65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"10" грудня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3746/25
Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р. В.,
при секретарі судового засідання Чолак Ю. В.,
розглянувши справу
за позовом Приватного підприємства «Керуюча компанія КОІН» (місцезнаходження юридичної особи: 65074, Одеська обл., м. Одеса, 2-й провулок Сурікова, буд. 2А, офіс 102; код ЄДРПОУ: 43593663; адреса для листування: 65048, м. Одеса, вул. Успенська, буд. 29, кв. 15)
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «РІАЛ ОДЕСА» (місцезнаходження юридичної особи: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 62; код ЄДРПОУ 45838348)
про стягнення 365 746,82 грн;
представники сторін:
від позивача - Галаганова М. В.,
від відповідача - не з'явився,
Приватне підприємство «Керуюча компанія КОІН» (далі - Позивач, Підприємство) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «РІАЛ ОДЕСА» (далі - Відповідач, Товариство) про стягнення 374 009,49 грн, з яких: 333 172,34 грн основної заборгованості, 25 785,94 грн інфляційних втрат, 6 788,54 грн 3% річних та 8 262,67 грн пені.
В обґрунтування позову покликається на те, що у період з 26.11.2024 по 31.07.2025, за який нараховано заявлену до стягнення основну заборгованість, Підприємство було єдиним колективним споживачем комунальних послуг та забезпечувало постачання комунальних послуг від мережі централізованих інженерно-технічних систем до окремих приміщень з використанням спільного майна співвласників багатоповерхового будинку, який знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Бернардацці, буд. 2-А та в якому Відповідачу на праві власності належить нежитлове приміщення № 902. Зазначає, що протягом спірного періоду Відповідачу надавалися послуги із забезпечення контролю доступу на територію ЖК, послуги з управління, сервісні послуги. При цьому звертає увагу, що згідно бухгалтерської довідки № 391 від 20.08.2025 за Відповідачем рахується заборгованість за отримані ним послуги, яку останній своєчасно не сплатив, що стало підставою для звернення до господарського суду з даним позовом.
Ухвалою від 16.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/3746/25, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.10.2025, запропоновано Відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву. Цією ж ухвалою суд повідомив Відповідача про передбачений частиною шостою статті 6 Господарського процесуального кодексу України обов'язок зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через вказану систему або її окрему підсистему (модуль).
Протокольною ухвалою від 15.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.11.2025.
В подальшому, у судовому засіданні було оголошено перерву до 03.12.2025 та 10.12.2025.
01.12.2025 від представника Позивача надійшли додаткові письмові пояснення по справі щодо розрахунку спірної заборгованості.
08.12.2025 до суду надійшла заява представника Позивача про відмову від частини позовних вимог, а саме від вимоги про стягнення з Відповідача 8 262,67 грн пені.
Ухвалою від 10.12.2025 задоволено заяву представника Позивача про відмову від частини позовних вимог, прийнято відмову Позивача від вимог про стягнення з Товариства 8 262,67 грн пені, закрито провадження у справі в цій частині.
Решту позовних вимог представник Позивача у судовому засіданні підтримала та просила задовольнити.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, явку представника у судове засідання не забезпечив, про розгляд справи повідомлявся належним чином, шляхом надсилання ухвал суду на адресу місцезнаходження Товариства, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 62.
Втім, судова кореспонденція повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно з ч.ч. 3, 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Суд зауважує, що, виходячи зі змісту диспозитивних положень пунктів 1-5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення може бути не лише день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (тобто день фактичного отримання рішення), а й день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11.07.2024 у справі № 903/237/23).
За таких обставин, Відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.
Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин, або без повідомлення причин неявки.
Частиною 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відтак, враховуючи те, що Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву та водночас був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, суд виснував про можливість розгляду справи за наявними доказами.
10.12.2025 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, суд встановив наступне.
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видом діяльності Підприємства, крім іншого, є комплексне обслуговування об'єктів (а.с. 13, 124).
01.12.2021 між Підприємством «Томатекс» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (Балансоутримувач) та Приватним підприємством «Керуюча компанія КОІН» (Управитель) укладено договір компенсації експлуатаційних витрат за комунальні послуги, згідно з п. 1.1. якого Балансоутримувач зобов'язується забезпечувати експлуатаційне користування комунальними послугами на Об'єкті (багатофункціональний комплекс з рятувальною станцією та туристично-дайвінговим центром «Maristella Marine Residence»), а Управитель зобов'язується своєчасно компенсувати Балансоутримувачу експлуатаційні витрати за відповідні комунальні послуги у строк та на умовах, передбачених цим договором.
Відповідно до п. 2.1. договору від 01.12.2021 Управитель компенсує Балансоутримувачу спожиті комунальні послуги згідно виставлених рахунків та передоплату за комунальні послуги, шляхом безготівкового перерахування відповідних грошових коштів на банківський рахунок Балансоутримувача. Оплата здійснюється протягом трьох банківських днів щомісячно з моменту отримання рахунків, які виставляються Балансоутримувачем.
Згідно п. 3.1. договору від 01.12.2021 Балансоутримувач зобов'язується:
- забезпечити на Об'єкті експлуатаційне користування комунальними послугами;
- інформувати Управителя про зміну тарифів на комунальні послуги;
- щомісячно виставляти Управителю рахунок (рахунки) на сплату комунально-експлуатаційних витрат за комунальні послуги та калькуляцію фактичних затрат на них;
- повідомляти Управителя про зміну своїх поштових, банківських реквізитів, необхідних для належного виконання умов цього Договору.
Відповідно до п. 3.2. договору від 01.12.2021 Управитель зобов'язується:
- дотримуватись вимог установлених правил користування внутрішніми мережами приміщень Об'єкту та технічними умовами підключення;
- не допускати перевантаження мереж та виключити інші дії, що можуть порушувати нормальну експлуатацію приміщень Об'єкта;
- своєчасно інформувати Балансоутримувача про виявлені неполадки та недоліки;
- самостійно усувати виявленні неполадки та недоліки внутрішніх мереж обладнання з можливістю залучення відповідних підрядників за власним вибором;
- укладати договори на обслуговування внутрішніх та внутрішньомайданчикових мереж, обладнання, ліфтів, охорону, надання послуг з вивозу сміття та інші договори необхідні для безперебійної та належної експлуатації Об'єкта;
- своєчасно оплачувати всі рахунки, що виставлені Балансоутримувачем.
Пунктом 5.1. договору від 01.12.2021 визначено, що Управитель компенсує Балансоутримувачу експлуатаційні витрати за комунальні послуги згідно показників відповідних лічильників та тарифів, діючих на момент використання відповідної послуги.
Відповідно до п.п. 7.1., 7.3. договору від 01.12.2021 останній починає свою дію від дати його підписання Сторонами та діє до 31 грудня 2022 року. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього Договору не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку його чинності, він вважається продовженим на кожен наступний календарний рік і на тих самих умовах.
01.12.2021 Підприємство «Томатекс» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (Балансоутримувач) та Приватне підприємство «Керуюча компанія КОІН» (Управитель) підписали акти №№ 1.1., 1.2., 1.3., 1.4., 1.5., 1.6., 1.7., 1.8., 1.9., згідно яких Управителем прийнято в експлуатацію мережі водопостачання, водовідведення, каналізації, насосну станцію, електричні мережі, прилади освітлення, мережі опалення, вентиляції та кондиціонування, молнієвідвід, антени, сигнальне обладнання, фасади, подвір'я та парковки, урни для сміття, лавки, зелені насадження, інформаційні таблички, флагшток, покрівлю (а.с. 15 (зворот) - 20).
Таким чином, Позивач є Управителем будинку № 2-А по вулиці Бернардацці в м. Одеса, який, з одного боку, взяв на себе зобов'язання щодо компенсації Підприємству «ТОМАТЕКС» у вигляді ТОВ спожитих комунальних послуг згідно виставлених рахунків та передоплати за комунальні послуги, а з іншого боку, зобов'язання з утримання та обслуговування об'єктів комплексу «Maristella Marine Residence», прийнятих на підставі актів №.1.1-1.9. від 01.12.2021.
Позивач звертає увагу, що з метою утримання комплексу «Maristella Marine Residence» та виконання обов'язків управителя він уклав зі своїми контрагентами наступні договори:
- 15.02.2023 між ТОВ «Інфокс» (Кредитор), ПП «Керуюча компанія КОІН» (Поручитель) та Підприємством «Томатекс» у вигляді ТОВ (Боржник) був укладений договір поруки № 316, відповідно до п. 2.1. якого Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов'язань Боржника, що виникли відповідно до Договору № 37745 від 16.11.2021 р., а саме щодо своєчасної та повної оплати за централізоване водопостачання та централізоване водовідведення (а.с. 46-47);
- 15.02.2023 між АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (Кредитор), ПП «Керуюча компанія КОІН» (Поручитель) та Підприємством «Томатекс» у вигляді ТОВ (Боржник) був укладений договір поруки № ДП 14-23, відповідно до якого Поручитель поручається перед Кредитором за виконання обов'язку Боржником щодо розрахунків згідно Договору про розподіл енергії, що передбачено п. 2 цього Договору та зобов'язується здійснити оплату за послугу внаслідок перетікання реактивної електричної енергії та передоплату за послугу з розподілу (а.с. 48);
- 15.02.2023 між ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНЕ ПАРТНЕРСТВО» (Кредитор), ПП «Керуюча компанія КОІН» (Поручитель) та Підприємством «Томатекс» у вигляді ТОВ (Боржник) був укладений договір поруки № 01/15, відповідно до якого Поручитель поручається перед Кредитором за виконання обов'язку Боржником щодо здійснення оплати за послуги, передбачені Договором про постачання електричної енергії споживачу (а.с. 49);
- 28.06.2023 між ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» (Кредитор), ПП «Керуюча компанія КОІН» (Поручитель) та Підприємством «Томатекс» у вигляді ТОВ (Боржник) був укладений договір поруки № 1, відповідно до якого Поручитель зобов'язується відповідати перед Кредитором за виконання Боржником рішення Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 у справі № 916/2014/22 про затвердження мирової угоди між Кредитором та Боржником. Предметом мирової угоди є врегулювання спору, який виник між сторонами в результаті неналежного виконання Боржником зобов'язань з оплати природного газу відповідно до Договору про постачання природного газу № 008903-ПР(2) від 01.04.2016 (а.с. 50-51);
- 01.12.2021 між ТОВ «БМК «ЗЕВС» (Виконавець) та ПП «Керуюча компанія КОІН» (Замовник) було укладено Договір № 0151/21-ТО по обслуговуванню системи пожежної сигналізації, відповідно до п. 1.1. якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язана з технічного обслуговування системи пожежної сигналізації на Об'єкті «Багатофункціональний берегозахисний комплекс із рятувальною станцією і туристичним дайвінг центром», за адресою: м. Одеса, вул. Червоних Зорь (теперішня назва - вул. Бернардацці), буд.2-А, при цьому Замовник своєчасно сплачує вартість послуг Виконавця на умовах, передбачених цим Договором. Пунктом 3.1. вказаного Договору сторони узгодили вартість послуг та порядок розрахунків (а.с. 53-54);
- 01.12.2021 між ПП «Охоронна агенція «-ФЕНІКС-» (Виконавець) та ПП «Керуюча компанія КОІН» (Замовник) було укладено Договір № 01122021/3-ФО, відповідно до якого Виконавець надає Замовнику послуги з охорони майна Замовника на об'єкті та запобігання розкрадань на об'єктах, зазначених у Додатку № 1. Відповідно до вказаного додатку об'єктом охорони є комплекс за адресою: м. Одеса, вул. Червоних Зорь (теперішня назва - вул. Бернардацці), буд. 2-А. Відповідно до п.4.1. вказаного Договору щомісячна вартість послуг охорони визначається за домовленістю Сторін згідно з Додатком № 1 до цього Договору (а.с. 56-59);
- 20.05.2022 між ПП «Гідромонтаж 1» (Виконавець) та ПП «Керуюча компанія КОІН» (Замовник) було укладено Договір № 20/01-2022-1 на проведення робіт з розконсервування, запуску басейнів та підготування до експлуатаційного періоду, відповідно до якого Виконавець надає послугу Замовнику з проведення налагоджувальних та підготовчих робіт до експлуатаційного періоду 3-х басейнів протягом терміну, встановленого цим Договором, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Бернардацці, буд. 2-А (а.с. 64-66);
- 29.09.2022 між ТОВ «ПЕРША ІНЖЕНЕРНА КОМПАНІЯ» (Підрядник) та ПП «Керуюча компанія КОІН» (Замовник) було укладено Договір підряду № 0929-22/К на консервацію обладнання гідромодуля та водоохолоджуючої машини, відповідно до якого Замовник доручає і оплачує, а Підрядник проводить роботи з консервації Обладнання на об'єкті Замовника. Відповідно до п. 1.3. вказаного Договору роботи з консервації Обладанння здійснюються за адресою: м. Одеса, вул. Бернардацці, 2-А (а.с. 68-70);
- 31.03.2023 між ТОВ «ПЕРША ІНЖЕНЕРНА КОМПАНІЯ» (Виконавець) та ПП «Керуюча компанія КОІН» (Замовник) було укладено Договір про надання послуг з технічного обслуговування, відповідно до п. 1.1. якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання надати послуги з технічного обслуговування, перевірки працездатності, розконсервації та консервації обладнання відповідно до переліку, затвердженого в Додатку №1, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги, які здійснюються по Об'єкту, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Бернардацці, 2-А (а.с. 76-77);
- 29.03.2024 між ТОВ «ПЕРША ІНЖЕНЕРНА КОМПАНІЯ» (Виконавець) та ПП «Керуюча компанія КОІН» (Замовник) було укладено Договір підряду №0329-24/ТО на обслуговування обладнання гідромодуля та водоохолоджувальної машини за адресою: м. Одеса, вул. Бернардацці, 2-А (а.с. 79-80);
- 14.04.2025 між ТОВ «ПЕРША ІНЖЕНЕРНА КОМПАНІЯ» (Підрядник) та ПП «Керуюча компанія КОІН» (Замовник) було укладено Договір підряду № 0414-25/ТО на обслуговування обладнання гідромодуля та водоохолоджуючої машини (а.с. 71-74).
На підтвердження виконання своїх зобов'язань за вищезазначеними договорами Позивач надає акти звірки взаємних розрахунків, фільтровані виписки по рахункам (а.с. 21-45, 55, 61-63, 67, 75, 78, 81), а також довідки Підприємства «Томатекс» у вигляді ТОВ (а.с. 81-84) за відповідні періоди.
Товариство з обмеженою відповідальністю «РІАЛ ОДЕСА» є власником нежитлового приміщення № 902, загальною площею 496,1 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Бернардацці, буд. 2-А, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 442948092 від 10.09.2025, актом оцінки вартості та приймання-передачі майна, що вноситься до Статутного капіталу від 26.11.2024, та рішенням єдиного засновника № 2 від 26.11.2024 (а.с. 9-11).
Згідно довідки бухгалтера ПП «Керуюча компанія КОІН» № 391 від 20.08.2025, в результаті інвентаризації дебіторської заборгованості виявлено заборгованість ТОВ «РІАЛ ОДЕСА» за період з 26.11.2024 по 31.07.2025, розмір якої становить 333 172,34 грн (а.с. 12).
У цій довідці містяться суми заборгованості Відповідача за кожен місяць окремо, починаючи з листопада 2024 року, по липень 2025 року, а саме:
1) за листопад 2024 року - 4 525,07 грн, з яких:
- послуги із забезпечення контролю доступу на територію ЖК - 570,52 грн;
- послуги з управління - 1695,01 грн;
- сервісні послуги - 1389,08 грн;
- відшкодування комунальних витрат на забезпечення постачання води та водовідведення - 178,41 грн;
- відшкодування експлуатаційних витрат на забезпечення постачання електроенергії - 692,06 грн;
2) за грудень 2024 року - 27 213,66 грн, з яких:
- послуги із забезпечення контролю доступу на територію ЖК - 3423,09 грн;
- послуги з управління - 10170,05 грн;
- сервісні послуги - 8334,48 грн;
- відшкодування комунальних витрат на забезпечення постачання води та водовідведення - 909,88 грн;
- відшкодування експлуатаційних витрат на забезпечення постачання електроенергії - 4376,16 грн;
3) за січень 2025 року - 27 351,54 грн, з яких:
- послуги із забезпечення контролю доступу на територію ЖК - 3423,09 грн;
- послуги з управління - 10170,05 грн;
- сервісні послуги - 8334,48 грн;
- відшкодування комунальних витрат на забезпечення постачання води та водовідведення - 972,43 грн;
- відшкодування експлуатаційних витрат на забезпечення постачання електроенергії - 4451,49 грн;
4) за лютий 2025 року - 31 378,42 грн, з яких:
- послуги із забезпечення контролю доступу на територію ЖК - 3423,09 грн;
- послуги з управління - 10616,54 грн;
- сервісні послуги - 8552,76 грн;
- утримання генератора - 1433,73 грн;
- відшкодування комунальних витрат на забезпечення постачання води та водовідведення - 1046,87 грн;
- відшкодування експлуатаційних витрат на забезпечення постачання електроенергії - 6305,43 грн;
5) за березень 2025 року - 59 747,29 грн, з яких:
- послуги із забезпечення контролю доступу на територію ЖК - 3423,09 грн;
- послуги з управління - 10616,54 грн;
- сервісні послуги - 8552,76 грн;
- цільовий внесок (підготовка до сезону) - 30272,02 грн;
- відшкодування комунальних витрат на забезпечення постачання води та водовідведення - 1060,29 грн;
- відшкодування експлуатаційних витрат на забезпечення постачання електроенергії - 5822,59 грн;
6) за квітень 2025 року - 32 309,78 грн, з яких:
- послуги із забезпечення контролю доступу на територію ЖК - 3423,09 грн;
- послуги з управління - 10616,54 грн;
- сервісні послуги - 12075,07 грн;
- відшкодування комунальних витрат на забезпечення постачання води та водовідведення - 1074,20 грн;
- відшкодування експлуатаційних витрат на забезпечення постачання електроенергії - 5120,88 грн;
7) за травень 2025 року - 33 699,61 грн, з яких:
- послуги із забезпечення контролю доступу на територію ЖК - 3611,61 грн;
- послуги з управління - 10874,51 грн;
- сервісні послуги - 12174,29 грн;
- відшкодування комунальних витрат на забезпечення постачання води та водовідведення - 1659,34 грн;
- відшкодування експлуатаційних витрат на забезпечення постачання електроенергії - 5379,86 грн;
8) за червень 2025 року - 50 865,08 грн, з яких:
- кондиціонування - 12491,80 грн;
- послуги із забезпечення контролю доступу на територію ЖК - 3611,61 грн;
- послуги з управління - 10874,51 грн;
- сервісні послуги - 12878,76 грн;
- утримання генератора - 198,44 грн;
- відшкодування комунальних витрат на забезпечення постачання води та водовідведення - 2778,10 грн;
- відшкодування експлуатаційних витрат на забезпечення постачання електроенергії - 8031,86 грн;
9) за липень 2025 року - 66 081,89 грн, з яких:
- кондиціонування - 22031,80 грн;
- послуги із забезпечення контролю доступу на територію ЖК - 3611,61 грн;
- послуги з управління - 10943,97 грн;
- сервісні послуги - 13374,86 грн;
- відшкодування комунальних витрат на забезпечення постачання води та водовідведення - 3059,77 грн;
- відшкодування експлуатаційних витрат на забезпечення постачання електроенергії - 13 059,88 грн.
Позивач наголошує, що у період, за який пред'явлено вимоги про стягнення заборгованості, ПП «Керуюча компанія КОІН» було єдиним колективним споживачем комунальних послуг та забезпечувало постачання комунальних послуг від межі централізованих інженерно-технічних систем до окремих приміщень з використанням спільного майна співвласників багатоповерхового будинку.
У позовній заяві зазначено, що протягом спірного періоду Відповідачеві надавались наступні послуги: послуга з забезпечення контролю доступу на територію ЖК, послуга з управління, сервісні послуги.
Вартість вказаних послуг у спірний період визначається Позивачем на підставі його наказів № 1/09- 2024 від 01.09.2024, № 1/10-2024 від 01.10.2024, № 1/11-2024 від 01.11.2024, № 1/12-2024 від 01.12.2024, № 1/01-2025 від 01.01.2025, № 1/02-2025 від 01.02.2025, № 1/03-2025 від 01.03.2025, № 1/04-2025 від 01.04.2025, № 1/05-2025 від 01.05.2025 з додатками до них - кошторисами витрат на надання послуг з управління, безпеки та сервісного обслуговування комплексу (а.с. 104 (зворот) - 117).
Предметом позову є вимоги про стягнення з Відповідача 333 172,34 грн основної заборгованості за надані послуги, а також 25 785,94 грн інфляційних втрат та 6 788,54 грн 3% річних, які нараховано Позивачем в порядку ст. 625 ЦК України.
Здійснюючи аналіз обґрунтованості позовних вимог, господарський суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).
За змістом статті 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Згідно з частиною 2 статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Отже, власник приміщення (як житлового, так і нежитлового) в багатоповерховому будинку також несе обов'язок з витрат на утримання цього приміщення.
Згідно зі статтею 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини, створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.
Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон).
У ст. 1 цього закону дається визначення вжитих у ньому термінів, зокрема:
колективний споживач - юридична особа, що об'єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги;
послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб'єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору;
споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач;
управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.
Житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг (п. 5 ст.1 Закону).
Згідно ст. 5 Закону до житлово-комунальних послуг належать:
1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.
Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:
забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;
купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;
поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;
2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг (ст. 6 Закону).
Згідно ч. 1 ст. 7 Закону споживач має право, зокрема, без додаткової оплати одержувати від виконавця житлово-комунальних послуг інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості.
У свою чергу, управитель багатоквартирного будинку згідно ч. 3 ст. 8 Закону має право, зокрема, вести претензійно-позовну роботу у разі виникнення заборгованості за надані послуги в порядку і строки, встановлені законом та/або договором.
За ч. 1 ст. 9 Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Частиною 4 ст. 9 Закону визначено, що структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону.
Споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону. При цьому виконавці комунальних послуг забезпечують деталізацію інформації щодо складових плати у рахунках споживачів.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 10 Закону ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 12 Закону надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).
За приписами ч.ч. 1-3 ст. 17 Закону комерційний облік комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання здійснюється вузлами обліку відповідних комунальних послуг, що забезпечують загальний облік їх споживання в будівлі, її частині (під'їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки. Розподіл обсягів спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії, гарячої та холодної води між споживачами здійснюється відповідно до законодавства. Комерційний облік комунальних послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії у багатоквартирному будинку здійснюється встановленими в житлових і нежитлових приміщеннях споживачів вузлами обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в квартирах (приміщеннях) багатоквартирного будинку. Обсяг наданих споживачу послуг з централізованого водовідведення визначається на рівні обсягів спожитих ним послуг з централізованого водопостачання та постачання гарячої води, крім випадків, встановлених законодавством.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17 зроблено висновок про те, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Нормами ст. ст. 525, 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред'явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.
Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).
Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Чинне законодавство визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.
Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захисту цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.
Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.
Частиною третьою статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до частини другої статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
За приписами частини першої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
За загальним правилом, обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.
Суд встановив, що Відповідачу на праві власності належить нежитлове приміщення № 902, загальною площею 496,1 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Бернардацці, буд. 2-А, комплекс «Maristella Marine Residence», управителем якого є Позивач.
Як свідчать матеріали справи, у період, за який пред'явлено вимоги про стягнення заборгованості, Позивач був єдиним колективним споживачем комунальних послуг та водночас забезпечував постачання комунальних послуг від межі централізованих інженерно-технічних систем до окремих приміщень з використанням спільного майна співвласників багатоповерхового будинку.
У позовній заяві Позивач, посилаючись на бухгалтерську довідку № 391 від 20.08.2025, зазначає, що протягом спірного періоду Відповідачеві надавались наступні послуги: послуга із забезпечення контролю доступу на територію ЖК, послуга з управління, сервісні послуги.
Вартість вказаних послуг у спірний період визначено Позивачем виходячи з прийнятих ним наказів № 1/09- 2024 від 01.09.2024, № 1/10-2024 від 01.10.2024, № 1/11-2024 від 01.11.2024, № 1/12-2024 від 01.12.2024, № 1/01-2025 від 01.01.2025, № 1/02-2025 від 01.02.2025, № 1/03-2025 від 01.03.2025, № 1/04-2025 від 01.04.2025, № 1/05-2025 від 01.05.2025 з додатками до них - кошторисами витрат на надання послуг з управління, безпеки та сервісного обслуговування комплексу.
Суд перевірив доводи Позивача та встановив, що дійсно, протягом спірного періоду Відповідачу, як власнику приміщення у багатоквартирному будинку, надавалися послуги, які у розумінні ст. 5 Закону є житловими послугами - послугами з управління багатоквартирним будинком, а саме:
- послуги із забезпечення контролю доступу на територію ЖК;
- послуги з управління;
- сервісні послуги.
Як з'ясовано судом, вартість вказаних послуг має визначатися з урахуванням тарифів, встановлених відповідними наказами Підприємства.
Проте, розрахунок вартості вказаних послуг не відповідає в повній мірі тарифам, встановленим самим Позивачем у його наказах.
Так, Позивач необґрунтовано нарахував 3 611,61 грн заборгованості за послугу із забезпечення контролю доступу на територію ЖК за травень 2025 року, оскільки застосував тариф на таку послугу - 7,28 грн, в той час як наказом від 01.03.2025 № 1/03-2025 тариф на вказану послугу з 01.05.2025 визначено в іншому розмірі - 6,90 грн. Отже, вартість цієї послуги у травні 2025 року має становити 3 423,09 грн.
Щодо послуги із управління суд зазначає, що протягом усього спірного періоду Позивач безпідставно застосовує збільшені тарифи на вказану послугу, що не узгоджується із наказами Підприємства № 1/09-2024 від 01.09.2024, № 1/10-2024 від 01.10.2024, № 1/11-2024 від 01.11.2024, № 1/12-2024 від 01.12.2024, № 1/01-2025 від 01.01.2025, № 1/02-2025 від 01.02.2025, № 1/03-2025 від 01.03.2025, № 1/04-2025 від 01.04.2025, № 1/05-2025 від 01.05.2025.
Згідно цих наказів, при визначенні вартості послуги з управління мали б застосовуватися такі тарифи: з 01.11.2024 - 18,50 грн (фактично застосовано 20,50 грн); з 01.12.2024 - 18,50 грн (фактично застосовано 20,50 грн); з 01.01.2025 - 18,50 грн (фактично застосовано 20,50 грн); з 01.02.2025 - 18,50 грн (фактично застосовано 21,40 грн); з 01.03.2025 - 19,40 грн (фактично застосовано 21,40 грн); з 01.04.2025 - 19,40 грн (фактично застосовано 21,40 грн); з 01.05.2025 - 19,40 грн (фактично застосовано 21,92 грн); з 01.06.2025 - 19,92 грн (фактично застосовано 21,92 грн); з 01.07.2025 - 19,92 грн (фактично застосовано 22,06 грн). Відповідно, з урахуванням вказаних тарифів, вартість послуги має становити: у листопаді 2024 року - 1 529,64 грн; у грудні 2024 року - 9 177,85 грн; у січні 2025 року - 9 177,85 грн; у лютому 2025 року - 9 177,85 грн; у березні 2025 року - 9 624,34 грн; у квітні 2025 року - 9 624,34 грн; у травні 2025 року - 9 624,34 грн; у червні 2025 року - 9 882,31 грн; у липні 2025 року - 9 882,31 грн.
За деякі місяці спірного періоду Позивач також застосовує підвищені тарифи, розраховуючи вартість сервісних послуг. Так, відповідно до вищезгаданих наказів Підприємства, тарифи на сервісні послуги були наступними: з 01.02.2025 - 16,80 грн (фактично застосовано 17,24 грн); з 01.04.2025 - 17,24 грн (фактично застосовано 24,34 грн); з 01.05.2025 - 24,34 грн (фактично застосовано 24,54 грн); з 01.06.2025 - 24,54 грн (фактично застосовано 25,96 грн); з 01.07.2025 - 25,96 грн (фактично застосовано 26,96 грн). Відповідно, з урахуванням вказаних тарифів, вартість послуги має становити: у лютому 2025 року - 8334,48 грн; у квітні 2025 року - 8552,76 грн; у травні 2025 року - 12075,07 грн; у червні 2025 року - 12174,29 грн; у липні 2025 року - 12878,76 грн.
Як вбачається з бухгалтерської довідки № 391 від 20.08.2025, в ній також відображено заборгованість Відповідача по відшкодуванню комунальних витрат на забезпечення постачання води/водовідведення та по відшкодуванню експлуатаційних витрат на забезпечення постачання електроенергії. Поля «Тариф» і «Кількість» щодо таких послуг взагалі не заповнені. Доказів фактичного споживання цих послуг Відповідачем матеріали справи не містять. Тобто, із матеріалів справи взагалі є незрозумілим походження вказаної заборгованості, її правову природу, методику нарахування, застосовані Позивачем тарифи тощо. Таким чином, факт надання відповідних послуг Позивачем та їх споживання Відповідачем матеріалами справи не підтверджено, в той час як згідно ст. 13, 74 ГПК України саме Позивач повинен доводити ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.
Що стосується відображених у бухгалтерській довідці № 391 від 20.08.2025 послуг з утримання генератора, цільового внеску (підготовка до сезону), кондиціонування, суд зазначає, що Позивач жодним чином не довів факту встановлення тарифів на вказані послуги, у позовній заяві навіть не посилався на наявність у Відповідача заборгованості по таким послугам, з огляду на що нарахування цієї заборгованості та включення її до спірної суми суд вважає безпідставним.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням всього вищевикладеного, оцінивши матеріали справи в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості за житлово-комунальні послуги підлягають частковому задоволенню на суму 186 659,27 грн.
Здійснений судом розрахунок суми основного боргу виглядає наступним чином:
ПеріодСума заборгованості за послуги по забезпеченню контролю доступу на територію ЖК, грнСума заборгованості за послуги з управління, грнСума заборгованості за сервісні послуги, грн
Листопад 2024 р. (5 днів)570,521529,641394,87 (1389,08 заявлено Позивачем),
Грудень 2024 р.3423,099177,858334,48
Січень 2025 р.3423,099177,858334,48
Лютий 2025 р.3423,099177,858334,48
Березень 2025 р.3423,099624,348552,76
Квітень 2025 р.3423,099624,348552,76
Травень 2025 р.3423,099624,3412075,07
Червень 2025 р.3611,619882,3112174,29
Липень 2025 р.3611,619882,3112878,76
Всього:28332,2877700,8380626,16
Щодо заборгованості з відсотків річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами частини 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з частиною 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною другою статті 625 ЦК України визначено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (ч. 2 ст. 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат та 3 відсотки річних, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3 % річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц).
Визначені частиною 2 статті 625 ЦК України право стягнення інфляційних втрат та 3% річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).
Позивач нарахував та заявив до стягнення 25 785,94 грн інфляційних втрат та 6 788,54 грн 3% річних.
Перевіривши розрахунок вказаних сум, доданий до позовної заяви (а.с. 118-119), суд з'ясував, що Позивач при розрахунку визначив базу нарахування - 333 172,34 грн (сума основного боргу, заявлена до стягнення), застосувавши її із самого початку спірного періоду - з 26.11.2024, що є необґрунтованим, оскільки заборгованість за комунальні послуги зростала щомісячно. Крім того, як вже було зазначено вище по тексту рішення, нарахування спірної заборгованості по деяким послугам не відповідає встановленим Підприємством тарифам. Зважаючи на вказані обставини, суд здійснив власний розрахунок відсотків річних та інфляційних втрат. При цьому суд врахував, що за змістом ч. 1 ст. 9 Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, з огляду на що правомірним є нарахування вказаних сум, починаючи з першого числа місяця, наступного за звітним. При визначенні дати виникнення у Відповідача грошового зобов'язання зі сплати послуг, суд також зважає на те, що Відповідач, у разі потреби, мав можливість ознайомитися із тарифами на послуги, які кожного разу встановлювалися Позивачем відповідними наказами за два місяці, які передують місяцю нарахування заборгованості із застосуванням відповідного тарифу.
Розрахунки суду виглядають наступним чином:
Основна сума заборгованості за договором: Сума боргу
1. з 01.12.2024 по 31.07.2025, 243 дні3489.24
2. з 01.01.2025 по 31.07.2025, 212 днів20935.42
3. з 01.02.2025 по 31.07.2025, 181 день20935.42
4. з 01.03.2025 по 31.07.2025, 153 дні20935.42
5. з 01.04.2025 по 31.07.2025, 122 дні21600.19
6. з 01.05.2025 по 31.07.2025, 92 дні21600.19
7. з 01.06.2025 по 31.07.2025, 61 день25122.50
8. з 01.07.2025 по 31.07.2025, 31 день25668.21
Інфляційні втрати:
Період 1 (01.12.2024 - 31.07.2025, 243 дні) Індекс інфляції
Грудень 2024101.40
Січень 2025101.20
Лютий 2025100.80
Березень 2025101.50
Квітень 2025100.70
Травень 2025101.30
Червень 2025100.80
Липень 202599.80
Період 2 (01.01.2025 - 31.07.2025, 212 днів) Індекс інфляції
Січень 2025101.20
Лютий 2025100.80
Березень 2025101.50
Квітень 2025100.70
Травень 2025101.30
Червень 2025100.80
Липень 202599.80
Період 3 (01.02.2025 - 31.07.2025, 181 день) Індекс інфляції
Лютий 2025100.80
Березень 2025101.50
Квітень 2025100.70
Травень 2025101.30
Червень 2025100.80
Липень 202599.80
Період 4 (01.03.2025 - 31.07.2025, 153 дні) Індекс інфляції
Березень 2025101.50
Квітень 2025100.70
Травень 2025101.30
Червень 2025100.80
Липень 202599.80
Період 5 (01.04.2025 - 31.07.2025, 122 дні) Індекс інфляції
Квітень 2025100.70
Травень 2025101.30
Червень 2025100.80
Липень 202599.80
Період 6 (01.05.2025 - 31.07.2025, 92 дні) Індекс інфляції
Травень 2025101.30
Червень 2025100.80
Липень 202599.80
Період 7 (01.06.2025 - 31.07.2025, 61 день) Індекс інфляції
Червень 2025100.80
Липень 202599.80
Період 8 (01.07.2025 - 31.07.2025, 31 день) Індекс інфляції
Липень 202599.80
Розрахунок здійснюється за формулою:
ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 )
ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,
.........................
ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.
Період 1 (01.12.2024 - 31.07.2025, 243 дні):
IIc = (101.40000000 : 100) x (101.20000000 : 100) x (100.80000000 : 100) x (101.50000000 : 100) x (100.70000000 : 100) x (101.30000000 : 100) x (100.80000000 : 100) x (99.80000000 : 100) = 1.07739519
Інфляційне збільшення:
3489.24 x 1.07739519 - 3489.24 = 270.05
Період 2 (01.01.2025 - 31.07.2025, 212 днів):
IIc = (101.20000000 : 100) x (100.80000000 : 100) x (101.50000000 : 100) x (100.70000000 : 100) x (101.30000000 : 100) x (100.80000000 : 100) x (99.80000000 : 100) = 1.06251991
Інфляційне збільшення:
20935.42 x 1.06251991 - 20935.42 = 1308.88
Період 3 (01.02.2025 - 31.07.2025, 181 день):
IIc = (100.80000000 : 100) x (101.50000000 : 100) x (100.70000000 : 100) x (101.30000000 : 100) x (100.80000000 : 100) x (99.80000000 : 100) = 1.04992086
Інфляційне збільшення:
20935.42 x 1.04992086 - 20935.42 = 1045.11
Період 4 (01.03.2025 - 31.07.2025, 153 дні):
IIc = (101.50000000 : 100) x (100.70000000 : 100) x (101.30000000 : 100) x (100.80000000 : 100) x (99.80000000 : 100) = 1.04158815
Інфляційне збільшення:
20935.42 x 1.04158815 - 20935.42 = 870.67
Період 5 (01.04.2025 - 31.07.2025, 122 дні):
IIc = (100.70000000 : 100) x (101.30000000 : 100) x (100.80000000 : 100) x (99.80000000 : 100) = 1.02619522
Інфляційне збільшення:
21600.19 x 1.02619522 - 21600.19 = 565.82
Період 6 (01.05.2025 - 31.07.2025, 92 дні):
IIc = (101.30000000 : 100) x (100.80000000 : 100) x (99.80000000 : 100) = 1.01906179
Інфляційне збільшення:
21600.19 x 1.01906179 - 21600.19 = 411.74
Період 7 (01.06.2025 - 31.07.2025, 61 день):
IIc = (100.80000000 : 100) x (99.80000000 : 100) = 1.00598400
Інфляційне збільшення:
25122.50 x 1.00598400 - 25122.50 = 150.33
Період 8 (01.07.2025 - 31.07.2025, 31 день):
IIc = (99.80000000 : 100) = 0.99800000
Інфляційне збільшення:
25668.21 x 0.99800000 - 25668.21 = -51.34
Всього інфляційного збільшення:
270.05 + 1308.88 + 1045.11 + 870.67 + 565.82 + 411.74 + 150.33 + -51.34 = 4571.26 грн.
3% річних
Розрахунок здійснюється за формулою:
Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де
С - сума заборгованості,
Д - кількість днів прострочення.
Період прострочення грошового зобов'язання:Кількість днів у періодіСума
з 01.12.2024 по 31.12.2024 3489.24 x 3 x 31 : 366 : 100318.87
з 01.01.2025 по 31.07.2025 3489.24 x 3 x 212 : 365 : 10021260.80
з 01.01.2025 по 31.07.2025 20935.42 x 3 x 212 : 365 : 100212364.79
з 01.02.2025 по 31.07.2025 20935.42 x 3 x 181 : 365 : 100181311.45
з 01.03.2025 по 31.07.2025 20935.42 x 3 x 153 : 365 : 100153263.27
з 01.04.2025 по 31.07.2025 21600.19 x 3 x 122 : 365 : 100122216.59
з 01.05.2025 по 31.07.2025 21600.19 x 3 x 92 : 365 : 10092163.33
з 01.06.2025 по 31.07.2025 25122.50 x 3 x 61 : 365 : 10061125.96
з 01.07.2025 по 31.07.2025 25668.21 x 3 x 31 : 365 : 1003165.40
Всього відсотків річних: 1 580,45 грн.
Отже позовні вимоги у відповідній частині підлягають частковому задоволенню шляхом присудження до стягнення з Відповідача на користь Позивача 1 580,45 грн 3% річних та 4 571,26 грн інфляційних втрат.
Надаючи оцінку доводам позивача, суд врахував, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04) зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, § 54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
З огляду на викладене суд вважає, що при розгляді даної справи судом надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
За приписами ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, у зв'язку із частковим задоволенням позову, на Відповідача покладаються витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 313,73 грн.
Керуючись ст. 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РІАЛ ОДЕСА» (місцезнаходження юридичної особи: 03150, Одеська обл., м. Одеса, вул. Велика Васильківська, буд. 62; код ЄДРПОУ 45838348) на користь Приватного підприємства «Керуюча компанія КОІН» (місцезнаходження юридичної особи: 65074, Одеська обл., м. Одеса, 2-й провулок Сурікова, буд. 2А, офіс 102; код ЄДРПОУ: 43593663; адреса для листування: 65048, м. Одеса, вул. Успенська, буд. 29, кв. 15) 186 659,27 грн заборгованості, 1 580,45 грн 3% річних, 4 571,26 грн інфляційних втрат, 2 313,73 грн витрат зі сплати судового збору.
3. В решті позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 10 грудня 2025 р. Повне рішення складено та підписано 19 грудня 2025 р.
Суддя Р.В. Волков