Рішення від 12.12.2025 по справі 921/523/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Кн.Острозького, 14а, м.Тернопіль, 46025, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

12 грудня 2025 року м. ТернопільСправа № 921/523/25

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

за участі секретаря судового засідання: Дикої Л.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "СВІТ-АГРО" (вул. Мрії, буд.23, м. Київ, 04128, код ЄДРПОУ 37405944)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЛЯ І ДИСТРИБУЦІЯ" (46002, м. Тернопіль, вул. 15 Квітня, будинок 2М, код ЄДРПОУ 40220670)

про: стягнення заборгованості у сумі 2 720 717,09 грн та судових витрат.

За участю представників:

- позивача: не з'явився;

- відповідача: не з'явився.

Зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "СВІТ-АГРО" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЛЯ І ДИСТРИБУЦІЯ" про стягнення з заборгованості та судових витрат.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором поставки №ТД2070 від 11.03.2025 щодо оплати отриманого ним товару, внаслідок чого виникла заборгованість на суму 2 720 717,09 грн.

Позиція відповідача.

До матеріалів справи відповідачем не було подано відзиву на позовну заяву.

Заперечення позивача щодо відзиву відповідача.

Від позивача до матеріалів справи відповідь на відзив не поступала.

Рух справи.

Ухвалою від 08.09.2025 позовну заяву № без номера документ сформовано в системі "Електронний суд" 02.09.2025 (вх. №593 від 02.09.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "СВІТ-АГРО" - прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та відкрито провадження у справі №921/523/25; призначено у справі підготовче засідання на 08.10.2025.

Ухвалою від 08.10.2025 відкладено підготовче засідання на 27.10.2025.

Ухвалою від 27.10.2025 відкладено підготовче засідання на 05.11.2025.

05.11.2025 підготовче засідання не відбулось, у зв'язку із перебуванням судді Хома С.О. у відпустці згідно наказу Господарського суду Тернопільської області № №205-в від 03.11.2025, а тому ухвалою від 06.11.2025 підготовче засідання у справі призначено на 14.11.2025.

Ухвалою від 14.11.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу №921/523/25 до судового розгляду по суті на 12.12.2025.

Явка сторін.

В судове засідання представник позивача не з'явився, проте подав Заяву № без номера, документ сформований в системі "Електронний суд" 10.12.2025 (вх.№8674 від 11.12.2025), в якому просить суд розгляд справи по суті здійснювати за його відсутності.

У судове засідання представник відповідача не з'явився.

Ухвала від 08.09.2025 про відкриття провадження у справі надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією, з повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою: 46002, м. Тернопіль, вул. 15 Квітня, будинок 2М, однак повернута на адресу суду з поштовим конвертом з відміткою пошти в довідці ф.20: «адресат відсутній за вказаною адресою».

У зв'язку із цим, задля підтвердження місця реєстрації відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЛЯ І ДИСТРИБУЦІЯ" судом здійснено запит. Так, Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЛЯ І ДИСТРИБУЦІЯ" Україна, 46002, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Тернопіль, вул. 15 Квітня, будинок 2М.

Ухвала від 08.10.2025 надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією, з повідомленням про вручення поштового відправлення, однак повернута на адресу суду з поштовим конвертом з відміткою пошти в довідці ф.20: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Ухвали від 27.10.2025, 06.11.2025 та 14.11.2025 надіслані відповідачу рекомендованою кореспонденцією, з повідомленням про вручення поштового відправлення, однак повернулися на адресу суду, із відсутньою довідкою ф.20.

Відповідно до ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Інформація про іншу адресу відповідача у суду відсутня.

Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 904/9904/17).

Суд також звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси сторін є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Стаття 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Частиною 1 статті 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що відповідач повідомлений належним чином про розгляд справи в Господарському суді Тернопільської області, а також що відповідачу було створено належні умови для підготовки до розгляду справи, надання заяв по суті її розгляду та доказів в обґрунтування своїх вимог або заперечень, тому є підстави для розгляду справи по суті за наявними в справі матеріалами.

Розгляд заяв та клопотань

Жодні заяви та клопотання від учасників справи не поступили.

Технічна підтримка.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програми фіксування судового процесу (судового засідання) сервісу відеоконференцзв'язку Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (ВКЗ).

Господарський процес.

У зв'язку із відсутністю представників сторін судом не оголошувалося скорочене рішення (вступна та резолютивна частини рішення).

Суд, розглянувши наявні матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини.

11 березня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «СВІТ-АГРО» (надалі - Постачальник за Договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЛЯ І ДИСТРИБУЦІЯ» (надалі - Покупець за Договором) був укладений Договір поставки №ТД 2070 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язується поставити кормові добавки, ветеринарні препарати, біопрепарати, вітамінні, іншу ветеринарну продукцію (далі - Товар), а Покупець - прийняти та оплатити Товар у кількості, по найменуваннях і цінах, зазначених у видаткових накладних, що виписуються на кожну партію Товару.

Згідно з п.2.1 вказаного договору, ціна по кожному найменуванню і на кожну партію товару вказується у рахунках-фактурах постачальника та в накладних на кожну партію товару і містить у собі податок на додану вартість.

Як передбачено п. 2.2. Договору, Покупець зобов'язаний перерахувати на поточний рахунок Постачальника вартість поставленої йому партії товару протягом 30 календарних днів з моменту отримання партії товару, згідно накладних. Моментом отримання партії товару вважається момент підписання Покупцем видаткової накладної.

За приписами п.п. 9.1, 9.4 Договору, договір набирає сили з моменту підписання та діє протягом року, до 31 грудня 2026 року.

Розірвання договору не звільняє покупця від проведення взаєморозрахунків з постачальником по виконаних до розірвання Договору зобов'язаннях та від відповідальності за порушення договірних обов'язків, яка передбачена даним договором та чинним законодавством України.

На виконання умов Договору Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «СВІТ-АГРО» протягом березня 2025 року поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЛЯ І ДИСТРИБУЦІЯ» товар загальною вартістю 2 720 717,09 грн, що підтверджується наступними видатковими накладними:

№1870 від 24.03.2025 на суму 1 395 206,95 грн;

№1871 від 27.03.2025 на суму 1 325 510,14 грн.

Вказані видаткові накладні підписані представниками сторін та скріплені печатками товариств.

Також сторонами погоджено Акт звірки взаємних розрахунків за період січень 2024 - серпень 2025 на суму 2 720 717,09 грн, що був підписаний представниками сторін і скріплений печатками товариств.

Позивач вказує, що в порушення пунктів 1.1., 2.2. Договору, товар, поставлений позивачем згідно видаткових накладних, відповідачем не оплачений.

Таким чином, внаслідок невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором щодо оплати отриманого ним товару заборгованість відповідача перед Позивачем складає 2 720 717,09 грн.

Оцінивши подані позивачем докази на предмет належності, допустимості, достовірності, вірогідності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як свідчать матеріали справи, 11 березня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «СВІТ-АГРО» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЛЯ І ДИСТРИБУЦІЯ» був укладений Договір поставки №ТД2070, відповідно до п.1.1 якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити кормові добавки, ветеринарні препарати, біопрепарати, вітамінні та лікарські препарати, іншу ветеринарну продукцію, у кількості, по найменуваннях і цінах, зазначених у видаткових накладних, що виписуються на кожну партію товару.

На підставі укладеного між сторонами договору в позивача виник обов'язок здійснити поставку товару, а у відповідача прийняти такий товар у обсязі, погодженому сторонами та оплатити його вартість.

Зазначений договір підписаний представниками сторін і скріплений печатками товариств без зауважень та заперечень. Інформація про розірвання спірного договору в матеріалах справи відсутня.

З огляду на встановлений ст.204 ЦК України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги вказаний вище договір як належну підставу, у розумінні норм ст.11 вказаного Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.

В силу норм ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», документом, який містить відомості про господарську операцію є первинний документ.

Згідно з ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У спірних правовідносинах первинними документами, які підтверджують здійснення господарських операцій з поставки товару за договором є видаткові накладні, які повинні містити, зокрема, прізвища, особистий підпис осіб або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарських операцій та, які є відповідальними за їх здійснення.

Як вказує позивач, на виконання договору № ТД 2070 від 11.03.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «СВІТ-АГРО» було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЛЯ І ДИСТРИБУЦІЯ» товар згідно з видатковими накладними: №1870 від 24.03.2025 на суму 1 395 206,95 грн та №1871 від 27.03.2025 на суму 1 325 510,14 грн.

В матеріалах справи відсутні докази того, що передана згідно з представленими накладними продукція відповідачем не була прийнята з підстав неналежної якості або порушення продавцем умов щодо кількості та асортименту продукції, так само в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують факт застосування відповідачем передбачених законом та договором наслідків порушення продавцем умов договору щодо порядку та строків продажу, кількості, асортименту, якості товару.

Як вказує позивач, відповідач встановлений договором обов'язок щодо оплати товару у визначений договором строк та у встановленому розмірі не виконав, внаслідок чого позивачем заявлено вимогу про стягнення боргу в сумі 2 720 717,09 грн.

Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За правилами ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з п.п. 2.1, 2.2 договору, ціна по кожному найменуванню і на кожну партію товару вказується у рахунках-фактурах постачальника та в накладних на кожну партію товару і містить у собі податок на додану вартість. Покупець зобов'язаний перерахувати на поточний рахунок Постачальника вартість поставленої йому партії товару протягом 30 календарних днів з моменту отримання партії товару, згідно накладних. Моментом отримання партії товару вважається момент підписання Покупцем видаткової накладної.

Відтак, строк оплати товару за вищевказаними видатковими накладними у сумі 2 720 717,09 грн є таким, що настав.

Відповідно до ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Матеріалами справи підтверджується факт наявності у відповідача суми основної заборгованості за договором поставки в розмірі 2 720 717,09 грн (сума поставленого товару).

Доказів її погашення відповідачем суду не надано та вказана заборгованість не спростована.

За викладеного надані позивачем докази в підтвердження наявності заборгованості відповідача перед позивачем суми основної заборгованості у розмірі 2 720 717,09 грн, враховуючи відсутність заперечень відповідача та доказів такої оплати, є більш вірогідними.

Таким чином, приймаючи до уваги те, що позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 2 720 717,09 грн згідно з видатковими накладними №1870 від 24.03.2025 на суму 1 395 206,95 грн та №1871 від 27.03.2025 на суму 1 325 510,14 грн, а відповідач не здійснив оплату поставленого товару, позовні вимоги про стягнення суми заборгованості за вищезазначеними первинними документами підлягають задоволенню на визначену позивачем суму.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Сало проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Судовий збір.

Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру становить 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд зазначає, що частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

А тому, варто врахувати, що позивач з позовом звернувся через підсистему "Електронний суд", у зв'язку з чим розмір судового збору мав визначатись з урахуванням коефіцієнту 0,8 (ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Таким чином сума судового збору становить 32 648,61 грн (2 720 717,09 грн * 1,5% * 0,8 = 32 648,61 грн), оплата якого підтверджується платіжною інструкцією №1327 від 02.09.2025.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.129 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача.

З врахуванням п.1 ч.4 ст.129 ГПК України, задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача понесені витрати, пов'язані зі сплатою судового збору на суму 32 648,61 грн, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "СВІТ-АГРО".

Витрати на правову допомогу.

Витрати на правову допомогу учасниками справи не заявлялись.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 123, 129, ст.ст.236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЛЯ І ДИСТРИБУЦІЯ" (46002, м. Тернопіль, вул. 15 Квітня, будинок 2М, код ЄДРПОУ 40220670) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "СВІТ-АГРО" (вул. Мрії, буд.23, м. Київ, 04128, код ЄДРПОУ 37405944):

- 2 720 717 (два мільйони сімсот двадцять тисяч сімсот сімнадцять) грн 09 коп заборгованості за Договором поставки №ТД2070 від 11.03.2025;

- 32 648 (тридцять дві тисячі шістсот сорок вісім) грн 61 коп - судового збору в повернення сплачених судових витрат.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати:

- позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "СВІТ-АГРО" (до Електронного кабінету підсистеми ЄСІТС "Електронний Суд");

-відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЛЯ І ДИСТРИБУЦІЯ" (46002, м.Тернопіль, вул.15 Квітня, будинок 2М, код ЄДРПОУ 40220670) - рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "СВІТ-АГРО" (вул. Мрії, буд.23, м. Київ, 04128, код ЄДРПОУ 37405944).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЛЯ І ДИСТРИБУЦІЯ" (46002, м. Тернопіль, вул. 15 Квітня, будинок 2М, код ЄДРПОУ 40220670).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частин 4, 5 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Рішення складено та підписано: 19 грудня 2025 року.

Суддя С.О. Хома

Попередній документ
132744377
Наступний документ
132744379
Інформація про рішення:
№ рішення: 132744378
№ справи: 921/523/25
Дата рішення: 12.12.2025
Дата публікації: 22.12.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Тернопільської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (12.12.2025)
Дата надходження: 02.09.2025
Предмет позову: cтягнення заборгованості в сумі 2 720 717,09 грн.
Розклад засідань:
08.10.2025 10:00 Господарський суд Тернопільської області
27.10.2025 15:00 Господарський суд Тернопільської області
05.11.2025 12:00 Господарський суд Тернопільської області
14.11.2025 11:30 Господарський суд Тернопільської області
12.12.2025 11:30 Господарський суд Тернопільської області