04 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 910/11128/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратової І. Д. - головуючої, суддів - Бакуліної С. В., Губенко Н. М.,
за участю представників учасників справи:
позивача - Жегуліна Ю. М. (адвоката)
відповідача - 8 (скаржниці) - Кобільника Р. І. (адвоката)
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Барсук М. А., судді: Кропивна Л. В., Руденко М. А.)
від 21.01.2025
у справі за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
до: 1. ОСОБА_2 ,
2. ОСОБА_3 ,
3. ОСОБА_4 ,
4. ОСОБА_5 ,
5. ОСОБА_6 ,
6. ОСОБА_7 ,
7. ОСОБА_8 ,
8. ОСОБА_1 ,
9. ОСОБА_9 ,
10. ОСОБА_10 ,
про стягнення 11 706 838 257,34 грн.
Короткий зміст позовних вимог та заперечень
1. У липні 2023 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом, у якому просив стягнути солідарно з ОСОБА_2 (далі - відповідач -1), ОСОБА_3 (далі - відповідач - 2), ОСОБА_4 (далі - відповідач - 3), ОСОБА_5 (далі - відповідач - 4), ОСОБА_6 (далі - відповідач - 5), ОСОБА_7 (далі - відповідач - 6), ОСОБА_8 (далі - відповідач - 7), ОСОБА_1 (далі - відповідач - 8), ОСОБА_9 (далі - відповідач - 9), ОСОБА_10 (далі - відповідач - 10) 11 706 838 257, 34 грн шкоди, завданої ними Публічному акціонерному товариству "Всеукраїнський акціонерний банк" (далі - Банк), як посадовими особами Банку.
2. Позов обґрунтовано завданням відповідачами шкоди Банку внаслідок прийняття управлінських рішень щодо ряду укладених кредитних та забезпечувальних правочинів.
Фактичні обставини справи, установлені судами
3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 15.10.2024, ухвалено направити судове доручення про надання правової допомоги у справі № 910/11128/23 щодо вручення відповідачу - 1 судових та позасудових документів до Центрального Органу Австрії - Bundesministerium fьr Justiz (1070, Austria, Wien, Museumstrasse, 7), зобов'язано позивача в строк до 22.03.2024 включно через канцелярію Господарського суду міста Києва надати по три примірники нотаріально засвідченого перекладу на німецьку мову: позовної заяви з доданими до неї документами, даної ухвали Господарського суду міста Києва, прохання про вручення за кордоном судових та позасудових документів з підтвердженням про вручення документа.
4. Цією ухвалою також зупинено провадження у справі № 910/11128/23 до 15.10.2024.
5. Не погодившись із прийнятою ухвалою, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. У поданій апеляційній скарзі заявник просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 року у справі № 910/11128/23 в частині зупинення провадження у справі, а також в частині зобов'язання позивача надати в строк до 22.03.2024 року включно через канцелярію Господарського суду міста Києва надати по три примірники нотаріально засвідченого перекладу на німецьку мову позовної заяви з доданими до неї документами.
6. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, залишено без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
7. 17.05.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про поновлення провадження у справі № 910/11128/23 та повідомлення відповідача - 1 про судовий розгляд.
8. Листом від 24.05.2024 суд повідомив Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про неможливість поновлення провадження у справі № 910/11128/23 у зв'язку з не усуненням обставин, що викликали його зупинення.
9. 01.07.2024 Фондом гарантування вкладів фізичних осіб подано до Господарського суду міста Києва документи на виконання ухвали від 19.02.2024, а саме: по три примірники нотаріально засвідченого перекладу на німецьку мову ухвали Господарського суду міста Києва від 19.02.2024, прохання про вручення за кордоном судових та позасудових документів з підтвердженням про вручення документа, позовної заяви.
10. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 подані 01.07.2024 Фондом гарантування вкладів фізичних осіб згідно з супровідним листом від 01.07.2024 документи і матеріали - по три примірники нотаріально засвідченого перекладу на німецьку мову ухвали Господарського суду міста Києва від 19.02.2024, прохання про вручення за кордоном судових та позасудових документів з підтвердженням про вручення документа, позовної заяви, додатки до позовної заяви на електронному носії, - залишено без розгляду.
11. 11.07.2024 Фондом гарантування вкладів фізичних осіб до Господарського суду міста Києва подано заяву про поновлення процесуального строку для подання документів згідно з ухвалою від 19.02.2024.
12. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2024 відмовлено в задоволенні заяви Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 11.07.2024 про поновлення процесуального строку для подання документів згідно з ухвалою від 19.02.2024.
13. В подальшому, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб подано до Господарського суду міста Києва клопотання про поновлення провадження у справі. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2024 відмовлено в задоволенні клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про поновлення провадження у справі № 910/11128/23.
14. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 поновлено провадження у справі для проведення призначеного на 15.10.2024 підготовчого засідання.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
15. 15.10.2024 Господарський суд міста Києва постановив ухвалу, якою позов Фонду залишив без розгляду.
16. Суд першої інстанції виходив з того, що невиконання позивачем покладених на нього ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 обов'язку з надання примірників нотаріально засвідченого перекладу на німецьку мову позовної заяви з доданими до неї документами, унеможливило направлення судом прохання про вручення за кордоном судових та позасудових документів до Центрального Органу Австрії, тому дійшов висновку про залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України.
17. 21.01.2025 Північний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 скасував, а справу направив для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.
18. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що:
- залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції зазначив, що неподання позивачем у встановлений судом строк - до 22.03.2024 включно примірників нотаріально засвідченого перекладу на німецьку мову позовної заяви з доданими до неї документами, зумовило неможливість належного повідомлення відповідача-1 про розгляд даної справи шляхом направлення прохання про вручення за кордоном судових та позасудових документів до Центрального Органу Австрії. В той же час, відповідні висновки суду не доводять можливість залишити позов без розгляду, оскільки у даному випадку позивач не ухилявся від виконання вимог ухвали суду;
- суд першої інстанції не прийняв до розгляду подані на виконання ухвали суду документи, зокрема примірники нотаріально засвідченого перекладу на німецьку мову ухвали Господарського суду міста Києва від 19.02.2024, прохання про вручення за кордоном судових та позасудових документів з підтвердженням про вручення документа, позовної заяви, які витребовувались судом з метою їх направлення до Центрального Органу Австрії та забезпечення належного повідомлення відповідача-1 про розгляд даної справи, та в подальшому залишив позов без розгляду з підстав неподання витребуваних судом документів. Водночас, відповідні документи були надані позивачем, хоч із попуском строку на їх подачу, однак на виконання саме ухвали суду від 19.02.2024. Тобто, у даному випадку відсутня умова того, що позивач свідомо ухилився від виконання ухвали суду про витребування доказів;
- саме на суд покладається обов'язок з належного повідомлення учасників справи про дату, час і місце судового засідання. В той же час, не прийнявши від позивача подані ним документи та залишивши позов без розгляду, суд першої інстанції фактично самоусунувся від вчинення належних дій щодо повідомлення відповідача 6 про розгляд справи шляхом направлення судового доручення відповідно до Конвенції про вручення судових і позасудових документів за кордоном у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965, спосіб який був визначений самим судом в ухвалі від 19.02.2024.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та викладені у відзиві на касаційну скаргу.
19. 12.03.2025 ОСОБА_1 надіслала до Верховного Суду засобами поштового зв'язку касаційну скаргу, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати.
20. В обґрунтування касаційної скарги скаржниця зазначає, що суд апеляційної інстанції неправомірно скасував законну ухвалу суду першої інстанції, оскільки порушив норми статей 18, 46, 226 та 235 ГПК України та не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 18.03.2021 у справі № 911/802/20, від 12.09.2019 у справі № 910/498/18, від 23.06.2021 у справі № 917/531/19.
21. Фондом подано відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволені касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 року у справі № 910/11128/23.
22. Відзив мотивовано, зокрема, тим, що судом першої інстанції не було враховано висновків Верховного Суду та висунуто надмірні вимоги щодо перекладу на німецьку мову позовної заяви та додатків до неї, що є порушенням норм процесуального права. Крім того, викликає сумніви правильність обраного судом каналу вручення документів відповідачу - 1. Позивач вважає, що судом першої інстанції внаслідок прийняття оскаржуваного рішення свідомо створені перешкоди в доступі до правосуддя, вчинені дії з безпідставного затягування справи, наслідком чого стало прийняття незаконної та необґрунтованої ухвали суду першої інстанції.
Позиція Верховного Суду
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство
23. Здійснюючи касаційне провадження Суд зазначає таке.
24. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
25. Згідно зі статтею 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених цією статтею.
26. Надаючи висновок щодо правильного застосування вказаної норми процесуального права, Верховний Суд неодноразово вказував, що залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України можливе за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалами суду докази, необхідні для вирішення спору, або його представник не з'явився на виклик у засідання господарського суду чи не повідомив про причини неявки і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
27. У цьому випадку йдеться про ігнорування позивачем своїх процесуальних обов'язків і вимог суду, що унеможливлює розгляд господарським судом і вирішення спору по суті заявлених ним позовних вимог (постанови Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/802/20, від 12.09.2019 у справі № 910/498/18, від 23.06.2021 у справі № 917/531/19).
28. Наведені вище положення процесуального закону пов'язують можливість залишення судом позову без розгляду навіть не з ухиленням позивача від виконання будь-якої ухвали суду про витребування доказів, а лише з неподанням позивачем витребуваних судом доказів, необхідних для вирішення спору, тобто таких, що мають істотне значення і унеможливлюють розгляд справи за наявними в ній доказами.
29. Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції зазначив, що неподання позивачем у встановлений судом строк - до 22.03.2024 включно примірників нотаріально засвідченого перекладу на німецьку мову позовної заяви з доданими до неї документами, зумовило неможливість належного повідомлення відповідача-1 про розгляд даної справи шляхом направлення прохання про вручення за кордоном судових та позасудових документів до Центрального Органу Австрії.
30. В той же час, суд першої інстанції не навів аргументів того, що неподача позивачем примірників нотаріально засвідченого перекладу на німецьку мову доданих до позову документів перешкоджає розгляду та вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.
31. Також, як встановлено судом апеляційної інстанції, на виконання вимог ухвали суду, 01.07.2024 Фондом гарантування вкладів фізичних осіб подано до Господарського суду міста Києва документи на виконання ухвали від 19.02.2024, а саме: по три примірники нотаріально засвідченого перекладу на німецьку мову ухвали Господарського суду міста Києва від 19.02.2024, прохання про вручення за кордоном судових та позасудових документів з підтвердженням про вручення документа, позовної заяви.
В той же час, суд першої інстанції ухвалою від 09.07.2024 подані позивачем документи залишив без розгляду у зв'язку із пропуском строку на їх подання.
В подальшому, 11.07.2024 Фондом гарантування вкладів фізичних осіб до Господарського суду міста Києва подано заяву про поновлення процесуального строку для подання документів згідно з ухвалою від 19.02.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2024 відмовлено в задоволенні заяви Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 11.07.2024 про поновлення процесуального строку для подання документів згідно з ухвалою від 19.02.2024.
32. Тобто, суд першої інстанції не прийняв до розгляду подані на виконання ухвали суду документи, зокрема примірники нотаріально засвідченого перекладу на німецьку мову ухвали Господарського суду міста Києва від 19.02.2024, прохання про вручення за кордоном судових та позасудових документів з підтвердженням про вручення документа, позовної заяви, які витребовувались судом з метою їх направлення до Центрального Органу Австрії та забезпечення належного повідомлення відповідача-1 про розгляд даної справи, та в подальшому залишив позов без розгляду з підстав неподання витребуваних судом документів.
33. Згідно зі статтею 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є змагальність сторін.
34. Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
35. Згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
36. Згідно зі статтею 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.
37. Відповідно до статті 242 ГПК України судові рішення вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень (частина 10). У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина 11).
38. Відтак, судом апеляційної інстанції обґрунтовано зазначено, що саме на суд покладається обов'язок з належного повідомлення учасників справи про дату, час і місце судового засідання.
39. Верховний Суд, зокрема у постанові від 15.05.2023 у справі № 914/86/22 наголосив, що згідно з ГПК України відповідачам в порядку, передбаченому Конвенцією, мала бути відправлена ухвала суду про відкриття провадження у справі. Процесуальний закон не передбачає обов'язок суду направляти відповідачу позовну заяву та додані до неї документи.
40. Відтак, як обґрунтовано зазначено судом апеляційної інстанції, висновки суду першої інстанції, що ненадання примірників нотаріально засвідченого перекладу на німецьку мову доданих до позовної заяви документів унеможливило направлення судом прохання про вручення за кордоном судових та позасудових документів до Центрального Органу Австрії, є необґрунтованими, оскільки належним чином не підтверджені.
41. Дійсно, Австрія, приєднавшись до Конвенції, зробила застереження в застосуванні її положень статті 5, а саме офіційне вручення буде здійснено центральним органом, лише якщо документ, який буде вручено, складено німецькою мовою або перекладено на неї. Водночас, дане застереження стосується саме необхідності викладення на німецькій мові або перекладу на неї ухвали про відкриття провадження у справі, яка і є тим документом, який суд згідно приписів ГПК України зобов'язаний вручити стороні для належного повідомлення про час та місце розгляду справи.
42. При цьому, як правильно зазначено судом апеляційної інстанції, в матеріалах справи відсутні докази того, що суд намагався здійснити направлення прохання вручення за кордоном судових та позасудових документів до Центрального Органу Австрії, однак останній повернув їх без виконання з підстав ненадання примірників нотаріально засвідченого перекладу на німецьку мову доданих до позовної заяви документів.
43. Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у преамбулі Конвенції про вручення судових і позасудових документів за кордоном у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 визначено, що бажаючи створити відповідні засоби, для того, щоб судові або несудові документи, які підлягають врученню за кордоном, були доведені до відома їх одержувачів у належний строк, піклуючись про поліпшення організації правової взаємодопомоги шляхом спрощення та прискорення процедури, учасники вирішили укласти з цією метою Конвенцію і домовились про наведені у ній положення.
44. З наведеного убачається, що основною метою укладення Конвенції є забезпечення умов для належного доведення, в тому рахунку, до визначених осіб змісту відповідних документів, які стосуються їх прав та обов'язків як учасників судових справ.
45. Тому, обґрунтованими є висновки суду апеляційної інстанції про те, що суд першої інстанції не навів обґрунтованих підстав доцільності для перекладу на німецьку мову документів, доданих до позову (загальний обсяг - 5 томів справи, близько 1300 аркушів), з метою їх вручення відповідачу - 1, з огляду на те, що ОСОБА_2 є громадянином України, володіє українською мовою та може самостійно ознайомитись з такими документами без потреби у перекладі.
46. Щодо доводів скаржниці про те, що суд апеляційної інстанції неправомірно скасував законну ухвалу суду першої інстанції, оскільки порушив норми статей 18, 46, 226 та 235 ГПК України та не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 18.03.2021 у справі № 911/802/20, від 12.09.2019 у справі № 910/498/18, від 23.06.2021 у справі № 917/531/19, колегія суддів зазначає наступне.
47. У справі № 911/802/20 зазначено про те, що позивач не подав витребувані ухвалою суду документи та не повідомив суд про можливі обставини, які ускладнюють або ж унеможливлюють їх подання. Позивач також не клопотав про продовження процесуального строку на подачу доказів. Позивачем не виконано обов'язок з подання витребуваних судом доказів, на яких ґрунтуються позовні вимоги і вказані дії позивача унеможливлюють перевірку викладених у позові обставин та фактичне з'ясування обставин щодо необхідності захисту майнових прав позивача. Водночас встановлення зазначених обставин є обов'язковим для прийняття законного і обґрунтованого судового рішення, яке б відповідало вимогам статті 236 ГПК України).
48. Проаналізувавши зміст наведеної постанови Верховного Суду за критеріями подібності, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, колегія суддів дійшла висновку про неподібність цих справ за змістовним критерієм. Відтак, правовідносини у вказаних справах та у справі, що переглядається, не є релевантними за критеріями подібності.
49. Із місту наведеної постанови Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/802/20 убачається, що Суд дійшов висновку про невиконання позивачем вимог суду щодо надання доказів, на яких ґрунтуються позовні вимоги і вказані дії позивача унеможливлюють вирішення спору по суті.
50. Натомість у справі, що розглядається, суд першої інстанції не обґрунтував обставин щодо неможливості вирішення спору по суті, у зв'язку із ненаданням позивачем нотаріально засвідченого перекладу на німецьку мову доданих до позовної заяви документів та не надавав оцінку достатності поданих доказів для вирішення спору у цій справі по суті.
51. У справі № 910/498/18 зазначено про те, що місцевий суд з порушенням норм закону не зазначив в оскаржуваній ухвалі, у чому полягають перешкоди для розгляду та вирішення спору по суті заявлених вимог через відсутність оригіналу Договору поставки, не з'ясував наявність або відсутність поважних причин його неподання. Враховуючи, що сторони по справі не заперечували факту виникнення між ними господарських відносин, зокрема, поставки товару та проведення розрахунків, а в мотивувальній частині ухвали суду першої інстанції не наведено обґрунтування неможливості розгляду спору по суті за наявними матеріалами справи, не зазначено, яким чином неподання оригіналу договору поставки у цьому випадку перешкоджало вирішенню спору по суті за наявними у матеріалах справи доказами, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для залишення позову без розгляду.
52. У справі № 917/531/19 зазначено про те, що у підготовчому засіданні, ухвалою від 16.09.2020, місцевий господарський суд витребовував у позивача докази, а саме: витяги з Державного земельного кадастру, копії поземельних книг щодо спірних земельних ділянок, інформацію щодо державного реєстратора, яким здійснювалися реєстраційні дії щодо спірних земель та інформацію щодо правових підстав такий дій, технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок. Як установив апеляційний господарський суд, 22.10.2020 від ГУ Держгеокадастру надійшли витребувані документи, а саме Позивачем було подано до суду поземельні книги на спірні земельні ділянки, копії витягів з Державного земельного кадастру на земельні ділянки, копію листа з інформацією про державного реєстратора, який здійснював відповідні реєстраційні дії щодо спірних земельних ділянок, докази на підтвердження повноважень представника. Судом першої інстанції зазначені докази долучено до матеріалів справи і у судовому засіданні 04.11.2020 місцевий суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті. В подальшому, місцевий господарський суд оцінив подані докази і в результаті дійшов висновку про те, що з них неможливо встановити правовий статус спірних земельних ділянок, а тому вимога прокурора про зобов'язання повернути ГУ Держгеокадастру у Полтавській області спірні земельні ділянки є передчасною. Надання позивачем витребуваних документів, однак неможливість з їх допомогою встановити певні обставини, не зумовлює залишення заявленого позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України, оскільки суд першої інстанції не був позбавлений можливості розглянути і вирішити спір по суті на підставі наявних у справі доказів
53. Тобто, у наведених постановах Суд дійшов висновку про відсутність підстав для залишення позову без розгляду, у зв'язку із відсутністю підстав стверджувати про неможливість вирішення спору по суті, а тому висновки суду апеляційної інстанції у справі № 910/11128/23 узгоджуються із наведеними висновками Верховного Суду.
54. З огляду на викладене, доводи скаржниці визнаються судом безпідставними та необґрунтованими.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
55. Пунктом 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.
56. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 Господарського процесуального кодексу України).
57. З огляду на наведене, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 у справі № 910/11128/23 без змін через відсутність передбачених процесуальним законом підстав для її скасування.
Судові витрати
58. Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржницю.
Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 у справі № 910/11128/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуюча І. Кондратова
Судді С. Бакуліна
Н. Губенко