18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
30 жовтня 2025 року м. Черкаси Справа № 925/849/25
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу
за позовом Фермерського господарства «УРОЖАЙ».
до Зорівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області
про визнання права постійного користування земельною ділянкою,
Фермерське господарство «УРОЖАЙ» (вул. Шевченка, 6, с. Кривоносівка, Золотоніський район, Черкаська область, 19746, код ЄДРПОУ 21360398) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Зорівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (вул. Шевченка, 45, с. Зорівка, Золотоніський район, Черкаська область, 19740, код ЄДРПОУ 34117490) про визнання за Фермерським господарством «УРОЖАЙ» (код ЄДРПОУ 21360398) права постійного користування земельною ділянкою площею 32,9007, кадастровий номер 7121586800:04:001:0506, код цільового використання 01.02 Для ведення фермерського господарства, яка зареєстрована в державному реєстрі речових прав за № 2928881671215 на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Гельмязівської сільської ради Золотоніського району про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.02.2025 № 77487035, надану громадянину ОСОБА_1 згідно державного акта на право постійного користування землею від 17.06.1995 серії ЧР№5-58.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі рішення виконавчого комітету Золотоніської районної ради від 23.02.1995 за № 39 та розпорядження представника Президента Золотоніського району від 03.06.1993 № 161 видано державний акт на право постійного користування землею від 17.06.1995 серії ЧР№5-58, громадянину ОСОБА_1 надано в постійне користування земельну ділянку площею 32,9007, кадастровий номер 7121586800:04:001:0506, код цільового використання 01.02 Для ведення фермерського господарства.
Управлінням соціально-економічного розвитку Золотоніського райвиконкому видано свідоцтво від 15.06.1995 №21360398 про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності селянського /фермерського/ господарства ОСОБА_1 .
27.01.2004 рішенням загальних зборів селянського /фермерського/ господарства ОСОБА_1 вирішено змінити назву господарства на Фермерське господарство «УРОЖАЙ» та у цей же день загальними зборами затверджено статут Фермерського господарства «УРОЖАЙ», який перереєстровано у Золотоніській районній державній адміністрації 30 січня 2004 року за № 03/2004.
Рішенням державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.02.2025 №77487035, внесено відомості про державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою площею 32,9007, кадастровий номер 7121586800:04:001:0506, код цільового використання 01.02 Для ведення фермерського господарства. Правокористувачем визначено ОСОБА_1 .
Ухвалою від 23.07.2025 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву для розгляду та відкрив провадження у справі, справу постановив розглядати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 18.09.2025 Господарський суд Черкаської області закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 10 год. 00 хв. 30.10.2025.
30.10.2025 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі за наявними у справі матеріалами, повідомив про те, що позовні вимоги підтримує повністю.
У судове засідання учасники справи та їх представники не з'явились, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
Щодо належності повідомлення відповідача судом встановлено, що в матеріалах справи містяться поштові повідомлення з відмітками про вручення адресату ухвал суду, проте участі свого представника у засіданні суду відповідач не забезпечив.
Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.
У порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) у судовому засіданні підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
На підставі розпорядження виконавчого комітету Золотоніської районної ради від 23.02.1995 за № 39 та розпорядження представника Президента Золотоніського району від 03.06.1993 № 161 видано державний акт на право постійного користування землею від 17.06.1995 серії ЧР№5-58, громадянину ОСОБА_1 , згідно якого надано в постійне користування земельну ділянку площею 32,9007, кадастровий номер 7121586800:04:001:0506, код цільового використання 01.02 Для ведення фермерського господарства. Земельна ділянка розташована на території Кривоносівської сільської ради народних депутатів (а.с. 13).
Управлінням соціально-економічного розвитку Золотоніського райвиконкому видано свідоцтво від 15.06.1995 №21360398 про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності селянського /фермерського/ господарства ОСОБА_1 (а.с. 21).
27.01.2004 рішенням загальних зборів селянського /фермерського/ господарства ОСОБА_1 вирішено змінити назву господарства на Фермерське господарство «УРОЖАЙ».
27.01.2004 загальними зборами затверджено статут Фермерського господарства «УРОЖАЙ», який перереєстровано у Золотоніській районній державній адміністрації 30 січня 2004 року за № 03/2004.
11.03.2009 Фермерському господарству «УРОЖАЙ» видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, з якого вбачається, що останнє є правонаступником селянського /фермерського/ господарства ОСОБА_1 (код у ЄДРПОУ 21360398).
13.02.2010 затверджено нову редакцію статуту Фермерського господарства «УРОЖАЙ», державну реєстрацію якого проведено 17.02.2010 за № 10051050001000423.
Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області листом від 15.04.2024 № 27-23-0.2-2752/2-24 повідомило, що відомості про земельну ділянку надану в постійне користування ОСОБА_1 на підставі державного акта на право постійного користування землею від 17.06.1995 серії ЧР№5-58 площею 32,9007, кадастровий помер 7121586800:04:001:0506 внесено до Державного земельного кадастру.
Рішенням державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.02.2025 №77487035, внесено відомості про державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою площею 32,9007, кадастровий номер 7121586800:04:001:0506, код цільового використання 01.02 Для ведення фермерського господарства. Правокористувачем визначено ОСОБА_1 .
На підставі рішення Зорівської сільської ради від 27.11.2020 №2-2/VlII «Про початок реорганізації Лукашівської сільської ради. Кривоносівської сільської ради шляхом приєднання до Зорівської сільської ради» вирішено, що Зорівська сільська рада є правонаступником всього майна, прав та обов'язків Кривоносівської сільської ради.
Таким чином земельна ділянка площею 32,9007, кадастровий номер 7121586800:04:001:0506, код цільового використання 01.02 Для ведення фермерського господарства, що перебуває в користуванні Фермерського господарства «УРОЖАЙ», належить на праві власності Зорівській сільській раді.
Зазначена обставина також підтверджується витягом з ДРРП від 26.02.2025 №415230217.
Листом від 14.07.2025 за № 11 Фермерське господарство «УРОЖАЙ» звернулось до Зорівської сільської ради, яка є власником земельної ділянки площею 32,9007. кадастровий номер 7121586800:04:001:0506 з проханням внести зміни до державного реєстру в частині визначення власника та користувача земельної ділянки площею 32,9007, кадастровий номер 7121586800:04:001:0506, зазначивши:
Власником - Зорівська сільська рада Золотоніського району Черкаської області.
Користувачем - Фермерське господарство «УРОЖАЙ» (код 21360398).
Листом від 15.07.2025 №88/02-42 Зорівська сільська рада поінформувала Фермерське господарство «УРОЖАЙ» про невизнання права на користування земельною ділянкою площею 32,9007, кадастровий номер 7121586800:04:001:0506 на умовах постійного користування за Фермерським господарством «УРОЖАЙ», що і стало підставою звернення з даним позовом до суду.
Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов'язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
За змістом з ст.ст. 11, 15, 16 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі, припинення правовідношення, відшкодування збитків та іншим способом відшкодування майнової шкоди або іншим способом, що встановлений договором або законом.
Частиною першою статті 51 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент спірних правовідносин) громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства.
Відповідно до положень статті 7 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент спірних правовідносин) користування землею може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.
Згідно з частиною першою статті 23 Земельного кодексу України право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
З наведеного нормативного регулювання вбачається, що на момент надання земельної ділянки ОСОБА_1 , земельна ділянка на праві постійного землекористування для ведення СФГ надавалась не як громадянину України, а як спеціальному суб'єктові - голові створюваного селянського (фермерського) господарства.
Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року N 2009-XII "Про селянське (фермерське) господарство" (в редакції чинній на момент спірних правовідносин; втратив чинність 29 липня 2003 року - з моменту набрання чинності Законом України від 19 червня 2003 року N 973-IV "Про фермерське господарство") після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку, тобто за місцем розташування земельної ділянки. Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи.
Отже, законодавством, чинним на момент створення СФГ "Кишки Миколи Олексійовича", було передбачено одержання земельної ділянки як обов'язкової умови для набуття правосуб'єктності СФГ як юридичної особи. Водночас одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення СФГ, зобов'язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації СФГ. Тобто закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення СФГ, без створення такого СФГ.
19 червня 2003 року було прийнято новий Закон України N 937-IV "Про фермерське господарство" (далі - Закон N 937-IV), яким Закон України "Про селянське (фермерське) господарство" N 2009-XII визнано таким, що втратив чинність.
У статті 1 Закону N 937-IV вказано, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.
Згідно із частиною першою статті 5, частиною першою статті 7 Закону N 937-IV право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.
Фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою (стаття 8 Закону N 937-IV).
Отже, на сьогодні можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов'язана з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов'язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.
Фермерське господарство (у будь-якій його формі) ініціюється для подальшої діяльності з виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, з метою отримання прибутку, що відповідає наведеному у статті 42 Господарського кодексу України визначенню підприємництва як самостійної, ініціативної, систематичної, на власний ризик господарської діяльності, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Формування програми діяльності, залучення матеріально-технічних, фінансових та інші види ресурсів, використання яких не обмежено законом, є складовими елементами здійснення підприємницької діяльності в розумінні статті 44 Господарського кодексу України. При цьому можливість реалізації громадянином права на здійснення підприємницької діяльності у вигляді фермерського господарства безпосередньо пов'язана з наданням (передачею) громадянину земельних ділянок відповідного цільового призначення.
Враховуючи законодавчі обмеження у використанні земельної ділянки іншим чином, ніж це передбачено її цільовим призначенням, а також правові наслідки використання чи невикористання земельної ділянки не за її цільовим призначенням, надана громадянину у встановленому порядку для ведення фермерського господарства земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб. Суб'єктом такого використання може бути особа - суб'єкт господарювання за статтею 55 Господарського кодексу України.
Аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені в постанові від 01 квітня 2020 року у справі N 320/5724/17 (провадження N 14-385цс19).
З аналізу приписів статей 1, 5, 7, 8 Закону N 937-IV можна зробити висновок, що після отримання земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов'язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.
Верховний Суд України, застосовуючи приписи статей 9, 11, 14, 16, 17, 18 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" N 2009-XII, який був чинним до 29 липня 2003 року, та статей 1, 5, 7, 8, 12 Закону N 937-IV, який набрав чинності 29 липня 2003 року, вважав, що після укладення договору тимчасового користування землею, у тому числі на умовах оренди, фермерське господарство з дати державної реєстрації набуває статусу юридичної особи, та з цього часу обов'язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась (див. ухвали Верховного Суду України від 24 жовтня 2007 року у справі N 6-20859св07, від 10 жовтня2007 року у справі N 6-14879св07, від 30 січня 2008 року у справі N 6-20275св07).
Така практика застосування норм права щодо фактичної заміни у правовідносинах користування земельними ділянками орендаря й переходу обов'язків землекористувача земельних ділянок до фермерського господарства з дня його державної реєстрації є сталою та підтримується Великою Палатою Верховного Суду (див. аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 13 березня 2018 року у справі N 348/992/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі N 317/2520/15-ц, від 22 серпня 2018 року у справі N 606/2032/16-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі N 677/1865/16-ц, від 21 листопада 2018 року у справі N 272/1652/14-ц, від 12 грудня 2018 року у справі N 704/29/17-ц, 16 січня 2019 року у справі N 695/1275/17 та у справі N 483/1863/17, від 27 березня 2019 року у справі N 574/381/17-ц, від 03 квітня 2019 року у справі N 628/776/18).
Пунктом 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, який діяв з 01 січня 2002 року (момент набрання чинності названим Земельним кодексом України) до 22 вересня 2005 року, було встановлено, що громадяни та юридичні особи, які набули земельні ділянки на праві постійного користування до 01 січня 2002 року, але згідно з Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01 січня 2008 року переоформити право постійного користування на право власності або право оренди.
Проте, Конституційний Суд України рішенням N 5-рп/2005 від 22 вересня 2005 року визнав таким, що не відповідає Конституції України(є неконституційним) положення пункту 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.
Звідси громадяни та юридичні особи, які до 01 січня 2002 року отримали у постійне користування земельні ділянки, правомочні використовувати отримані раніше земельні ділянки на підставі цього правового титулу без обов'язкового переоформлення права постійного користування на право власності на землю чи на право оренди землі.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.06.2020 по справі №922/989/18 виснувала, що з моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов'язки щодо використання земельної ділянки. Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що у відносинах, а також спорах з іншими суб'єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб'єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі N 615/2197/15-ц (провадження N 14-533цс18).
Із матеріалів справи вбачається, що на підставі розпорядження виконавчого комітету Золотоніської районної ради від 23.02.1995 за № 39 та розпорядження представника Президента Золотоніського району від 03.06.1993 № 161 видано державний акт на право постійного користування землею від 17.06.1995 серії ЧР№5-58, громадянину ОСОБА_1 , згідно якого надано в постійне користування земельну ділянку площею 32,9007, кадастровий номер 7121586800:04:001:0506, код цільового використання 01.02 Для ведення фермерського господарства. Земельна ділянка розташована на території Кривоносівської сільської ради народних депутатів (а.с. 13).
Управлінням соціально-економічного розвитку Золотоніського райвиконкому видано свідоцтво від 15.06.1995 №21360398 про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності селянського /фермерського/ господарства ОСОБА_1 .
27.01.2004 рішенням загальних зборів селянського /фермерського/ господарства ОСОБА_1 вирішено змінити назву господарства на Фермерське господарство «УРОЖАЙ».
27.01.2004 загальними зборами затверджено статут Фермерського господарства «УРОЖАЙ», який перереєстровано у Золотоніській районній державній адміністрації 30 січня 2004 року за № 03/2004.
11.03.2009 Фермерському господарству «УРОЖАЙ» видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, з якого вбачається, що останнє є правонаступником селянського /фермерського/ господарства Кишки Миколи Олексійовича (код у ЄДРПОУ 21360398).
Таким чином, суд доходить до висновків, що з моменту реєстрації Управлінням соціально-економічного розвитку Золотоніського райвиконкому свідоцтва від 15.06.1995 №21360398 про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності селянського /фермерського/ господарства ОСОБА_1 , останнє стало землекористувачем земельної ділянки площею 32,9007, кадастровий номер 7121586800:04:001:0506, код цільового використання 01.02 Для ведення фермерського господарства. У 2004 році селянське /фермерське/ господарство ОСОБА_1 змінило назву на Фермерське господарство «УРОЖАЙ» (код ЄДРПОУ 21360398), тому позивач по справі є належним землекористувачем.
Відтак, з огляду на встановлені обставини справи та викладені норми законодавства, суд позовні вимоги про визнання права постійного користування позивачем земельною ділянкою площею 32,9007, кадастровий номер 7121586800:04:001:0506 задовольняє.
На підставі викладеного, керуючись ст. 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати за Фермерським господарством «УРОЖАЙ» (вул. Шевченка, 6, с. Кривоносівка, Золотоніський район, Черкаська область, 19746, код ЄДРПОУ 21360398) права постійного користування земельною ділянкою площею 32,9007, кадастровий номер 7121586800:04:001:0506, код цільового використання 01.02 Для ведення фермерського господарства, яка зареєстрована в державному реєстрі речових прав за № 2928881671215 на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Гельмязівської сільської ради Золотоніського району про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.02.2025 № 77487035, надану громадянину ОСОБА_1 згідно державного акта на право постійного користування землею від 17.06.1995 серії ЧР№5-58.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене та підписане 19 грудня 2025 року.
Суддя О.В. Чевгуз