18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
15 грудня 2025 року Черкаси справа №925/1151/25
Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І. із секретарем судового засідання Лисенко О.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу
за позовом Канівської міської ради (вулиця Олега Кошового, 3, місто Канів, Черкаська область, 19000, ідентифікаційний код 33362991)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Канівська вежа» (вулиця Мілютенка, 18, квартира 72, місто Київ, 02156, ідентифікаційний код 44455873)
про розірвання договору оренди землі та стягнення 98939,53 грн,
представники сторін у судове засідання не з'явились,
23.09.2025 Канівська міська рада звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Канівська вежа», у якому просить суд достроково розірвати договір оренди землі №554 А/2021, у зв'язку з систематичним невиконанням умов договору оренди землі №554 А/2021 від 29.12.2021 та стягнути із відповідача на користь міського бюджету борг з орендної плати за період з 17.09.2024 до 01.08.2025 у сумі 98939,53 грн. У позовній заяві позивач також просить суд стягнути з відповідача на користь виконавчого комітету Канівської міської ради Черкаської області судові витрати зі сплати судового збору у сумі 4844,80 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору оренди землі №554 А/2021 від 29.12.2021 відповідачу була передана в оренду земельна ділянка площею 0,9645 га із кадастровим номером 7110300000:01:002:0258, яка розташована по вулиці Героїв Дніпра у місті Каневі Черкаської області. Відповідач належним чином свої зобов'язання за договором не виконував та орендну плату за користування земельною ділянкою у повному розмірі не сплачував, внаслідок чого за період з 17.09.2024 до 01.08.2025 місцевий бюджет недоотримав грошові кошти у сумі 91673,51 грн. У зв'язку із порушенням відповідачем умов договору оренди, працівниками відділу комунального майна та земельних ресурсів виконавчого комітету Канівської міської ради Черкаської області на адресу відповідача надсилались претензії із зазначенням сум заборгованості. Станом на дату подачі позовної заяви відповідач не сплатив заборгованість, що і стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду за примусовим стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати разом із нарахованими пенею та 3% річними, а також розірвання договору оренди землі, у зв'язку із систематичним невиконанням відповідачем умов договору.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 29.09.2025 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Цією ж ухвалою призначено підготовче засідання у справі о 10 год 00 хв 21.10.2025 та встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення ухвали про прийняття справи до свого провадження для подання суду відзиву на позовну заяву та усіх письмових та електронних доказів, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідач у строк, який встановлений судом, відзив на позов суду не надав. Ухвала Господарського суду Черкаської області від 29.09.2025 про відкриття провадження у справі була надіслана судом адресу відповідача, яка вказана позивачем у позовній заяві та є адресою місцезнаходження відповідача (судом був замовлений витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), проте вручена відповідачу (його представнику) не була та повернулась до суду із відміткою Акціонерного товариства «Укрпошта» «адресат відсутній за вказаною адресою».
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 21.10.2025 підготовче засідання у справі відкладено до 11 год 00 хв 11.11.2025.
Ця ухвала суду також не була вручена відповідачу (його представнику) та повернулась до суду із відміткою Акціонерного товариства «Укрпошта» «адресат відсутній за вказаною адресою».
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14.11.2025 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті об 11 год 00 хв 10.12.2025.
Ухвала Господарського суду Черкаської області від 14.11.2025 не була вручена відповідачу (його представнику) та повернулась до суду із відміткою Акціонерного товариства «Укрпошта» «за закінченням терміну зберігання», що підтверджено інформацією з офіційного сайту Акціонерного товариства «Укрпошта».
Щодо повідомлення відповідача про розгляд справи судом, суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - витяг) - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі. Згідно з частиною 1 статті 10 цього Закону якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Як слідує з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцем реєстрації відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Канівська вежа» є адреса, яка зазначена позивачем у позові, та є адресою місцезнаходження відповідача і на яку суд направляв ухвали про відкриття провадження у справі, відкладення підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті - вулиця Мілютенка, 18, квартира 72, місто Київ, 02156.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Днем вручення судового рішення відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до частини 4 статті 122 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. В оголошенні про виклик вказуються дані, зазначені в частині першій статті 121 цього Кодексу.
Суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу.
Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції або повернуті органами зв'язку з позначками «адресат відсутній», «закінчення терміну зберігання» тощо з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Відсутність сторони за адресою чи незабезпечення одержання за такою адресою кореспонденції створює саме для учасника справи негативні наслідки, які він зобов'язаний передбачити та самостійно вжити заходи щодо їх ненастання.
Сам лише факт не отримання учасником провадження кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Про відкриття провадження у справі судом також було повідомлено відповідача шляхом розміщення на офіційному сайті Господарського суду Черкаської області оголошення про повідомлення учасника справи у порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, судом вжито належних заходів про повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, але останній не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні та на подання відзиву на позов.
З огляду на положення частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У судове засідання 10.12.2025 представники сторін не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання.
У день судового засідання, 10.12.2025 від представниці позивача до суду надійшла заява про участь у судовому засіданні, яке призначене об 11 год 00 хв 10.10.2025 у режимі відеоконференції.
Розглянувши заяву представниці позивача про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 113 Господарського процесуального кодексу України строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Приписами частини 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Суд зазначає, що згідно з положеннями статті 197 Господарського процесуального кодексу України клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду може бути подано не пізніш як за п'ять днів до відповідного судового засідання.
Відповідно до частини 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України, заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом.
З огляду на наведені вище положення закону, суд залишає без розгляду заяву представниці Канівської міської ради Черкаської області про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, оскільки така заява подана до суду з порушенням строку на її подання.
Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Частиною 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України визначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
Земельна ділянка площею 0,9645 га за кадастровим номером 7110300000:01:002:0258 цільове призначення - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови розташована по вул.Героїв Дніпра, 49 в місті Каневі Черкаської області та належить до комунальної власності Канівської міської ради Черкаської області.
Рішенням Канівської міської ради №6-156 від 23.09.2021 вирішено включити до Перелік земельних ділянок, які пропонують продавати право оренди на земельних торгах у формі аукціону земельну ділянку площею 0,9645 га, кадастровий номер 7110300000:01:002:0258 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, яка розташована по вулиці Героїв Дніпра, 49 у місті Каневі.
16.12.2021 були проведені земельні торги, результати яких оформлені протоколом про результатами земельних торгів №LRE001-UA-20211108-78536, на яких було здійснено продаж права оренди у формі аукціону на земельну ділянку площею 0,9645 га, кадастровий номер 7110300000:01:002:0258.
Згідно з протоколом про результатами земельних торгів №LRE001-UA-20211108-78536, переможцем земельних торгів визначено відповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Канівська вежа».
29.12.2021 між Канівської міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Канівська вежа» (орендар) було укладено договір оренди землі №554А/2021 (далі - договір оренди), за умовами якого орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,9645 га, кадастровий номер 7110300000:01:002:0258 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, яка розташована по вул.Героїв Дніпра, 49 у місті Каневі (пункт 1 договору оренди).
На земельній ділянці відсутні будівлі, споруд чи інші об'єкти, земельна ділянка має конфігурацію багатокутника (пункт 3 договору оренди).
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить 1 960 153,35 грн. Стартова ціна продажу земельної ділянки площею 0,9645 га по вулиці Героїв Дніпра, 49, становить 58805,00 грн, що становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (пункт 5 договору оренди).
Відповідно до протоколу про результати земельних торгів №LRE001-UA-20211108-78536, ціна продажу оренди земельної ділянки встановлена у сумі 70600,00 грн без ПДВ (пункт 8 договору оренди).
Договір укладено терміном на 5 років з 16 грудня 2021 року по 16 грудня 2026 року без зміни цільового використання земельної ділянки (пункт 9 договору оренди).
Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі. Розмір орендної плати за землю дорівнює ціні продажу лота на земельних торгах та становить 70600,00 грн відповідно до протоколу про результати земельних торгів №LRE001-UA-20211108-78536 від 16.12.2021 на період будівництва, до введення об'єкта в експлуатацію. Після введення об'єкта нерухомості в експлуатацію, орендна становитиме 7 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, відповідно до рішення Канівської міської ради від 05.07.2021 №6-1 (пункт 10 договору оренди).
Орендна плата вноситься щомісячно, рівними частками, не пізніше 30 числа наступного місяця за звітним (пункт 11 договору оренди).
Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності здійснюється з урахування їх цільового призначення, коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії (пункт 12 договору оренди).
У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором та стягується пеня у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки НБУ несплаченої суми за кожний день прострочення (пункт 14 договору оренди).
Земельна ділянка передається в оренду для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (пункти 15 та 16 договору оренди).
Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає використанню, а також з інших підстав, визначених законом (пункт 36 договору оренди).
Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку орендодавцем не допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є систематична, протягом трьох місяців, несплата орендарем орендної плати у повному обсязі (пункт 37 договору оренди).
Цей договір набирає чинності після підписання сторонами. Якщо сторони домовились про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є укладеним з моменту його посвідчення (пункт 42 договору).
Договір підписаний уповноваженими представниками орендодавця та орендаря і скріплений їх печатками.
Додатками до договору, які є його невід'ємною частиною є: додаток №1 - розрахунок розміру орендної плати; схема розміщення земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів.
Відповідно до додатку №1 до договору річний розмір орендної плати земельної ділянки площею 0,9645 га становить 70600,00 грн.
На виконання умов договору оренди, орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне володіння і користування земельну ділянку площею 0,9645 га, яка знаходиться у місті Каневі по вулиці Героїв Дніпра, 49, терміном на п'ять років з 16 грудня 2021 року до 16 грудня 2026 року, що підтверджено актом приймання-передачі земельної ділянки, який підписаний уповноваженими представниками орендодавця та орендаря і скріплений їх печатками.
05.01.2022 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Канівська вежа» зареєстровано право оренди земельної ділянки площею 0,9645 га, кадастровий номер 7110300000:01:002:0258 на підставі договору оренди землі №554А/2021 від 29.12.2021, що підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №293953369 від 10.01.2022.
За даними Держгеокадастру значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за період 2017-2020 років становив 1,0, за 2021 рік для земель несільськогосподарського призначення - 1,1, за 2022 рік - 1,15, за 2023 рік - 1,051, за 2024 рік - 1,12.
Відповідач належним чином не виконував свої зобов'язання за договором оренди у частині сплати орендної плати, внаслідок чого за розрахунком позивача у відповідача наявна заборгованість перед позивачем у сумі 91673,51 грн за період з серпня 2024 року до червня 2025 року.
Позивачем у матеріали справи надано лист виконавчого комітету Канівської міської ради №01-01-28/1858 від 05.09.2025, який адресований Товариству з обмеженою відповідальністю «Канівська вежа», у якому міський голова Канівської міської ради просив відповідача у термін до 30.06.2025 провести повний розрахунок по заборгованості з орендної плати у сумі 91673,51 грн та у подальшому сплачувати орендну плату у повному обсязі, відповідно до договору оренди землі №554А/2021 від 29.12.2021.
Належних доказів направлення цього листа на адресу відповідача та його отримання останнім матеріали справи не містять.
У добровільному порядку відповідач заборгованість з орендної плати на користь позивача не сплатив, у зв'язку з чим позивач нарахував відповідач 3% річних та пеню за порушення внесення орендної плати.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при прийнятті рішення та оцінка аргументів учасників справи.
Предметом спору у цій справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за договором оренди землі та розірвання договору оренди землі у зв'язку із систематичним порушення умов договору оренди землі щодо сплати орендної плати.
Між сторонами за договором виникли договірні правовідносини з оренди земельної ділянки комунальної власності на підставі укладеного договору оренди землі, на які поширюється дія загальних норм Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України і Закону України «Про оренду землі».
Частиною першою статті 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно з частиною 1 статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
У статті 13 Закону «Про оренду землі» вказано, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки (статті 14, 15 Закону України «Про оренду землі»).
Статтею 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). Орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, згідно з яким за положенням частини 1 статті 21 Закону України «Про оренду землі», визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією з істотних умов договору оренди землі (частина 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі»).
Відповідно до статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, платник орендної плати - орендар земельної ділянки, об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
Судом встановлено, що відповідач у порядку та на відповідних підставах отримав у строкове платне користування земельну ділянку комунальної власності. Правовідносини з користування цією земельною ділянки орендар та орендодавець урегулювали шляхом укладення договору оренди землі, у яких між ними досягнуто згоди з усіх істотних умов для такого виду договору, зокрема, визначено права та обов'язки сторін, строки, розмір та порядок внесення орендної плати.
Згідно з пунктом 14.1.136 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Згідно з пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності, як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Згідно з частиною 1 статті 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов'язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
За умовами договору оренди землі орендна плата вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі та з урахуванням індексів інфляції.
Пунктом 12 договору оренди визначено, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності здійснюється з урахування їх цільового призначення, коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.
Відповідно до приписів пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року.
Відповідно до частини 3 статті 21 Закону України «Про оренду землі» обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Хоча природа як індексації нормативної грошової оцінки, так і індексації орендної плати базується на індексі споживчих цін, обрахованих Державною службою статистики України, проте механізми їх застосування є різними як за правовим змістом, так і за суб'єктами застосування. Зокрема, індексація нормативної грошової оцінки здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, із застосуванням певної методики (стаття 289 Податкового кодексу України).
Отже, за загальним правилом, індексувати необхідно лише орендну плату, якщо інше не передбачено у договорі оренди. Індексація ж нормативної грошової оцінки має використовуватися, як правило, для визначення розміру земельного податку за відсутності договору оренди земельної ділянки. Якщо обов'язкова індексація нормативної грошової оцінки не визначена у договорі, то обчислення орендної плати відбувається відповідно до частини третьої статті 21 Закону №161-XIV (індексується лише орендна плата) (пункти 134-135 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.02.2025 у справі №925/457/23).
Відповідно до частин 1-3 статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Судом враховано, що пунктом 10 договору оренди визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі. Розмір орендної плати за землю дорівнює ціні продажу лота на земельних торгах та становить 70600,00 грн відповідно до протоколу про результати земельних торгів №LRE001-UA-20211108-78536 від 16.12.2021 на період будівництва, до введення об'єкта в експлуатацію.
У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за період серпень 2024 року - червень 2025 року. За розрахунком позивача заборгованість відповідача з орендної плати за період серпень 2024 року - червень 2025 року становить 91673,51 грн.
Перевіривши розрахунок заборгованості відповідача зі сплати орендної плати, здійснений позивачем, судом встановлено, що він здійснений без врахування вимог статті 21 Закону України «Про оренду землі» та індексів інфляції у спірний період.
За даними Державної служби статистики України у 2021 році загальний індекс споживчих цін (індекс інфляції) в Україні склав 110,0%; у 2022 році - 126,6%; у 2023 році - 105,1%; у 2024 році - 112,0%.
Отже, з урахуванням індексів інфляції, розмір орендної плати у 2022 році становив - 77660,00 грн (70600,00 грн (орендна плата у 2021 році за договором оренди) * 110,0%); у 2023 році - 98317,56 грн (77660,00 грн * 126,6%); у 2024 році - 103 331,76 грн (98317,56 грн * 105,1%); у 2025 році - 115 731,57 грн (103 331,76 грн * 112,0%).
За розрахунком суду щомісячний розмір орендної плати у 2024 році становив 8610,98 грн (103 331,76 грн / 12 місяців); у 2025 році - 9644,30 грн.
Враховуючи наведене, відповідач зобов'язаний був сплатити за користування земельною ділянкою за період серпень 2024 року - червень 2025 року 100 920,70 грн (43054,90 грн за 2024 рік + 57865,80 грн).
Судом враховано, що частиною 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог. Тому, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у частині стягнення з відповідача орендної плати підлягають до задоволення у визначеному позивачем розмірі у сумі 91673,51 грн.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, як порушення зобов'язання.
Позивач також нарахував відповідачу 3% річних у сумі 1117,73 грн за період прострочення з 17.09.2024 до 01.08.2025 та 6148,29 грн пені за період прострочення з 01.01.2025 до 01.08.2025.
Враховуючи те, що суд задовольнив погодився із розміром нарахованої позивачем орендної плати, то і при розрахунку пені та 3% річних суд враховує суми щомісячної орендної плати, які визначені позивачем.
Відповідно до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини 2, 3 статті 549 Цивільного кодексу України).
Пунктом 14 договору оренди визначено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором та стягується пеня у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки НБУ несплаченої суми за кожний день прострочення.
Перевіривши розрахунок пені, суд встановив, що останній здійснює нарахування пені, застосовував таку формулу розрахунку пені: сума боргу * 120% облікової ставки НБУ * кількість днів у періоді / 365.
Суд зазначає, що пеня не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України від суми простроченого платежу. Перевіривши розрахунок пені, який здійснений позивачем, суд встановив, що її розмір не перевищує розміру можливого нарахування (тобто подвійної облікової ставки НБУ), тому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача на користь позивача пені у визначеному позивачем розмірі у сумі 6148,29 грн за період прострочення з 01.01.2025 до 01.08.2025.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 1117,73 грн за період прострочення з 17.09.2024 до 01.08.2025, то суд зазначає, що відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону виникає обов'язок сплатити кредитору поряд із сумою основного боргу суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та три проценти річних від простроченої суми.
Судом також перевірений розрахунок річних, який здійснений позивачем, та встановлено, що їх розмір не перевищує розміру можливого нарахування, а тому позовні вимоги у цій частині підлягають до задоволення у сумі 1117,73 грн за період прострочення з 17.09.2024 до 01.08.2025.
Щодо позовної вимоги позивача про розірвання договору оренди землі, то суд зазначає наступне.
Умовами договору оренди землі визначені підстави припинення договору. Зокрема, дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає використанню, а також з інших підстав, визначених законом (пункт 36 договору оренди).
Відповідно до частини 1 статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Пунктом 6 частини 2 статті 25 Закону України «Про оренду землі» серед іншого передбачено, що орендар земельної ділянки зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.
Положеннями пункту «д» частини 1 статті 141 Земельного кодексу України встановлено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
При цьому систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, який визначений у договорі, тобто як невиконання так і неналежне виконання умов договору є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виходячи із системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов'язаних з орендою землі, застосовуються також положення Цивільного кодексу України, слід зазначити, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.
Відповідач у порушення умов укладеного договору оренди землі, не сплачував орендну плату за користування земельною ділянкою починаючи з серпня 2024 року, що на переконання суду свідчить про систематичну несплату орендної плати та про неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про розірвання договору оренди землі підлягає задоволенню.
Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався та будь-яких заперечень щодо позовних вимог суду не надав.
Позивачем при зверненні до суду із цим позовом використано належний, у розумінні вимог статті 16 Цивільного кодексу України, спосіб захисту його порушеного права. З огляду на це, суд вважає, що позовні вимоги Канівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Канівська вежа» про розірвання договору оренди землі та стягнення 98939,53 грн підлягають до задоволення у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені повністю, сплачена ним сума судового збору підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача у сумі 4844,80 грн.
Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити повністю.
2.Розірвати договір оренди землі №554А/2021 від 29.12.2021, який укладений між Канівської міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Канівська вежа».
3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Канівська вежа» (вулиця Мілютенка, 18, квартира 72, місто Київ, 02156, ідентифікаційний код 44455873) на користь міського бюджету міста Канева Черкаської області (Отримувач: ГУК у Черкаській області /тг м. Канів/ 18010600 (код отримувача ЄДРПОУ 37930566), банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку (IBAN): UA358999980334119812000023717, код доходів бюджету: 18010600, класифікації, найменування коду класифікації доходів бюджету: орендна плата з юридичних осіб) 91673,51 грн заборгованості з орендної плати, 6148,29 грн пені та 1117,73 грн 3% річних.
3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Канівська вежа» (вулиця Мілютенка, 18, квартира 72, місто Київ, 02156, ідентифікаційний код 44455873) на користь виконавчого комітету Канівської міської ради Черкаської області (вулиця Захисників України, 3, місто Канів, Черкаська область, 19000, ідентифікаційний код 04060795) 4844,80 грн судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя О.І.Кучеренко