8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
17 грудня 2025 року м. ХарківСправа № 922/3102/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Пономаренко Т.О.
при секретарі судового засідання Стеріоні В.С.
розглянувши клопотання Фізичної особи-підприємця Зубаря Станіслава Володимировича про призначення судової комплексної експертизи та зупинення провадження (вх.№29123 від 12.12.2025) та клопотання про витребування доказів (вх.№29315 від 15.12.2025, вх.№29321 від 15.12.2025) у справі
за позовом Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7; код ЄДРПОУ: 04059243)
до Фізичної особи-підприємця Зубаря Станіслава Володимировича ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП: НОМЕР_1 )
про стягнення заборгованості
за участю представників:
позивача - Жилко С.Е., посвідчення №3517;
відповідача - Коломійцева А.Ю., ордер ВІ №1340216 від 08.10.2025;
Жерновнікова С.О., ордер АХ №1312425 від 12.12.2025.
02.09.2025 Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Зубаря Станіслава Володимировича, в якій просить стягнути із Фізичної особи-підприємця Зубаря Станіслава Володимировича на користь Харківської міської ради 1 184 225,62 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Культури, 14 у м. Харкові, відповідно до договору оренди землі від 04.10.2004, зареєстрованого 04.10.2004 за №63168/04, за період з 02.04.2017 по 28.02.2022, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 17 763,38 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.09.2025 позовну заяву (вх.№3102/25 від 02.09.2025) Харківської міської ради залишено без руху. Надано позивачу строк, який становить 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків, а саме надати до суду доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, в оригіналі.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.09.2025 прийнято позовну заяву Харківської міської ради до Фізичної особи-підприємця Зубаря Станіслава Володимировича про стягнення заборгованості до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/3102/25.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.09.2025 задоволено клопотання Фізичної особи-підприємця Зубаря Станіслава Володимировича (вх.№21891 від 22.09.2025) про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Вирішено перейти до розгляду справи №922/3102/25 за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено справу №922/3102/25 до розгляду у підготовчому засіданні на "22" жовтня 2025 р. о 10:00.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.10.2025 вирішено у задоволенні клопотання представника Фізичної особи-підприємця Зубаря Станіслава Володимировича Коломійцева А.Ю. (вх.№23429 від 08.10.2025) про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача відмовити.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.10.2025 відкладено підготовче засідання на 12.11.2025.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.11.2025 відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про визнання причини неподання висновку експерта поважними та надання фізичній особі - підприємцю Зубарю С.В. додаткового строку для подання письмового доказу: висновку експерта, поданого разом із відзивом на позовну заяву 08.10.2025 (вх.№23429).
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.11.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 03.12.2025.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.12.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 17.12.2025 о 11:00.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.12.2025 вирішено у задоволенні клопотання представника Фізичної особи-підприємця Зубаря Станіслава Володимировича Коломійцева А.Ю. (вх.№27734 від 28.11.2025) про витребування доказів відмовити. У задоволенні клопотання представника Фізичної особи-підприємця Зубаря Станіслава Володимировича Коломійцева А.Ю. (вх.№27983 від 02.12.2025) про призначення судової економічної експертизи та зупинення провадження відмовити.
12.12.2025 до суду надійшло клопотання Фізичної особи-підприємця Зубаря Станіслава Володимировича про призначення судової комплексної експертизи та зупинення провадження (вх.№29123 від 12.12.2025), в якому просить суд призначити у справі №922/3102/25 комплексну судову експертизу (економічну, лінгвістичну, оціночно-земельну). Проведення експертизи доручити ННЦ ІСЕ ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса (м. Харків) чи судовим експертам відповідної судово-експертної установи - на розсуд суду.
На вирішення експертів поставити наступні питання:
I. Для економічної експертизи:
1. Чи підтверджується документально та нормативно розрахунок заборгованості з орендної плати у сумі 1 184 225,62 грн, наданий Позивачем, якщо здійснювати розрахунок з урахуванням умов п. 13 Договору (щодо щорічного перегляду) та застосовувати офіційні річні коефіцієнти індексації Нормативної грошової оцінки земель (Кі), затверджені Держгеокадастром?
1. Якою є різниця між розміром орендної плати, розрахованим за методикою Позивача (щомісячне застосування індексів інфляції Держстату наростаючим підсумком), та розміром орендної плати, розрахованим із застосуванням офіційних річних коефіцієнтів індексації НГО за період 2017-2022 років?
2. Чи відповідає сплачена ФОП Зубар С.В. сума орендної плати за період 2017-2022 років розміру податкових зобов'язань, розрахованих відповідно до вимог ст. 289 Податкового кодексу України (з урахуванням коефіцієнтів індексації НГО)?
II. Для оціночно-земельної експертизи:
1. Якою була нормативна грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер 6310136300:07:005:0014) станом на 01.01.2017, 01.01.2018, 01.01.2019, 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022 з урахуванням виключно офіційних коефіцієнтів індексації?
III. Для лінгвістичної експертизи (Семантико-текстуальна):
1. Яке об'єктивне змістове навантаження має слово "щорічно", вжите у пункті 13 Договору оренди землі? Чи означає воно періодичність дії "один раз на рік", чи допускає тлумачення "щомісяця"?
2. Чи містить текст Договору оренди землі, зокрема пункти 9, 10 та 13, формулювання, які б прямо вказували на обов'язок орендаря здійснювати перерахунок орендної плати кожного місяця шляхом множення на індекс інфляції поточного місяця?
3. Виходячи з правил граматики та синтаксису української мови, чи є пункт 13 Договору (щодо щорічного перегляду) уточнюючим стосовно пункту 10 Договору (щодо врахування індексації), встановлюючи часові межі для такої індексації?
Надати в розпорядження експертної установи матеріали справи, а також документи, витребувані у Харківської міської ради та ГУ ДПС у Харківській області, щодо НГО, рішень про її затвердження/зміну, коефіцієнтів індексації та податкового обліку.
Витрати на проведення експертизи покласти на ФОП Зубара С.В.
2. На підставі п. 2 ч. 1 ст. 228, п. 6 ч. 1 ст. 229 ГПК України зупинити провадження у справі № 922/3102/25 на час проведення судової комплексної експертизи, до надходження до суду висновку експерта (експертів).
В обґрунтування вказаного клопотання заявник зазначає, що відповідач заперечує розрахунок позивача, оскільки правильність визначення орендної плати залежить від взаємопов'язаних фінансово-економічних параметрів, які неможливо встановити без спеціальних знань.
Позов ґрунтується на складній економічній формулі «щомісячної кумулятивної інфляції», що прямо суперечить п.13 Договору, оскільки він передбачає щорічну індексацію, а не щомісячну. Застосування Позивачем формули призвело до значного штучного збільшення заборгованості, що потребує перевірки експертів.
Також існує спір щодо факту наявності боргу: за даними ДПС нараховано - 1400727 грн, сплачено - 1 384 923 грн, тобто фактичної заборгованості немає.
Текст договору містить термін «щорічно», тлумачення якого Позивачем здійснюється як «щомісяця», що потребує лінгвістичної експертизи для усунення довільного тлумачення та правильного встановлення правовідносин.
Таким чином, для встановлення фактичного розміру належної до сплати орендної плати, наявності/відсутності заборгованості та правильності розрахунку Позивача необхідні спеціальні економічні знання, без яких суд не може самостійно перевірити розрахунок.
Також 15.12.2025 до суду надійшло клопотання про витребування доказів (вх.№29315 від 15.12.2025), в якому просить суд витребувати у Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495) наступну інформацію, що має статус офіційного доказу:
1. Щодо результатів податкового контролю: Чи встановлювалися під час проведення камеральних перевірок податкових декларацій ФОП Зубаря С.В. з плати за землю (кадастровий номер 6310136300:07:005:0014) за період 2017-2022 років порушення у вигляді заниження податкового зобов'язання? Чи складалися акти про порушення податкового законодавства за вказаний період щодо цього платника?
2. Щодо узгодженості податкових зобов'язань:
Чи приймалися та чи надсилалися ФОП Зубарю С.В. податкові повідомлення-рішення (ППР) про донарахування орендної плати за землю за період з 01.01.2017 по 28.02.2022? Якщо так - надати їх копії.
3. Підтвердження відповідності нарахувань: Надати інформацію про суми узгоджених податкових зобов'язань (нарахованих згідно з поданими деклараціями) у розрізі років за період 2017-2022 рр., які обліковуються в інтегрованій картці платника податків.
В обґрунтування вказаного клопотання заявник зазначає, що для підтвердження правомірності дій Відповідача необхідно встановити факти, які містяться у внутрішніх документах податкової служби (результати камеральних перевірок), доступ до яких у Відповідача обмежений. Відповідач має можливість отримати лише загальну інформацію про стан розрахунків (через Електронний кабінет), проте не має можливості отримати офіційне підтвердження негативних фактів (зокрема, факту нескладання актів про порушення та факту невинесення ППР), оскільки такі довідки не формуються в автоматичному режимі.
15.12.2025 до суду надійшло клопотання про витребування доказів (вх.№29321 від 15.12.2025), в якому просить суд зобов'язати Харківську міську раду надати суду та направити Відповідачу:
1. Докази повідомлення Відповідача про зміну розміру орендної плати: Копії листів, претензій, повідомлень або рахунків-фактур, направлених ФОП Зубарю С.В. за період з 01.01.2017 по 28.02.2022, в яких міститься вимога сплачувати орендну плату в розмірі, що відрізняється від задекларованого Відповідачем, або наводиться розрахунок із застосуванням індексу інфляції. Докази відправлення та вручення цих документів Відповідачу (поштові описи, повідомлення про вручення тощо).
2. Докази договірного врегулювання змін: Інформацію про те, чи укладалися (або чи пропонувалися до укладання Позивачем) додаткові угоди до Договору оренди землі від 04.10.2004 № 63168/04 щодо зміни розміру орендної плати або зміни методики її розрахунку у спірний період. Якщо такі пропозиції надсилались -
надати докази їх направлення.
3. Докази сталої практики укладання договорів: Надати суду затверджену форму Типового договору оренди землі, яка використовується Харківською міською радою для укладання нових договорів оренди землі комунальної власності у період 2017-2025 років.
Надати пояснення, чи містить ця сучасна Типова форма умову про індексацію орендної плати шляхом множення суми платежу на індекс інфляції (ІСЦ), чи вона передбачає виключно механізм індексації нормативної грошової оцінки (Ki).
В обґрунтування вказаного клопотання заявник зазначає, що витребування цих доказів (або фіксація їх відсутності) має істотне значення для справи, оскільки підтвердить факт того, що Позивач протягом спірного періоду мовчазною згодою приймав виконання Договору в тому розмірі та порядку, який здійснював Відповідач, і не заявляв жодних претензій до моменту подання позову.
Присутній у судовому засіданні 17.12.2025 представник позивача заперечував проти задоволення клопотання про призначення судової комплексної експертизи та зупинення провадження (вх.№29123 від 12.12.2025) та клопотання про витребування доказів (вх.№29315 від 15.12.2025, вх.№29321 від 15.12.2025).
Представники відповідача, присутні у судовому засіданні 17.12.2025, підтримували клопотання про призначення судової комплексної експертизи та зупинення провадження (вх.№29123 від 12.12.2025), а також клопотання про витребування доказів (вх.№29315 від 15.12.2025, вх.№29321 від 15.12.2025).
Розглянувши клопотання Фізичної особи-підприємця Зубаря Станіслава Володимировича про призначення судової комплексної експертизи та зупинення провадження (вх.№29123 від 12.12.2025), суд виходить з наступного.
Згідно з статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" - судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду
За змістом частини 1 статті 98 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до частини 2 статті 98 Господарського процесуального кодексу України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Разом з цим, за приписами статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Виходячи зі змісту статті 99 Господарського процесуального кодексу України, необхідною передумовою для застосування такого необов'язкового виду зупинення провадження у справі мають бути обставини, що перешкоджають її розгляду по суті заявлених позовних вимог та призначення судової експертизи можливе у випадку, коли при вирішенні господарського спору виникають питання, які потребують спеціальних знань.
Поряд з цим, постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" передбачено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Аналогічний висновок зроблено у постановах ВС КГС у справах №916/2982/16 та №908/464/17.
Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24 січня 2018 року в справі №907/425/16 та від 24 січня 2018 року в справі №917/50/17.
За визначенням статті 73 ГПК України експертний висновок є письмовим доказом у справі. Експертний висновок - це письмове викладення експертом відомостей про обставини, що мають значення для справи, встановлені експертом на підставі його спеціальних знань і отриманих у результаті проведеного дослідження матеріалів справи, яке ґрунтується на сформульованому в ухвалі суду про призначення експертизи завданні.
Аналіз положень статей 73, 99 ГПК України дозволяє зробити висновок про те, що висновок експерта складається за результатами проведення судової експертизи та є одним із видів доказів у справі; експертиза призначається судом за його власною ініціативою або за клопотанням учасника справи у випадку, коли суд вважає, що має дійсну потребу в спеціальних знаннях для встановлення певних фактичних даних, що входять до предмета доказування.
Системний аналіз змісту вказаних норм процесуального законодавства свідчить, що висновок експерта є рівноцінним засобом доказування в справі, нарівні з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом статті 86 ГПК України (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №910/21067/17).
Cудова експертиза призначається тільки у разі, коли висновки експерта не можуть замінити інші докази, які знаходяться у матеріалах справи чи неможливо застосувати інші засоби доказування (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №910/4292/13).
Суд наголошує, що відповідно до ч.2 ст.98 ГПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Так, предметом цього спору є стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Культури, 14 у м. Харкові, відповідно до договору оренди землі від 04.10.2004, зареєстрованого 04.10.2004 за №63168/04, за період з 02.04.2017 по 28.02.2022.
При цьому відповідач просить поставити перед експертом питання, якою є різниця між розміром орендної плати, розрахованим за методикою Позивача (щомісячне застосування індексів інфляції Держстату наростаючим підсумком), та розміром орендної плати, розрахованим із застосуванням офіційних річних коефіцієнтів індексації НГО за період 2017- 2022 років, чи відповідає сплачена ФОП Зубар С.В. сума орендної плати за період 2017- 2022 років розміру податкових зобов'язань, розрахованих відповідно до вимог ст.289 Податкового кодексу України (з урахуванням коефіцієнтів індексації НГО), якою була нормативна грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер 6310136300:07:005:0014) станом на 01.01.2017, 01.01.2018, 01.01.2019, 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022 з урахуванням виключно офіційних коефіцієнтів індексації, яке об'єктивне змістове навантаження має слово "щорічно", вжите у пункті 13 Договору оренди землі, чи означає воно періодичність дії "один раз на рік", чи допускає тлумачення "щомісяця", чи містить текст Договору оренди землі, зокрема пункти 9, 10 та 13, формулювання, які б прямо вказували на обов'язок орендаря здійснювати перерахунок орендної плати кожного місяця шляхом множення на індекс інфляції поточного місяця, виходячи з правил граматики та синтаксису української мови, чи є пункт 13 Договору (щодо щорічного перегляду) уточнюючим стосовно пункту 10 Договору (щодо врахування індексації), встановлюючи часові межі для такої індексації.
Суд зазначає, що призначення експертизи у даній справі може бути доцільним, зокрема, у разі існування спору щодо вихідних даних, на підставі яких було здійснено відповідний розрахунок.
В свою чергу встановлення правильності визначення позивачем розміру заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою є питанням права, що встановлюється судом на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів. Вирішення даного питання наразі не потребує спеціальних знань.
Враховуючи викладене, беручи до уваги предмет спору та наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для призначення судової економічної експертизи у цій справі.
Разом з цим, згідно зі статтею 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Таким чином, експертиза не може мати для суду заздалегідь встановленої сили і має оцінюватися судом з урахуванням всіх встановлених обставин справи в сукупності з поясненнями сторін, як того вимагає стаття 86 ГПК України. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28 січня 2020 року по справі №914/1019/16.
В той же час, недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи може мати наслідком затягування судового процесу та знаходження учасників судового процесу у стані невизначеності, що в свою чергу призведе до порушення вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна.
Відповідно до ч.1 ст.6 вказаної Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (§51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.06.2009 у справі "Термобетон" проти України" (заява №22538/04) постановив, що у цій справі мало місце порушення пункту 1 статті 6 Конвенції. При цьому Суд дійшов висновку щодо наявності необґрунтованої затримки у справі заявника з огляду на те, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись у світлі обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, важливість предмета розгляду для заявника, тоді як у даній справі за низку затримок (зокрема, направлення справи на новий розгляд до суду нижчої інстанції, затримки, спричинені зміною питань, поставлених експертам, а також тривалим періодом процедурної бездіяльності) має відповідати Уряд.
За таких обставин, з огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Зубаря Станіслава Володимировича (вх.№29123 від 12.12.2025) про призначення судової комплексної експертизи та зупинення провадження.
Розглянувши клопотання про витребування доказів (вх.№29315 від 15.12.2025, вх.№29321 від 15.12.2025), суд виходить з наступного.
При здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в ст.ст.2, 4 ГПК України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, зокрема, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 3 частини 1 статті 42 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Відповідно до ч.1. ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України врегульовано питання щодо обов'язку доказування та подання доказів. Згідно з цією статтею кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Пунктом 1 статті 81 ГПК України визначено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до частини 2 статті 81 ГПК України у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;
5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Так, однією з необхідних умов задоволення клопотання про витребування доказів є надання суду доказів, які дії вживались учасником справи з метою самостійного отримання доказів, про витребування яких він заявляє до суду.
Причинами неможливості самостійного отримання доказу особою, яка бере участь у справі, може бути відмова особи, в якої знаходиться доказ, надати цей доказ, законодавчо встановлена заборона передання певної інформації тощо.
Особа, яка звертається з клопотанням про витребування доказу, повинна надати підтвердження того, що їй відмовлено в отриманні доказів, або відсутності відповіді на запит про отримання доказу з урахуванням достатнього часу на складання такої відповіді.
Враховуючи вищевикладене, всупереч наведеному, позивачем не надано суду доказів на підтвердження вжиття всіх можливих заходів, спрямованих на отримання доказів самостійно.
Враховуючи наведене, приймаючи до уваги вимоги ст.81 ГПК України, суд приходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотань Фізичної особи-підприємця Зубаря Станіслава Володимировича (вх.№29315 від 15.12.2025, вх.№29321 від 15.12.2025) про витребування доказів.
Разом з цим суд зазначає, що відповідно до п.7 ч.2 ст.182 ГПК України у підготовчому засіданні суд з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше. Крім того, під час підготовчого провадження сторони надають суду заяви по суті справи відповідно до ст.161 ГПК України, в яких викладають свою правову позицію щодо позовних вимог.
З викладеного випливає, що вирішення питання про витребування доказів та призначення експертизи по справі відбувається на підготовчій стадії розгляду справи. Саме на стадії підготовчого провадження сторони мають можливість подати заяви з процесуальних питань та заяви по суті справи. Після закриття підготовчого провадження сторони не мають права подавати до суду жодних документів. Тобто з призначення розгляду справи по суті в учасників судового процесу відсутні підстави для подання будь-яких нових доказів.
Згідно зі ст.194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Як зазначалось судом раніше, розгляд справи №922/4849/23 в підготовчому засіданні неодноразово відкладався задля забезпечення принципу змагальності та реалізації прав сторін на повне та об'єктивне встановлення всіх обставин спору, строк підготовчого провадження був продовжений протокольною ухвалою суду від 12.11.2025 на 30 днів.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.12.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 17.12.2025 о 11:00.
З огляду на вищезазначене, у відповідача було достатньо часу для реалізації наданих йому процесуальних прав.
Суд зазначає, що якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду.
Додатково, суд звертає увагу на основоположні принципи правосуддя, що було сформульовано Європейським судом з прав людини у рішенні у справі Кастільо Альгар проти Іспанії (Castillo Algar v. Spain) від 28 жовтня 1998 року - правосуддя здійснюється компетентним органом, з метою забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість.
Відповідно до статті 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України.
Господарський процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів ( рішення суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
За приписами ст.7 ГПК України, господарський суд зобов'язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов'язків; однаковим чином застосовувати до сторін заходи процесуальної відповідальності.
Відповідно до положень ст.13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Суд, сприяє справедливому, неупередженому та своєчасному вирішенню спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності учасників справи.
Процесуальним законодавством сторонам надано право викладати у заявах по суті справи свої вимоги, заперечення, аргументи та пояснення.
Відповідно до ч.1 ст.43 ГПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд наголошує, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Керуючись статтями 12, 73-74, 76, 80-82, 98-99, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Зубаря Станіслава Володимировича (вх.№29123 від 12.12.2025) про призначення судової комплексної експертизи та зупинення провадження - відмовити.
У задоволенні клопотань Фізичної особи-підприємця Зубаря Станіслава Володимировича (вх.№29315 від 15.12.2025, вх.№29321 від 15.12.2025) про витребування доказів - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали складено 18.12.2025.
Суддя Т.О. Пономаренко