Справа № 138/3293/25
Провадження №:3/138/1126/25
19 грудня 2025 року м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області у складі головуяого судді Ясінського Ю.А., за участю секретарів судового засідання Сілантьєвої Л.А., Бойко В.В., осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , захисників Пограничного А.М., Сердечнюк М.В., розглянувши в приміщенні міськрайсуду об'єднані матеріали, які надійшли з Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, тел. НОМЕР_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, фізичної особи-підприємця, тел. НОМЕР_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 , ст. 124 КУпАП, -
Згідно протоколів про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 503262 та серії ЕПР1 № 503289 від 04.11.2025 ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 04.11.2025 об 14 год. 49 хв. по вул. Ставиській, 28 в м. Могилів-Подільський Вінницької області, керуючи транспортним засобом «БМВ 535» з державним номерним знаком НОМЕР_5 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова та нестійка хода, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечного інтервалу, у результаті чого втратив керування транспортним засобом та здійснив наїзд на припаркований транспортний засіб «Інфініті Q50», державний номерний знак НОМЕР_6 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Крім того, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Також, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 503303 від 04.11.2025 ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що 04.11.2025 о 14 год. 49 хв. по вул. Ставиській, 28 в м. Могилів-Подільський Вінницької області здійснив відчинення дверей транспортного засобу «Інфініті Q50», державний номерний знак НОМЕР_6 , чим створив загрозу безпеці іншому учаснику дорожнього руху, який рухався на транспортному засобі «БМВ 535», державний номерний знак НОМЕР_7 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження із матеріальними збитками.
24.11.2024 за клопотанням захисника Пограничного А.М. дані протоколи про адміністративні правопорушення були об'єднанні в одне провадження.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив, що він зі своєю дівчиною ОСОБА_3 їхали на авто «БМВ 535» з державним номерним знаком НОМЕР_5 . За кермом була ОСОБА_3 , оскільки він напередодні вживав алкоголь. Посвідчення водія у неї немає. Проїжджаючи повз припарковане авто «Інфініті», його водій відчинив двері, що не перешкоджало їх руху, однак ОСОБА_3 відволіклась на телефон, скерувала авто праворуч і допустила зіткнення з вказаним авто, загнувши дверку водія. Трохи від'їхавши вперед вона зупинилась, а ОСОБА_1 пішки повернувся до пошкодженого авто, де був лише воді «Інфініті» ОСОБА_2 , який викликав поліцію. Поліцейським він не казав хто саме був за кермом його авто аби ввести їх в оману. Від огляду на стан алкогольного сп'яніння дійсно відмовився.
В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину також не визнав, пояснивши, що його авто «Інфініті» було припарковане і він підійшов до нього та почав відчиняти водійську дверку, оскільки впевнився, що вона не завадить проїхати авто «БМВ». Однак, останнє чомусь звернуло праворуч і в'їхало в його авто. За кермом «БМВ» сиділа дівчина, а ОСОБА_1 вийшов з нього через передні пасажирські двері і одразу пішов розмовляти з ним. Однак вони не домовились і ОСОБА_2 вирішив викликати поліцію, працівникам якої не казав, хто саме керував авто «БМВ», оскільки його не питали про це. Що їм казали хлопець та дівчина з «БМВ» не чув. Його авто стояло на момент ДТП з вимкненим двигуном.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні повідомила, що є дівчиною ОСОБА_1 , який 04.11.2025 був випивший і передав їй керування своїм автомобілем «БМВ», хоч вона не має посвідчення водія. Проїжджаючи повз авто «Інфініті» вона відволіклась на дзвінок телефона і розгубилась та звернула праворуч і в'їхала в привідчинену водійську дверку, хоча мала можливість цього уникнути. З ОСОБА_2 та поліцейськими, яких той викликав, вона не спілкувалась, хоч і була на місці ДТП.
ОСОБА_4 , інспектор Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області, в судовому засіданні повідомив, що прибув разом з колегою ОСОБА_5 на місце ДТП, де було 2 авто, водіями яких, як вони зрозуміли, були ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Відеоматеріалів ДТП зібрано не було. ОСОБА_3 теж була на місці ДТП, але ніхто не казав, що саме вона була водієм «БМВ».
Захисник Сердечнюк М.В. просила закрити провадження в справі відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, з огляду на те, що останній навіть не був учасником дорожнього руху на момент ДТП з огляду на положення Правил дорожнього руху України.
Захисник Пограничний А.М. просив закрити провадження в справі відносно ОСОБА_1 за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, з огляду на те, що працівниками поліції не доведено, що останній взагалі керував авто в момент ДТП.
В судовому засіданні було досліджено надані працівником поліції матеріали на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 503262 від 04.11.2025, в якому зазначено обставини правопорушення, підписаний, працівником поліції та адмінправопорушником; довідку інспектора САП ВВГ Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області Меженіної-Ходзінської А. про те, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП протягом року не притягувався та отримував посвідчення водія; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.11.2025; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; диск з відеофайлом з нагрудної камери поліцейських, на якому зафіксовано наслідки ДТП та відмову ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Також, судом досліджено надані матеріали на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у правопорушенні, передбаченому ст. 124 КУпАП, зокрема: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 503289 від 04.11.2025, в якому зазначено обставини правопорушення, підписаного працівником поліції, що його склав та адмінправопорушником; схему місця ДТП від 04.11.2025; письмові пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ; фототаблицю наслідків ДТП.
Крім того, судом досліджено надані матеріали на підтвердження винуватості ОСОБА_2 у адмінправопорушенні, передбаченому ст. 124 КУпАП, зокрема протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 503303 від 04.11.2025; схему місця дорожньо-транспортної пригоди від 04.11.2025; роздруківку приладу Драгер від 04.11.2025 з негативним результатом.
Згідно п. 15.13 Правил дорожнього руху України забороняється відчиняти двері транспортного засобу, залишати їх відчиненими та виходити з транспортного засобу, якщо це загрожує безпеці та створює перешкоди іншим учасникам дорожнього руху.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 12.1Правил дорожнього руху України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Згідно п. 13.1 Правил дорожнього руху України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху України учасник дорожнього руху - особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин, велосипедист, а також особа, яка рухається в кріслі колісному.
Згідно диспозиції ст. 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 255 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Ст. 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна ця особа в його вчиненні.
Як зазначено в п. 27 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті, судам слід враховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою
буксирування.
Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
У своїй постанові від 20.02.2019 у справі № 404/4467/16-а (2-іс/811/3/17), провадження № К/9901/21130/18 Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду також зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає саме використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто кермування ним, а не намір це зробити в подальшому.
Заслухавши пояснення осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, свідків, думку захисників, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що поліцейським, який склав протокол про адміністративне правопорушення, не доведено факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом 04.11.2025 в стані алкогольного сп'яніння.
Так, на відеозаписі події не зафіксовано керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а лише наслідки ДТП, його відмову від проходження огляду на стан сп'яніння з посиланням на безпідставність такого огляду та процес проходження такого огляду ОСОБА_2 . При цьому поруч з ОСОБА_1 знаходиться свідок ОСОБА_3 , однак поліцейські не з'ясовують в останньої її відношення до даної події.
Допитані ж в судовому засіданні ОСОБА_2 та свідок ОСОБА_3 підтвердили пояснення ОСОБА_1 про те, що він 04.11.2025 не керував транспортним засобом, а був лише пасажиром, відтак не може нести відповідальність за вчинення дорожньо-транспортної пригоди і не зобов'язаний був проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Щодо винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, то в судовому засіданні встановлено, що останній в момент ДТП не був учасником дорожнього руху в розумінні п. 1.10 Правил дорожнього руху України, відтак не може бути суб'єктом вказаного адміністративного правопорушення, відповідальність за яке настає саме за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Крім того, згідно пояснень свідка ОСОБА_3 , яка керувала в момент ДТП автомобілем «БМВ», остання сама відволіклась від керування транспортним засобом на дзвінок телефона, розгубилась, звернула праворуч і в'їхала в привідчинену водійську дверку припаркованого автомобіля «Інфініті», хоча мала можливість цього уникнути, що підтверджується і схемою місця ДТП від 04.11.2025, на якій зафіксовано достатню ширину проїжджої частини, по якій рухалось авто «БМВ», для того, щоб безперешкодно проїхати повз автомобіль «Інфініті» навіть з привідчиненою дверкою в останньому.
Згідно вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності до п. 4.1 рішення Конституційного суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі № 1-135/2018 (5846/17) зазначив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Суд враховує, що стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02).
Суд, керуючись принципом «поза розумним сумнівом» вважає, що протокол про адміністративне правопорушення як юридичний документ, що містить дані про обставини вчиненого правопорушення, за відсутності інших належних та допустимих доказів щодо обставин правопорушення є недостатнім для твердження про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».
У той же час, у справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю якщо відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.
Отже, приймаючи до уваги те, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме відсутності належних доказів, які б засвідчували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом 04.11.2025, перебування ОСОБА_2 в статусі учасника дорожнього руху в момент ДТП, в розумінні п. 1.10 Правил дорожнього руху України, та неспроможності водія авто «БМВ» уникнути зіткнення з авто «Інфініті» саме через відчинену водійську дверку останнього, суд доходить висновку, що при розгляді справи не доведено наявності в діях ОСОБА_1 складів адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, а в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому провадження у справі слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративних правопорушень.
Керуючись ст. 124, ст. 130 ч. 1, 247 ч. 1 п. 1, 251, 255, 268, 280, 283, 284 ч. 1 п. 3 КУпАП, -
Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, в зв'язку з відсутністю складу адміністративних правопорушень в його діях.
Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в його діях.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Могилів-Подільський міськрайонний суд протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
Суддя Ю.А. Ясінський