Ухвала від 18.12.2025 по справі 908/6167/15

УХВАЛА

18 грудня 2025 року

м. Київ

cправа № 908/6167/15 (908/3709/23)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковський О.В. - головуючий, Огороднік К.М., Погребняк В.Я.

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.06.2025

у справі № 908/6167/15 (908/3709/23)

за позовом позивача-1 - ОСОБА_2 ,

позивача-2 - ОСОБА_3 ,

позивача-3 - ОСОБА_1 ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа»,

треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивачів:

- ОСОБА_4 ,

- ОСОБА_5 ,

- ОСОБА_6 ,

- ОСОБА_7 ,

- ОСОБА_8 ,

- ОСОБА_9 ,

- ОСОБА_10 ,

- Обслуговуючий кооператив «Будівельно-житловий кооператив «Зірковий Запоріжжя»,

- ОСОБА_11 ,

- ОСОБА_12 ,

- ОСОБА_13 ,

треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача:

- ОСОБА_14 ,

- ОСОБА_15 ,

про зобов'язання занести відомості про об'єкти незавершеного будівництва до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва,

в межах справи № 908/6167/15

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа»

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_1 звернулися до Господарського суду Запорізької області з позовом про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа» зареєструвати відомості про об'єкт незавершеного будівництва до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Господарський суд Запорізької області рішенням від 17.07.2024 позов у справі № 908/6167/15 (908/3709/23) задовольнив, зобов'язавши Товариство з обмеженою відповідальністю «Константа» здійснити у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва державну реєстрацію відомостей про такі об'єкти незавершеного будівництва:

- багатоквартирний житловий будинок, що будується в житловому комплексі « Зірковий », розташований по АДРЕСА_1 ;

- багатоквартирний житловий будинок, що будується в житловому комплексі « Тихий », розташований по АДРЕСА_2 , в кварталі поміж АДРЕСА_3 .

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.06.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа» на рішення Господарського суду Запорізької області від 17.07.2024 у справі № 908/6167/15 (908/3709/23) задоволено, рішення Господарського суду Запорізької області від 17.07.2024 у справі № 908/6167/15 (908/3709/23) скасовано, відмовлено в задоволенні позову у справі № 908/6167/15 (908/3709/23).

03.12.2025 ОСОБА_1 подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.06.2025 в порядку статей 286-288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України, до скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Правові засади справляння судового збору, розміри ставок судового збору та порядок його сплати визначені Законом України "Про судовий збір".

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", розмір судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України у 2023 році" (враховуючи те, що з відповідним позовом до суду першої інстанції звернулись у 2023 році) визначено з 01.01.2023 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить - 2684 грн. 00 коп.

Згідно позовної заяви, на розгляд суду першої інстанції передано позовні вимоги про зобов'язання занести відомості про об'єкти незавершеного будівництва до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (вимога немайнового характеру).

Підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі ? 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відтак, звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.06.2025, якою переглянуто рішення Господарського суду Запорізької області від 17.07.2024 у справі № 908/6167/15 (908/3709/23), скаржнику належало сплатити судовий збір в розмірі 5368,00 грн. (2684* 200%).

Проте матеріали касаційної скарги не містять доказів сплати судового збору, підстав для звільнення від сплати судового збору не зазначено.

Відповідно статті 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Зокрема, змістом абзацу 1 частини сьомої статті 42 ГПК України, у редакції Закону № 3200-IX, визначено, якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

При цьому неповідомлення сторони у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цієї сторони, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені у статті 2 ГПК України.

Відповідно до частини другої статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частини першої статті 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

Комплексний аналіз вищевказаних норм свідчить, що обов'язок надсилання копії касаційної скарги сторонам у справі, з метою забезпечення їх права ознайомитись з такою касаційною скаргою, кореспондується з аналогічним обов'язком іншої сторони (або іншого учасника справи) надіслати всім іншим учасникам судового розгляду зазначеної справи копії відзиву з метою забезпечення їх права ознайомитись з цим відзивом, в чому і полягає забезпечення рівності процесуальних прав та обов'язків сторін та інших учасників справи.

Всупереч зазначеним вимогам додатки до касаційної скарги не містять доказів направлення копії касаційної скарги та додатків до неї на адресу інших учасників справи.

Згідно з вимогами частини першої та другої статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Постанова суду апеляційної інстанції ухвалена 04.06.2025, повний текст постанови складено 25.06.2025, а отже, останній день оскарження постанови за приписами частини першої статті 288 ГПК України, припадає на 15.07.2025.

Касаційну скаргу подано скаржником до Верховного Суду 03.12.2025 поштовою кореспонденцією, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження зазначеної постанови апеляційного господарського суду від 04.06.2025 за частиною першою статті 288 ГПК України.

У прохальній частині касаційної скарги зазначено прохання до суду поновити строк на касаційне оскарження.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, скаржник у касаційній скарзі зазначає, що станом на момент подання скарги, копії оскаржуваної постанови Центрального апеляційного господарського суду від 04.06.2025 не отримував, у зв'язку з перебуванням за кордоном і складнощами зв'язку.

Водночас колегія суддів, розглянувши наведені обґрунтування причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, дійшла висновку, що підстави, наведені скаржником, не можуть вважитися поважними з огляду на таке.

Верховний Суд наголошує, що частина перша статті 288 ГПК України передбачає, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, - а відтак обрахування двадцятиденного строку починається з 25.06.2025 і останній день оскарження постанови у цьому випадку закінчується 15.07.2025.

За приписами частини другої статті 288 ГПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, а не з моменту опублікування в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Зі змісту статті 119, частини першої статті 288 ГПК України, поновлення строку можливо за клопотанням особи та наведенням причин пропуску строку.

Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі якісну підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.

Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується з наявністю поважних причин пропуску строку звернення зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

При цьому згідно із пунктом 7 частини другої, пунктом 1 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, яке оскаржується. Крім того, до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.

Верховний Суд виходить з того, що від дати отримання рішення суду відраховується строк на касаційне оскарження, який суд може поновити. Отже, вказавши дату отримання судового рішення скаржнику необхідно доводити таке отримання.

В контексті викладеного суд зазнає, що згідно з положеннями статей 42, 43 ГПК України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Верховний Суд звертає увагу, що хоча скаржник і заявив клопотання про поновлення процесуального строку, однак не наводить підстави для поновлення строку та не надає відповідних доказів.

Оскільки скаржником не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2024 у справі № 911/3730/16 (911/197/21) задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини третьої статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.06.2025 у справі № 908/6167/15 (908/3709/23) підлягає залишенню без руху також на підставі частини 3 статті 292 ГПК України із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків шляхом наведення інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та подання суду належних доказів поважності причини пропуску строку на касаційне оскарження.

Таким чином, Скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме:

- сплатити судовий збір в розмірі визначеному цією ухвалою;

_ надати докази направлення касаційної скарги іншим учасникам справи

- надати суду клопотання/заяву про поновлення строку на касаційне оскарження з підстав, які відмінні від тих що зазначені у раніше поданому клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження.

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290 ГПК України, Верховний Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 04.06.2025 у справі № 908/6167/15 (908/3709/23).

2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.06.2025 у справі № 908/6167/15 (908/3709/23) залишити без руху.

3. Надати строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

4. Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий О.В. Васьковський

Судді К.М. Огороднік

В.Я. Погребняк