18 грудня 2025 року м. ТернопільСправа № 921/604/25
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Охотницької Н.В.
за участі секретаря судового засідання Коляски І.І.
розглянув матеріали справи
за позовом Керівника Кременецької окружної прокуратури, вул. Словацького 6а, м.Кременець, 47000, в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль, 46008;
до відповідача: Почаївської міської ради Кременецького району, вул. Шевченка, 16, м.Почаїв, Кременецький район, Тернопільська область, 47025
про стягнення 358 569,91 грн шкоди, заподіяної внаслідок незаконної порубки дерев
за участі представників:
прокуратури: Куліковська Л.Б., довіреність №12-12вих-24 від 05.01.2024;
позивача: Жмуд Н.В., довіреність №8-15-3 від 02.01.2025;
відповідача: Боднар Г.В., довіреність №5 від 20.02.2025.
В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.
Суть справи:
Керівник Кременецької окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області до відповідача - Почаївської міської ради Кременецького району, про стягнення 358 569,91 грн шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної порубки дерев.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на порушення Почаївською міською радою Кременецького району вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у вигляді не вчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконного вирубування на підвідомчій її території земель лісового фонду, що призвело до незаконної порубки дерев та внаслідок чого заподіяно шкоду інтересам держави в розмірі 358 569,91 грн.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 15 жовтня 2025 року суд прийняв позовну заяву Керівника Кременецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання у цій справі на 10 листопада 2025 року о 10:00 год.
Надалі, у підготовчому засіданні 10.11.2025 враховуючи неявку відповідача, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави та надання сторонам, передбаченого ст. ст. 7, 13 ГПК України, рівного права на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів, та відповідно належного вирішення судом завдань підготовчого провадження, суд відклав підготовче засідання на 24 листопада 2025 року о 09:30 год., без постановлення окремого процесуального документа із зазначенням про це у протоколі судового засідання, відповідно до пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України, про що присутніх у судовому засіданні прокурора та представника позивача повідомлено під розписку, а відповідача відповідною ухвалою суду.
20 листопада 2025 року до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання б/н від 20.11.2025 (вх. №8194) відповідно до якого Почаївська міська рада Кременецького району просила суд визнати причини пропуску процесуального строку на подання відзиву на позов поважними, поновити пропущений процесуальний строк та прийняти відзив на позов до розгляду. Згідно долученого до вказаного вище клопотання відзиву на позов №2021/01-42 від 20.11.2025 Почаївська міська рада Кременецького району позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими, безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та фактичних обставинах справи.
Зазначає, що Почаївська міська рада не є належним суб'єктом відповідальності у даній справі, оскільки обов'язок охорони спірних лісових насаджень актами органу виконавчої влади покладено на спеціалізоване підприємство ДП "Кремліс"; в діях ради відсутній склад цивільного правопорушення, зокрема, вина у формі протиправної бездіяльності.
Зауважує, що Розпорядженням голови Кременецької районної державної адміністрації від 29.10.2004 №586 "Про внесення змін до розпорядження голови РДА від 27.08.2024 №477 "Про скасування розпорядження голови райдержадміністрації від 05.12.2003 року №616 "Про надання у постійне користування земель лісового фонду" було вирішено: "Рекомендувати Кременецькому районному лісогосподарському підприємству "Кремліс" в період до виготовлення правовстановлюючих документів на право постійного користування здійснювати охорону земель лісового фонду загальною площею 2858 га з метою збереження їх від знищення, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу здійснення відновлення та догляду за лісовими культурами згідно з додатком". Зазначає, що відповідно до Додатку до вказаного Розпорядження, до переліку земель, переданих під охорону ДП "Кремліс", включено землі та території Будківської сільської ради, площею 259 га. Локація порубки, вказана в Акті перевірки, територіально відповідає землям колишньої Будківської сільської ради, які увійшли до складу Почаївської ТГ. Зауважує, що Розпорядженням голови Кременецької районної державної адміністрації від 29.12.2008 №903 ДП "Кремліс" надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земель лісогосподарського призначення (землі запасу) у користування, зокрема по Будківській сільській раді площею 274 га. А відповідно до п.5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України до здійснення державної реєстрації, але не пізніше 1 січня 2027 року, державними та комунальними лісогосподарськими підприємствами, іншими державними і комунальними підприємствами та установами права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, які надані їм у постійне користування до набрання чинності Земельним кодексом України, таке право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування. Тобто ДП "Кремліс" є носієм права постійного користування земельних ділянок лісогосподарського призначення і є землекористувачем даних земельних ділянок, хоч і не отримав державний акт на передані земельні ділянки та не здійснив державну реєстрацію цього права.
Відповідач вважає, що компетентний орган виконавчої влади (РДА) своїми розпорядчими актами, які є чинними та не скасованими, поклав обов'язок охорони та введення лісового господарства на цих землях на ДП "Кремліс", а факт неоформлення ДП "Кремліс" речового права (права постійного користування) протягом тривалого часу є наслідком бездіяльності саме підприємства та органів виконавчої влади, і не може бути підставою для перекладання відповідальності на орган місцевого самоврядування.
Стверджує про відсутність складу цивільного правопорушення в діях відповідача, так як Почаївська міська рада не була обізнана про факт незаконної порубки до моменту отримання Акта перевірки Державної екологічної інспекції, оскільки земельні ділянки знаходяться за межами населених пунктів, а прокуратурою не доведено яким чином відповідач міг попередити дії злочинців, враховуючи що обов'язок щодо охорони покладено розпорядженням РДА на ДП "Кремліс".
Просить врахувати, що стягнення з Почаївської міської ради 358 569,91 грн є надмірним тягарем для місцевого бюджету, особливо в умовах воєнного стану, адже ці кошти призначені для забезпечення життєдіяльності громади, соціальних виплат та підтримки інфраструктури. Також вважає, що позивач намагається перекласти відповідальність за кримінальне правопорушення третіх осіб на громаду, мотивуючи це формальним підходом до тлумачення Лісового кодексу України та ігноруючи той факт, що міська рада, затверджуючи План організаційно-технічних заходів розпорядженням міського голови №79-1 від 14.05.2025, вжила заходів реагування одразу як їй стало відомо про проблему, що свідчить про відсутність протиправної бездіяльності з боку відповідача.
У підготовчому засіданні 24.11.2025 суд поновив відповідачу строк на подання відзиву на позов та долучив останній до матеріалів справи без постановлення окремого процесуального документа із зазначенням про це у протоколі судового засідання, відповідно до пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України.
Також, враховуючи усне клопотання прокурора про відкладення підготовчого засідання, з метою реалізації права на подання відповіді на відзив та відповідно належного виконання завдань підготовчого провадження, судом оголошено перерву у підготовчому засіданні до 04.12.2025 до 09:30 год, встановивши прокурору строк для подання відповіді на відзив - до 01.12.2025, без постановлення окремого процесуального документа із зазначенням про це у протоколі судового засідання, відповідно до пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України, про що присутніх у засіданні учасників справи повідомлено під розписку.
01.12.2025 до суду через систему "Електронний суд" від Тернопільської обласної прокуратури надійшла відповідь на відзив б/н від 01.12.2025 (вх. №8450) у якій остання звертає увагу суду на те, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів в підтвердження надання земель, де виявлено незаконні порубки лісу, у постійне користування КРЛГП "Кремліс", оскільки згідно з актом перевірки від 26.04.2024 №2 місцем незаконної порубки вказано "землі запасу комунальної власності на території Будківського старостинського округу, лісових урочищах "Козаки", "Валігури" та "Будки" не наданих у власність чи користування". Аналогічна інформація міститься у польових перелікових відомостях, які без жодних зауважень та доповнень підписані старостою Будківського старостинського округу. Зауважує, що з метою усунення зафіксованих в акті порушень видано вимогу від 03.05.2024, п.6 якої зобов'язано орган місцевого самоврядування забезпечити охорону та захист лісових насаджень у межах лісів, не наданих у власність чи користування. Вказана вимога є чинною та не оскарженою. Звертає увагу, що у відповідь на вимогу Почаївська міська рада листом від 18.06.2024 не висловлювала жодних зауважень, що місця, де виявлено незаконну порубку, передані у постійне користування КРЛГП "Кремліс", натомість до листа долучено розпорядження голови Почаївської міської ради від 14.05.2024 №79-1, яким визначено план організаційно-технічних заходів по усуненню виявлених недоліків, п. 6 якого передбачено виконання обов'язку забезпечення охорони лісових масивів не наданих у власність та користування.
Окрім цього, просить врахувати, що Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області та Кременецькою окружною прокуратурою на підставі інформацій ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області, Кременецької РДА Тернопільської обласної та Кременецької районної рад, Тернопільської ОВА та КРЛГП "Кремліс" з'ясовано, що земельні ділянки у користування КРЛГП "Кремліс" не передавались, цим суб'єктом господарювання господарська діяльність (ведення лісового господарства) на таких ділянках не здійснюється.
А відповідно до ч. 2 ст. 107 ЛК України шкода, заподіяна лісу, не наданому в користування, у разі не встановлення осіб, винних у заподіянні шкоди, відшкодовується органом місцевого самоврядування, у межах території якого знаходиться ліс, якому була заподіяна шкода.
Зазначає, що відповідач у відзиві на позов підтвердив, що ним жодних заходів з метою охорони лісових масивів, не наданих у власність та користування, у тому числі й тих, де виявлено незаконну порубку, не вживались, що свідчить про його протиправну бездіяльність.
Також, стверджує, що відповідач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді нездійснення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних рубок на належній йому території земель лісового фонду, діяв неправомірно, що призвело (причинно-наслідковий зв'язок) до незаконного вирубування невстановленими особами дерев та спричинення шкоди лісу. Вина відповідача презюмується та ним не спростована.
01.12.2025 до суду через систему "Електронний суд" від Тернопільської обласної прокуратури надійшла заява б/н від 01.12.2025 (вх.№8451) згідно якої прокурором зазначено, що ним у призначенні платежу допущено помилку, що підтверджується у тому числі відомостями, що містяться у листі ДЕІ у Тернопільській області від 07.08.2024. З огляду на вказане, просить здійснювати подальший розгляд справи, враховуючи наступну редакцію прохальної частини позову: "Стягнути з Почаївської міської ради (47025, вул. Шевченка, 16 м.Почаїв, Кременецький район Тернопільська область, код ЄДРПОУ 14052785) шкоду в сумі 358569,91 гривень, завданої навколишньому природному середовищу, які перерахувати до спеціального фонду місцевого бюджету Почаївської міської ради територіальної громади на р/р UA698999980333149331000019671, отримувач: ГУК у Терн.обл./тг м.Почаїв/24062100, Код класифікації доходів бюджету 24062100, код отримувача ЄДРПОУ 37977599, банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.), призначення платежу - шкода за порушення вимог природоохоронного законодавства."
Надалі, 02.12.2025 до суду через систему "Електронний суд" від Державної екологічної інспекції у Тернопільській області надійшла відповідь на відзив б/н від 01.12.2025 (вх. №8454) згідно якої остання не погоджується із доводами відповідача та вважає їх безпідставними.
Вказує на те, що забезпечення охорони лісів від незаконних порубок та запобігання кримінальним правопорушенням у сфері лісового господарства в даному випадку належить до безпосередньої компетенції відповідача. Зауважує, що уповноваженими особами Інспекції за участі представника органу місцевого самоврядування за наслідками проведення заходу державного нагляду (контролю) у адміністративних межах Почаївської міської ради (Будківський старостинський округ; лісове урочище "Валігури", "Козаки", "Будки") зафіксовано факт незаконної порубки сумарно 64 (шістдесяти чотирьох) дерев, що відображено актом та 3 (трьома) польовими переліковими відомостями. Розрахунок шкоди проведено у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.2008 року "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу", враховуючи відповідні примітки - сухостій/плодові.
Просить врахувати, що посилання відповідача у відзиві на позов на те, що міською радою вжито невідкладних заходів реагування одразу, як тільки їй стало відомо про порушення, зокрема було затверджено План організаційно-технічних заходів розпорядженням міського голови №79-1 від 14.05.2025 не спростовує бездіяльність відповідача щодо забезпечення належної охорони лісу, внаслідок чого скоєно незаконну порубку дерев, чим заподіяно шкоду довкіллю.
03.12.2025 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив №2077/01-42 від 02.12.2025 (вх. №8497 від 03.12.2025) відповідно до яких Почаївська міська рада вважає хибним твердження позивача про те, що остання є належним відповідачем лише тому, що КРЛП "Кремліс" не оформив право користування земельними ділянками. Зауважує, що обов'язок охорони лісу (порушення якого і призвело до збитків) був покладений на КРЛП "Кремліс" адміністративним актом органу виконавчої влади.
Також просить врахувати, що акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства є документом, що фіксує фактичні обставини (наявність пнів, їх кількість, діаметр) на момент огляду і не є правовстановлюючим документом, що визначає юридичний статус земельної ділянки чи її користувача. А староста Будківського старостинського округу, підписуючи акт, діє як посадова особа, що засвідчує факт проведення перевірки на території та достовірність кількісних показників виявленого (що пні дійсно існують). Підпис старости не є і не може бути кваліфікований як правова експертиза щодо належності земель або як визнання цивільно-правового боргу громади перед державою. Відсутність заперечень в акті стосувалася факту наявності зрубаних дерев, а не юридичної кваліфікації бездіяльності.
У підготовчому засіданні 04.12.2025 суд прийняв до розгляду заяву Тернопільської обласної прокуратури б/н від 01.12.2025 (вх.№8451) щодо уточнення прохальної частини позовної заяви (описки у призначенні платежу) та постановив здійснювати подальший розгляд справи з її урахуванням. Окрім того, з'ясувавши, що в учасників справи відсутні інші заяви чи клопотання, суд закрив підготовче провадження у справі №921/604/22 та призначив її до судового розгляду по суті на 18 грудня 2025 року о 10:00 год. без постановлення окремого процесуального документа із зазначенням про це у протоколі судового засідання, відповідно до п.7 ч.2 ст.223 ГПК України, про що присутніх представників сторін та прокуратури повідомлено під розписку.
В судовому засіданні 18.12.2025 прокурор та представниця позивача заявлений позов повністю підтримали з підстав, наведених у позовній заяві, відповідях на відзив (вх.№8450 від 01.12.2025 та вх.№8454 від 02.12.2025), посилаючись на долучені до матеріалів справи докази.
Представниця відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (вх.№8194 від 20.11.2025) та запереченнях на відповідь на відзив (вх.№8497 від 03.12.2025), вважає заявлені вимоги необґрунтованими і просить відмовити у їх задоволенні.
Під час розгляду справи судом заслухано позиції прокуратури, представників сторін та досліджено докази, що містяться в матеріалах справи.
18 грудня 2025 року справу розглянуто по суті та у відповідності до вимог ч. 6 ст. 233 ГПК України проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Розглянувши наявні у справі матеріали, заслухавши прокурора та представників сторін, господарський суд встановив:
15.04.2024 Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області відповідно до статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища, пункту "б" частини 1 статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в України", керуючись пунктом 2 Розділу II та пунктом 2 Розділу III Положення про Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції від 01.03.2023 №44 та з метою виконання Переліку центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, які планується перевірити у 2024 році, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 05.12.2023 №159 видано наказ "Про проведення планової перевірки" №55 відповідно до якого, зокрема, зобов'язано визначених у наказі посадових осіб у термін з 16 по 19 квітня, та 22 квітня 2024 року провести планову перевірку Почаївської міської ради Кременецького району Тернопільської області.
Надалі, згідно наказу №57 від 22.04.2024 Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області у зв'язку зі значним обсягом інформації, яку необхідно опрацювати, продовжено термін проведення перевірки щодо здійснення делегованих повноважень, в тому числі додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Почаївською міською радою Кременецького району Тернопільської області - до 26.04.2024.
За результатами перевірки посадовими особами Державної екологічної інспекції України у Тернопільській області складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №2 від 26.04.2024, у якому зазначено, що Почаївській міській раді підпорядковані населені пункти: м. Почаїв, Борщівка, Будки, Валігури, Затишшя, Комарин, Комарівка, Лідихів, Лосятин, Ридомиль, Старий Почаїв, Старий Тараш.
Перевіркою серед іншого встановлено, що на землях запасу комунальної власності на території Будківського старостинського округу, в лісовому урочищі "Козаки" (примикає до вул. Козаки населеного пункту), яке не надане у власність чи користування постійному лісокористувачу, за межами населеного пункту с.Будки, Кременецького району встановлено факт незаконної порубки 23 дерев, а саме: 2 породи акація, 2 породи ясен, 2 породи клен, 10 породи сосна (з яких 4 сухостій), 3 породи черешня (з яких 1 сухостій) та 4 породи дуб червоний. Стовбурна деревина біля пнів незаконно зрізаних дерев відсутня, пні частково прикриті ґрунтом та порубковими залишками.
Також, на землях запасу комунальної власності на території Будківського старостинського округу, в лісовому урочищі "Валігури", яке не надане у власність чи користування постійному лісокористувачу, за межами населеного пункту с.Валігури, Кременецького району встановлено факт незаконної порубки 26 дерев, а саме: 25 породи сосна (з яких 6 сухостій) та 1 породи черешня.
Стовбурна деревина біля пнів незаконно зрізаних дерев відсутня, пні частково прикриті ґрунтом та порубковими залишками.
Крім того, на землях запасу комунальної власності на території Будківського старостинського округу, в лісовому урочищі "Будки", яке не надане у власність чи користування постійному лісокористувачу, за межами населеного пункту с.Будки, Кременецького району встановлено факт незаконної порубки 15 дерев, а саме: 12 породи сосна (з яких 1 сухостій), 2 породи акація та 1 породи клен. Стовбурна деревина біля пнів незаконно зрізаних дерев відсутня, пні частково прикриті ґрунтом та порубковими залишками.
В акті також зазначено, що з інформації Почаївської міської ради встановлено, що дані дерева у вищевказаних лісових урочищах зрізані невстановленими особами. Для оформлення дозвільних документів (лісорубного квитка) до міської ради ніхто не звертався.
Зазначений Акт перевірки підписаний особами, які проводили перевірку, із відміткою Почаївського міського голови про те, що останній з даним актом не згідний, пояснення, зауваження та пропозиції будуть надані на протязі 5 робочих днів, починаючи з 29.04.2024.
Факт порубки також зафіксовано в трьох Польових перелікових відомостях від 16.04.2024, які підписані старостою Будківського старостинського округу.
Надалі, 25.04.2024 відповідно до додатку №1 та Порядку проведення індексації такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу", враховуючи примітку 2 (сухостійність) та примітку 1 (плодові), здійснено:
- Розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу, внаслідок незаконної порубки дерев в урочищі "Козаки" на землях лісового фонду, які перебувають у землях запасу не надані у власність чи користування за межами с. Валігури на території Почаївської міської ради Кременецького району, зокрема, незаконної порубки 23 дерев, а саме: 2 породи акація, 2 породи ясен, 2 породи клен, 10 породи сосна (з яких 4 сухостій), 3 породи черешня (з яких 1 сухостій) та 4 породи дуб червоний. Розмір вказаної шкоди становить 185 443,08 грн.
- Розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу, внаслідок незаконної порубки дерев в урочищі "Валігури" на землях лісового фонду, які перебувають у землях запасу не надані у власність чи користування за межами с. Валігури на території Почаївської міської ради Кременецького району, зокрема, незаконної порубки 26 дерев, а саме: 25 породи сосна (з яких 6 сухостій) та 1 породи черешня.Розмір вказаної шкоди становить 109 494,99 грн.
- Розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу, внаслідок незаконної порубки дерев в урочищі "Будки" на землях лісового фонду, які перебувають у землях запасу не надані у власність чи користування за межами с. Будки на території Почаївської міської ради Кременецького району, зокрема, незаконної порубки 15 дерев, а саме: 12 породи сосна (з яких 1 сухостій), 2 породи акація та 1 породи клен. Згідно розрахунку, розмір вказаної шкоди становить 63 631,84 грн.
Таким чином, всього за результатами проведеної перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, зокрема, щодо охорони, захисту використання та відтворення лісів на землях запасу комунальної власності Почаївської міської ради, які не передані у власність чи користування постійним лісокористувачам, нараховано шкоду, заподіяну незаконною порубкою деревини, що складає 358 569,91 грн.
В матеріалах справи також міститься копія листа Державної екологічної інспекції у Тернопільській області №1/1-1-04-1124 від 19.04.2024 до Кременецької районної державної адміністрації про надання, у зв'язку із службовою необхідністю, інформації із долученням підтверджуючих документів (рішення, розпорядження, акти прийому-передачі, планово-картографічні матеріали) щодо передачі земель лісового фонду колишніх агропідприємств (колгоспні ліси) у користування КРЛП "Кремліс" чи ДП "Кременецьке лісове господарство" на території Будківської сільської ради, яка увійшла до складу Почаївської міської ради за період з 1998 року по теперішній час.
У відповідь на вказане звернення, Кременецька районна військова адміністрація Тернопільської області листом №01-818/02-12 від 25.04.2024 надала копії розпоряджень голови Кременецької районної державної адміністрації, а саме: 1) від 05.12.2003 №616 "Про надання у постійне користування земель лісового фонду"; 2) від 27.08.2004 №477 "Про скасування розпорядження голови районної державної адміністрації" від 05.12.2003 № 616 "Про надання у постійне користування земель лісового фонду" та надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо складання документів на право користування землею": 3) від 29.10.2004 №586 "Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 27.08.2004 №477 "Про скасування розпорядження голови районної державної адміністрації від 05.12.2003 №616 "Про надання у постійне користування земель лісового фонду"; 4) від 29.12.2008 №903 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земель сільськогосподарського призначення у користування Кременецькому РЛП "Кремліс" для ведення лісового господарства на території Кременецького району"; 5) від 29.07.2014 №396-од "Про надання дозволу Кременецькому лісогосподарському підприємству "Кремліс" на взяття під охорону земель лісогосподарського призначення за межами населеного пункту на території Будківської сільської ради Кременецького району".
Також, листом №8-19-0.6-2117/2-24 від 15.05.2024 Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області у відповідь на лист Державної екологічної інспекції у Тернопільській області від 19.04.2024, повідомило, що оскільки у запиті відсутні потрібні ідентифікатори для пошуку інформації в Державному земельному кадастрі, то надання будь-яких офіційних відомостей не вбачається можливим. Крім того за інформацією наданою Відділом №2 за результатами візуального аналізу наданих графічних матеріалів, встановлено, що запитувані земельні ділянки - лісові ділянки, які знаходяться в межах населеного пункту с.Валігурі та с.Будки на території Почаївської міської ради Кременецького району, не внесені до Державного земельного кадастру (не сформовані) і тому надати інформацію про категорію земель, цільове призначення та користувачів земельних ділянок не вбачається можливим. Зважаючи на вищенаведене та у відповідності до норм статті 20 Земельного кодексу України, віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення здійснюється належним розпорядником земель,рекомендовано звернутися до Почаївської міської ради.
Крім того, листом №32 від 23.04.2024 Кременецького районного комунального лісогосподарського підприємства "Кремліс", на лист екологічної інспекції за №1/1-1-09-1129 від 19 квітня 2024 року "Про надання інформації", повідомлено, що на території Будківської сільської ради /колгосп Дружба/ лісовий масив знаходився на 3-х кварталах. МПВЛГ правонаступником якого є КРКЛП "Кремліс" було передано 1-2 квартали які знаходяться с.Комарівка, а 3-й, що знаходиться с. Будки, не було передано.
Листом №848 від 02.05.2025 Почаївська міська рада, після ознайомлення із актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №2 від 26.04.2024, повідомила Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області про те, що розпорядження голови районної державної адміністрації від 05.12.2003 №616, від 27.08.2004 №477, від 29.10.2004 №586, від 29.12.2008 №903 та від 29.07.2014 свідчать про те, що Кременецькому РЛП "Кремліс" передались у користування та охорону земельні ділянки лісового фонду на території колишньої Будківської сільської ради, оскільки розпоряджатися землями за межами населених пунктів могли виключно органи виконавчої влади, в даному випадку Кременецька РДА. Відповідно до ст. 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами. А оскільки вищезазначені Розпорядження голови районної державної адміністрації не скасовані, їх дія не припинена та підлягає виконанню.
03.05.2024 Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області надіслано на адресу Почаївської міської ради вимогу №2 від 03.05.2024 щодо приведення у відповідність із законодавством, де серед перелічених вимог в п.6 вказано - забезпечити охорону та захист лісових насаджень у межах лісів комунальної власності, не наданих у користування - до 17.10.2024, постійно.
Почаївська міська рада, на виконання вимоги Державної екологічної інспекції у Тернопільській області №2 від 03.05.2024, листом №1665/2-1/2-1-11 від 24.06.2024 повідомила Державну екологічну інспекцію про вчинені міською радою заходи з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, зокрема надано План організаційно-технічних заходів по усуненню недоліків згідно вимог Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, затверджений розпорядженням міського голови №79-1 від 14.05.2025, де відповідальним виконавцем за забезпечення охорони та захисту лісових насаджень у межах лісів комунальної власності, не наданих у користування зазначено старосту відповідного старостинського округу, поліцейського офіцера громади.
Матеріали справи також вказують на те, що з метою досудового врегулювання спору Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області на адресу Почаївської міської ради надіслано претензію № 1/1-1-11-1689 від 07.06.2024 про відшкодування збитків на суму 358 569,91 грн та запропоновано відшкодувати в добровільному порядку збитки, заподіяні державі у вказаному розмірі, та надано відповідні розрахунки шкоди.
Проте, як вказує прокурор у позовній заяві та вбачається із листа Державної екологічної інспекції у Тернопільській області №8-05-2515 від 26.08.2025 завдані Почаївською міською радою збитки навколишньому природному середовищу не сплачені, а також не надано на адресу Державної екологічної інспекції у Тернопільській області відповіді на претензію.
Наведені обставини слугували підставою для звернення з відповідним позовом до суду.
Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором в даній справі.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Повноваження прокурора з виконання покладених на нього функцій щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді регулюється ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", частиною 3 якої передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч.4 цієї статті.
Частиною 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Відповідно до ч.4 ст.53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 суд дійшов висновку, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.
Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.04.2019 у справі №906/506/18, від 11.04.2019 у справі №904/583/18, від 13.02.2019 у справі №914/225/18, від 21.05.2019 у справі №921/31/18.
Згідно висновку Верховного Суду, нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб'єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся. Така поведінка (бездіяльність) уповноваженого державного органу може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об'єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста) чи суб'єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.
Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема: повідомленням прокурора на адресу відповідного суб'єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також іншими документами, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.
У ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта владних повноважень.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначено, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Також, відповідно до ст. 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Згідно з п.п. 1, 7 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №275 від 19.04.2017, Держекоінспекція України є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Державна екологічна інспекція у Тернопільській області, відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію в Тернопільській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 01.03.2023 №44 (надалі Положення), є територіальним органом Державної екологічної інспекції України (Держекоінспекція України) та їй підпорядковується.
Пунктом 5 частини 2 розділу 2 Положення визначено, що Державна екологічна інспекція у Тернопільській області здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону, захист, використання га відтворення лісів, зокрема щодо пошкодження дерев і чагарників, знищення або ушкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розплідниках і на плантаціях, природного підросту та самосіву на землях, призначених піл відновлення лісу, законності вирубування; здійснення комплексу необхідних заходів для забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу, застосування пестицидів і агрохімікатів у лісовому господарстві, тощо.
Як вбачається із матеріалів справи Державна екологічна інспекція у Тернопільській області за результатами проведення з 16 по 19 квітня, та 22 квітня 2024 року планової перевірки встановила порушення Почаївською міською радою Кременецького району вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у вигляді не вчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконного вирубування на підвідомчій її території земель лісового фонду, що призвело до незаконної порубки дерев в лісовому урочищі "Козаки", в лісовому урочищі "Валігури" та в лісовому урочищі "Будки", яке не надане у власність чи користування постійному лісокористувачу, за межами населених пунктів с. Валігури та с.Будки Кременецького району, внаслідок чого заподіяно шкоду інтересам держави в розмірі 358 569,91 грн.
До позовної заяви прокурором долучені докази листування з Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області від 22.08.2025 за №51-3131вих-25 щодо наявних порушень інтересів держави та вжиття заходів реагування.
У відповідь на звернення прокуратури, Державна екологічна інспекція Тернопільської області листом №8-05-2515 від 26.08.2025 повідомила, що заходи на захист інтересів держави за наведеним прокурором фактом у судовому порядку не вживались; складені за наслідками проведення планового заходу матеріали оскарженню з боку органу місцевого самоврядування не піддавалися, заходи адміністративного стягнення за результатом проведення планового заходу не застосовувалися; в рамках досудового врегулювання спору, Почаївській міській раді у відповідності до приписів Лісового кодексу України, скеровувалася досудова вимога (претензія) про відшкодування шкоди заподіяної незаконною порубкою 64 (шістдесят чотири) дерева різних порід від 07.06.2024 року №1/1-1-11-1689, проте станом на поточний час обрахована сума шкоди залишається не відшкодованою, інформація про результати розгляду претензії на адресу Інспекції не надходила; виходячи з приписів ч. 2 ст. 107 Лісового кодексу України, інформація з приводу завершення досудового провадження станом на поточний час у суб'єкта владних повноважень відсутня, тому вжиття заходів звернення до суду з позовною заявою не ініціювалося; беручи до уваги обставини викладені у листі, зважаючи на обмежене фінансування коштів для сплати судового збору, Інспекція не заперечує щодо вжиття прокурором заходів представницького характеру.
Отже, Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області не вжито заходів щодо звернення до суду із позовною заявою з метою стягнення з відповідача збитків в розмірі 358 569,91 гривень, допущених внаслідок порушення вимог Лісового законодавства до відповідного бюджету, що призвело до порушення інтересів держави.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає достатньо обґрунтованою зі сторони прокурора наявність підстав для представництва в суді інтересів держави відповідно до ст.23 Закону України "Про прокуратуру" шляхом звернення до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області з позовною заявою про стягнення з Почаївської міської ради Кременецького району 358 569,91 грн шкоди, заподіяної внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Оцінивши подані докази та з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Статтею 13 Конституції України визначено, що природні ресурси, що знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають навколишнє природне середовище як сукупність природних і природносоціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Статтею 1 Лісового кодексу України визначено, що ліс - це тип природних комплексів (екосистема), у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав'яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов'язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище.
Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.
Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Частиною 2 ст. 19 Лісового кодексу України визначено, що обов'язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсів покладено на постійних лісокористувачів.
За приписами ст. 86 Лісового кодексу України організація і забезпечення охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, та покладається на власників лісів та постійних лісокористувачів.
У силу ст. 66 Конституції України кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону (ч. 1 ст. 105 ЛК України).
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 105 ЛК України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.
Згідно з ч.1 ст. 107 ЛК України підприємства, установи, організації зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Частиною 2 статті 107 Лісового кодексу України передбачено, що шкода заподіяна лісу, не наданому в користування, у разі невстановлення осіб, винних у заподіянні шкоди, відшкодовується органом місцевого самоврядування, у межах території якого знаходиться ліс, якому була заподіяна шкода.
Листом Кременецького РВП Головного управління Національної поліції в Тернопільській області №131237-2025 від 17.09.2025 у відповідь на лист Кременецької окружної прокуратури №51-347ВИХ.-25 від 16.09.2025 повідомлено про те, що сектором дізнання Кременецького РВП проводиться досудове розслідування кримінального провадження №42024212030000037 від 06.09.2024 за ч.1 ст. 252 КК України за матеріалами Державної екологічної інспекції у Тернопільській області за наслідками проведеного заходу державного нагляду (контролю) за виявленими порушеннями вимог природоохоронного законодавства, зокрема щодо незаконної порубки деревини на землях запасу Почаївської міської ради, не переданих у власність чи користування постійним лісокористувачам та нараховано шкоду, заподіяну незаконною порубкою деревини (всього 64 дерева) на загальну суму 358 569,91 грн. В ході досудового розслідування даного кримінального провадження на даний час не встановлені особи, які можуть бути причетні до незаконної порубки деревини на землях запасу Почаївської міської ради, не переданих у власність чи користування постійним лісокористувачам осіб, зокрема, які вчинили незаконну порубку 64 дерев на території Будківського старостинського округу, в лісовому урочищі "Козаки", яке не надане у власність чи користування постійному лісокористувачу, за межами населеного пункту с. Будки, Кременецького району в лісовому урочищі "Валігури", яке не надане у власність чи користування постійному лісокористувачу, за межами населеного пункту с. Валігури, Кременецького району, на території Будківського старостинського округу, в лісовому урочищі "Будки", яке не надане у власність чи користування постійному лісокористувачу, за межами населеного пункту с. Будки, Кременецького району.
Згідно з ч. 6 та ч. 7 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, зокрема, що: за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт та зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства; якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями; зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю); на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізаціїпродукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 26 травня 2022 року у справі № 922/2317/21, від 26 липня 2022 року у справі № 924/883/21, від 18 травня 2023 року у справі № 914/669/22, для встановлення факту правопорушення основним доказом є акт перевірки, в якому зафіксований факт правопорушення та який відповідно до статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" є документом, що фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства, зокрема у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Як вже вказувалось вище, Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області за результатами проведення з 16 по 19 квітня, та 22 квітня 2024 року планової перевірки складено акт №2 від 26.04.2024 яким встановлено, що на землях запасу комунальної власності на території Будківського старостинського округу, в лісовому урочищі "Козаки" (примикає до вул. Козаки населеного пункту), яке не надане у власність чи користування постійному лісокористувачу, за межами населеного пункту с.Будки, Кременецького району встановлено факт незаконної порубки 23 дерев, а саме: 2 породи акація, 2 породи ясен, 2 породи клен, 10 породи сосна (з яких 4 сухостій), 3 породи черешня (з яких 1 сухостій) та 4 породи дуб червоний. Стовбурна деревина біля пнів незаконно зрізаних дерев відсутня, пні частково прикриті ґрунтом та порубковими залишками. На землях запасу комунальної власності на території Будківського старостинського округу, в лісовому урочищі "Валігури", яке не надане у власність чи користування постійному лісокористувачу, за межами населеного пункту с.Валігури, Кременецького району встановлено факт незаконної порубки 26 дерев, а саме: 25 породи сосна (з яких 6 сухостій) та 1 породи черешня. Стовбурна деревина біля пнів незаконно зрізаних дерев відсутня, пні частково прикриті ґрунтом та порубковими залишками. На землях запасу комунальної власності на території Будківського старостинського округу, в лісовому урочищі "Будки", яке не надане у власність чи користування постійному лісокористувачу, за межами населеного пункту с.Будки, Кременецького району встановлено факт незаконної порубки 15 дерев, а саме: 12 породи сосна (з яких 1 сухостій), 2 породи акація та 1 породи клен. Стовбурна деревина біля пнів незаконно зрізаних дерев відсутня, пні частково прикриті ґрунтом та порубковими залишками.
З інформації Почаївської міської ради встановлено, що дані дерева у вищевказаних лісових урочищах зрізані невстановленими особами. Для оформлення дозвільних документів (лісорубного квитка) до міської ради ніхто не звертався.
Відповідно до абзацу першого пункту 71 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України визначення адміністративних центрів територіальних громад та затвердження територій територіальних громад здійснює Кабінет Міністрів України.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.02.2020 №724-р затверджено територію територіальних громад Тернопільської області. Згідно додатку до даного розпорядження Будківська громада увійшла до Почаївської територіальної громади.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується представником відповідача, землі, на яких було зафіксовано незаконну порубку лісових насаджень поза межами населених пунктів с. Будки та с. Валігури Кременецького району Тернопільської області належать до комунальної власності Почаївської міської ради, і такі не надані у власність чи користування іншим особам, в тому числі в постійне користування.
Наведена обставина підтверджується серед іншого наявними в матеріалах справи листами Кременецького районного комунального лісогосподарського підприємства "Кремліс", Кременецької районної військової адміністрації Тернопільської області, Кременецької районної ради Тернопільської області, Тернопільської обласної ради, Тернопільської обласної військової адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області.
Разом з тим, згідно інформації Почаївської міської ради №1564/010-42 від 04.09.2025, яка надана на запит окружної прокуратури, міською радою повідомлено, що претензія про відшкодування збитків завданих незаконною порубкою надходила, однак, як зазначено у відповіді, дана претензія відправлена неналежному адресату, оскільки на момент її отримання та станом на даний час земельні ділянки, на яких зафіксовано порубки, згідно розпорядчих документів, виданих Кременецькою РДА, перебувають у користуванні Кременецького РЛП "Кремліс" і тому міська рада не вбачала підстав для відшкодування збитків за рахунок місцевого бюджету.
Почаївська міська рада у листі зазначила, у відповідь на Акт перевірки №2 від 26.04.2024 міська рада на адресу Державної екологічної інспекції надіслала лист №848 від 02.05.2024, в якому вказано, що дані лісові ділянки передані Кременецькому РЛП "Кремліс" та посилається на розпорядження Кременецької РДА.
В матеріалах справи міститься копія Розпорядження голови Кременецької районної державної адміністрації №616 від 05.12.2023 "Про надання у постійне користування земель лісового фонду", яким вирішено надати у постійне користування "Кременецькому районному лісогосподарському підприємству "Кремліс" землі лісового фонду загальною площею 6137 га (згідно додатку).
Розпорядженням голови Кременецької районної державної адміністрації №477 від 27.08.2004 скасовано розпорядження голови районної державної адміністрації №616 від 05.12.2023 "Про надання у постійне користування земель лісового фонду" як таке, що не відповідає чинному законодавству. Надано дозвіл на виготовлення технічної документації щодо складання документів на право користування землею Кременецькому районному лісогосподарському підприємству "Кремліс" на площі 6150 га за рахунок земель лісового фонду колишніх КСП.
Розпорядженням голови Кременецької районної державної адміністрації №586 від 29.10.2004 "Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 27.08.2004 року №477 "Про скасування розпорядження голови райдержадміністрації від 05.12.2003 року №616 "Про надання у постійне користування на земель лісового фонду" викладено третій пункт у наступній редакції: "Рекомендувати Кременецькому районному лісогосподарському підприємству "Кремліс" в період до виготовлення правовстановлюючих документів на право постійного користування здійснювати охорону земель лісового фонду загальною площею 2858 га з метою збереження їх від знищення, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу здійснення відновлення та догляду за лісовими культурами згідно з додатком" (в тому числі на території Будківської сільської ради).
Розпорядженням голови Кременецької районної державної адміністрації №903 від 29.12.2008 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земель сільськогосподарського призначення (землі запасу) у користування Кременецькому районному лісогосподарському підприємству "Кремліс" для ведення лісового господарства, орієнтовною площею 1174 га за межами населених пунктів, зокрема саме по Будківській сільській раді - 274 га.
Розпорядженням голови Кременецької районної державної адміністрації №396-од від 29.07.2014 надано дозвіл Кременецькому лісогосподарському підприємству "Кремліс" на взяття під охорону земель лісогосподарського призначення за межами населеного пункту на території Будківської сільської ради Кременецького району, загальною площею 36,0000 га із земель запасу, в тому числі, землі сільськогосподарського призначення.
Поряд з цим, докази в підтвердження передачі вказаних земельних ділянок на виконання зазначених розпоряджень в матеріалах справи відсутні, відомості про державну реєстрацію вищезазначеного права на земельні ділянки за межами населеного пункту Будківської сільської ради Кременецького району за Кременецьким районним лісогосподарським підприємством "Кремліс" до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не вносились, державні акти на право постійного користування земельними лісовими ділянками не виготовлялись.
Відповідно до статей 16, 17 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.
У постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.
Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень.
Згідно пункту 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України до здійснення державної реєстрації права постійного користування державних лісогосподарських підприємств земельними ділянками лісогосподарського призначення, які до набрання чинності Земельним кодексом України передані їм на такому праві, це право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.
Згідно інформації Кременецької районної військової адміністрації №01-1713/02-20 від 08.09.2025, наданої на запит окружної прокуратури, районною військовою адміністрацією рішення про передачу у власність чи користування, зазначених у листі земельних ділянок (земельні ділянки в лісовому урочищі "Козаки" (примикає до вул. Козаки), яке розташоване на землях запасу комунальної власності на території Будківського старостинського округу, за межами населеного пункту с.Будки, Кременецького району та землі лісового фонду в лісовому урочищі "Валігури", яке розташоване на землях запасу комунальної власності на території Будківського старостинського округу, за межами населеного пункту с.Валігури, Кременецького району) не приймалися.
Відповідно до інформації КРКЛП "Кремліс" №67 від 27.08.2025, наданої на запит окружної прокуратури, КРКЛП "Кремліс" землі лісового фонду в лісовому урочищі "Козаки" яке розташоване на землях запасу комунальної власності на території Будківського старостинського округу та землі лісового фонду в лісовому урочищі "Валігури", яке розташоване на землях запасу комунальної власності на території Будківського старостинського округу, за межами населеного пункту с.Валігури, Кременецького району не передавалися і підтверджуючих документів факту користування даними землями немає. Також під охорону зазначені землі не передавалися і відповідно ніякої господарської діяльності підприємство там не здійснює.
У листі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №10-19-0.212-3735/2-25 від 02.09.2025, зазначено, що провівши аналіз наданих схем розміщення земельних ділянок, можна припустити, що лісові ділянки (контур 95 та 213 відповідно Технічного звіту по коректуванню планово матеріалу зйомок минулих років, що знаходяться на території колишньої Будківської сільської ради Кременецького району Тернопільської області (1995 рік)), які розташовані в межах населеного пункту с.Будки на території Почаївської міської ради Кременецького району, не внесені до Державного земельного кадастру (не сформовані).
З 27.05.2021 з набуттям чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин", крім іншого, Земельний кодекс України доповнено пунктом 24 розділу Х "Перехідні положення", відповідно до якого землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об'єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; ґ) під будівлями, спорудами, іншими об'єктами нерухомого майна державної власності; д) під об'єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.
Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.
Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.
Як вбачається із матеріалів справи, виявлені державними інспекторами Державної екологічної інспекції та зафіксовані у акті перевірки №2 від 26.04.2024 наслідки незаконної порубки 64 дерев різних порід на землях запасу комунальної власності на території Будківського старостинського округу, лісових урочищах "Козаки", "Валігури" та "Будки" не наданих у власність чи користування, зафіксовані у польових перелікових відомостях, які без жодних зауважень та доповнень підписані старостою Будківського старостинського округу.
Вказаний акт є чинним та не оскарженим Почаївською міської радою.
Також, з метою усунення зафіксованих в акті порушень, екологічною інспекцією видано вимогу від 03.05.2024, п.6 якої зобов'язано орган місцевого самоврядування забезпечити охорону та захист лісових насаджень у межах лісів, не наданих у власність чи користування. Вказана вимога є чинною та не оскарженою.
У відповідь на вимогу Почаївська міська рада листом від 18.06.2024 не висловлювала жодних зауважень, що місця, де виявлено незаконну порубку передані у постійне користування КРЛГП "Кремліс", натомість до листа долучено розпорядження голови Почаївської міської ради від 14.05.2024 №79-1, яким затверджено план організаційно-технічних заходів по усуненню виявлених недоліків, п. 6 якого передбачено виконання обов'язку забезпечення охорони лісових масивів не наданих у власність та користування.
Таким чином, враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що розпорядником земель, на яких було зафіксовано незаконну порубку лісових насаджень на землях запасу комунальної власності на території Будківського старостинського округу, в лісовому урочищі "Козаки" та в лісовому урочищі "Валігури" є Почаївська міська рада.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів, що підтверджують надання земель, де виявлено незаконні порубки лісу, у постійне користування КРЛГП "Кремліс".
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі Закон) природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ) знаходяться під державною охороною.
Суб'єктами лісових відносин є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, юридичні особи та громадяни, які діють відповідно до Конституції та законів України (ст. 2 ЛК України).
У п. "б" - 1 ч. 1 ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.
У відповідності до вимог п.3-1 ст. 33 Лісового кодексу України сільські, селищні, міські ради у сфері лісових відносин на відповідній території: забезпечують охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, дотримання правил і норм використання лісових ресурсів у межах лісів комунальної власності, не наданих у користування.
Статтею 15 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідно до ст. 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Статтею 63 Лісового кодексу України встановлено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 64 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.
Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб (ч.1 ст. 86 ЛК України).
Статтями 93, 90 ЛК України передбачені завдання контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів. Зокрема, такими завданнями є запобігання порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.
Порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів (ст. 105 ЛК України).
Згідно з пунктом "е" ч. 1 ст. 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Частиною 1 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").
Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Суд зазначає, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто є деліктною відповідальністю.
Частинами 1, 2 статті 1166 ЦК України, яка регулює загальні підстави відповідальності за завдану шкоду, передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, загальними підставами для покладення відповідальності на особу, яка заподіяла шкоду, за змістом ст. 1166 ЦК України є: протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду, шкідливий результат такої поведінки, тобто настання, наявність самої шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди та вина особи у заподіянні шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
В свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника (висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №912/823/18, від 03.11.2021 у справі №922/1705/20, від 18.12.2020 у справі №922/3414/19, від 02.06.2022 у справі №920/821/18).
Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння особи, яка завдала шкоду (цивільне правопорушення). Винне діяння - це усвідомлений, вольовий вчинок людини, зовні виражений у формі дії (активного поводження) або бездіяльності (пасивного поводження). У даному випадку бездіяльність відповідача полягає невжитті всіх можливих і достатніх заходів з охорони лісу, оскільки факт незаконної порубки третіми особами не заперечується та не спростовано.
Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. У даному випадку відповідачем не дотримано вимоги ЛК України щодо забезпечення охорони лісу від незаконних порубок, внаслідок чого завдано збитки навколишньому природному середовищу, та державі, як власнику лісових ресурсів.
Бездіяльність - це пасивна форма поведінки особи, що полягає у невчиненні нею конкретної дії (дій), які вона повинна була і могла вчинити в даних конкретних умовах. Бездіяльність тотожна дії за своїми соціальними та юридичними властивостями, тобто вона суспільно небезпечна і протиправна, є свідомим і вольовим актом поведінки людини.
Бездіяльність відрізняється від дії зовнішньою, фізичною стороною. При бездіяльності особа не робить певної дії, яку вона за даних конкретних умов повинна була і могла вчинити для запобігання заподіянню шкоди охоронюваним законом суспільним відносинам.
Наявність реальної можливості діяти певним чином полягає в тому, що особа в даній конкретній ситуації мала реальну можливість діяти, тобто виконати активні дії і запобігти тим самим злочинним наслідкам. При оцінці можливості (чи неможливості) виконати покладені на особу обов'язки слід враховувати конкретну обстановку, умови місця і часу, зміст обов'язків, покладених на особу. Враховуються і її суб'єктивні можливості щодо виконання необхідних дій.
Як вже зазначалось вище, згідно з ч. 2 ст. 107 ЛК України шкода, заподіяна лісу, не наданому в користування, у разі не встановлення осіб, винних у заподіянні шкоди, відшкодовується органом місцевого самоврядування, у межах території якого знаходиться ліс, якому була заподіяна шкода.
У постанові від 19.09.2024 у справі №918/1356/23 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду звертав увагу на те, що ЛК України, зокрема ч. 2 ст. 107 ЛК України в редакції, чинній з 10.07.2022, передбачає обов'язок органу місцевого самоврядування відшкодувати заподіяну лісу шкоду. Аналіз ч. 2 ст. 107 ЛК України свідчить про те, що такий обов'язок виникає в органу місцевого самоврядування за наявності таких умов у їх сукупності: - якщо особи, винні у заподіянні шкоди, не встановлені та - якщо ліс, якому була заподіяна шкода, знаходиться у межах території органу місцевого самоврядування.
Також відповідальність місцевих рад за стан навколишнього природного середовища на своїй території також передбачена статтею 15 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".
У постанові Верховного Суду від 19.09.2024 у справі №918/1356/23 у подібних правовідносинах у контексті застосування статті 107 ЛК України також зазначено, що протиправна поведінка відповідача полягає в тому, що він не виконав свого обов'язку щодо здійснення охорони лісу від незаконних рубок, не здійснив контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
В даному випадку порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища виявлено у лісових насадженнях на території Будківського старостинського округу в лісових урочищах "Козаки", "Валігури" та "Будки", яка знаходиться у межах території, що належить до комунальної власності Почаївської територіальної громади.
Факт незаконної порубки на землях запасу комунальної власності Почаївської міської ради на території Будківського старостинського округу, в лісовому урочищі "Козаки" (примикає до вул. Козаки населеного пункту) - 23 дерев, а саме: 2 породи акація, 2 породи ясен, 2 породи клен, 10 породи сосна (з яких 4 сухостій), 3 породи черешня (з яких 1 сухостій) та 4 породи дуб червоний, в лісовому урочищі "Валігури", за межами населеного пункту с.Валігури, Кременецького району - 26 дерев, а саме: 25 породи сосна (з яких 6 сухостій) та 1 породи черешня, в лісовому урочищі "Будки", за межами населеного пункту с.Будки, Кременецького району - 15 дерев, а саме: 12 породи сосна (з яких 1 сухостій), 2 породи акація та 1 породи клен, які не надані у власність чи користування постійному лісокористувачу, свідчить, що останнім відповідний комплекс заходів щодо збереження таких дерев не здійснено (здійснено не належним чином).
Враховуючи, що територія, на якій здійснено порубку, належить до відповідальності Почаївської міської ради, саме нею неналежно виконано обов'язок відносно охорони дерев від незаконних рубок.
Вищенаведене свідчить про наявність складу цивільного правопорушення та наявність підстав для відшкодування Почаївською міською радою шкоди, завданої діяннями осіб, які вчинили незаконну порубку лісу.
Суд враховує, що 25.04.2024 уповноваженими особами Державної екологічної інспекції у Тернопільській області відповідно до додатку № 1 та Порядку проведення індексації такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" враховуючи примітку 2 (сухостійність) та примітку 1 (плодові) здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу, внаслідок незаконної порубки 23 дерев в на території Будківського старостинського округу, в лісовому урочищі "Козаки" (примикає до вул.Козаки населеного пункту), яке не надане у власність чи користування постійному лісокористувачу, за межами населеного пункту с.Будки, Кременецького району, зокрема, незаконної порубки 23 дерев, а саме: 2 породи акація, 2 породи ясен, 2 породи клен, 10 породи сосна (з яких 4 сухостій), 3 породи черешня (з яких 1 сухостій) та 4 породи дуб червоний. Згідно розрахунку, розмір вказаної шкоди становить 185 443,08 гривень.
Також здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу, внаслідок незаконної порубки 26 дерев в лісовому урочищі "Валігури", яке не надане у власність чи користування постійному лісокористувачу, за межами населеного пункту с.Валігури, Кременецького району, зокрема, незаконної порубки 26 дерев, а саме: 25 породи сосна (з яких 6 сухостій) та 1 породи черешня. Згідно розрахунку, розмір вказаної шкоди становить 109 494,99 гривень, і розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу, внаслідок незаконної порубки 15 дерев на території Будківського старостинського округу, в лісовому урочищі "Будки", яке не надане у власність чи користування постійному лісокористувачу, за межами населеного пункту с.Будки, Кременецького району, зокрема, незаконної порубки 15 дерев, а саме: 12 породи сосна (з яких 1 сухостій), 2 породи акація та 1 породи клен. Згідно розрахунку, розмір вказаної шкоди становить 63 631,84 гривень.
Таким чином, всього за результатами проведеної перевірки додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, зокрема, охорони, захисту використання та відтворення лісів на землях запасу комунальної власності Почаївської міської ради, які не передані у власність чи користування постійним лісокористувачам, нараховано шкоду, заподіяну незаконною порубкою деревини, що складає 358 569,91 грн.
Частиною 1 ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст.74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).
Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).
Дослідивши всі докази в сукупності, суд вважає, що Почаївська міська рада не забезпечила охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій її території, допустивши факт незаконної порубки лісу, та заподіявши цим самим шкоду лісовому фонду України в розмірі 358 569,91 грн.
Слід також зауважити, що законодавством про охорону навколишнього природного середовища передбачено дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність за порушення лісового законодавства, які мають різні підстави застосування до особи правопорушника. Підставою позову у даній справі є наявність складу цивільного правопорушення у діях (бездіяльності) Почаївської міської ради, яка не забезпечила охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій її території та допустила самовільну порубку дерев невстановленими особами.
В свою чергу, відповідач не надав суду доказів, що підтверджують надання земель, де виявлено незаконні порубки лісу у постійне користування КРЛГП "Кремліс", а також доказів які б спростовували зазначені у позовній заяві обставини, зокрема щодо бездіяльності Почаївської міської ради. Між бездіяльністю Почаївської міської ради та завданою шкодою існує причинний зв'язок, відсутності вини останнього суду не доведено.
При цьому суд вважає необґрунтованими та документально не підтвердженими посилання Почаївської міської ради на те, що обов'язок охорони спірних лісових насаджень актами органу виконавчої влади покладено на спеціалізоване підприємство ДП "Кремліс", зокрема з огляду на те, що розпорядженням голови Кременецької районної державної адміністрації №586 від 29.10.2004 "Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 27.08.2004 року №477 "Про скасування розпорядження голови райдержадміністрації від 05.12.2003 року №616 "Про надання у постійне користування на земель лісового фонду" викладено третій пункт у наступній редакції: "Рекомендувати Кременецькому районному лісогосподарському підприємству "Кремліс" в період до виготовлення правовстановлюючих документів на право постійного користування здійснювати охорону земель лісового фонду загальною площею 2858 га з метою збереження їх від знищення, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу здійснення відновлення та догляду за лісовими культурами згідно з додатком" (в тому числі на території Будківської сільської ради).
За даних обставин, враховуючи невстановлення осіб, винних у заподіянні шкоди, завданої внаслідок незаконної порубки 64 дерев (що виявлено Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області в Акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №2 від 26.04.2024), а також відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів в підтвердження передання земельних ділянок, на яких виявлено порушення, в користування іншим особам (зокрема Кременецькому районному комунальному лісогосподарському підприємству "Кремліс"), суд дійшов висновку про наявність підстав для покладення на відповідача відповідно до ч.2 ст.107 Лісового кодексу України відповідальності у вигляді відшкодування збитків, завданих інтересам держави.
Відтак позовні вимоги Керівника Кременецької окружної прокуратури, заявлені в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, про стягнення з Почаївської міської ради Кременецького району 358 569,91 грн шкоди, завданої порушенням вимог природоохоронного законодавства, суд задовольняє в повному обсязі.
При цьому, суд враховує висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Зважаючи на викладене, суд відзначає, що всі інші доводи та міркування сторін взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.
Судові витрати.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача в сумі 4 302,84 грн, з урахуванням ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір", оскільки позовну заяву подано в електронній формі.
Керуючись ст. ст. 13, 20, 53, 73, 74, 79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Почаївської міської ради (47025, вул. Шевченка, 16 м. Почаїв, Кременецький район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 14052785) шкоду в сумі 358 569 (триста п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот шістдесят дев'ять) грн 91 коп., завдану навколишньому природному середовищу, які перерахувати до спеціального фонду місцевого бюджету Почаївської міської ради територіальної громади на р/р UA698999980333149331000019671, отримувач: ГУК у Терн.обл./тг м.Почаїв/24062100, Код класифікації доходів бюджету 24062100, код отримувача ЄДРПОУ 37977599, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), призначення платежу - шкода за порушення вимог природоохоронного законодавства.
3. Стягнути з Почаївської міської ради (47025, вул. Шевченка, 16 м. Почаїв, Кременецький район Тернопільська область, код ЄДРПОУ 14052785) на користь Тернопільської обласної прокуратури, (вул. Листопадова 4, м. Тернопіль код ЄДРПОУ 02910098) судовий збір в сумі 4302 (чотири тисячі триста дві) грн 84 коп. за наступними реквізитами: Тернопільська обласна прокуратура, р/р UA 498201720343190002000004091 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02910098, КЕКВ - 2800.
4. Відповідні накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
5. Копію рішення направити сторонам у справі відповідно до положень ч.5 ст. 6 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст. 241 ГПК України).
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст.ст. 256-257 ГПК України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 19.12.2025.
Суддя Н.В. Охотницька