17 грудня 2025 року Справа № 926/3576/25
За позовом Чернівецької міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Литмаш"
про стягнення несплаченої орендної плати за договором оренди земельної ділянки в сумі 743229,19 грн
Суддя Тинок О.С.
Секретар судових засідань Григораш М.І.
Представники:
від позивача - Лелюк Х.М.
від відповідача - Кукурудза В.Г., Кукурудза Ю.В.
Чернівецька міська рада звернулася до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Литмаш" про стягнення несплаченої орендної плати за договором оренди земельної ділянки в сумі 743229,19 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 жовтня 2025 року, справу №926/3576/25 передано на розгляд судді Тинок О.С.
Ухвалою суду від 27 жовтня 2025 року позовну заяву Чернівецької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Литмаш" про стягнення несплаченої орендної плати за договором оренди земельної ділянки в сумі 743229,19 грн, яка надійшла до Господарського суду Чернівецької області 23 жовтня 2025 року за вх.№3576 - залишено без руху.
28 жовтня 2025 року представник позивача через підсистему “Електронний суд» подала до суду заяву про усунення недоліків (вх. №3647).
Ухвалою суду від 29 жовтня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10 листопада 2025 року.
07 листопада 2025 року представник відповідача подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №4611) у зв'язку із відрядженням.
Ухвалою суду від 10 листопада 2025 року відкладено підготовче засідання на 03 грудня 2025 року. Постановлено відповідачу надати суду докази перебування у відряджені директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Литмаш" на дату призначеного судового засідання 10 листопада 2025 року - до наступного судового засідання.
12 листопада 2025 року представник відповідача подав до суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (вх. №4692), яке суд задовольнив.
19 листопада 2025 року представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву (вх. №4825).
28 листопада 2025 року представник відповідача подав до суду заяву про долучення доказів (вх. №4825) та клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №4070).
Ухвалою суду від 03 грудня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17 грудня 2025 року.
09 грудня 2025 року представник відповідача подав до суду: клопотання про долучення доказів (вх. №5146), уточнення до відзиву (вх. №5147) та клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи (вх. №4215).
Представники відповідача у судовому засіданні 17 грудня 2025 року просили суд задовольнити подані клопотання.
Представник позивача у судовому засіданні 17 грудня 2025 року заперечила проти призначення у справі судової експертизи.
Розглянувши клопотання відповідача від 09 грудня 2025 року, заслухавши думку сторін по справі, суд зазначає наступне.
Положеннями частини 2, 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач подав до суду відзив на позовну заяву 19 листопада 2025 року. У відзиві не обґрунтовувались причини неможливості подати докази у встановлений законом строк, а також не було зазначено про намір відповідача подати докази у майбутньому.
Відповідно до приписів статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку; заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Згідно з частиною 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Матеріали справи не містять окремого клопотання відповідача про поновлення процесуального строку та не зазначено про причини, які зумовити пропуск строку. При цьому, подання особою клопотання про поновлення процесуального строку не має наслідком автоматичне поновлення судом такого строку. Саме клопотання (вх. №5146 від 09 грудня 2025 року) не містить обґрунтувань неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від волі відповідача.
У постанові Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/2 зазначено, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Згідно з частиною 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Судом встановлено, що подане клопотання не містить доказів направлення копії позивачу, що також є самостійною підставою для відмови у їх долучені до матеріалів справи.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку відмовити у задоволені клопотання відповідача про долучення доказів (вх. №5146 від 09 грудня 2025 року).
Щодо поданого відповідачем уточнення до відзиву (вх. №5147 від 09 грудня 2025 року), суд зазначає, що процесуальним законом не передбачена можливість подання до суду уточнення до відзиву на позовну заяву. Разом з тим, судом враховується, що зміст такого уточнення містить правову позицію відповідача по суті спору. Зважаючи на викладений зміст уточнень до відзиву, задля ухвалення справедливого та неупередженого рішення з дотриманням балансу інтересів усіх сторін по справі, суд дійшов висновку вважати вказані уточнення до відзиву як письмові пояснення та долучити їх до матеріалів справи.
Водночас, суд відмовляє у долучені до матеріалів справи поданих до уточнень до відзиву нових доказів, з огляду на викладене вище за наслідком розгляду судом клопотання (вх. №5146 від 09 грудня 2025 року).
Щодо клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи (вх. №4215 від 09 грудня 2025 року), суд зазначає наступне.
В обґрунтування поданого клопотання відповідач вказує про те, що заперечує проти розміру нормативно-грошової оцінки та вважає розрахунок технічно некоректним. З урахуванням викладеного у клопотанні, відповідач просить суд на вирішення земельно-технічної експертизи поставити питання: Чи наявні на земельній ділянці 7310136600:35:003:0015 об'єкти інженерної інфраструктури (газопроводи, резервуари) та охороні зони? Чи відповідає розмір НГО (14356943,78 грн) вимогам методики, враховуючи наявні на ділянці обмеження та коефіцієнти функціонального використання?
Відповідно до статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Дульський проти України (Заява № 61679/00) від 01 червня 2006 року, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Вирішуючи питання про призначення у справі судової експертизи, суд враховує, що тягар доведення наявності чи відсутності обставин, на яких ґрунтуються заперечення, лежить на стороні, яка на них посилається.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку у разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи (постанови Верховного Суду від 14 липня 2021 року у справі № 902/834/20, від 13 серпня 2021 року у справі № 917/1196/19, від 30 вересня 2021 року у справі № 927/110/18).
Призначення експертизи є правом, а не обов'язком господарського суду, при цьому питання щодо призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи. Аналогічний висновок наведений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 серпня 2024 року у справі №904/4719/23 та від 27 квітня 2021 року у справі № 927/685/20.
Згідно зі статтею 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється господарським судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього кодексу.
При цьому слід зауважити, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Як вбачається із клопотання відповідача про призначення судової земельно-технічної експертизи (вх. №4215 від 09 грудня 2025 року) остання не містить обґрунтувань наявності підстав для призначення експертизи та доведеності неможливості самостійно отримати висновок експерта з питань, викладених у клопотанні про призначення експертизи. Окрім того, відповідач вказує, що експертизу варто провести оскільки Держгеокадастр відмовив у наданні детального розрахунку, однак у листі ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області було повідомлено відповідачу, що запитувану інформацію про нормативну грошову оцінку останній може отримати через портал «Дія».
Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.
За таких обставин суд зазначає, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
У даному випадку відповідачем не доведено, що обставини, задля підтвердження яких він просить суд призначити судову експертизу, не можуть бути встановлені за результатом аналізу наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності; що наявні в матеріалах справи докази є суперечливими чи наявні інші обставини, які свідчать про дійсну потребу у проведенні судової експертизи.
Керуючись зазначеними положеннями закону, з урахуванням того, що запропоновані відповідачем питання не потребують залучення експертів зі спеціальними знаннями, а також те, що призначення судової експертизи є правом суду з урахуванням всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи №926/3576/25 містять достатньо доказів, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, призначення судової експертизи не є необхідним для з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Одночасно суд зазначає, що при поданні відповідачем до суду клопотання про призначення судової експертизи , останнім також не дотримано вимог частини 2, 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено, що відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи (вх. №4215 від 09 грудня 2025 року).
Окрім того, суд зазначає, що відповідно до частин 2, 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
За наслідками проведеного судового засідання та у відповідності до вимог частини 1 статті 2 ГПК України, згідно якої завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, керуючись статтями 12, 194, 195, 201, 202, 216, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю "Литмаш" про долучення доказів (вх. №5146 від 09 грудня 2025 року) та про призначення судової земельно-технічної експертизи (вх. №4215 від 09 грудня 2025 року) - відмовити.
2. Відкласти розгляд справи по суті на 14 січня 2026 року на 10 годину 00 хвилин. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Чернівецької області за адресою: м. Чернівці, вул. О. Кобилянської, 14, зал судових засідань № 2.
3. Попередити відповідача, що неявка уповноваженого представника у судове засідання не буде перешкоджати розгляду справи за відсутності такого учасника справи.
4. Копію ухвали направити сторонам по справі.
Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/
Суддя Олександр ТИНОК