, прокурора, дізнавача незалежно від того, належить відповідне кримінальне правопорушення до його предметної або територіальної підслідності чи ні.
Подальше ж визначення підслідності за конкретним слідчим органом з урахуванням встановлених в ході досудового розслідування обставин має здійснюватися прокурором-процесуальним керівником у відповідному кримінальному провадженні.
Разом з тим, суд звертає увагу, що у поданій до суду скарзі заявником окрім викладеного змісту обставин кримінального правопорушення наведено норми Кримінального кодексу України, за якими, на його переконання, повинні кваліфікуватися дії суб'єкта кримінального правопорушення.
В цьому контексті слідчий суддя вважає за необхідне зауважити, що порядок внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про ЄРДР, порядок його формування та ведення (затверджене наказом Офісу Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020). Згідно з п.1 глави 2 розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України.
І хоча точність правової кваліфікації кримінального правопорушення має суттєве значення для кримінального провадження, зокрема, для цілей визначення належної його підслідності, підсудності, визначення правового режиму здійснення негласних слідчих (розшукових) дій в конкретному кримінальному провадженні, застосування запобіжних заходів тощо, однак відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, Series A, № 93 право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. Одним із таких обмежень є переслідування особи в кримінально-правовому порядку шляхом внесення відомостей до ЄРДР щодо конкретної особи за бажаною кримінально-правовою кваліфікацією.
Разом з тим, п.5 ч.5 ст.214 КПК містить поняття саме «попередня правова кваліфікація». Це свідчить про те, що кваліфікація не є статичною, це динамічний процес, який у цьому аспекті розпочинається з правової кваліфікації, яка є саме попередньою і яка, зокрема, у ході ефективного здійснення досудового розслідування може зазнавати змін з урахуванням розширення можливостей для сторони обвинувачення встановити дійсні обставини відповідної події. Так, на початку досудового розслідування наявний лише обмежений обсяг відомостей про події. У ході досудового розслідування кількість, обсяг та якість виявлених відомостей збільшуються, і на момент завершення досудового розслідування справи відповідний суб'єкт кваліфікації повинен володіти всіма суттєвими, необхідними й достатніми даними про скоєне діяння.
Отже, визначення попередньої правової кваліфікації вчиненого кримінального правопорушення належить до дискреційних повноважень особи, яка вносить відомості до ЄРДР (реєстратора заяви), що чітко передбачено вимогами п. 5 ч. 5 ст. 214 КПК України і Положення № 298.
Обставини щодо наявності або відсутності суспільно небезпечного караного діяння (дії чи бездіяльності), вчиненого суб'єктом злочину, можуть бути встановлені лише після проведення дій, передбачених главою 20 КПК України.
У відповідності до ст.94 КПК України слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Як передбачено статтею 307 КПК України, за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування слідчий суддя може винести ухвалу про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову в задоволенні скарги.
На підставі викладеного, керуючись 22, 214, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.
Зобов'язати уповноважених осіб Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області у відповідності до ст.214 КПК України внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 24 листопада 2025 розпочати досудове розслідування та через 24 години з моменту внесення відомостей надати заявнику відповідний витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвала слідчого судді апеляційному оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Вінницького міського суду
Вінницької області ОСОБА_10