Ухвала від 09.12.2025 по справі 922/3921/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"09" грудня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/3921/21 (922/1371/22)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кононова О.В.

при секретарі судового засідання Зубко Ю.В.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінком" (вх. № 807 н.р. 11643) з грошовими вимогами до боржника Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" по справі № 922/3921/21 (922/1371/22)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Олівіт"

про визнання банкрутом Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва"

За участю:

представника ТК ТОВ з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" - Третьякова Н.Ю.

представника ТОВ "Метінком" - Камінська А.А.

уповноваженої особи засновників - Дукер Л.О.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.09.2022 року у справі №922/3921/21 (922/1371/22), серед іншого відкрито провадження у справі про банкрутство Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва", код ЄДРПОУ 14344275; визнано розмір вимог ініціюючого кредитора - ТОВ "Олівіт", у загальному розмірі 844682,24 грн. (761372,24 грн. - основний борг; 24810,00 грн. - судовий збір за звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у даній справі та 58500,00 грн. - витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи (авансовий платіж згідно ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірми "Харків - Москва", код ЄДРПОУ 14344275, арбітражного керуючого Венську Оксану Олександрівну (свідоцтво № 174 від 24.04.13).

16.09.2022 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство № 69258.

Постановою Верховного Суду від 23.05.2023 касаційну скаргу Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірми "Харків-Москва" залишено без задоволення. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.09.2022 у справі № 922/3921/21 (922/1371/22) залишено без змін.

На адресу господарського суду після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про визнання банкрутом надійшла заява ТОВ "Метінком" (вх.№ 11643 від "12" жовтня 2022 року) з грошовими вимогами до боржника Торгівельно-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" в сумі 214 159 200,00 грн та 4540,00 грн. судового збору.

Відповідною ухвалою суду від 03.07.2023 року вказана заява прийнята судом та призначена до розгляду в попередньому судовому засіданні.

Ухвалою від 17.06.2024 суд задовольнив заяву ТОВ "МЕТІНКОМ" (вх. №11643 від 12.10.2022) з грошовими вимогами до боржника та визнав грошові вимоги ТОВ "МЕТІНКОМ" до Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" в розмірі 8 000 000,00 дол. США, що на момент подання заяви в перерахунку в національну валюту України за курсом НБУ складає 292 480 000,00 грн та судовий збір в сумі 4 962,00 грн.

Зобов'язав розпорядника майна внести відомості щодо визнаних вимог ТОВ "МЕТІНКОМ" до реєстру вимог кредиторів.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.12.2025 апеляційну скаргу Торгівельно-комерційного товариства з іноземними інвестиціями фірми "Харків-Москва" залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.06.2024 у справі №922/3921/21(922/1371/22) за результатами розгляду заяви з грошовими вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінком" залишено без змін. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.09.2024 (попереднє засідання) в частині включення до реєстру вимог кредиторів вимог ТОВ "Метінком" у справі №922/3921/21(922/1371/22) залишено також без змін.

Скасовано частково ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.06.2024 за результатами розгляду заяви з грошовими вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінком", ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.09.2024 (попереднє засідання) в частині включення до реєстру вимог кредиторів вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінком" та Постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 у справі № 922/3921/21 (922/1371/22).

Справу № 922/3921/21 (922/1371/22) у скасованій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 26.05.2025, головуючим суддею по справі визначено суддю Кононову О.В.

28.05.2025 на виконання ухвали Східного апеляційного господарського суду від 17.04.2025 вся справа № 922/3921/21 (922/1371/22) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Олівіт" до Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" про визнання банкрутом була направлена до Східного апеляційного господарського суду.

04.06.2025 до суду через систему Електронний суд від уповноваженої основи засновників Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" Дукер Л.О. надійшло клопотання (вх. № 13295/25) про призначення по справі проведення комплексної експертизи документів.

В наданому клопотанні заявник просить суд:

1. Призначити по справі комплексну почеркознавчу та технічну експертизу документі, а саме: Договору безвідсоткової позики від 26 вересня 2011 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л., реєстровий номер 1993, та Договору поруки від 26 вересня 2011 року, укладеного між громадянином російської федерації ОСОБА_1 та ТК ТОВ фірма "Харків-Москва" в особі генерального директора Дукер Шмуєла, Гарантійного листа від 26 вересня 2011 року, Договору уступки права вимоги (цесії) від 02 лютого 2012 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л., реєстровий номер 217, укладеного між громадянином російської федерації ОСОБА_1 , та ТОВ "Метінком".

2. На розгляд експертам поставити наступні питання:

- Чи виконано підпис від імені особи ДУКЕР ШМУЄЛЕМ у договорі безвідсоткової позики, від 26 вересня 2011 посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л., реєстровий номер 1993 тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

- Чи виконано підпис від імені особи ДУКЕР ШМУЄЛЕМ у Договорі поруки від 26 вересня 2011 тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

- Чи виконано підпис від імені особи ДУКЕР ШМУЄЛЕМ у Гарантійному листі від 26 вересня 2011 року тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

- Чи вносились у текст Договору безвідсоткової позики, від 26 вересня 2011 посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л., реєстровий номер 1993 зміни? Якщо вносилися, то яким чином (підчистка, дописка, травлення, виправлення тощо) і який зміст первинного тексту?

- Чи вносились у текст Договору поруки від 26 вересня 2011 зміни? Якщо вносилися, то яким чином (підчистка, дописка, травлення, виправлення тощо) і який зміст первинного тексту?

- Чи вносились у текст Гарантійного листа від 26 вересня 2011 року зміни? Якщо вносилися, то яким чином (підчистка, дописка, травлення, виправлення тощо) і який зміст первинного тексту?

- Чи виготовлений Договір безвідсоткової позики від 26 вересня 2011 року посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л., реєстровий номер 1993 шляхом монтажу за допомогою комп'ютерної або копіювально-розмножувальної техніки?

- Чи виготовлений Договір поруки від 26 вересня 2011 року шляхом монтажу за допомогою комп'ютерної або копіювально-розмножувальної техніки?

- Чи виготовлений Гарантійного листа від 26 вересня 2011 року шляхом монтажу за допомогою комп'ютерної або копіювально-розмножувальної техніки?

- Чи відповідає текст (рукописний та друкований) Договору безвідсоткової позики від 26 вересня 2011 року посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л., реєстровий номер 1993 даті створення документу?

- Чи відповідає текс (рукописний та друкований) Договору позики від 26 вересня 2011 року даті створення документу?

- Чи відповідає текс (рукописний та друкований) Договору поруки від 26 вересня 2011 року даті створення документу?

- Чи відповідає текс (рукописний та друкований) Гарантійного листа від 26 вересня 2011 року даті створення документу?

- Чи відповідає текс (рукописний та друкований) Договору уступки вимоги (цесії) від 02.02.2012 даті створення документу?

- Чи вносились у текст Договору уступки вимоги (цесії) від 02.02.2012 документу зміни? Якщо вносилися, то яким чином (підчистка, дописка, травлення, виправлення тощо) і який зміст первинного тексту?

- Коли було виготовлено бланк Договору уступки вимоги (цесії) від 02.02.2012?

- Коли було внесено записи (рукописні та друковані) на бланк документу Договору уступки вимоги (цесії) від 02.02.2012?

- Чи відповідає строк виготовлення бланку строку фактичного заповнення документу Договору уступки вимоги (цесії) від 02.02.2012?

- Чи виготовлені (виконані) дані документу (фрагменти документу) Договору уступки вимоги (цесії) від 02.02.2012 у різний час?

- У якій послідовності виконувались реквізити документу Договору уступки вимоги (цесії) від 02.02.2012 (підпис, відтиск печатки, заповнення тексту тощо)?

- Чи відповідає текс Договору уступки вимоги (цесії) від 02.02.2012 (рукописний та друкований) даті створення документа?

3. Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінком" оригінали Договорів, а саме:

- Договір безвідсоткової позики від 26 вересня 2011 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л., реєстровий номер 1993;

- Договір поруки від 26 вересня 2011 року, укладений між громадянином російської федерації ОСОБА_1 та ТК ТОВ фірма "Харків-Москва" в особі генерального директора Дукер Шмуєла;

- Гарантійний лист від 26 вересня 2011 року за підписом Генерального директора Дукер Шмуєла;

- Договору уступки права вимоги (цесії) від 02 лютого 2012 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л., реєстровий номер 217, укладеного між громадянином російської федерації ОСОБА_1 , та ТОВ "Метінком".

4. Проведення судової експертизи доручити ННЦ "Інститут судових експертиз ім.Засл.проф. М.С. Бокаріуса" МЮУ (вул. Золочівська, 8а, м. Харків, Україна, 61177).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04. прийнято до провадження справу №922/3921/21 (922/1371/22).

Ухвалою суду від 04.08.2025 суд призначив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінком" (вх. № 807 (н.р. № 11643)) з грошовими вимогами до боржника Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" по справі № 922/3921/21 (922/1371/22) до розгляду в судовому засіданні на "12" серпня 2025 р. о(об) 14:00 год.

Прийняв та призначив до розгляду в судовому засіданні клопотання уповноваженої основи засновників Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" Дукер Л.О. (вх. № 13295/25 від 04.06.2025) про призначення по справі проведення комплексної експертизи документів.

Зобов'язав розпорядника майна та боржника надати суду повідомлення про результат розгляду вимог кредитора з урахуванням висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 24.04.2025.

Запропонував учасникам провадження надати суду письмові пояснення щодо своєї правової позиції стосовно клопотання про призначення по справі проведення комплексної експертизи документів.

11.08.2025 до суду від розпорядника майна арбітражної керуючої Венської О.О. через систему Електронний суд надійшли письмові пояснення (вх. № 18493) щодо клопотання про призначення по справі проведення комплексної експертизи документів. В наданих поясненнях арбітражна керуюча заперечувала проти задоволення вказаного клопотання, зокрема зазначила, що наразі у провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває об'єднана справа № 908/357/25(922/3921/21)(922/1371/22)(922/1044/24)(922/3921/21)(922/1371/22)(922/4023/23)(922/3921/21)(922/1371/22)(922/4632/23)(922/3921/22)(922/4727/21) за позовом ТК ТОВ фірми "Харків-Москва" до ТОВ "Метінком". Ухвалою від 13.05.2025 у вказаній справі вже призначено проведення комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи вищевказаних документів, яку доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Провадження у справі зупинено до отримання результатів експертизи та повернення матеріалів справи до суду.

Також 11.08.2025 до суду від розпорядника майна арбітражної керуючої Венської О.О. через систему Електронний суд надійшло повідомлення про розгляд вимог ТОВ "Метінком" (вх. №18487), в якому вона повідомила, що розгляд кредиторських вимог ТОВ "Метінком" на її думку до ТК ТОВ фірма "Харків-Москва" у рамках справи №922/3921/21(922/1371/22) повинен здійснюватися після постановлення рішення у справі № 908/357/25(922/3921/21)(922/1371/22) (922/1044/24)(922/3921/21)(922/1371/22)(922/4023/23)(922/3921/21)(922/1371/22)(922/4632/23)(922/3921/22) (922/4727/21) у Господарському суді Запорізької області. Враховуючи, що кредиторські вимогами безпосередньо пов'язані та обґрунтовані підставами, які є предметом вказаного позову, а оригінали документів, які є підставою кредиторських вимог ТОВ "Метінком" будуть досліджені при комплексній судовій почеркознавчій та технічній експертизі документів, яка призначена відповідною ухвалою суду.

У зв'язку з наведеним, розпорядник майна вважає, що кредиторські вимоги ТОВ "Метінком" не можуть бути розглянуті за всіма вимогами, визначеними для розгляду заяви з кредиторськими вимогами Кодексом до моменту винесення відповідного рішення у № 908/357/25(922/3921/21)(922/1371/22)(922/1044/24) (922/4023/23) (922/4632/23)(922/3921/22)(922/4727/21) Господарським судом Запорізької області у зв'язку з чим вважає за необхідне звернутися до суду з клопотанням про відкладення розгляду Заяви з грошовими вимогами ТОВ "Метінком" до боржника. В разі неможливості відкладення розгляду заяви, розпорядник майна повідомила суд, що вимоги ТОВ "Метінком" у розмірі 292 480 000, 00 грн. визнані у повному обсязі та будуть включені до реєстру вимог кредиторів ТК ТОВ фірма "Харків - Москва" за черговістю відповідно до ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства, а саме:

- 4 962,00 грн. - I черга задоволення вимог кредиторів;

- 292 480 000, 00 грн. - IV черга задоволення вимог кредиторів, з правом вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

12.08.2025 до суду від представника ТОВ "Метінком" через систему Електронний суд надійшли письмові пояснення щодо клопотання про призначення по справі проведення комплексної експертизи документів (вх. №18524). В наданих поясненнях представник кредитора заперечувала проти задоволення вказаного клопотання, зокрема зазначила, що підстави для призначення такої експертизи в межах справи про банкрутство та розгляді спірних вимог має наслідком незаконне зупинення провадження у справі про банкрутство.

Крім того, представник ТОВ "Метінком" вказує, що подане ОСОБА_2 клопотання про призначення експертизи стосується спору про право щодо факту укладання означених правочинів, на яких ґрунтуються вимоги ТОВ “МЕТІНКОМ». Тобто, заперечення Дукер Л.О. щодо вимог кредитора, якими обґрунтоване клопотання про призначення експертизи, ґрунтуються на матеріально-правових підставах оскарження правочинів, які мають вирішуватися у позовному провадженні, а не шляхом призначення експертизи під час розгляду вимог кредиторів.

Представник кредитора зауважила на тому, що аналогічна експертиза вже призначена у справі між тими ж самими сторонами, з того ж самого предмету спору у справі позовного провадження, яка розглядається в межах справи про банкрутство ТОВ "Метінком". При цьому, питання, що поставлені на розгляд експертам відповідно до ухвали Господарського суду Запорізької області від 13.05.2025 у справі № 908/357/25(922/3921/21)(922/1371/22)(922/1044/24)(922/3921/21)(922/1371/22)(922/4023/23)(922/3921/21)(922/1371/22)(922/4632/23)(922/3921/22)(922/4727/21) аналогічні тим питанням, які зазначені у клопотанні уповноваженої особи засновників боржника ТК ТОВ ФІРМА "ХАРКІВ-МОСКВА" ОСОБА_2 у справі №922/3921/21 (922/1371/22).

Більш того, предметом експертного дослідження у справі № 908/357/25(922/3921/21)(922/1371/22)(922/1044/24)(922/3921/21)(922/1371/22)(922/4023/23)(922/3921/21)(922/1371/22)(922/4632/23)(922/3921/22)(922/4727/21) є такі ж самі документи, питання дослідження яких порушено у клопотанні уповноваженої особи засновників боржника ТК ТОВ ФІРМА "ХАРКІВ-МОСКВА" Дукер Л. О. у справі №922/3921/21(922/1371/22).

Кредитор вказує, що ТОВ "МЕТІНКОМ" на виконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 17.07.2025 у справі № 908/357/25(922/3921/21) (922/1371/22)(922/1044/24)(922/3921/21)(922/1371/22)(922/4023/23)(922/3921/21)(922/1371/22)(922/4632/23)(922/3921/22)(922/4727/21) було надано суду витребувані оригінали документів та необхідні зразки для експертного дослідження, надано дозвіл на застосування методу вологого копіювання та на вирізання штрихів реквізитів документів та фрагментів паперу у всіх наданих досліджуваних і порівняльних документах, а також здійснено оплату за проведення експертного дослідження.

Враховуючи, що натепер вже призначена судова експертиза з дослідження тих самих документів, з тих самих питань, які зазначені у клопотанні уповноваженої особи засновників боржника ТК ТОВ ФІРМА "ХАРКІВ-МОСКВА" ОСОБА_2 у справі №922/3921/21 (922/1371/22), що унеможливлює надання ТОВ "МЕТІНКОМ" оригіналів вказаних вище договорів та гарантійного листа, а також інших необхідних для проведення експертного дослідження документів, оскільки вони вже надані суду для проведення експертного дослідження у справі № 908/357/25(922/3921/21) (922/1371/22)(922/1044/24)(922/3921/21)(922/1371/22)(922/4023/23)(922/3921/21)(922/1371/22)(922/4632/23)(922/3921/22)(922/4727/21).

Також представник кредитора звернула увагу на той факт, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.07.2025 у справі №908/357/25 (922/3921/21)(922/1371/22)(922/1044/24)(922/3921/21)(922/1371/22)(922/4023/23)(922/3921/21)(922/1371/22)(922/4632/23)(922/3921/22)(922/4727/21) зобов'язано ТК ТОВ ФІРМА "ХАРКІВ-МОСКВА" надати оригінал договору позики від 26 вересня 2011 року, а також вільні зразки друкованого тексту; надати дозвіл на застосування методу вологого копіювання; надати порівняльні зразки документів; надати дозвіл на вирізання штрихів реквізитів документів та фрагментів паперу у всіх наданих досліджуваних та порівняльних документах; надати вільні зразки підпису (всіх варіантів підпису) та почерку Дукер Шмуєла; надати умовно-вільні зразки почерку та підпису Дукер Шмуєля; надати експериментальні зразки підпису Дукер Шмуєля; надати експериментальні зразки почерку Дукер Шмуєля.

Водночас, заявою від 05.06.2025 ТК ТОВ ФІРМА "ХАРКІВ-МОСКВА" повідомило про те, що ТК ТОВ ФІРМА "ХАРКІВ-МОСКВА" не буде здійснено оплату за проведення експертного дослідження та не було надано Господарському суду Запорізької області витребуваних вищевказаною ухвалою документів, а у судовому засіданні представником боржника, адвокатом Третьяковою Н.Ю., підтверджено і наголошено про відмову у наданні документів, зазначених в ухвалі Господарського суду Запорізької області від 11.07.2025 року, та здійсненні оплати за проведення експертного дослідження.

Зазначені обставини на переконання ТОВ "Метінком" свідчать про недобросовісну процесуальну поведінку та порушення ТК ТОВ ФІРМА "ХАРКІВ-МОСКВА" доктрини "venire contra factum proprium" (заборони суперечливої поведінки), в основі якої знаходиться принцип добросовісності.

12.08.2025 до суду від боржника ТК ТОВ "Харків-Москва" надійшло повідомлення (вх. № 18551), в якому боржник зазначив про відхилення вимог кредитора ТОВ "Метінком" в повному обсязі. В обґрунтування такої позиції представник боржника посилалась на висновки Верховного суду у цій справі, викладені в постанові від 24.04.2025, зокрема щодо необхідності дослідити не тільки первинні бухгалтерські документи, а й встановити наявність або відсутність змін в активах платника податку, зокрема в активах ТОВ "Метінком".

Боржник зазначає, що доказом змін в активах підприємства ТОВ "Метінком" має бути бухгалтерська документація із відображення такої дебіторської заборгованості в первинному бухгалтерському обліку, відображення в податковій та фінансовій звітності, починаючи із лютого 2012 року до моменту розгляду заяви із кредиторськими вимогами такого кредитора.

Натомість такі зміни в первинному бухгалтерському обліку ТОВ "Метінком" відсутні, що підтверджується відповідною інформацією, яку було подано до Верховного Суду під час перегляду справи та яка міститься в матеріалах справи.

Представник боржника зазначає, що ухвалою господарського суду Запорізької області 25 лютого 2025 року було відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "МЕТІНКОМ". В судовому засіданні боржник ТОВ "Метінком" не заперечувала проти відкриття провадження у справі про банкрутство відносно нього, Тобто, у ТОВ "Метінком" станом на 25.02.2025 була наявна дебіторська заборгованість в розмірі 8 мільйонів доларів США, яка визнана судом, проте, в ухвалі від 25.02.2025, така інформація відсутня. Відсутність в фінансових документах ТОВ "Метінком" інформації про наявність дебіторської заборгованості ТК ТОВ фірма "Харків-Москва", що вкотре свідчить на користь доводів ТК ТОВ фірма "Харків-Москва" про підроблення документів, на підставі яких сформована кредиторська заборгованість ТК ТОВ фірма "Харків-Москва", а кредиторська заборгованість є такою, що ніколи не існувала та не існує, в первинному бухгалтерському обліку кредитора не обліковується, на його фінансовий стан не впливає.

Також боржник вказує, що боржник при вирішенні питання про відкриття провадження відносно нього мав подати суду фінансову звітність із зазначенням в тому числі дебіторської заборгованості. Наявність дебіторської заборгованості в розмірі 8 мільйонів доларів в будь-якому разі виключала б факт порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Метінком". Тож, для відкриття провадження у справі №908/357/25 уповноважені особи ТОВ "Метінком" мали подати суду інформацію про відсутність активів в достатній кількості для задоволення вимог кредитора, в тому числі дебіторської заборгованості. Таким чином, в бухгалтерській та фінансовій звітності ТОВ "Метінком" відсутня інформація про дебіторську заборгованість ТК ТОВ фірма "Харків-Москва", що свідчить на користь позиції ТК ТОВ фірма "Харків-Москва" щодо того, що оскаржувані угоди є підробленими, ніколи не укладались, ТОВ "Метінком" в своїй бухгалтерській та податковій звітності таку заборгованість не відображало.

Обставина відсутності відображення ТОВ "Метінком" в своїй бухгалтерській та фінансовій звітності заборгованості на підставі підроблених договорів не підлягає доказуванню на підставі ч. 5 ст. 75 ГПК України, як така, що встановлена судом в ухвалі від 25.02.2025 по справі №908/357/25 та визнана учасником справи ТОВ "Метінком".

Боржник також підтримав всі інші зауваження та заперечення проти задоволення кредиторських вимог ТОВ "Метінком", які були викладені раніше, в тому числі щодо недійсності (неукладеності) договорів, а також припинення поруки з різних підстав.

Також 12.08.2025 до суду від представника ТОВ "Метінком" надійшло клопотання (вх. № 18535) про відкладення розгляду заяви ТОВ "МЕТІНКОМ" з грошовими вимогами до боржника ТК ТОВ ФІРМА "ХАРКІВ-МОСКВА" та клопотання уповноваженої особи засновників ТК ТОВ ФІРМА "ХАРКІВ-МОСКВА" Дукер Л.О. про призначення по справі комплексної експертизи документів у судовому засіданні у справі №922/3921/21(922/1371/22), призначеному на 12.08.2025 у зв'язку з неможливістю взяти участь в судовому засіданні, обумовленою відрядженням.

В судовому засіданні 12.08.2025 суд задовольнив клопотання представника ТОВ "Метінком" та відклав розгляд заяви ТОВ "МЕТІНКОМ" з грошовими вимогами до боржника ТК ТОВ ФІРМА "ХАРКІВ-МОСКВА" та клопотання уповноваженої особи засновників ТК ТОВ ФІРМА "ХАРКІВ-МОСКВА" Дукер Л.О. про призначення по справі комплексної експертизи документів у судовому засіданні у справі №922/3921/21(922/1371/22) на 23.09.2025 на 14:00 год, ухвалу про що було занесено до протоколу судового засідання.

23.09.2025 у зв'язку з оголошеною повітряною тривогою по Харківській області та необхідністю перейти в укриття, судом оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду грошових вимог ТОВ "Метінком" до 14 жовтня 2025 року о(б) 15:20 год.

14.10.2025 до суду від розпорядника майна арбітражної керуючої Венської О.О. надійшло клопотання (вх. № 23829) про відкладення розгляду заяви ТОВ "МЕТІНКОМ" з грошовими вимогами до боржника ТК ТОВ ФІРМА "ХАРКІВ-МОСКВА" у зв'язку з неможливістю взяти участь в судовому засіданні, обумовленою участю в іншому судовому засіданні.

В судовому засіданні 14.10.2025 задоволено клопотання розпорядника майна про відкладення розгляду заяви ТОВ "Метінком" з грошовими вимогами. Розгляд заяви ТОВ "Метінком" з грошовими вимогами до боржника відкладений до 25 листопада 2025 року о(б) 13:00 год., ухвалу про що було занесено до протоколу судового засідання.

25.11.2025 до початку судового засідання від ТК ТОВ "Харків - Москва" надійшли додаткові пояснення (вх. №27382), в яких боржник в обґрунтування заперечень проти вимог ТОВ "Метінком" додатково вказує, що ТОВ "Метінком" не надало суду доказів на виконання обов'язків, визначених п. 3 Договору, в будь-якому розмірі взагалі, зокрема щодо фактичної сплати будь-яких грошових коштів за отримання права вимоги в розмірі 8 мільйонів доларів.

Також боржник зазначає, що відповідно до п. 2 зазначеного Договору уступка права вимоги (цесія) Новий кредитор набуває право вимагати від Боржника належного виконання зобов'язань: сплата боргу за Договором безвідсоткової позики від 26.09.2011 за вирахуванням повернутих сум, зазначених в акті повернення грошових коштів.

Разом з тим, матеріали справи не містять такого акта повернення коштів, як додатку до Договору уступки права вимоги, взагалі, що позбавляє суд можливості розмір вимог, які були передані за вказаним договором. Ані в Договорі, ані до договору сторонами не погоджувалось визначення суми грошових вимог, які передаються за вказаним договором, тому суд позбавлений можливості достеменно, та і взагалі будь-як визначити розмір грошових вимог, які нібито були придбані ТОВ "Метінком".

Все зазначене вище стосується і договору уступки права вимоги за договором поруки від 26.09.2011, а саме відсутність доказів фактичної спати коштів за придбання вимоги, відсутність визначення в договору вартості передання права вимоги, відсутність доказів повідомлення новим кредитором боржника про переуступку права вимоги протягом 10 днів з дня укладення договору, відсутність доказів відображення придбаного права вимоги в бухгалтерському та податкову обліку з 2012 року по день звернення із заявою.

В частині неможливості укладення ОСОБА_3 договорів позики та поруки боржник надає нотаріально завірену заяву свідка ОСОБА_2 .

Боржник наголошує, що ТОВ "Метінком" не надано доказів, що підтверджують/спростовують фінансову спроможність кредитора фізичної особи Герасимова щодо надання відповідної позики ОСОБА_4 , а за відсутності у розпорядженні розпорядника майна доказів щодо спроможності фізичної особи позичкодавця Герасимова запозичити 8 мільйонів доларів Дукер Шмуєлю та джерел походження цих коштів, суд зобов'язаний мати обґрунтовані сумніви щодо реальності (дійсності) такої заборгованості.

Необхідність встановлення джерел походження грошових коштів, наданих фізичною особою боржнику, у випадку пред'явлення вимог на підставі договору уступки вимоги, підтверджується також позицією Верховного Суду в постанові від 15.01.2025 по справі №922/3921/21 (922/1371/22) (615/334/21).

В судовому засіданні розпорядник майна арбітражна керуюча Венська О.О. простила суд відкласти розгляд заяви ТОВ "Метінком" у зв'язку з необхідністю ознайомлення із додатковими поясненнями та формування своєї правової позиції стосовно викладених обставин.

Представник ТОВ "Метінком" також просила суд відкласти розгляд справи у зв'язку з необхідністю надання відповідних доказів в спростування доводів, наведених боржником в додаткових поясненнях.

В судовому засіданні 25.11.2025 задоволено клопотання розпорядника майна про відкладення розгляду заяви ТОВ "Метінком" з грошовими вимогами. Розгляд заяви ТОВ "Метінком" з грошовими вимогами до боржника відкладений на 09 грудня 2025 року о(б) 13:30 год. Відповідну ухвалу занесено до протоколу судового засідання.

09.12.2025 від розпорядника майна арбітражної керуючої Венської О.О. надійшло клопотання (вх. № 28736) про відкладення розгляду заяви ТОВ "МЕТІНКОМ" з грошовими вимогами до боржника ТК ТОВ ФІРМА "ХАРКІВ-МОСКВА" у зв'язку з неможливістю взяти участь в судовому засіданні, призначеному на 13:30 у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги за її місцезнаходженням та необхідністю перебування в укритті до її завершення.

Представник ТОВ "Метінком" в судовому засіданні також наполягала на відкладення розгляду заяви з грошовими вимогами, враховуючи необхідність підготовки та здійснення відповідних заходів як то звернення до архівних установ задля отримання документів, про необхідність дослідження яких наголошував Верховний суд в постанові від 24.04.2025. Враховуючи великий обсяг відповідних доказів та необхідність їх отримання представник ТОВ "Метінком" просила суд надати додатковий час для здійснення відповідних заходів.

Присутні в судовому засіданні представник ТК ТОВ фірма "Харків-Москва" та уповноважена особа засновників Дукер Л.О. заперечували прости відкладення розгляду заяви ТОВ "МЕТІНКОМ" з грошовими вимогами до боржника ТК ТОВ ФІРМА "ХАРКІВ-МОСКВА" та клопотання уповноваженої особи засновників ТК ТОВ ФІРМА "ХАРКІВ-МОСКВА" Дукер Л.О. про призначення по справі комплексної експертизи документів у судовому засіданні у справі №922/3921/21(922/1371/22) посилаючись на тривалість розгляду справи на новому розгляді та достатність часту для надання таких доказів у разі ії наявності у кредитора.

Суд, дослідивши надані клопотання, зазначає наступне.

Як вказано у Рішенні Конституційного суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

В частині 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вказує на те, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Суд зазначає, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішуються судом залежно від конкретних обставин справи.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Додатково суд звертає увагу на те, що розпорядником майна реалізовано своє процесуальне право на подання повідомлення про розгляд вимог кредитора.

ТОВ “Метінком» було надано достатньо часту для підготовки та надання суду необхідних доказів, які на його думку підтверджують заявлені вимоги та на які звернув увагу Верховний суд в постанові від 24.04.2025

З урахуванням вищенаведеного, приймаючи до уваги, що явка розпорядника майна та інших учасників у справі про банкрутство судом не була визнана обов'язковою, сторонами реалізовано своє процесуальне право на подання необхідної сукупності доказів в обґрунтування заявлених вимог, суд дійшов висновку, що зібраних доказів достатньо для розгляду заяви ТОВ “Метінком» з грошовими вимогами до боржника в цьому судовому засіданні за наявними у справі матеріалами, у зв'язку з чим відмовив в задоволенні клопотання розпорядника майна та усного клопотання ТОВ “Метінком» про відкладення розгляду справи. Відповідна ухвала була занесена до протоколу судового засідання.

Представник ТОВ “Метінком» в судовому засіданні наполягала на задоволенні заяви з грошовими вимогами до боржника, просила суд визнати їх в повному обсязі, проти задоволення клопотання про призначення по справі комплексної експертизи документів заперечувала з підстав, наведених в своїх поясненнях, які раніше надавались до суду. При цьому представник кредитора зазначила, що у разі якщо суд дійде висновків про необхідність призначення такої експертизи, просила суд доручити її проведення Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, в провадження якого вже знаходиться таке саме експертне дослідження в рамках справи Господарського суду Запорізької області № 908/357/25(922/3921/21)(922/1371/22)(922/1044/24)(922/3921/21)(922/1371/22)(922/4023/23)(922/3921/21)(922/1371/22)(922/4632/23)(922/3921/22)(922/4727/21).

Представник ТК ТОВ фірма "Харків-Москва" в судовому засіданні заперечувала проти вимог кредитора в повному обсязі, з підстав, викладених в раніше поданих суду запереченнях та письмових поясненнях, наполягала на задоволення клопотання про клопотання уповноваженої особи засновників Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" ОСОБА_2 (вх. № 13295/25 від 04.06.2025) про призначення по справі комплексної експертизи документів, проведення якої доручити ННЦ "Інститут судових експертиз ім.Засл.проф. М.С. Бокаріуса" МЮУ.

Уповноважена особа засновників ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечувала проти вимог кредитора в повному обсязі та наполягала на задоволенні клопотання про призначення по справі комплексної експертизи документів, проведення якої доручити ННЦ "Інститут судових експертиз ім.Засл.проф. М.С. Бокаріуса" МЮУ.

Суд, дослідивши матеріали справи, заяви ТОВ “Метінком», заслухавши пояснення учасників справи, зазначає наступне.

Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Відповідно до положень частин першої, третьої, шостої статті 45 КУзПБ:

- конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство;

- до заяви в обов'язковому порядку додаються, зокрема, документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника;

- заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Набуття статусу кредитора законодавець пов'язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому законом порядку. Відповідний висновок наведений Верховним Судом у постановах від 25.06.2020 у справі № 916/1965/13, від 21.09.2020 у справі № 916/2878/14, від 04.11.2020 у справі № 904/9024/16, постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.01.2021 у справі № 916/4181/14.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17 звернув увагу на усталені висновки Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та ролі й обов'язків суду на цій стадії провадження у справі про банкрутство, зокрема:

- заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).

- обов'язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);

- завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанови: від 05.03.2019 у справі №910/3353/16, від 18.04.2019 у справі №914/1126/14, від 20.06.2019 у справі №915/535/17, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16);

- у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).

Зазначені висновки не втратили своєї актуальності з введенням в дію з 21.10.2019 КУзПБ (відповідно до пункту 4 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" якого з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство), оскільки Кодекс (статті 45 - 47) містить аналогічне правове регулювання порядку звернення кредиторів із заявами із вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядку розгляду цих заяв судом. (Постанова ВС КГС від 23.11.2023 року у справі № 905/1965/19)

Вирішуючи клопотання уповноваженої особи засновників Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" ОСОБА_2 (вх. № 13295/25 від 04.06.2025) про призначення по справі комплексної експертизи документів. та в якому уповноваженої особи засновників просить призначити експертизу договорів цесії від 02.02.2012, договору позики від 26.09.2011, договору поруки від 26.09.2011 та договору уступки права вимоги від за договором поруки, суд зазначає наступне.

На думку уповноваженої особи засновників Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" ОСОБА_2 , необхідність проведення комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи обґрунтовується зазначенням у позовній заяві про те, що 26.09.2011 року (у день укладання договорів позики та поруки у місті Києві), Дукер Шмуєл знаходився у місті Харкові, де приймав участь у прес-конференції, яка проходила онлайн, що підтверджується відкритими даними з мережі інтернет (інформація отримана за посиланням https://www.sq.com.ua/rus/news/obschestvo/26.09.2011/direktor_firmy_vyryvshej_kotlovan_na_pushkinskoj_gotov_zaplatit_v_gorodskoj_byudzhet_pochti_100) зазначене свідчить про неможливість ОСОБА_5 бути одночасно в двох місцях в місті Києві та в місті Харкові, що свідчить про зухвале та нахабне підроблення Договорів від 26.09.2011, у зв'язку із чим необхідно призначити по справі судову почеркознавчу та технічну експертизу документів.

Окрім того, ОСОБА_2 вказує на той факт, що примірник вказаного Договору відсутній в матеріалах приватного нотаріуса Курковської Я.Л., що виключає можливість посвідчення таким нотаріусом вказаних правочинів.

Відповідно до статті 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Згідно із частиною першою статті 73 ГПК України наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи суд встановлює на підставі доказів.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (частина друга статті 73 ГПК України).

Відповідно до положень статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд надає оцінку доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує. Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі №904/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18, від 03.08.2022 у справі №910/5408/21, від 21.09.2022 у справі №904/3469/21.

Системний аналіз положень статей 98-99 ГПК України та частини першої статті 45 КУзПБ дозволяє зробити висновок про те, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, попереднього слідства чи суду. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема, через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Аналіз положень статей 73, 99 ГПК України дозволяє зробити висновок про те, що висновок експерта складається за результатами проведення судової експертизи та є одним із видів доказів у справі; експертиза призначається судом за його власною ініціативою або за клопотанням учасника справи у випадку, коли суд вважає, що має дійсну потребу у спеціальних знаннях для встановлення певних фактичних даних, що входять до предмета доказування.

Частиною першою статті 45 КУзПБ передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Отже, законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. Воно не може бути замінене висновком експерта, який не обмежений вимогами статей 76-79 ГПК України та межами дослідницької функції суду саме на цій стадії розгляду справи про банкрутство. Покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог.

Отже, за своєю правовою природою такий предмет спору не є тотожним спору про право, який розглядається у позовному провадженні.

Особливістю провадження у справах про банкрутство є те, що в межах цього провадження суди розглядають багато різних спорів, щодо яких законодавцем визначено окремі процедури та особливості їх розгляду в межах єдиної процедури банкрутства. Одним з різновидів таких спорів є розгляд спірних вимог конкурсного кредитора, який оспорюється боржником або іншим кредитором боржника. Відтак, при розгляді спірних вимог кредиторів суди повинні керуватися спеціальними нормами законодавства про банкрутство, які визначають обов'язки конкретного кредитора щодо доказування розміру кредиторських вимог, визначають обсяг доказування, предмет доказування спірних кредиторських вимог, право суду відмовити у визнанні спірних вимог внаслідок неподання заявником документів, що їх підтверджують.

Крім того, ухвала суду про призначення судової експертизи є причиною вжиття судом заходів щодо зупинення провадження у справі. Отже, призначення судової експертизи перебуває у причинно-наслідковому зв'язку із зупиненням провадження у справі. Вихід суду за межі наданої йому компетенції при призначенні судової експертизи може мати наслідком незаконне зупинення провадження у справі, що вимагає в цілому скасування ухвали суду про призначення судової експертизи з виходом суду за межі наданої йому компетенції та зупинення провадження у справі для проведення такої експертизи, яка за своєю суттю не є способом збирання доказів у справі.

Подібного правового висновку дійшла Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду України у постанові 26.10.2018 у справі №910/9971/17, розглядаючи по суті касаційну скаргу на ухвалу апеляційного суду про призначення у справі судової експертизи у галузі права.

Водночас, як свідчать матеріали справи, у провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває об'єднана справа № 908/357/25(922/3921/21) (922/1371/22)(922/1044/24)(922/3921/21)(922/1371/22)(922/4023/23)(922/3921/21)(922/1371/22)(922/4632/23)(922/3921/22)(922/4727/21) за позовом ТК ТОВ фірми “Харків-Москва» до ТОВ “Метінком». Ухвалою від 13.05.2025 у вказаній справі призначено проведення комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи вищевказаних документів, проведення якої доручено Київському науково-дослідницькому інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, а саме: Договору безвідсоткової позики від 26 вересня 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л., реєстровий номер 1993, та Договору поруки від 26 вересня 2011 року, укладеного між громадянином російської федерації ОСОБА_6 та ТК ТОВ фірма “Харків-Москва» в особі генерального директора Дукер Шмуєла та Гарантійного листа від 26 вересня 2011 року.

На розгляд експертам поставлено наступні питання:

Цією ж ухвалою витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю “Метінком» оригінали Договорів, а саме:

- Договір поруки від 26 вересня 2011 року, укладений між громадянином російської федерації ОСОБА_1 та ТК ТОВ фірма “Харків-Москва» в особі генерального директора Дукер Шмуєла;

- Гарантійний лист від 26 вересня 2011 року за підписом Генерального директора Дукер Шмуєля.

Тобто, аналогічна експертиза вже призначена у справі між тими ж самими сторонами, з того ж самого предмету спору у справі позовного провадження, яка розглядається в межах справи про банкрутство ТОВ “МЕТІНКОМ». При цьому, питання, що поставлені на розгляд експертам відповідно до ухвали Господарського суду Запорізької області від 13.05.2025 у справі № 908/357/25 (922/3921/21)(922/1371/22)(922/1044/24)(922/3921/21)(922/1371/22)(922/4023/23)( 922/3921/21)(922/1371/22)(922/4632/23)(922/3921/22)(922/4727/21) аналогічні тим питанням, які зазначені у клопотанні уповноваженої особи засновників боржника ТК ТОВ ФІРМА “ХАРКІВ-МОСКВА» ОСОБА_2 у справі №922/3921/21 (922/1371/22). Більш того, предметом експертного дослідження у справі № 908/357/25 (922/3921/21)(922/1371/22)(922/1044/24)(922/3921/21)(922/1371/22)(922/4023/23)(922/3921/21)(922/1371/22)(922/4632/23)(922/3921/22)(922/4727/21) є такі ж самі документи, питання дослідження яких порушено у клопотанні уповноваженої особи засновників боржника ТК ТОВ ФІРМА “ХАРКІВ-МОСКВА» ОСОБА_2 у справі №922/3921/21 (922/1371/22).

Суд вважає, що враховуючи обставини цієї справи, питання про достовірність, дійсність або належність доказів, якими кредитор обґрунтовує свої кредиторські вимоги в справі про банкрутство не може вирішуватись за допомогою збирання доказів шляхом проведення певної судової експертизи з огляду на спеціальні приписи законодавства щодо розгляду у справі про банкрутство спірних вимог кредиторів. Відповідні питання мають досліджуватись судом в позовному провадженні внаслідок вирішення спорів про визнання недійсними відповідних правочинів.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання уповноваженої особи засновників Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" ОСОБА_2 (вх. № 13295/25 від 04.06.2025) про призначення по справі комплексної експертизи документів в межах розгляду заяви з грошовими вимогами.

Вирішуючи по суті на новому розгляді заяву ТОВ "Метінком" з грошовими вимогами до боржника, вислухавши присутніх у судовому засіданні представників кредитора та боржника, а також уповноважену особу засновників, дослідивши матеріали справи та подані докази, суд зазначає наступне.

При перегляді заяви ТОВ “Метінком» на новому розгляді перед судом стоїть питання наявності грошових вимог ТОВ “Метінком» до Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" в розмірі 8 000 000,00 дол. США, що на момент подання заяви в перерахунку в національну валюту України за курсом НБУ складає 292 480 000,00 грн. та судовий збір в сумі 4 962,00 грн.

Так, як зазначає ТОВ “Метінком» між ним та громадянином Російської Федерації ОСОБА_1 02 лютого 2012 року було укладено договір уступки права вимоги (цесії) по Договору безвідсоткової позики від 26.09.2011 року між Первісним кредитором і Торгівельно-комерційним ТОВ з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" та посвідчено нотаріально (реєстровий №217).

Первісний кредитор - громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 є Позикодавцем за договором безвідсоткової позики від 26.09.2011 року, Боржником є громадянин Ізраїлю ОСОБА_7 , який є позичальником.

За умовами вказаного договору уступки (п.1) первісний кредитор передає новому кредитору і стає кредитором за Договором безвідсоткової позики від 26 вересня 2011 року між первісним кредитором і боржником.

Відповідно п. 2 зазначеного договору уступки права вимоги (цесії) новий кредитор набуває право вимагати від боржника належного виконання зобов'язань: сплата боргу за договором безвідсоткової позики від 26 вересня 2011 року за вирахуванням повернутих сум зазначених в акті повернення грошових коштів. До нового кредитора переходять права, які забезпечують зобов'язання боржника.

02.02.2012 року було укладено договір про уступку права вимоги по договору поруки від 26.09.2011 року за яким ТОВ "Метінком" (новий кредитор) та громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 , (первісний кредитор) домовились у пункті 1, що первісний кредитор передає новому кредитору, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредитору і стає кредитором за договором поруки від 26 вересня 2011 року укладеного між первісним кредитором і поручителем, яким є торгівельно - комерційне товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" по договору поруки від 26.09.2011 року, укладеним між Первісним кредитором і Поручителем.

Відповідно до пункту 2 зазначеного договору уступки права вимоги (цесії) новий кредитор набуває право вимагати від поручителя, яким є Торгівельно-комерційне Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма “Харків-Москва», ідентифікаційний код юридичної особи 14344275 належного виконання зобов'язань за договором позики в якому боржником є громадянин Ізраїлю ОСОБА_7 у разі порушення ним сплати боргу за договором позики за вирахуванням повернутих сум зазначених в акті повернення грошових коштів.

Відповідно до пакунку 3 договору первісний кредитор втрачає право вимагати від поручителя належного виконання зобов'язань за договором поруки у разі порушення боржником сплати боргу за договором позики за вирахуванням повернутих сум зазначених в акті повернення грошових коштів.

Згідно умов договору безвідсоткової позики від 26.09.2011 року, який в тому числі нотаріально посвідчений, позичальник громадянин Ізраїлю ОСОБА_7 отримав , а позикодавець - громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 передав у власність позичальникові грошві кошти у сумі 8 000 000 (вісім мільйонів) доларів США за цільовим призначенням на будівництво багатофункціонального громадсько-торгівельного центру за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 2.

Згідно пункту 2 договору безвідсоткової позики розрахунок щодо повернення суми позики має бути здійснено не пізніше одного місяця з моменту введення об'єкта в експлуатацію, або відкриття відносно майнового поручителя за договором поруки від 26.09.2011 Торгівельно-комерційного Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма “Харків-Москва» справи про банкрутство. А згідно пункту 4 договору позики у разі неповернення суми позики своєчасно позикодавець вправі буде пред'явити цей договір до стягнення в строки і у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Відповідно до договору поруки від 26 вересня 2011 року укладеного між громадянином Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" товариство виступило поручителем за виконання умов основного договору під яким розуміють договір безпроцентної позики від 26 вересня 2011 року на суму 8 000 000 (вісім мільйонів) доларів США , який укладено між громадянином Російської Федерації ОСОБА_1 та Боржником громадянином Ізраїлю ОСОБА_7 .

Відповідно до п.3.1. договору поручитель зобов'язаний у разі порушення боржником обов'язку за основним договором самостійно виконати зазначений обов'язок боржника перед кредитором в строк один місяць з моменту закінчення основного договору.

Внаслідок чого кредитор вважає, що заборгованість торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірми “ХАРКІВ-МОСКВА» перед ТОВ “МЕТІНКОМ», на день подання заяви підтверджується та складає 8 000 000,00 (вісім мільйонів) доларів США, що з урахування уточнень заявника з приводу розрахунків в національній валюті України станом на день подання заяви за курсом НБУ складає 209 944 800, 00 грн.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (частина перша статті 11 ЦК України). Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 4) інші юридичні факти (частина друга статті 11 ЦК України).

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Отже, за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов'язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Частиною 1 статті 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Приписами частини 2 статті 554 ЦК України визначено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до положень пункту 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина 1 статті 513 ЦК України).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, ЦК України встановлена можливість замінити кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким відступається.

Як вже зазначалось судом, у разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог.

Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому:

- перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку;

- при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості;

- під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (частина перша статті 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку.

У постанові від 19.07.2022 у справі № 904/4790/21 Верховний Суд констатував, що під час розгляду грошових вимог кредиторів в порядку статей 45-47 КУзПБ господарський суд, за загальним правилом, має виходити з презумпції правомірності і, відповідно, дійсності правочину, на підставі якого виникли грошові вимоги кредитора.

Тобто, цей висновок не є універсальним у застосуванні судами під час розгляду усіх кредиторських вимог, які ґрунтуються на грошових зобов'язаннях, що виникають з договорів.

Так, при первісному розгляді вказаної заяви, суд ухвалою від 17.06.2024 суд серед іншого задовольнив заяву ТОВ "МЕТІНКОМ" (вх. №11643 від 12.10.2022) з грошовими вимогами до боржника та визнав грошові вимоги ТОВ "МЕТІНКОМ" до Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" в розмірі 8 000 000,00 дол. США, що на момент подання заяви в перерахунку в національну валюту України за курсом НБУ складає 292 480 000,00 грн та судовий збір в сумі 4 962,00 грн. Зобов'язав розпорядника майна внести відомості щодо визнаних вимог ТОВ "МЕТІНКОМ" до реєстру вимог кредиторів.

Постановою Касаційного господарського суду від 24.04.2025 по справі №922/3921/21 (922/1371/22) задоволено частково касаційну скаргу Торгівельно-комерційного Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва". Скасовано частково ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.06.2024 за результатами розгляду заяви з грошовими вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінком", ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.09.2024 (попереднє засідання) в частині включення до реєстру вимог кредиторів вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінком" та Постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 у справі № 922/3921/21 (922/1371/22).

Під час перегляду ухвали Господарського суду Харківської області від 17.06.2024 Верховний суд зокрема зазначив, що у контексті спірних правовідносин у цій справі, при розгляді питання обґрунтованості грошових вимог кредитора, які виникли на підставі договору відступлення права вимоги, ключове значення має не лише дійсність такого правочину, а й підтвердження законного набуття вимог за вказаним договором кредитором-заявником, а відсутність рішення суду про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги, у даному випадку не може бути беззаперечною підставою для їх визнання судом.

Верховний суд зауважив, що сам по собі договір свідчить лише про намір виконати дії (операції) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання. Господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

У свою чергу, документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, акти, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Наявність належно оформлених первинних документів є обов'язковою ознакою господарської операції, однак не єдиною. По своїй правовій суті господарською операцією є операція, яка змінює зміст активів платника податку, а первинні документи лише підтверджують факт її проведення.

Як вбачається з матеріалів справи, боржник, заперечуючи заявлені ТОВ "Метінком" грошові вимоги ставить під сумнів укладення правочинів на підставі яких виникли грошові зобов'язання Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва" перед заявником, а також заперечує набуття ТОВ "Метінком" права вимоги за основним договором позики. Такі заперечення, зокрема, втілені у окремі позови, що розглядаються в межах справи про банкрутство в окремому позовному провадженні (№922/3921/21 (922/1371/22) (922/1044/24), №922/3921/21 (922/1371/22) (922/4632/23), №922/3921/21 (922/1371/22) (922/4023/23), №922/3921/21 (922/4727/21).

Тому, з урахуванням викладеного вище, до розгляду таких грошових вимог має бути беззаперечно застосований підвищений стандарт доказування, грошові вимоги підлягають ретельній перевірці судом з використанням засобів доказування, передбачених нормами ГПК України, в тому числі й інших, не первинних документів, складання яких передбачено законодавством або є загальноприйнятим за звичаями ділового обороту.

Верховний суд також наголосив, що господарському суду під час розгляду заяви кредитора з відповідними грошовими вимогами до боржника варто керуватися не лише засадами, серед інших, належності (стаття 76 ГПК України) та допустимості (стаття 77 ГПК України) доказів, а й враховувати достатність (повноту та всебічність) поданих доказів як взаємозв'язок їх сукупності, що дозволяє суду зробити достовірний висновок про існування заборгованості за зобов'язанням.

Тож, у разі вмотивованих сумнівів щодо реальності (дійсності) такої заборгованості, обґрунтування грошових вимог до боржника самим лише договором позики та/або борговою розпискою у справі про банкрутство може бути недостатнім.

Необхідним, у такому випадку, може бути також документальне підтвердження джерел походження коштів, наданих фізичною особою у позику фізичній особі, подання інших додаткових доказів наявності між кредитором (позикодавцем) та боржником (позичальником) зобов'язальних правовідносин за відповідним договором позики.

При цьому, визначена приписами статті 204 ЦК України презумпція правомірності укладеного між сторонами правочину не спростовує відповідного обов'язку заявника-кредитора, вимоги якого ґрунтуються до договорі безвідсоткової позики, надати сукупність усіх необхідних доказів на обґрунтування своїх вимог, зокрема й зазначені вище докази джерел походження наданих у позику коштів.

Тобто, не досліджуючи дійсність відповідного правочину, що виходить за межі предмета розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника, господарський суд у справі про неплатоспроможність фізичної особи, вирішуючи питання про належне документальне підтвердження кредиторських вимог за договором позики, може надати правову оцінку реальності (дійсності) таких зобов'язань на підставі інших доказів, що підтверджують/спростовують фінансову спроможність цього кредитора щодо надання відповідної позики.

Верховний суд також зауважив, що ненадання кредитором сукупності необхідних доказів на обґрунтування своїх вимог, зокрема щодо підтвердження реальності грошового зобов'язання, господарський суд відмовляє у визнанні таких вимог у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

Також Верховний суд наголосив, що при розгляді вимог про включення до реєстру вимог кредиторів боржника, що ґрунтуються на договорі поруки, у предмет доказування підлягають включенню всі обставини, пов'язані із сутністю зазначеного зобов'язання.

Верховний Суд також акцентував, що визнанню судом та включенню до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство (неплатоспроможність) підлягають лише дійсні вимоги кредитора, які відповідають чинному законодавству та обґрунтовані кредитором належними і допустимими доказами на час заявлення таких вимог.

При цьому, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав, тому, судам необхідно з'ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу (на момент підписання договору цесії (відступлення права вимоги)), а також, у разі наявності вмотивованих сумнівів щодо реальності угоди, - умови оплатності договору відступлення права вимоги та їх виконання.

У зв'язку з чим, за наявності заперечень боржника щодо реальності правочинів на підставі яких ґрунтуються заявлені ТОВ "Метінком" грошові вимоги, Верховний суд наголосив на необхідності застосування до розгляду таких грошових вимог підвищеного стандарту доказування, необхідності дослідження реальності господарської операції з надання позики, дотримання умов цільового використання отриманих грошових коштів у розмірі 8 000 000,00 дол. США, що на момент подання заяви в перерахунку в національну валюту України за курсом НБУ складає 292 480 000,00 грн., обсягу та дійсності поруки, а також дотримання сторонами умов щодо відступлення права вимоги, зокрема, в частині оплатності договору.

Відповідно до частини п'ятої статті 310 Господарського процесуального кодексу України, під час нового розгляду справи суд першої інстанції зобов'язаний врахувати правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові суду касаційної інстанції, у зв'язку з чим Господарський суд Харківської області при повторному розгляді цієї справи має діяти з урахуванням зазначених висновків.

Суд також враховує, що відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду, є обов'язковими для суду, який повторно розглядає справу.

Як вже зазначалось законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником; надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).

Покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18; від 13.09.2022 у справі № 904/6251/20);

Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17.

Суд констатує, що під час нового розгляду заяви ТОВ “Метінком» з грошовими вимогами до боржника, на протязі більше ніж півроку останнім не надано жодного первинного доказу в підтвердження заявлених грошових вимог до боржника на виконання приписів постанови Верховного суду від 24.04.2025 у цій справі.

Застосування судами принципу судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників справи про банкрутство, єдиного правового захисту інтересів кредиторів в межах процедур банкрутства та пропорційності, надає суду у процедурі банкрутства правові важелі, які можуть забезпечити дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника на кожному з етапів процедур банкрутства (неплатоспроможності), зобов'язує суд з достатньою повнотою встановити об'єктивні обставини правовідносин сторін по множинних предметах спорів, які виникають у процедурах банкрутства (неплатоспроможності).

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, на час розгляду справи в матеріалах справи відсутні докази в обґрунтування вимог ТОВ “Метінком», зокрема доказів в підтвердження законного набуття вимог за вказаним договором кредитором - заявником та доказів в підтвердження виконання умов договору про відступлення права вимоги щодо оплати ТОВ "Метінком" набутого права вимоги, доказів в підтвердження реальності грошового зобов'язання у розмірі 8 000 000,00 дол. США, та дійсної передачі коштів у визначеному розмірі, доказів в підтвердження дотримання умов цільового використання отриманих грошових коштів, документального підтвердження джерел походження коштів наданих фізичною особою у позику фізичній особі та фінансової спроможності щодо надання такої позики позикодавцем, інших додаткових доказів наявності між кредитором (позикодавцем) та боржником (позичальником) зобов'язальних правовідносин за відповідним договором позики, тощо.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що ТОВ "Метінком" не надано суду достатність доказів в підтвердження наявності зобов'язання Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" в розмірі 8 000 000,00 дол. США, що на момент подання заяви в перерахунку в національну валюту України за курсом НБУ складало 292 480 000,00 грн. у зв'язку з чим вважає заяву ТОВ "Метінком" (вх. № 807 н.р. 11643) з грошовими вимогами до боржника недоведеною та такою, що не підлягає задоволенню, а вимоги ТОВ "МЕТІНКОМ" до Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" в розмірі 8 000 000,00 дол. США такими, що підлягають відхиленню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями ст. ст. 2, 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 73, 74, 232 - 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання уповноваженої особи засновників Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" Дукер Л.О. (вх. № 13295/25 від 04.06.2025) про призначення по справі комплексної експертизи документів.

Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінком" (вх. № 807 н.р. 11643) з грошовими вимогами до боржника Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" по справі № 922/3921/21 (922/1371/22).

Відхилити грошові вимоги ТОВ "МЕТІНКОМ" до Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" в розмірі 8 000 000,00 дол. США, що на момент подання заяви в перерахунку в національну валюту України за курсом НБУ складало 292 480 000,00 грн.

Ухвалу направити Дукер Л.О., розпоряднику майна, боржнику, ТОВ "Метінком".

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складання повного судового рішення.

Ухвала підписана 19.12.2025 (враховуючи тривалі повітряні тривоги, постійні обстріли міста Харкова, періодичну відсутність електропостачання в регіоні та перебування в період з 12.12.2025 по 18.12.2025 судді Кононової О.В. на лікарняному).

Суддя Кононова О.В.

Попередній документ

132744391

Наступний документ

132744393

Інформація про рішення:

№ рішення:	132744392
№ справи:	922/3921/21
Дата рішення:	09.12.2025
Дата публікації:	22.12.2025
Форма документу:	Ухвала
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Харківської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:; банкрутство юридичної особи

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (14.10.2025)
Дата надходження:	08.10.2025
Предмет позову:	визнання банкрутом

Розклад засідань:

Минулі засідання (181)

31.12.2025 10:23	Господарський суд Харківської області
31.12.2025 10:23	Господарський суд Харківської області
31.12.2025 10:23	Господарський суд Харківської області
31.12.2025 10:23	Господарський суд Харківської області
31.12.2025 10:23	Господарський суд Харківської області
31.12.2025 10:23	Господарський суд Харківської області
31.12.2025 10:23	Господарський суд Харківської області
31.12.2025 10:23	Господарський суд Харківської області
31.12.2025 10:23	Господарський суд Харківської області
18.10.2021 10:40	Господарський суд Харківської області
30.11.2021 11:30	Господарський суд Харківської області
01.12.2021 14:00	Господарський суд Харківської області
22.12.2021 12:15	Східний апеляційний господарський суд
17.01.2022 14:15	Східний апеляційний господарський суд
27.01.2022 10:45	Господарський суд Харківської області
22.02.2022 10:00	Господарський суд Харківської області
15.03.2022 10:00	Господарський суд Харківської області
21.03.2022 11:00	Господарський суд Харківської області
23.03.2022 12:45	Касаційний господарський суд
30.08.2022 12:45	Господарський суд Харківської області
30.08.2022 12:55	Господарський суд Харківської області
08.09.2022 12:15	Господарський суд Харківської області
08.09.2022 12:30	Господарський суд Харківської області
11.10.2022 14:15	Господарський суд Харківської області
11.10.2022 14:30	Господарський суд Харківської області
11.10.2022 14:45	Господарський суд Харківської області
11.10.2022 15:00	Господарський суд Харківської області
14.12.2022 14:00	Східний апеляційний господарський суд
25.01.2023 15:15	Східний апеляційний господарський суд
15.02.2023 15:30	Східний апеляційний господарський суд
25.04.2023 11:15	Касаційний господарський суд
23.05.2023 12:00	Касаційний господарський суд
06.07.2023 16:00	Господарський суд Харківської області
04.08.2023 11:30	Господарський суд Харківської області
07.09.2023 11:30	Господарський суд Харківської області
14.09.2023 11:00	Господарський суд Харківської області
14.09.2023 11:30	Господарський суд Харківської області
14.09.2023 12:00	Господарський суд Харківської області
18.09.2023 14:00	Господарський суд Харківської області
18.09.2023 14:30	Господарський суд Харківської області
24.10.2023 10:20	Господарський суд Харківської області
24.10.2023 10:30	Господарський суд Харківської області
26.10.2023 10:50	Господарський суд Харківської області
02.11.2023 11:20	Господарський суд Харківської області
02.11.2023 11:40	Господарський суд Харківської області
09.11.2023 12:30	Господарський суд Харківської області
22.11.2023 14:20	Господарський суд Харківської області
22.11.2023 14:40	Господарський суд Харківської області
07.12.2023 12:45	Господарський суд Харківської області
14.12.2023 11:00	Господарський суд Харківської області
14.12.2023 12:45	Господарський суд Харківської області
14.12.2023 13:10	Господарський суд Харківської області
14.12.2023 13:30	Господарський суд Харківської області
21.12.2023 10:30	Господарський суд Харківської області
21.12.2023 11:40	Господарський суд Харківської області
28.12.2023 14:00	Господарський суд Харківської області
28.12.2023 14:20	Господарський суд Харківської області
18.01.2024 09:40	Господарський суд Харківської області
18.01.2024 10:00	Господарський суд Харківської області
18.01.2024 10:30	Господарський суд Харківської області
18.01.2024 11:00	Господарський суд Харківської області
19.01.2024 10:40	Господарський суд Харківської області
19.01.2024 13:00	Господарський суд Харківської області
02.02.2024 10:00	Господарський суд Харківської області
02.02.2024 10:30	Господарський суд Харківської області
02.02.2024 11:00	Господарський суд Харківської області
02.02.2024 11:30	Господарський суд Харківської області
02.02.2024 12:00	Господарський суд Харківської області
02.02.2024 16:00	Господарський суд Харківської області
20.02.2024 15:45	Східний апеляційний господарський суд
21.02.2024 11:40	Господарський суд Харківської області
21.02.2024 12:00	Господарський суд Харківської області
21.02.2024 12:20	Господарський суд Харківської області
21.02.2024 12:40	Господарський суд Харківської області
21.02.2024 13:00	Господарський суд Харківської області
26.02.2024 13:00	Господарський суд Харківської області
11.03.2024 11:30	Господарський суд Харківської області
11.03.2024 11:45	Господарський суд Харківської області
11.03.2024 12:00	Господарський суд Харківської області
11.03.2024 13:00	Господарський суд Харківської області
11.03.2024 15:15	Господарський суд Харківської області
11.03.2024 15:30	Господарський суд Харківської області
01.04.2024 12:00	Господарський суд Харківської області
10.04.2024 14:20	Господарський суд Харківської області
10.04.2024 14:40	Господарський суд Харківської області
10.04.2024 15:00	Господарський суд Харківської області
10.04.2024 15:20	Господарський суд Харківської області
10.04.2024 15:40	Господарський суд Харківської області
10.04.2024 16:00	Господарський суд Харківської області
15.04.2024 10:40	Господарський суд Харківської області
29.04.2024 12:00	Господарський суд Харківської області
06.05.2024 11:00	Господарський суд Харківської області
06.05.2024 11:30	Господарський суд Харківської області
06.05.2024 13:15	Господарський суд Харківської області
13.05.2024 13:30	Господарський суд Харківської області
13.05.2024 13:45	Господарський суд Харківської області
20.05.2024 12:40	Господарський суд Харківської області
27.05.2024 12:00	Господарський суд Харківської області
10.06.2024 12:20	Господарський суд Харківської області
17.06.2024 10:15	Господарський суд Харківської області
17.06.2024 13:10	Господарський суд Харківської області
23.07.2024 09:30	Східний апеляційний господарський суд
23.07.2024 10:00	Східний апеляційний господарський суд
23.07.2024 10:30	Східний апеляційний господарський суд
23.07.2024 11:00	Східний апеляційний господарський суд
23.07.2024 11:30	Східний апеляційний господарський суд
23.07.2024 12:00	Східний апеляційний господарський суд
21.08.2024 13:30	Господарський суд Харківської області
02.09.2024 13:30	Господарський суд Харківської області
16.09.2024 14:00	Господарський суд Харківської області
16.09.2024 15:30	Господарський суд Харківської області
23.09.2024 10:30	Господарський суд Харківської області
23.09.2024 10:40	Господарський суд Харківської області
23.09.2024 15:00	Східний апеляційний господарський суд
24.09.2024 09:30	Східний апеляційний господарський суд
24.09.2024 10:00	Східний апеляційний господарський суд
24.09.2024 10:30	Східний апеляційний господарський суд
24.09.2024 11:00	Східний апеляційний господарський суд
25.09.2024 15:30	Східний апеляційний господарський суд
30.09.2024 15:00	Господарський суд Харківської області
07.10.2024 14:30	Господарський суд Харківської області
08.10.2024 10:30	Касаційний господарський суд
22.10.2024 15:00	Касаційний господарський суд
29.10.2024 14:15	Касаційний господарський суд
30.10.2024 12:30	Касаційний господарський суд
04.11.2024 10:30	Східний апеляційний господарський суд
04.11.2024 10:45	Східний апеляційний господарський суд
19.11.2024 15:00	Касаційний господарський суд
25.11.2024 10:15	Східний апеляційний господарський суд
09.12.2024 09:45	Східний апеляційний господарський суд
09.12.2024 10:15	Східний апеляційний господарський суд
10.12.2024 10:00	Касаційний господарський суд
11.12.2024 10:45	Касаційний господарський суд
11.12.2024 12:10	Касаційний господарський суд
11.12.2024 12:20	Касаційний господарський суд
12.12.2024 11:45	Касаційний господарський суд
14.01.2025 10:30	Касаційний господарський суд
15.01.2025 10:00	Касаційний господарський суд
20.01.2025 15:30	Господарський суд Харківської області
22.01.2025 12:20	Касаційний господарський суд
22.01.2025 12:30	Касаційний господарський суд
23.01.2025 11:30	Касаційний господарський суд
27.01.2025 16:00	Господарський суд Харківської області
11.02.2025 11:15	Касаційний господарський суд
12.02.2025 12:00	Господарський суд Харківської області
18.02.2025 11:00	Касаційний господарський суд
19.02.2025 12:15	Касаційний господарський суд
19.02.2025 12:30	Касаційний господарський суд
21.02.2025 13:00	Господарський суд Харківської області
24.02.2025 13:00	Господарський суд Харківської області
04.03.2025 11:30	Касаційний господарський суд
20.03.2025 11:00	Господарський суд Харківської області
24.03.2025 12:40	Господарський суд Харківської області
25.03.2025 12:00	Касаційний господарський суд
08.04.2025 12:00	Господарський суд Харківської області
08.04.2025 12:30	Господарський суд Харківської області
15.04.2025 12:30	Касаційний господарський суд
17.04.2025 10:00	Східний апеляційний господарський суд
22.04.2025 10:30	Касаційний господарський суд
24.04.2025 14:00	Касаційний господарський суд
28.04.2025 12:30	Господарський суд Харківської області
28.04.2025 12:40	Господарський суд Харківської області
15.05.2025 14:00	Східний апеляційний господарський суд
26.05.2025 11:00	Господарський суд Харківської області
05.06.2025 15:30	Східний апеляційний господарський суд
16.06.2025 13:00	Господарський суд Харківської області
23.06.2025 13:45	Господарський суд Харківської області
30.06.2025 12:00	Господарський суд Харківської області
12.08.2025 14:00	Господарський суд Харківської області
14.08.2025 14:00	Господарський суд Харківської області
11.09.2025 10:30	Господарський суд Харківської області
23.09.2025 14:00	Господарський суд Харківської області
02.10.2025 14:00	Східний апеляційний господарський суд
14.10.2025 11:30	Господарський суд Харківської області
14.10.2025 15:20	Господарський суд Харківської області
21.10.2025 10:45	Касаційний господарський суд
11.11.2025 10:30	Господарський суд Харківської області
11.11.2025 13:00	Господарський суд Харківської області
18.11.2025 10:45	Касаційний господарський суд
25.11.2025 13:00	Господарський суд Харківської області
09.12.2025 13:30	Господарський суд Харківської області