17 грудня 2025 року
м. Київ
cправа № 902/325/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Студенець В.І.
за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,
позивача - Шевчук О.В.,
відповідача - Сікорського Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Вінницяобленерго"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2025 (головуючий суддя - Мельник О.В., судді: Олексюк Г.Є., Гудак А.В.)
у справі №902/325/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Галерея Бізнес Хол"
до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго"
про стягнення 1 804 847,76 грн,
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Галерея Бізнес Хол" (далі за текстом також - ТОВ "Галерея Бізнес Хол") звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (далі за текстом також - АТ "Вінницяобленерго") про стягнення 1 804 847,47 грн, з яких: 1 529 532 грн повернення попередньої оплати та 275 315,76 грн пені.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про порушення відповідачем строків виконання робіт за договором про нестандартне підключення, на виконання якого позивач сплатив грошові кошти як попередню оплату, яку просить стягнути з відповідача, а також нараховану на неї пеню.
3. Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач вказує на те, що:
(1) предметом договору про нестандартне приєднання є приєднання новозбудованої нежитлової будівлі, якої на дату подання відзиву фактично не існує. Позивач не забезпечив головної умови для реалізації приєднання, а саме наявності фактичного об'єкта приєднання, який згідно з договором мав бути новозбудованою нежитловою будівлею, що відповідала б розрахунковим технічним і технологічним параметрам споживання електричної енергії;
(2) заяву з проханням виготовити проєктну документацію на внутрішні мережі електропостачання відповідно до вимог технічних умов позивач направив відповідачу через понад два роки з моменту укладення договору, зазначивши функціональне призначення об'єкта - нежитлова будівля;
(3) на лист відповідача з проханням надати план будівлі для розрахунку вартості виготовлення проєктної документації та її подальшого виконання позивач не надав відповіді, з огляду на що відповідач фактично позбавлений технічної можливості для розробки проєктної документації на внутрішні мережі. Відсутність плану будівлі та пов'язаних з ним технічних параметрів створила пряму перешкоду для реалізації електропостачання до передбаченого техумовами об'єкта;
(4) здійснення позивачем із залученням сторонньої проєктної організації проєктування та погодження траси кабельної лінії, під час якого не було забезпечено погодження з відповідними організаціями, не надано відповідачу відповідей на звернення та двічі ініційовано зміну траси, спричинило відповідні затримки.
Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
4. АТ "Вінницяобленерго" видало ОСОБА_1 Технічні умови нестандартного приєднання ("Під ключ") до електричних мереж електроустановок - Нежитлова будівля (далі за текстом - Технічні умови).
5. Відповідно до пункту 1 Технічних умов місце розташування об'єкта замовника: м. Вінниця, вул. Магістрацька б/н. кад. ном. 0510100000:02:029:0091.
Функціональне призначення об'єкта: нежитлова будівля.
Прогнозований рік уведення об'єкта в експлуатацію: 2022-2023.
6. Величина максимального розрахункового (прогнозованого) навантаження з урахуванням існуючої дозволеної (приєднаної) потужності: 410 кВт, напруга в точці приєднання 0,4 кВ (пункт 3 Технічних умов).
7. Відповідно до пункту 1 розділу "Вимоги до електроустановок Замовника" Технічних умов для одержання потужності на об'єкті замовника від точки приєднання до об'єкта замовника необхідно виконати:
1.1. Вимоги до проєктування та будівництва, реконструкції та/або технічного переоснащення електричних мереж внутрішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (у межах земельної ділянки замовника) та технічного узгодження електроустановок замовника та ОСР: визначається проєктною документацією на внутрішні мережі електропостачання об'єкта. Необхідність проведення будівництва або реконструкції іншого електричного обладнання внутрішніх мереж замовника визначити проєктом та погодити в АТ "Вінницяобленерго".
1.1.1. Замовник розробляє, узгоджує з ОСР та іншими зацікавленими сторонами проєктну документацію на будівництво внутрішніх електричних мереж.
1.1.2. Замовник здійснює заходи в межах чинного законодавства з метою вирішення питань щодо відведення земельних ділянок для розміщення власних внутрішніх електричних мереж.
1.1.3. На об'єкті замовника в межах земельної ділянки замовника проєктом передбачити встановлення ВРЩ-0,4 кВ в легкодоступному місці для обслуговування.
1.1.4. Підключення здійснити в межах дозволеної потужності 410 кВт. Для приєднання живлячої ЛЕП-0,4 кВ "Основна" у ВРЩ-0,4 кВ об'єкту замовника встановити ввідний комутаційний апарат з 0,4 кВ "Основна" у ВРЩ-0,4 кВ об'єкту замовника встановити ввідний комутаційний апарат з обмежувачем по струму відповідно дозволеної до використання потужності (410 кВт). Для приєднання живлячої ЛЕП-0,4 кВ "Резервна" у ВРЩ-0,4 кВ об'єкта замовника встановити ввідний комутаційний апарат з обмежувачем по струму відповідно дозволеної до використання потужності (100 кВт). Тип комутаційного апарату визначити розрахунками проєкту та погодити в АТ "Вінницяобленерго". Під час визначення типу комутаційного апарату 0,4 кВ в обов'язковому порядку врахувати дозволену потужність замовника та вимоги діючих ПУЕ, ДБН і інших нормативних документів.
1.1.5. Необхідність проведення будівництва або реконструкції іншого електричного обладнання внутрішніх мереж замовника визначити проєктом та погодити в АТ "Вінницяобленерго".
8. У підпункті 1.5.1 розділу "Вимоги до електроустановок Замовника" Технічних умов передбачено виконання внутрішніх електромереж об'єкта окремим розділом проєкта.
9. Технічні умови є додатком до Типового договору про нестандарте приєднання до електричних мереж системи розподілу "під ключ" (далі за текстом - договір про приєднання).
10. Позивач стверджує, а відповідач не заперечує, що 07.03.2022 АТ "Вінницяобленерго" та ОСОБА_1 уклали договір про приєднання, що відповідно до частини першої статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом також - ГПК) не підлягає доказуванню.
11. Відповідно до пункту 1.1 договору про приєднання цей договір про нестандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу з проєктуванням лінійної частини приєднання замовником є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови приєднання замовника до електричних мереж оператора системи розподілу. Цей договір укладається між оператором системи розподілу (виконавець) та замовником послуг з приєднання до електричних мереж (замовник) з урахуванням статей 630, 633, 634 Цивільного кодексу України (далі за текстом також - ЦК) шляхом подання заяви про приєднання електроустановки певної потужності відповідно до умов Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, (далі за текстом також - НКРЕКП) від 14.03.2018 №310.
12. Замовник зобов'язаний оплатити на умовах цього договору вартість наданих виконавцем послуг з приєднання електроустановок замовника до електричних мереж системи розподілу в точці приєднання.
13. Згідно з пунктом 4.1 договору про приєднання замовник сплачує попередню оплату за приєднання на поточний рахунок виконавця в такому порядку:
оплата в розмірі 50 відсотків складової плати за приєднання потужності, визначеної у розрахунку вартості плати за приєднання до електричних мереж, упродовж 20 робочих днів з дня, наступного за днем отримання технічних умов, розрахунку вартості плати за приєднання до електричних мереж та рахунку на сплату плати за приєднання;
оплата в розмірі 40 відсотків від складової плати за приєднання потужності та 90 відсотків вартості лінійної частини приєднання, визначених у розрахунку вартості плати за приєднання до електричних мереж. Замовник оплачує на поточний рахунок ОСР цей рахунок упродовж 20 робочих днів з дня, наступного за днем отримання рахунку, який ОСР надає замовнику упродовж 5 робочих днів з дня, наступного за днем узгодження з усіма заінтересованими сторонами розробленої проєктної документації;
остаточний розрахунок упродовж 5 робочих днів, починаючи з наступного робочого дня після надання послуги з приєднання, що підтверджується повідомленням про надання послуги з приєднання.
14. У пункті 5.3 договору про приєднання визначено, що за порушення строків виконання зобов'язань за цим договором винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості послуги з приєднання за кожний день прострочення.
15. У разі порушення виконавцем послуг умов зобов'язання щодо строків надання послуги з приєднання:
у разі перевищення строку надання послуги з приєднання, встановленого цим договором, від 10 до 20 календарних днів плата за приєднання, визначена пунктом 4.1 розділу 4 цього договору, зменшується на 10 відсотків (крім випадків, визначених Кодексом);
у разі перевищення строку надання послуги з приєднання, встановленого цим договором, від 20 до 120 календарних днів плата за приєднання, визначена пунктом 4.1 розділу 4 цього договору, зменшується на 20 відсотків (крім випадків, визначених Кодексом);
у разі перевищення строку надання послуги з приєднання, встановленого цим договором, більше ніж на 120 календарних днів виконавець послуг зобов'язаний повернути замовнику кошти, отримані як попередня оплата (у розмірі 100 відсотків плати, визначеної пунктом 4.1 розділу 4 цього договору) (крім випадків, визначених Кодексом).
16. На підставі звернення АТ "Вінницяобленерго" від 11.03.2022 за №05.98-2845 сторони уклали додаткову угоду №1 до договору про приєднання (далі за текстом - додаткова угода №1).
17. Відповідно до пункту 1 додаткової угоди №1 сторони дійшли згоди, що виконавець послуг зобов'язаний виконати роботи, що зазначені в пункті 3.1 договору, в строк 280 календарних днів після оплати замовником згідно пункту даної угоди.
18. У пункті 2 додаткової угоди сторони визначили, що відповідно до пункту 4.3 договору сторони дійшли згоди про визначення іншого порядку оплати вартості послуги з приєднання, а саме пункт 4.1 договору читати в наступній редакції:
На дату укладення цієї угоди плата за приєднання "під ключ" становить:
1 529 532,00 грн (з ПДВ), в т.ч. 959 760,00 грн (з ПДВ) (складова плати за приєднання потужності та 569 772,00 грн (з ПДВ) (складова плати за лінійну частину приєднання при нестандартному приєднанні, що здійснюється за процедурою "під ключ").
Замовник сплачує попередню оплату за приєднання на поточний рахунок Виконавця в такому порядку:
оплата в розмірі 100 відсотків від визначеної складової плати за приєднання потужності починаючи з наступного робочого дня від дати підписання цієї Угоди, але не пізніше ніж до 30.12.2022.
оплата в розмірі 100 відсотків від визначеної вартості лінійної частини приєднання починаючи з наступного робочого дня від дати підписання цієї Угоди але не пізніше ніж до 30.12.2022.
За домовленістю Сторін може бути визначено інший порядок оплати вартості послуги з приєднання(шляхом укладення додаткової угоди).
Факт надання послуги підтверджується наданням Виконавцем послуг повідомлення про надання послуг з приєднання Замовнику.
19. Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу: 309433701, дата, час формування: 09.09.2022 14:21:10) земельна ділянка з кадастровим номером 0510100000:02:029:0091 площею 0,167 га зареєстровано на праві власності 07.09.2022 за ТОВ "Галерея Бізнес Хол".
20. Згідно з листом АТ "Вінницяобленерго" від 23.09.2022 за №05.98-14663 позивач та відповідач уклали додаткову угоду №2 до договору про приєднання (далі за текстом - додаткова угода №2).
21. Відповідно до пункту 1 додаткової угоди сторони дійшли згоди, що виконавець послуг зобов'язаний виконати роботи, що зазначені в пункті 3.1 договору, в строк 280 календарних днів після оплати замовником згідно пункту даної Угоди.
22. У пункті 2 додаткової угоди сторони визначили, що у відповідності до пункту 4.3 договору сторони дійшли згоди про визначення іншого порядку оплати вартості послуги з приєднання, а саме пункт 4.1 договору читати в наступній редакції:
На дату укладення цієї угоди, плата за приєднання "під ключ" становить:
1 529 532,00 грн (з ПДВ), в т.ч. 959 760,00 грн (з ПДВ) (складова плати за приєднання потужності) та 569 772,00 грн (з ПДВ) (складова плати за лінійну частину приєднання при нестандартному приєднанні, що здійснюється за процедурою "під ключ".
Замовник сплачує попередню оплату за приєднання на поточний рахунок виконавця в такому порядку:
оплата в розмірі 100 відсотків від визначеної складової плати за приєднання потужності починаючи з наступного робочого дня від дати підписання цієї Угоди, але не пізніше ніж до 30.12.2022.
оплата в розмірі 100 відсотків від визначеної вартості лінійної частини приєднання починаючи з наступного робочого дня від дати підписання цієї Угоди, але не пізніше ніж до 30.12.2022.
23. Також відповідач надав позивачу зміни №1 до технічних умов №ТУ0043680703221010120000001 нестандартного приєднання ("під ключ") до електричних мереж електроустановок.
24. Згідно з платіжною інструкцією від 27.09.2022 №15 позивач сплатив відповідачу 1 000 000 грн, як часткову оплата за нестандартне підключення до ВМЕМ згідно з рахунком №15873 в т.ч. ПДВ.
25. Згідно з платіжною інструкцією від 30.09.2022 №17 позивач сплатив відповідачу 529 532,00 грн, як оплату за нестандартне приєднання до ВМЕМ згідно з рахунком №15873 в т. ч. ПДВ 20% 88 255,33.
26. Листом від 08.12.2024 №СО-51-3264 Структурна одиниця "Вінницькі міські електричні мережі" АТ "Вінницяобленерго" проінформувало ТОВ "Галерея Бізнес Хол", що послуга з нестандартного стандартного приєднання "під ключ" надана в повному обсязі.
27. Листом №13/12 від 13.12.2024 позивач звернувся до відповідача, яким підтвердив отримання від відповідача листа від 06.12.2024 №СО-51-3264, яким повідомлено про надання послуги з нестандартного приєднання.
Вказаним листом позивач звернув увагу про наявність помилок у повідомленні про надання послуги з приєднання.
Зокрема, позивач вказав, що повідомлення сформоване з певними помилками, оскільки номер технічних умов, вказаний в повідомленні не відображає інформацію щодо змін, внесених до технічних умов листом від 23.09.2022 №05.98-14663 (останні сім цифр ідентифікатора).
Також в повідомленні не зазначено можливість підключення власних мереж замовником та в порушення вимог п.4.8.3 Кодексу систем розподілу не надано позивачу паспорт точки розподілу/передачі.
28. Окремо в листі 13.12.2024 за №13/12 повідомив відповідача про порушення термінів надання послуги про приєднання, та керуючись пунктом 3.4.2 типового договору про нестандартне приєднання "під ключ" про надання заяви про відшкодування коштів та сплату пені за порушення строків надання послуги з приєднання.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
29. Господарський суд Вінницької області рішенням від 16.07.2025 у задоволенні позову відмовив.
30. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що:
(1) об'єкт, який має бути приєднаний до електричних мереж систем розподілу, - нежитлова будівля, розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 0510100000:02:029:0091, власником якої є позивач, місцем приєднання (точка приєднання) є ВРЩ-0,4 кВ, яка розташована в об'єкті позивача, розташованому на земельній ділянці з кадастровим номером 0510100000:02:029:0091. Проте на дату звернення позивача з позовом об'єкт, який має бути приєднаний до електричних мереж систем розподілу, не існує;
(2) оскільки точка приєднання згідно з умовами договору про приєднання повинна знаходиться в об'єкті замовника (електроустановка замовника) (м. Вінниця, вул. Магістрацька б/н. кад. ном. 0510100000:02:029:0091. Функціональне призначення об'єкта: нежитлова будівля), то відповідно відповідач не міг виконати свого обов'язку з нестандартного приєднання позивача до електричних мереж оператора системи розподілу до виконання позивачем свого обов'язку з:
- визначення проєктом встановлення ВРЩ-0,4 кВ на об'єкті замовника в легкодоступному місці для обслуговування в межах земельної ділянки замовника (підпункт 1.1.3 розділу I "Вимоги до електроустановок замовника" технічних умов);
- встановлення у ВРЩ-0,4 кВ об'єкта замовника ввідного комутаційного апарату з обмежувачем по струму відповідно дозволеної до використання потужності (410 кВт) (для приєднання живлячої ЛЕП - 0,4 кВ "Основна") (підпункт 1.1.4 розділу I "Вимоги до електроустановок замовника" технічних умов);
- встановлення у ВРЩ-0,4 кВ об'єкта замовника ввідного комутаційного апарату з обмежувачем по струму відповідно дозволеної до використання потужності (100 кВт) (для приєднання живлячої ЛЕП-0,4 кВ "Резервна"). Тип комутаційного апарату визначити розрахунками проєкту та погодити в АТ "Вінницяобленерго" (підпункт 1.1.4 розділу I "Вимоги до електроустановок Замовника" технічних умов).
31. Північний апеляційний господарський суд постановою від 02.10.2025 рішення Господарського суду Вінницької області від 16.07.2025 у справі №902/325/25 скасував та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив.
Стягнув з АТ "Вінницяобленерго" на користь ТОВ "Галерея Бізнес Хол" 1 804 847,76 грн, з яких: 1 529 532 грн попередньої оплати, 275 315,76 грн пені.
Стягнув з АТ "Вінницяобленерго" на користь ТОВ "Галерея Бізнес Хол" судовий збір за подання позовної заяви в сумі 21 658,17 грн та апеляційної скарги в сумі 32 487,26 грн.
32. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про задоволення позову, апеляційний суд входив з того, що:
(1) листом від 06.12.2024 АТ "Вінницяобленерго" повідомило ТОВ "Галерея Бізнес Хол", що послуга з нестандартного стандартного приєднання "під ключ" надана в повному обсязі та будівельно-монтажні роботи з приєднання нежитлової будівлі до електричних мереж АТ "Вінницяобленерго" виконані (до листа долучено оригінали акта здачі-приймання робіт та повідомлення про надання послуги з приєднання до електричних мереж), тоді як з урахуванням норм пункту 4.3.3 глави 4.3 розділу IV Кодексу систем розподілу відповідач мав надати послуги з приєднання позивача не пізніше 07.07.2023, що, в свою чергу, свідчить про порушення відповідачем строку надання послуги з нестандартного приєднання та, відповідно, про неналежне виконання взятих відповідачем за договором зобов'язань;
(2) факт несвоєчасного надання послуг відповідачем також підтверджується листом НКРЕКП від 14.03.2025, в якому остання зазначила, що згідно з інформацією, наданою АТ "Вінницяобленерго", послуга приєднання електроустановки ТОВ "Галерея Бізнес Хол" була надана несвоєчасно з причини тривалого погодження траси проходження кабельних ліній напругою 0,4 кВ та виготовлення проектної документації, з огляду на що рекомендувала звернутися до суду за захистом своїх порушених прав в частині ненадання АТ "Вінницяобленерго" компенсації за протермінування послуги з нестандартного приєднання "під ключ" електроустановки ТОВ "Галерея Бізнес Хол";
(3) оскільки договір регулює відносини сторін щодо зовнішнього електрозабезпечення об'єкта замовника, доводи відповідача про відсутність нежитлової будівлі на земельній ділянці замовника, що унеможливило своєчасне виконання договору АТ "Вінницяобленерго", є безпідставними;
(4) враховуючи порушення відповідачем строку надання оплаченої позивачем послуги з нестандартного приєднання "під ключ", визначеного підпунктом 4.3.3 пункту 4.3 Кодексу систем розподілу, що, відповідно, свідчить про неналежне виконання зобов'язання виконавцем взятих на себе зобов'язань, наявні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення 1 529 532,00 грн попередньої оплати, а також нарахованої на неї на підставі пункту 5.3 договору пені в розмірі 275 315,76 грн за 6 місяців (180 днів), а саме за період прострочення з 08.07.2023 (з урахуванням статей 253, 530 ЦК) до 06.12.2024 (надання ОСР замовнику повідомлення про надання послуги з приєднання відповідно до пункту 4.8.5 глави 4.8 Кодексу систем розподілу).
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи
33. АТ "Вінницяобленерго" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2025 у справі №902/325/25 і залишити в силі рішення Господарського суду Вінницької області від 16.07.2025 у справі №902/325/25.
34. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, скаржник посилається на пункти 1, 3 та 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом також - ГПК), зазначаючи, що:
- суд апеляційної інстанції не врахував правових висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 27.06.2024 та від 22.07.2025 у справі №910/1128/23, щодо застосування пункту 4.8.5 Кодексу систем розподілу;
- відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування пункту 4.8.5 Кодексу систем розподілу (співвідношення зовнішньої готовності мереж ОСР і відсутності/непідтвердженості узгодженої точки приєднання всередині об'єкта, а також відсутності самого об'єкта приєднання);
- суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини третьої статті 310 ГПК, що корелюється з пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК).
35. Доводи скаржника зводяться до того, що:
(1) апеляційний суд, ототожнивши надання послуги з приєднання із зовнішнім електрозабезпеченням та повідомленням про готовність мереж ОСР, фактично визнав виконання договору без перевірки ключових юридичних фактів, які прямо випливають із пунктів 4.8.2, 4.8.5 Кодексу систем розподілу, згідно з якими повідомлення про надання послуги лише підтверджує готовність власних мереж ОСР до підключення (зовнішню частину), тоді як фактом виконання зобов'язання з приєднання об'єкта замовника є подача напруги в узгоджену точку приєднання, і наявність у точці приєднання ввідного пристрою з комутаційним апаратом (ввідним);
(2) наведений підхід кореспондує правовим позиціям Верховного Суду у справах про нестандартне приєднання, зокрема правовій позиції, викладеній у справі №910/1128/23, в якій Верховний Суд, скасовуючи постанову апеляційного суду, звернув увагу на коректне застосування норм Кодексу систем розподілу щодо строків/критеріїв виконання та допустимості доказів при підтвердженні факту належного виконання зобов'язань за договорами про нестандартне приєднання, а також прямо оперував пунктом 4.8.5 згаданого Кодексу як матеріально-правовим критерієм виконання зобов'язання з приєднання об'єкта замовника та відмежував повідомлення про надання послуги від самого факту виконання (подачі напруги в узгоджену точку приєднання та наявності ввідного пристрою);
(3) спір має специфічну фактичну конфігурацію: за технічними умовами узгоджена точка приєднання визначена на ввідних клемах першого комутаційного апарата у ВРЩ-0,4 кВ об'єкта замовника (всередині об'єкта), тоді як апеляційний суд, не встановивши належно (за доказами) обставини щодо наявності/дати встановлення ВРЩ у межах саме об'єкта замовника (нежитлової будівлі), фактично визнав можливим виконання зобов'язання з приєднання (у розумінні пункту 4.8.5 Кодексу систем розподілу) шляхом зовнішніх дій ОСР та надіслання повідомлення, не перевіривши матеріально-правову передумову - чи існувала на момент спливу строків узгоджена точка приєднання у місці, визначеному ТУ (на ВРЩ об'єкта), а також чи існував сам об'єкт приєднання - нежитлова будівля;
(4) наявні постанови Верховного Суду у справі №910/1128/23 чітко формують критерій виконання (подача напруги в узгоджену точку + наявність ввідного пристрою), однак висновку Верховного Суду саме щодо ситуації, коли узгоджена точка приєднання розташована на ВРЩ всередині будівлі, а будівля/ВРЩ відсутні/не підтверджені у межах відповідної земельної ділянки в належний час, немає, адже в інших справах питання застосування пункту 4.8.5 Кодексу систем розподілу взагалі не розглядалося, оскільки у вказаних справах об'єкти приєднання (будівлі) були збудовані та введені в експлуатацію на момент їх приєднання.
36. ТОВ "Галерея Бізнес Хол" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін.
37. Доводи позивача зводяться до того, що:
(1) постанови Верховного Суду від 27.06.2024 та від 22.07.2025 у справі №910/1128/23 не містять жодного правового висновку щодо застосування пункту 4.8.5 Кодексу систем розподілу. При цьому в постанові від 22.07.2025 Верховний Суд погодився з висновками апеляційного суду стосовно застосування відповідальності за прострочення строку надання послуги з нестандартного приєднання та стягнення коштів з відповідача на користь позивача відповідно до пункту 4.3.3 глави 4.3 розділу IV Кодексу систем розподілу, що підтверджує обґрунтованість позиції позивача в цій справі;
(2) касаційна скарга містить суперечливу та взаємовиключну позицію, адже спочатку скаржник стверджує про неврахування апеляційним судом правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 27.06.2024 та від 22.07.2025 у справі № 910/1128/23, щодо застосування пункту 4.8.5 Кодексу систем розподілу, а потім вказує на відсутність висновку щодо застосування цього ж пункту 4.8.5 Кодексу систем розподілу;
(3) оскільки обставина надання послуги нестандартного приєднання "під ключ" до електричних мереж 26.11.2024 визнана обома сторонами та підтверджена повідомленням про надання послуги, яке він надав 06.12.2024, що відповідач визнає у відзиві на позовну заяву, як і кінцеву дату виконання робіт, якою є 07.07.2023 з огляду на здійснення позивачем оплати 30.08.2022, у суду апеляційної інстанції не було підстав та потреби підтверджувати таку обставину будь-якими іншими доказами, які не передбачені законодавством;
(4) договором про нестандартне приєднання "під ключ" визначаються порядок, строки та умови надання відповідачем послуги саме з зовнішнього електрозабезпечення, яка включає розроблення проєкту, прокладання траси та подачі потужності в точку приєднання, а встановлення в точці приєднання ввідного пристрою із комутаційним апаратом (ввідним) згідно Кодексу є обов'язком відповідача, що, в свою чергу, спростовує твердження відповідача, що він не міг виконати приєднання до встановлення позивачем ввідного комутаційного апарату. Цей договір не регулює відносини сторін щодо внутрішнього електрозабезпечення об'єкта замовника та підключення, як намагається переконати Суд відповідач, тому обставини наявності чи відсутності внутрішніх мереж та підключення їх до зовнішніх електромереж ОСР взагалі не є об'єктом дослідження в цій справі;
(5) необґрунтованими також є твердження відповідача, що суд апеляційної інстанції не встановив дату монтажу ВРЩ, адже він не був позбавлений права подавати докази в обґрунтування своєї позиції , натомість відповідач просто зазначає , що суд апеляційної інстанції не дослідив певної обставини. Позиція відповідача в касаційній скарзі зводиться до намагання встановлювати обставини, що виходить за межі касаційного розгляду;
(6) відповідач декілька разів міняв свою позицію щодо причин прострочення виконання зобов'язань за договором про нестандартне приєднання "під ключ", зокрема в поясненні на вимогу НКРЕКП (лист №2936/17.1.3/7-25 від 14.03.2025) причиною значного прострочення надання послуги з приєднання відповідач назвав тривале погодження траси проходження кабельних ліній напругою 0,4 кВ та виготовлення проектної документації; в суді першої інстанції відповідач посилався на відсутність будівлі, у якій ніби-то має бути точка приєднання; в касаційній скарзі відповідач в черговий раз змінив позицію та посилається на залежність дій ОСР від монтажу ВРЩ;
(7) положення пунктів 4.6.1, 4.6.2 Кодексу системи розподілу, відповідно до яких надання послуги з приєднання, а саме виконання будівельно-монтажних робіт, здійснюється відповідно до проєктно-кошторисної документації; у разі стандартного та нестандартного приєднання "під ключ" розроблення проєктно-кошторисної документації на електроустановки зовнішнього електрозабезпечення здійснюється ОСР (та включає ввідний пристрій з комутаційним апаратом (ввідним), в черговий раз спростовують твердження відповідача що його дії з приєднання залежали від монтажу ВРЩ (вхідний розподільчий щит) позивачем;
(8) відповідач: - не повідомляв позивача про необхідність збільшення строку; - не зазначав про неможливість надання послуги через дії чи бездіяльність позивача; -не пред'являв будь-яких вимог щодо вчинення позивачем дій, до виконання яких відповідач не може надати послугу з нестандартного приєднання;
(9) місцем точки приєднання є місце комутаційного апарату, який розташований на межі земельної ділянки замовника, що повністю відповідає положенням Кодексу системи розподілу та спростовує твердження відповідача про те, що ВРЩ має бути розташованим всередині будівлі.
38. 16.12.2025 до Верховного Суду надійшли додаткові пояснення скаржника - АТ "Вінницяобленерго", які за своїм змістом частково є доповненнями касаційної скарги, поданими після закінчення строку на касаційне оскарження, у зв'язку з чим Суд залишив їх (додаткові пояснення в частині доповнення касаційної скарги) без розгляду на підставі статей 118, 298 ГПК.
39. 17.12.2025 до Верховного Суду надійшли додаткові пояснення ТОВ "Галерея Бізнес Хол".
Позиція Верховного Суду
Щодо підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК
40. Касаційне провадження у цій справі Верховний Суд відкрив на підставі, зокрема, пункту 1 частини другої статті 287 ГПК, за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
41. Отже, відповідно до положень цих норм касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
42. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
43. При цьому сам скаржник у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначає підстави, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК (що визначив сам скаржник у цій справі), покладається на скаржника.
44. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частині третій статті 2 ГПК, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин, здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
45. Відповідно до імперативних приписів статті 300 ГПК суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
46. Для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі недостатньо, обов'язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування правових висновків, які мали бути застосовані у подібних правовідносинах у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.
47. Отже, підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише цитування у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
48. Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі.
49. Суд враховує, що процесуальний кодекс та інші законодавчі акти не містять визначення поняття "подібні правовідносини", а також будь-яких критеріїв визначення подібності правовідносин з метою врахування відповідного висновку, тому для розуміння відповідних термінів звертається до правових висновків, викладених у судовому рішенні Великої Палати Верховного Суду.
50. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов'язують визначати подібність правовідносин, конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності необхідно оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність необхідно також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
51. При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис необхідно визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб'єкти, об'єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов'язки цих суб'єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема, пункту 1 частини другої статті 287 ГПК та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК, таку подібність необхідно оцінювати за змістовим, суб'єктним та об'єктним критеріями.
52. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
53. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності необхідно насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов'язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб'єктний склад спірних правовідносин (види суб'єктів, які є сторонами спору) й об'єкти спорів.
54. Ураховуючи наведені висновки щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов'язують визначати подібність правовідносин (подібність відносин), Велика Палата Верховного Суду визнала за потрібне конкретизувати раніше викладені Верховним Судом висновки щодо цього питання та зазначила, що на предмет подібності необхідно оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність необхідно також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
55. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, скаржник, посилаючись на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК, зазначив, що суд апеляційної інстанції не врахував правових висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 27.06.2024 та від 22.07.2025 у справі №910/1128/23, щодо застосування пункту 4.8.5 Кодексу систем розподілу.
56. Проаналізувавши висновки, що викладені в постановах Верховного Суду, на які посилається скаржник у своїй касаційній скарзі, Суд зазначає таке.
57. У справі №910/1128/23 предметом розгляду були вимоги про стягнення 7 455 433,10 грн, обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договорами про нестандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу з проектування лінійної частини приєднання замовником в частині строків приєднання електроустановок об'єктів позивача до електричних мереж.
58. За результатами первісного розгляду справи, суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив, мотивуючи своє рішення недоведеністю факту порушення відповідачем строку надання послуг з нестандартного приєднання електроустановки позивача за договорами та відсутністю підстав для застосування відповідальності, передбаченої пунктом 4.3.2 глави 4.3 розділу IV Кодексу систем розподілу, з посиланням на продовження цього строку на підставі укладених сторонами додаткових угод №2 до Договорів.
59. Апеляційний суд рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалив нове, яким позов задовольнив повністю, з огляду на те, що матеріали справи підтверджують прострочення надання послуг за договорами, а також неналежне виконання договору в частині величини приєднаної потужності.
60. Верховний Суд постановою від 27.06.2024 у справі №910/1128/23 постанову апеляційного суду скасував, справу передав на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
61. Скасовуючи постанову апеляційного суду, Верховний Суд у межах поставленого перед ним питання щодо застосування пункту 4.3.3 глави 4.3 розділу IV Кодексу систем розподілу, статей 530 (строк (термін) виконання зобов'язання), 613 (прострочення кредитора) ЦК у подібних правовідносинах зазначив, що строки надання послуг з нестандартного приєднання згідно пункту 4.3.3 глави 4.3 розділу IV Кодексу систем розподілу необхідно тлумачити у взаємозв'язку з умовами типових договорів про нестандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу з проектуванням лінійної частини приєднання замовником, які є додатками до Кодексу систем розподілу.
Встановлення відповідності/невідповідності фактичного строку на проєктування електричних мереж лінійної частини приєднання нормативно визначеному в пункті 4.3.3 глави 4.3 розділу IV Кодексу систем розподілу забезпечує правильність застосування норми, виходячи з принципу індивідуалізації юридичної відповідальності.
62. Вказані висновки Верховного Суду обумовлені насамперед встановленими судами попередніх інстанцій обставинами, зокрема стосовно того, що договорами:
(1) обумовлено надання ОСР послуги з нестандартного приєднання не "під ключ", а саме з проєктуванням замовником лінійної частини приєднання, яка надається у строки, передбачені главою 4.3 цієї глави, однак без урахування строку на проєктування електричних мереж лінійної частини приєднання;
(2) саме на товариство, як замовника, був покладений обов'язок розробити та погодити проєктну документацію, без виконання чого надання послуги виконавцем у відповідності до умов договорів та вимог пункту 4.3.3 глави 4.3 розділу IV Кодексу систем розподілу не вбачається за можливе.
63. Враховуючи з'ясовані судами обставини справи та умови договорів, Верховний Суд зауважив, що для правильного встановлення строку прострочення (за його наявності) виконання обумовленого договорами зобов'язання з нестандартного приєднання, обов'язковою умовою є надання судом оцінки наявним у матеріалах справи доказам щодо строків розроблення, затвердження та надання товариством ОСР документації на проєктування електричних мереж лінійної частини приєднання для електроустановок замовника, відсутності затримок зі сторони замовника у виконанні свого обов'язку, які могли б обумовити несвоєчасне виконання обов'язків зі сторони виконавця.
Іншими словами, обставини виконання товариством своїх зобов'язань, визначених підпунктами 3.2.2, 3.2.3 пункту 3.2 договорів щодо розроблення, затвердження та передачі ним ОСРі зазначеної проєктної документації, відповідно до умов, визначених у підпункті 3.1.2 пункту 3.2 договорів, можуть впливати на обчислення прострочення 350-ти календарних днів (без урахування строку на проєктування електричних мереж лінійної частини приєднання) для надання послуги з нестандартного приєднання згідно вимог пункту 4.3.3 глави 4.3 розділу IV Кодексу систем розподілу.
64. Тоді як у цій справі №902/325/25, на відміну від справи №910/1128/23, сторони уклали не договір про нестандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу з проектування лінійної частини приєднання замовником, а договір про нестандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу "під ключ", доводячи неможливість належного виконання зобов'язання за яким в частині своєчасного надання послуги з приєднання якого, скаржник (відповідач) насамперед наголошує на тому, що предметом договору про нестандартне приєднання є приєднання новозбудованої нежитлової будівлі, якої не існує, з огляду на що скаржник вважає, що позивач не забезпечив головної умови для реалізації приєднання, а саме наявності фактичного об'єкта приєднання, який згідно з договором мав бути новозбудованою нежитловою будівлею, що відповідала б розрахунковим технічним і технологічним параметрам споживання електричної енергії.
65. Змінюючи свою позицію, скаржник також вказує на те, що затримки з належного виконання умов укладеного договору, спричинені здійсненням позивачем із залученням сторонньої проєктної організації проєктування та погодження траси кабельної лінії, під час якого не було забезпечено погодження з відповідними організаціями, проте не зазначає, яким чином відповідне вплинуло на строки надання ним обумовленої договором послуги, зокрема у контексті положень Кодексу системи розподілу та погоджених умов договору.
66. За результатами нового розгляду справи, апеляційний суд ухвалив аналогічне рішення, яким скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким задовольнив позов повністю, мотивуючи своє рішення тим, що факт подачі узгодженої величини потужності напруги (4 995 кВт) в точку приєднання не відбувся, що відповідно до пункту 4.8.5 глави 4.8 розділу IV Кодексу систем розподілу свідчить про невиконання зобов'язання з приєднання.
67. З огляду на характер спірних правовідносин та встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи щодо виконання замовником (позивачем) умови про надання проєктної документації, затвердження такої документації відповідачем, часткового виконання відповідачем умов договору, Верховний Суд погодився з висновком суду апеляційної інстанції про неналежне виконання умов договорів у встановлений строк, зазначивши, що відповідач, у свою чергу, не спростував та не надав доказів того, що його ж рішення про погодження проєктної документації не існувало, так само як і не спростував сам факт подання проектної документації з огляду на часткове підключення об'єкта товариства, що підтверджується актами про технічну перевірку та актами опломбування встановлених на виконання технічних вимог технічних засобів захисту, блокувань, захисної автоматики, контролю та вузла/вузлів комерційного обліку.
68. Тоді як скаржник стверджує, що у неведених постановах Верховний Суд: (1) звернув увагу на коректне застосування норм Кодексу систем розподілу щодо строків/критеріїв виконання та допустимості доказів при підтвердженні факту належного виконання зобов'язань за договорами про нестандартне приєднання, а також прямо оперував пунктом 4.8.5 згаданого Кодексу як матеріально-правовим критерієм виконання зобов'язання з приєднання об'єкта замовника та відмежував повідомлення про надання послуги від самого факту виконання (подачі напруги в узгоджену точку приєднання та наявності ввідного пристрою); (2) чітко сформував критерій виконання (подача напруги в узгоджену точку + наявність ввідного пристрою), хоча не виснував саме щодо ситуації, коли узгоджена точка приєднання розташована на ВРЩ всередині будівлі, а будівля/ВРЩ відсутні/не підтверджені у межах відповідної земельної ділянки в належний час.
69. Проте такі твердження скаржника не відповідають дійсності та спростовуються змістом вищенаведених постанов Верховного Суду, який, не лише не виснував щодо застосування до спірних правовідносин положення пункту 4.8.5 Кодексу систем розподілу, тим більше у наведеному скаржником формулюванні, а й взагалі не застосував положення цього пункту Кодексу системи розподілу.
70. Залишення Верховним Судом без змін постанови апеляційного суду, яка, серед іншого, мотивована тим, що факт подачі узгодженої величини потужності напруги (4 995 кВт) в точку приєднання не відбувся, що відповідно до пункту 4.8.5 глави 4.8 розділу IV Кодексу систем розподілу свідчить про невиконання зобов'язання з приєднання, не може в розумінні норм чинного ГПК вважатись правовою позицією Верховного Суду.
71. Крім цього Суд звертає увагу на те, що для спростування висновків апеляційного суду, наведених в оскаржуваній постанові у цій справі, скаржнику в межах визначної ним підстави касаційного оскарження (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК) недостатньо лише посилатись на правову позицію у справі, яка є подібною за суб'єктним складом та предметом спору, він повинен довести, що зазначені ним правові позиції Верховного Суду (за її наявності) щодо застосування конкретних норми права у подібних відносинах є свідченням порушення апеляційним судом норм матеріального права, яке полягає у неправильному їх тлумаченні, застосуванні норм, які не підлягали застосуванню, або незастосуванні норм, які підлягали застосуванню, чого скаржник в аспекті посилання на вищенаведені постанови Верховного Суду не зробив.
72. З огляду на наведене, проаналізувавши зміст визначених скаржником постанов у контексті доводів касаційної скарги та висновків апеляційного суду в цій справі, які стали підставою для задоволення позовних вимог, Суд зазначає про те, що висновки Верховного Суду в наведених скаржником постановах, навіть ті, на які скаржник не посилався (в цілому або в частині), та у цій справі не можуть вважатися в цьому випадку подібними через відмінність спірних питань та встановлених судами фактичних обставин, що формують зміст правовідносин з урахуванням їх специфіки, що, в свою чергу, виключає подібність правовідносин у вказаних справах, зокрема за змістовим критерієм.
73. Наведене свідчить, що визначена скаржником - АТ "Вінницяобленерго" підстава касаційного оскарження, визначена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК, постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2025 у справі №902/325/25 25 не знайшла свого підтвердження, що є підставою для закриття цього касаційного провадження на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК в цій частині.
Щодо підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК
74. Касаційне провадження у цій справі Верховний Суд також відкрив на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК, за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
75. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
76. Верховний Суд вже неодноразово зазначав, що при касаційному оскарженні судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК, крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема, зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок про її застосування, із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі №908/2287/17 та постановах Верховного Суду від 23.05.2023 у справі №910/10442/21, від 30.05.2023 у справі №918/707/22, від 24.07.2024 у справі №912/1863/23, від 08.08.2024 у справі №906/446/23, від 08.08.2024 у справі №906/497/23, від 10.12.2024 у справі №904/5475/23, від 04.02.2025 у справі №909/996/22.
77. У разі подання касаційної скарги на підставі вказаного пункту, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов'язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи (постанови Верховного Суду від 30.05.2023 у справі №918/707/22, від 12.09.2023 у справі №916/1828/22, 19.03.2024 у справі №910/6141/22, від 08.08.2024 у справі №906/446/23, від 08.08.2024 у справі №906/497/23, від 04.02.2025 у справі №909/996/22).
78. Тобто, в разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини статті 287 ГПК, окрім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов'язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи та наведені скаржником обґрунтування, в чому саме полягає неправильне застосування норми матеріального права чи порушення норми процесуального права, щодо якої відсутній висновок Верховного Суду (у чому саме полягає помилка судів попередніх інстанцій при застосуванні відповідних норм права та як саме ці норми мають бути застосовані у спірних правовідносинах).
79. Обґрунтовуючи визначену пунктом 3 частини другої статті 287 підставу касаційного оскарження, скаржник стверджує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування пункту 4.8.5 Кодексу систем розподілу (співвідношення зовнішньої готовності мереж ОСР і відсутності/непідтвердженості узгодженої точки приєднання всередині об'єкта, а також відсутності самого об'єкта приєднання), а саме в ситуації, коли узгоджена точка приєднання розташована на ВРЩ всередині будівлі, а будівля/ВРЩ відсутні/не підтверджені у межах відповідної земельної ділянки в належний час.
80. Враховуючи зміст поставленого питання, а також враховуючи визначену скаржником підставу касаційного оскарження, Суд зазначає таке.
81. Предметом спору в цій справі є наявність/відсутність підстав для стягнення (повернення) попередньої оплати в розмірі 1 529 532 грн та нарахованої на неї пені в розмір 275 315,76 грн за договором про нестандартне приєднання "під ключ".
82. У контексті предмета спору, висновків судів попередніх інстанцій (пункти 31, 33 цієї постанови), зокрема висновків апеляційного суду, який скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення про задоволення позову, доводів касаційної скарги (пункт 36 цієї постанови) в межах визначених скаржником підстав касаційного оскарження (пункт 35 цієї постанови), під час касаційного перегляду оскаржуваної постанови апеляційного суду підлягає з'ясуванню питання щодо належного/неналежного надання відповідачем обумовлених укладеним договором послуг з нестандартного приєднання "під ключ".
83. Спірні у цій справі правовідносин щодо нестандартного приєднання до електричних мереж систем розподілу врегульовані Кодексом систем розподілу, який визначає вимоги та правила, які регулюють взаємовідносини ОСР, оператора системи передачі (далі - ОСП), користувачів системи розподілу та замовників послуг з приєднання щодо оперативного та технологічного управління системою розподілу, її розвитку та експлуатації, забезпечення доступу та приєднання електроустановок (пункт 1.1).
84. Відповідно до пункту 2.1 Кодексу системи розподілу:
договір про приєднання до електричних мереж (договір про приєднання) - письмова домовленість сторін, що є документом установленої форми, який визначає зміст та регулює правовідносини між сторонами щодо приєднання електроустановок замовника до електричних мереж ОСР, ОМСР або іншого власника електричних мереж (основного споживача);
нестандартне приєднання - приєднання до електричних мереж електроустановки, за умов приєднання якої ступені напруги в точці приєднання та точці забезпечення потужності не збігаються та/або за умови перевищення числових значень для стандартного приєднання, приєднання до електричних мереж суб'єкта господарювання, який не є ОСР.
85. Згідно з пунктом 4.3.1 глави 4.3 розділу IV Кодексу систем розподілу ОСР надає послугу з нестандартного приєднання "під ключ" або нестандартного приєднання з проектуванням лінійної частини приєднання замовником відповідно до умов договору про нестандартне приєднання, невід'ємним додатком до якого є технічні умови, що викладаються за формою, наведеною в додатку 8 до цього Кодексу.
86. Послуга з нестандартного приєднання "під ключ" передбачає виконання комплексу робіт, що відповідає стандартному приєднанню та виконується за тією ж процедурою (пункт 4.3.2 Кодексу системи розподілу).
87. Згідно з пунктом 4.2.3 цього Кодексу надання послуги зі стандартного приєднання передбачає, зокрема:
підготовку ОСР проекту зовнішнього електрозабезпечення;
виконання ОСР будівельних робіт в електричних мережах від точки забезпечення потужності до точки приєднання електроустановок замовника;
подання ОСР робочої напруги в точку приєднання електроустановок замовника (на контактні з'єднання електричних мереж (межа балансової належності);
надання ОСР замовнику повідомлення про надання послуги з приєднання згідно з додатком 5 до цього Кодексу (далі - повідомлення) через особистий кабінет замовника, на електронну адресу та у разі наявності в заяві про приєднання відповідної відмітки - на поштову адресу.
88. Глава 4.3 розділу IV Кодексу систем розподілу визначає, зокрема, строки надання оператором системи розподілу послуги з нестандартного приєднання та початку перебігу таких строків.
89. Так, згідно з пунктом 4.3.3 глави 4.3 розділу IV Кодексу систем розподілу строк надання послуги з нестандартного приєднання "під ключ", становить не більше 280 календарних днів (у тому числі 45 днів для проектування електричних мереж лінійної частини приєднання) - для замовників із заявленою до приєднання потужністю електроустановок від 400 кВт до 1000 кВт (включно).
Перебіг строку надання послуги з приєднання починається з дня, наступного за днем оплати замовником ОСР вартості послуги з приєднання до електричних мереж відповідно до умов договору про приєднання.
Послуга з нестандартного приєднання з проєктуванням замовником лінійної частини приєднання надається ОСР у строки, передбачені главою 4.3 цієї глави, без урахування строку на проєктування електричних мереж лінійної частини приєднання.
90. За встановленими апеляційним судом обставинами, 30.09.2022 позивач виконав договірні фінансові зобов'язання з оплати вартості послуг з приєднання до електричних мереж за договором, сплативши відповідачу плату за приєднання "під ключ" у розмірі 1 529 532 грн, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями від 27.09.2022 №15 на суму 1 000 000 грн та від 30.09.2022 №17 на суму 529 532 грн, з огляду на що, з урахуванням положень пункту 4.3.3 глави 4.3 розділу IV Кодексу систем розподілу, відповідач мав надати послуги з приєднання позивача не пізніше 07.07.2023.
91. Водночас про надання послуги в повному обсязі відповідач повідомив позивача лише листом від 06.12.2024, в якому зазначив, що послуга з нестандартного стандартного приєднання "під ключ" надана в повному обсязі, а будівельно-монтажні роботи з приєднання нежитлової будівлі до електричних мереж АТ "Вінницяобленерго" виконані. До листа відповідач долучив оригінали акта здачі-приймання робіт та повідомлення про надання послуги з приєднання до електричних мереж.
92. Наведене вище, як зазначив апеляційний суд, свідчить про порушення АТ "Вінницяобленерго" положень пункту 4.3.3 глави 4.3 розділу IV Кодексу систем розподілу щодо строку надання послуги з нестандартного приєднання та, відповідно, про неналежне виконання відповідачем зобов'язань, взятих за договором.
93. За встановлених апеляційним судом обставин, факт несвоєчасного надання послуг відповідачем також підтверджується листом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2025, яка вказала, що згідно з інформацією, наданою АТ "Вінницяобленерго", послуга приєднання електроустановки ТОВ "Галерея Бізнес Хол" була надана несвоєчасно з причини тривалого погодження траси проходження кабельних ліній напругою 0,4 кВ та виготовлення проектної документації. При цьому НКРЕКП рекомендувала звернутися до суду за захистом своїх порушених прав в частині ненадання АТ "Вінницяобленерго" компенсації за протермінування послуги з нестандартного приєднання "під ключ" електроустановки ТОВ "Галерея Бізнес Хол".
94. Водночас у контексті спростування доводів скаржника в частині того, що предметом договору про нестандартне приєднання "під ключ" було приєднання саме нежитлової будівлі позивача до електричних мереж, що, з огляду на її відсутність, унеможливило своєчасне виконання договору відповідачем, апеляційний суд зазначив, що вказаний договір регулює відносини сторін саме щодо зовнішнього електрозабезпечення об'єкта замовника.
95. Вказані висновки апеляційного суду обумовлені, зокрема:
(1) дослідженими та оціненими судом Технічними умовами до договору, які є додатком до договору, та пункти 2, 5, 6 яких визначають місце розташування об'єкта: м. Вінниця, вул. Магістратська б/н, к.н.0510100000:02:029:0091; функціональне призначення об'єкта: нежитлова будівля; точку забезпечення потужності (уточняється за результатами виконання проектної документації): РУ-10 кВ ТП-№193 основне та резервне живлення; точку приєднання: на кабельних наконечниках новопрокладених живлячих ЛЕП-0,4 кВ об'єкту, приєднаних до вхідних клем першого комутаційного апарату у ВРЩ-0,4 кВ об'єкта замовника основне та резервне живлення, які, за висновками суду, свідчать про те, що точка приєднання знаходиться безпосередньо на вході до ВРЩ об'єкта замовника на кабельних наконечниках (тобто кінцях живильних кабелів), які приєднані до вхідних клем першого комутаційного апарата в цьому щиті, тобто це технічна межа між зовнішніми і внутрішніми електромережами (до цієї точки - відповідальність виконавця (зовнішнє електрозабезпечення); від цієї точки - відповідальність замовника (внутрішнє електрозабезпечення);
(2) дослідженими та оціненими судом умовами укладеного сторонами договору, який, серед іншого, визначає, що виконавець забезпечує надання послуги з приєднання електроустановок об'єкта замовника (будівництво, реконструкція, технічне переоснащення та введення в експлуатацію електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення об'єкта замовника від точки забезпечення потужності до точки приєднання), відповідно, до схеми зовнішнього електрозабезпечення і проектної документації та здійснює підключення електроустановок об'єкта замовника до електричних мереж системи розподілу на умовах цього Договору.
96. Не погоджуючись з такими висновками, скаржник у межах визначених ним підстав касаційного оскарження, зокрема, пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК, по суті, серед іншого, намагається довести, що направлене ним позивачу повідомлення стосувалось лише зовнішньої готовності мереж ОСР, а не надання послуги приєднання за укладеним договором, ототожнивши що, апеляційний суд фактично визнав виконання договору без перевірки ключових юридичних фактів, які прямо випливають із пунктів 4.8.2, 4.8.5 Кодексу систем розподілу.
97. Так, за змістом пункту 4.8.2 кодексу системи розподілу ОСР після завершення робіт з приєднання повідомляє замовника у спосіб, указаний у заяві про приєднання, про готовність власних мереж до підключення електроустановок замовника шляхом надання повідомлення про надання послуги з приєднання в частині зовнішнього електрозабезпечення. Зазначене повідомлення про надання послуги з приєднання є підставою для укладання замовником договорів (або внесення змін до діючих договорів) згідно з вимогами, встановленими на ринку електричної енергії.
Повідомлення про надання послуги з приєднання має містити всі технічні заходи, які були виконані ОСР в частині вимог до його електроустановок, а також готовність мереж ОСР до підключення електроустановок об'єкта замовника
98. Згідно з пунктом 4.8.5 глави 4.8 Кодексу систем розподілу фактом виконання зобов'язання ОСР з приєднання об'єкта замовника (будівництва електричних мереж зовнішнього електропостачання об'єкта замовника від місця забезпечення потужності в точку приєднання) є факт подачі напруги в узгоджену точку приєднання та встановлення в точці приєднання ввідного пристрою із комутаційним апаратом (ввідним).
Факт надання послуги з приєднання підтверджується наданим ОСР замовнику повідомленням про надання послуги з приєднання.
99. У контексті цих положень Кодексу системи розподілу скаржник стверджує, що повідомлення про надання послуги лише підтверджує готовність власних мереж ОСР до підключення (зовнішньої частини), тоді як фактом виконання зобов'язання з приєднання об'єкта замовника є подача напруги в узгоджену точку приєднання, і наявність у точці приєднання ввідного пристрою з комутаційним апаратом (ввідним).
100. Тоді як за встановленими судами обставинами, листом від 06.12.2024 відповідач повідомив позивача про те, що саме послуга з нестандартного стандартного приєднання "під ключ" надана в повному обсязі без будь-якого уточнення як у самому листі , так і у наданих до ного акті здачі-приймання робіт та повідомленні про надання послуги з приєднання до електричних мереж, про те, що таке повідомлення стосується лише готовності власних мереж ОСР до підключення (зовнішньої частини).
101. Протилежного суди попередніх інстанцій, зокрема, суд апеляційної інстанції, за наявними в матеріалах справи та дослідженими ними доказами не встановили, а відповідач (скаржник) не довів.
102. Вказуючи про те, що апеляційний суд фактично визнав виконання договору без перевірки ключових юридичних фактів, скаржник не зазначає, які саме фактичні дані в межах наданих, у тому числі ним, доказів суду апеляційної інстанції належало з'ясувати, якщо він (суд) за наявними в матеріалах справи доказами вже встановив факт надання відповідачем позивачу послуги з нестандартного приєднання "під ключ" в повному обсязі, що фактично перезюмує подачу ним напруги в узгоджену точку приєднання та встановлення в точці приєднання ввідного пристрою із комутаційним апаратом (ввідним), відповідно, не потребувало встановлення окремо наведених скаржником обставин, адже підтвердження ОСР факту надання ним послуги не може відбуватись без виконання ним зобов'язання з приєднання об'єкта замовника.
103. З огляду на те, що направлене відповідачем позивачу повідомлення про надання послуги з приєднання в силу наведених положень Кодексу системи розподілу є підтвердженням факту надання ним такої послуги, відсутні підстави вважати, що відповідач не здійснив подачу напруги в узгоджену точку приєднання та встановлення в точці приєднання ввідного пристрою із комутаційним апаратом (ввідним), що є підтвердженням факту виконання зобов'язання ОСР з приєднання об'єкта замовника, що, в свою чергу, фактично є наданням послуги з приєднання.
104. Посилання скаржника на те, що апеляційний суд, фактично визнав можливим виконання зобов'язання з приєднання (у розумінні пункту 4.8.5 Кодексу систем розподілу) шляхом зовнішніх дій ОСР та надіслання повідомлення, не встановивши належно (за доказами) обставини щодо наявності/дати встановлення ВРЩ у межах саме об'єкта замовника (нежитлової будівлі), тобто не перевіривши матеріально-правової передумови - існування на момент спливу строків узгодженої точки приєднання у місці, визначеному ТУ (на ВРЩ об'єкта), а також існування самого об'єкта приєднання - нежитлової будівлі, Суд також відхиляє, адже скаржник не доводить з огляду на закріплені процесуальним законодавством принципи диспозитивної та змагальності, на підставі яких саме доказів, у тому числі наданих скаржником, суд повинен був встановити відповідні обставини.
105. Посилаючись на те, що за технічними умовами узгоджена точка приєднання визначена на ввідних клемах першого комутаційного апарата у ВРЩ-0,4 кВ об'єкта замовника (всередині об'єкта), тоді як апеляційний суд, як стверджує скаржник, не встановив, зокрема, дати встановлення ВРЩ у межах саме об'єкта замовника (нежитлової будівлі), скаржник не лише не доводить, що встановлення ВРЩ мав здійснити замовник, зокрема у контексті пункту 4.6.2 Кодексу системи розподілу, який визначає, що у разі стандартного та нестандартного приєднання "під ключ" розроблення проєктно-кошторисної документації на електроустановки зовнішнього електрозабезпечення здійснюється ОСР (та включає ввідний пристрій з комутаційним апаратом (ввідним), а й навіть не вказує дати, відмінної від дати фактичного надання послуги з приєднання, коли у межах об'єкта замовника було встановлено ВРЩ.
106. При цьому Суд зважає на те, що намагаючись довести допущені апеляційним судом порушення, зокрема, в частині з'ясування наведених скаржником обставин, останній не вказує, як наведені ним обставини без жодної доказової бази корелюються з встановленими судом на підставі наявних в матеріал справи доказів обставинами стосовно того, що листом від 06.12.2024 відповідач повідомив позивача про те, що послуга з нестандартного стандартного приєднання "під ключ" надана в повному обсязі, а будівельно-монтажні роботи з приєднання нежитлової будівлі до електричних мереж АТ "Вінницяобленерго" виконані, до якого долучив оригінали акта здачі-приймання робіт та повідомлення про надання послуги з приєднання до електричних мереж, які (встановлені судом обставини надання послуги з приєднання) відповідач (скаржник) не спростовує у контексті того, що повідомив про надання послуги з приєднання, а також про виконання робіт з приєднання нежитлової будівлі до електричних мереж, продовжуючи наполягати, що об'єкт замовника - нежитлова будівля, відсутня, що уможливлювало (унеможливлює) своєчасне надання послуги.
107. За наведеного скаржник не пояснює з наданням відповідних доказів, яким чином змінились обставини, які, на його думку, унеможливлювали (унеможливлюють) своєчасне надання послуги з приєднання, зокрема з дати, коли закінчився строк надання визначеної договором послуги з приєднання (07.07.2023), до дати, коли відповідач фактично надав позивачу відповідну послуг (29.11.2024), про що повідомив останнього листом від 06.12.2024, а саме в аспекті наявності/відсутності як узгодженої точки приєднання, так і самого об'єкта приєднання - нежитлової будівлі.
108. Вказуючи в цій частині на прострочення зі сторони позивача (прострочення кредитора), що уможливлювало (унеможливлює) своєчасне надання послуги, скаржник не доводить (з наданням відповідних доказів на підтвердження) дату, коли таке прострочення припинилось, з огляду на те, що за встановлених апеляційним судом обставин, відповідач все ж таки надав позивачу послугу з приєднання в повному обсязі, або що такі обставини тривають станом на зараз, а саме з огляду на те, що скаржник продовжує наполягати, що об'єкт замовника (нежитлова будівля) - об'єкт приєднання, все ще відсутній.
109. Скаржник також жодним чином не спростовує встановлені судом апеляційної інстанції обставини стосовно того, що відповідач жодного разу не звертався до позивача з будь-якими заявами, листами щодо неможливості надання оплаченої послуги, чи необхідності продовження встановленого строку надання послуги відповідно до пункту 8.3. договору та частини другої статті 613 ЦК.
110. З огляду на наведене, зокрема, встановлені судом апеляційної інстанції обставини стосовно надання відповідачем позивачу послуги з приєднання в повному обсязі, а також недоведення відповідачем (скаржником) у межах наведених ним обставин неможливості своєчасного надання такої послуги, через, як він стверджує, відсутність точки приєднання та існування самого об'єкта замовника - нежитлової будівлі, Суд не вбачає підстав для формування правового висновку щодо застосування пункту 4.8.5 Кодексу систем розподілу в аспекті поставленого перед Судом питання (співвідношення зовнішньої готовності мереж ОСР і відсутності/непідтвердженості узгодженої точки приєднання всередині об'єкта, а також відсутності самого об'єкта приєднання), а саме щодо ситуації, коли узгоджена точка приєднання розташована на ВРЩ всередині будівлі, а будівля/ВРЩ відсутні/не підтверджені у межах відповідної земельної ділянки. Адже формування Верховним Судом висновку щодо застосування певних норм права має стосуватися спірних конкретних правовідносин, ураховуючи як положення чинного законодавства, так і встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи, та не може здійснюватися поза визначеними статтею 300 ГПК межами розгляду справи судом касаційної інстанції.
111. Тоді як обставини, для яких скаржник просить Верховний Суд сформувати правові висновки щодо застосування пункту 4.8.5 Кодексу систем розподілу, не відповідають встановленим апеляційним судом обставинам у межах спірних у цій справі правовідносин, а саме обставинам, коли незважаючи на відсутність, як вказує скаржник, точки приєднання та самого об'єкта приєднання - нежитлової будівлі, відповідач фактично надав позивачу послуги з приєднання в повному обсязі, зокрема, виконавши роботи з приєднання нежитлової будівлі до електричних мереж, що, в свою чергу, виключає необхідність встановлення наведених ним обставин, з огляду на те, що скаржник не доводить на підставі яких саме доказів, зокрема, наданих ним, суд мав встановити обставини, які, як вважає скаржник, унеможливили (унеможливлюють) своєчасне надання послуги, яка, по факту, все ж таки надана відповідачем.
112. З огляду на викладене та враховуючи, що скаржник в межах визначеної ним підставі касаційного оскарження (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК) не спростовує висновків апеляційного суду в межах встановлених ним обставин, які покладені в основу рішення про задоволення позову, а фактично висловлює лише свою позицію щодо специфічних, як він вказує, правовідносин, Суд вважає, що доводи скаржника в цій частині фактично зводяться до спонукання Верховного Суду до встановлення інших фактичних обставин справи та надання іншої оцінки наявним у матеріалах справи доказам, що, з огляду на вимоги статті 300 ГПК щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції, не належить до повноважень Верховного Суду, а також до врегулювання визначених скаржником правовідносин на підставі встановлення таких обставин у спосіб, який не визначений Кодексом систем розподілу.
113. З огляду на встановлені апеляційним судом фактичні обставини справи, з урахуванням спірних у цій справі правовідносин та мотивів задоволення позову, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для формування правового висновку Верховного Суду щодо застосування наведених скаржником норми права в аспекті поставленого перед Судом питання (співвідношення зовнішньої готовності мереж ОСР і відсутності/непідтвердженості узгодженої точки приєднання всередині об'єкта, а також відсутності самого об'єкта приєднання), а саме щодо ситуації, коли узгоджена точка приєднання розташована на ВРЩ всередині будівлі, а будівля/ВРЩ відсутні/не підтверджені у межах відповідної земельної ділянки.
Щодо підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК
114. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу
115. Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
116. За змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у вигляді недослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
Така правова позиція є послідовною та сталою і викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема, у постановах від 12.10.2021 у справі №905/1750/19, 20.05.2021 у справі №905/1751/19, від 12.10.2021 у справі №905/1750/19, від 20.05.2021 у справі №905/1751/19, від 02.12.2021 у справі №922/3363/20, від 16.12.2021 у справі №910/18264/20 та від 13.01.2022 у справі №922/2447/21 тощо.
117. Проте, як зазначалося, визначені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1 та 3 частини другої статті 287 ГПК, у цьому випадку після відкриття касаційного провадження, не отримали підтвердження, а тому доводи скаржника про те, що суди безпідставно відхилили клопотання позивача про долучення доказів щодо встановлення обставин, які мали значення для правильного вирішення справи (пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК, що кореспондується з пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК) не заслуговують на увагу, так як умовою застосування пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК є висновок про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
118. При цьому Суд акцентує увагу, що, переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", а не "факту", отже, відповідно до статті 300 ГПК перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.
119. Верховний Суд в силу імперативних положень частини другої статті 300 ГПК позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по-новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.
120. Зважаючи на викладене, касаційну скаргу в частині підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК (відхилення судами клопотання про долучення доказів щодо встановлення обставин, які мали значення для правильного вирішення справи), необхідно залишити без задоволення.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
121. Суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними (пункт 5 частини першої статті 296 ГПК).
122. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
123. Згідно із статтею 309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
124. З огляду на викладене касаційне провадження у цій справі №902/325/25 за касаційною скаргою АТ "Вінницяобленерго" в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК, необхідно закрити, а в частині підстав, передбачених пунктами 3 та 4 частини другої статті 287 ГПК, - залишити без задоволення із залишенням без змін постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2025 у цій справі.
Розподіл судових витрат
125. У зв'язку із закриттям касаційного провадження за касаційною скаргою Університету в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК, та відмовою в її задоволенні в частині підстав, передбачених пунктами 3 та 4 частини другої статті 287 ГПК, судовий збір за подання касаційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись статтями 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, 332 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2025 у справі №902/325/25, відкрите на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.
2. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" залишити без задоволення.
3. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2025 у справі №902/325/25 залишити без змін.
4. Поновити виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2025 у справі №902/325/25.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Бакуліна
Судді О.Р. Кібенко
В.І. Студенець