Справа № 134/1369/25
2-п/134/11/2025
17 грудня 2025 року с-ще Крижопіль
Крижопільський районний суд Вінницької області
в складі: слідчого судді Кантонистої О.О.
за участю секретаря судового засідання Васільєвої Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Крижопіль заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 22 жовтня 2025 року у цивільній справі № 134/1369/25 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
02 вересня 2025 року до Крижопільського районного суду Вінницької області через систему «Електронний суд» надійшов позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (далі - ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Заочним рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 22 жовтня 2025 року позов ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено та ухвалено стягнути ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 821713992 від 07.05.2021 року в розмірі 42684 грн., з яких: 12000 грн. - заборгованість по кредиту; 30684 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом. Окрім того, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» стягнуто 2422,40 грн. судового збору та 7000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а всього 9422,40 грн. судових витрат.
02 грудня 2025 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд вищевказаного заочного рішення, в якій просить поновити йому строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та скасувати це рішення, відмовивши позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Зазначає, що заочне рішення суду необхідно скасувати, оскільки воно прийнято лише із врахуванням позиції позивача та без з'ясування дійсних обставин справи.
Так, позивачем не надано доказів укладення кредитного договору № 821713992 від 07 травня 2021 року між ним (відповідачем) та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та подальшого переходу права вимоги за цим договором до позивача, відповідно, на думку відповідача, він не має жодних зобов'язань перед позивачем. Окрім того, нарахована сума відсотків за користування кредитом не відповідає вимогам чинного законодавства про захист прав споживачів, оскільки більш ніж у 2,5 рази перевищує розмір заборгованості за тілом кредиту, а витрати на правничу допомогу, заявлені позивачем до стягнення, не відповідають принципам розумності та виваженості. Також ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» подало позов поза межами строків давності, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
З огляду на викладене, ним було подано апеляційну скаргу на заочне рішення Крижопільського районного суду від 22 жовтня 2025 року до Вінницького апеляційного суду, яку ухвалою суду апеляційної інстанції від 28 листопада 2025 року повернуто в зв'язку з не дотриманням встановленого законом порядку перегляду заочного рішення, передбаченого ст. 284 ЦПК України.
Вказану обставину відповідач вважає поважною причиною пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення, який просить поновити.
12 грудня 2025 року від представника ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» - Хлопкової М.С. надійшли письмові пояснення на заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, у яких вона просить відмовити у задоволенні заяви.
Згідно ч. 1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд вважає можливим розглянути заяву про перегляд заочного рішення у відсутності учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши заяву ОСОБА_1 та додані до неї документи, матеріали цивільної справи № 134/1369/25, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Отже, законодавець встановив темпоральні обмеження для реалізації відповідачем права на перегляд заочного рішення.
Водночас норми ЦПК України не визначають спеціального механізму процесуального реагування суду на пропуск відповідачем строку для подання заяви про перегляд заочного рішення, якщо заявник не подав клопотання про поновлення пропущеного строку або якщо причини, зазначені ним у відповідному клопотанні, визнані судом неповажними.
Наслідки пропуску процесуальних строків на вчинення процесуальних дій передбачені у статті 126 ЦПК України. Відповідно до частини першої цієї статті із закінченням встановленого законом або судом строку втрачається право на вчинення процесуальних дій. Таке право втрачається в силу закону, тому не потребує додаткового визнання судом. Суд лише констатує пропуск процесуального строку та відсутність поважних причин для його поновлення, якщо була подана заява про поновлення такого строку.
Окремо ЦПК України встановлює наслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, суд зобов'язаний залишити без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частина друга статті 126 ЦПК України).
Частину другу статті 126 ЦПК України треба розглядати у сукупності з нормами статті 127 цього Кодексу, якою встановлено процедуру поновлення пропущеного строку. Тобто законодавець у частині другій статті 126 ЦПК України під формулою «крім випадків, передбачених цим Кодексом» насамперед мав на увазі застосування норм статті 127 ЦПК України щодо поновлення строку за наявності поважних причин. Крім того, формулу «крім випадків, передбачених цим Кодексом» потрібно розуміти так, що процесуальний закон може передбачати випадки, коли законодавець у певній нормі надав імперативну вказівку про те, що суд не має права залишати без розгляду заяву, подану з пропуском строку на її подачу.
За загальним правилом пропуск процесуальних строків має наслідком втрату права на вчинення процесуальної дії, а для суду настає обов'язок застосувати передбачені ЦПК України наслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Під залишенням документів без розгляду треба розуміти відмову суду давати правову оцінку поданому з пропуском строку документу. Отже, перевірка судом дотримання процесуальних строків при поданні процесуальних звернень учасниками процесу відбувається ex officio.
Зміст статей 284, 286, 287 ЦПК України не дає підстав для висновку, що у цих нормах міститься інакший порядок дій суду, ніж той, що встановлений у статтях 126, 127 цього Кодексу.
Суд не наділений правом, оминувши процесуальну дію щодо встановлення дотримання або порушення заявником строків звернення до суду, перейти до розгляду заяви по суті.
Водночас відсутність у главі 11 «Заочний розгляд справи» розділу III «Позовне провадження» ЦПК України прямої вказівки на ті повноваження суду, які мають бути ним реалізовані у разі пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, дає підстави для висновку про те, що відповідно до загальних положень ЦПК України про наслідки пропуску процесуальних строків (частина друга статті 126 ЦПК України) така заява має бути залишена без розгляду.
Можливість застосування статті 126 ЦПК України до процедури заочного розгляду справи не суперечить і частині другій статті 281 цього Кодексу, за змістом якої розгляд справи і ухвалення рішення проводиться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
Отже, відповідно до загальних положень ЦПК України про наслідки пропуску процесуальних строків (частина друга статті 126 ЦПК України) заява про перегляд заочного рішення, подана з пропуском установленого законом строку, за відсутності підстав для його поновлення, підлягає залишенню без розгляду.
Оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення, є залишення такої заяви без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК України, а не без задоволення.
Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2024 року у справі № 756/11081/20 (провадження № 14-25цс24).
З матеріалів справи вбачається, що копія заочного рішення Крижопільського районного суду Вінницької області у справі № 134/1369/25 від 22 жовтня 2025 року, повний текст якого складено 27 жовтня 2025 року, була направлена відповідачу ОСОБА_1 28 жовтня 2025 року за вих. № 7289/25 рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу його зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання, отриману судом з Єдиного державного демографічного реєстру (слід зазначити, що таку ж адресу ОСОБА_1 вказав у заяві про перегляд заочного рішення) та повернулася до суду 06 листопада 2025 року з відміткою на поштовому конверті «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до ч. 5 ст. 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
В силу п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Верховний Суд у постанові від 11.06.2021 у справі № 2-6236/11 (провадження № 61-6596ск20) сформулював висновок, за яким у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Вирішення питання про поновлення процесуального строку належить до дискреційних повноважень суду, і у кожній конкретній справі суд має ґрунтовно перевіряти, чи є обставини, на які посилається заявник, такими, що свідчать про наявність поважних причин для поновлення строку.
У постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19 (провадження № 11-24апп21) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій і підтверджені належними доказами.
Відповідач ОСОБА_1 не навів жодної поважної причини пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення. Подання відповідачем всупереч визначеному законом процесуальному порядку апеляційної скарги на заочне рішення до суду апеляційної інстанції, а не заяви про перегляд заочного рішення до суду першої інстанції після отримання його копії не може вважатися поважною причиною пропуску строку на подання заяви (правовий висновок, викладений у Постанові ВП ВС від 12 червня 2024 року у справі № 756/11081/20 (провадження № 14-25цс24)).
Враховуючи те, що заявником пропущено строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, а клопотання про поновлення строку не містить жодних поважних причин пропуску цього строку підтверджених належними доказами, підстави для поновлення строку відсутні.
З огляду на викладене, з урахуванням положень статті 126 ЦПК України, згідно якої право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом, а документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення слід залишити без розгляду.
Керуючись, ст. ст. 126, 284, 272, 260-261, 353, 354 ЦПК України, суд -
постановив:
Відмовити ОСОБА_1 у поновленні строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 22 жовтня 2025 року у цивільній справі № 134/1369/25 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду в 15-денний строк з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Текст ухвали складено 17 грудня 2025 року.
Суддя