Справа № 149/1256/25
Провадження №3/149/607/25
Номер рядка звіту 156
18.12.2025 року м. Хмільник
Суддя Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області Павлюк О. О., розглянувши матеріали, що надійшли від БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, паспорт № НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючої по АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
23.04.2025 о 01:18:00 ОСОБА_2 керувала транспортним засобом Hyundai ix35, д.н.з. НОМЕР_3 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, чим порушила вимоги п. 2.9 а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, 07.10.2025 о 08:10 год. по проспекту Свободи, 17 в м. Хмільник Вінницькій області ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Volvo, д.н.з. НОМЕР_4 , не вибрала безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та керувати ним, не дотрималась дистації, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_5 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів, чим порушила вимоги п. 12.1, 13.1 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП визнала в повному обсязі, однак свою вину у вичненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП заперечила, від дачі пояснень відмовилася, однак вказала, що шкодує про ситуацію, що склалася і їй соромно за свою поведінку.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Костюк С. М. в судовому засіданні просив закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях останньої складу інкримінованого їй прпавопорушення, оскільки до документів пов'язаних з проведенням огляду на стан сп'яніння внослись зміни після їх вручення ОСОБА_1 , факт керування транспортними засобами поліцейськими не довеений, працвниками поліції не ро'яснено процедуру огляду та не встановлено правильне прізвище ОСОБА_1 . Наявність підстав для притягнення до відповідальності за ст. 124 КУпАП не заперечив, однак просив суворо не карати та обмежитись покаранням у виді штрафу.
Статтею 1 КУпАП визначено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством. Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП).
Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в судах визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.
Вирішуючи питання про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суддя приходить до висновку, що її вина підтверджена в ході судового засідання наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 475804 від 07.10.2025; схемою ДТП від 07.10.2025, поясненнями, наданими ОСОБА_1 в судовому засіданні, та іншими матеріалами справи.
Вирішуючи питання про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя враховує таке.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, 23.04.2025 о 01:18:00 ОСОБА_3 керувала транспортним засобом Hyundai ix35, д.н.з. НОМЕР_3 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, чим порушила вимоги п. 2.9 а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та роздруківки Drager, ОСОБА_2 перебувала у стані алкогольного сп'яніння, результат - 0,54 проміле.
Відповідно до направлення на огляд до КНП "Хмільницька ЦЛ" від 23.04.2025 ОСОБА_2 , як водій в якого в результаті огляду проведеного поліцейським виявлено ознаки алкогольного спяніння направлялась дляпроходження огляду до КНП "Хмільницька ЦЛ".
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Згідно з вимогами статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог статті 266 КУпАП, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція) передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування; лікарем закладу охорони здоров'я.
Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судовому засіданні було досліджено відеозапис з нагрудної камери працівників поліції, з якого встановлено, що працівники поліції підійшли до автомобіля за кермом якого перебуала ОСОБА_1 та в ході спілкування виявили у неї ознаки алкогольного сп'яніння та запропонували пройти відповідний огляд. ОСОБА_1 пройшла огляд на стан сп'яніння, результат - 0,54 проміле. Спочатку факт вживання алкоголю заперечувала, однак в подальшому визнала, що вживала алкоголь в силу збігу сімейних обставин, просила її відпустити без складання матеріалів. Також на відеозаписі зафіксовано процедуру оформлення адміністративного матеріалу.
При вирішенні питання про достатність доказів, наявних у справі, для ухвалення рішення, суддя зазначає таке. Згідно зі статтею 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
В рішенні «Маліга проти Франції» від 23.09.1998 року, ЄСПЛ визнав кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом. В рішенні від 21.07.2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Посилання адвоката Костюка С.М. на те, що працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту керування транспортним засобом, суддя відхиляє з огляду на те, що ОСОБА_1 перебувала за кермом транспортного засобу, коли після зупинки до неї підійшли працівники поліції, в ході спілкування з останніми повідомляла, що вона дійсно їхала додому після початку комендантської години. ОСОБА_1 виконувала всі законні вимоги працівників поліції, пред'явила посвідчення водія та документи, що підтверджують право на автомобіль. Жодних інших осіб у салоні авто або поруч на місці події не встановлено. При цьому сама ОСОБА_1 в ході дослідження вказаного доказу не заперечувала дійсність обставин, які були зафіксовані за її участю. У взаємозв'язку з іншими дослідженими матеріалами, в тому числі з урахуванням пояснень самої ОСОБА_1 у судовому засіданні та на відеозаписі, що в повній мірі узгоджуються між собою, є логічними та послідовними, прибуття та перебування ОСОБА_1 на місці вчинення правопорушення без факту керування нею транспортним засобом судом поза розумним сумнівом виключається.
Щодо неточностей, допущених працівниками поліції при оформленні адміністративного матеріалу в частині прізвища особи, яка притягається до відповідальності, на які також вказує захисник, суд приходить до висновку, що в цілому вони не спростовують вчинення правопорушення ОСОБА_1 , яка керувала транспортним засобом, перебуваючи в стані алкогольного сп'ніння, була зупинена працівниками поліції в комедантську годину та пройшла огляд на стан сп'яніння в становленому законом порядку не оспорюючи результати тесту. Зміна прізвища після укладення шлюбу з " ОСОБА_4 " на " ОСОБА_5 " жодним чином не впливає на кваліфікацію її дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також встановлені в ході судового розгляду обставини, що підтверджують факт вчинення нею правопорушення. На відеозаписі з нагрудних камер працівників поліції зафіксовано, що поліцейські повідомляють ОСОБА_1 про прізвище " ОСОБА_4 " у її документах, однак сама ОСОБА_1 не заперечує, що прізвище дійсно змінювала, а в цілому не заперечує, що подія, яка стала підставою для складання матеріалів за ч. 1 ст. 130 КУпАП відбулася за її участю. Таким чином, вказівка у дужках на обидва прізвища ОСОБА_1 у складених працівниками поліції документах не впливає на доказовість таких матеріалів щодо події правопорцшення.
Що стосується доводів захисника про порушення процедури огляду працівниками поліції, передбаченої ст. 266 КУпАП, що вказує на недійсність результатів огляду, суд вважає їх безпідставними. Так, сторона захисту вважає, що працівники поліції були зобов'язані роз'яснити ОСОБА_1 її право не погодитися з результатами огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та доставити її до найближчого закладу охорони здоров'я для проведення огляду лікарем. Однак, ані Інструкція, ані приписи інших нормативно-правових актів (в т.ч. і ст. 266 КУпАП) не передбачають обов'язку працівників поліції роз'яснювати особі, яка проходить огляд на стан сп'яніння на місці зупинки, право не погоджуватися з результатами огляду. Обов'язок доставити особу до найближчого закладу охорони здоров'я виникає виключно у разі незгоди особи з результатами огляду. Натомість у даному випадку не встановлено, що ОСОБА_1 оспорювала результати огляду за допомогою газоаналізатора "Драгер" на місці зупинки, результат огляду їй вручено та нею підписано без зауважень, як і протокол про адміністративне правопорушення. На дослідженому відеозаписі зафіксовано, як ОСОБА_1 визнає також факт вживання алкоголю за певний час до зупинки поліцією. Відтак відсутні підстави вважати, що результати її огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, проведеного працівниками поліції при безперервній відеофіксації, є недійсними.
Суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП поза розумним сумнівом підтверджена в ході судового розгляду дослідженими в судовому засіданні доказами: протоколом про адміністративне правопорушення, показаннями технічних приладів, що мають функції відеозапису, письмовими доказами, пов'язаними з процедурою проведення огляду на стан сп'яніння.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчинеих правопорушень, особу порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, та вважає, що до ОСОБА_1 в порядку ч. 2 ст. 36 КУпАП належить застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Відповідно до статті 283 КУпАП суд присуджує також стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 27, ч. 1 ст. 130, п. 1 ч. 1 ст.284, 307, 308 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 ч. 1 ст. 130 КУпАП і накласти на неї в порядку ст. 36 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Згідно ст. 307 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.
Згідно ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Хмільницький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Павлюк О. О.