18.12.2025 Справа № 914/2231/19
Суддя Господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., за участю секретаря Перейми Х.О., розглянув матеріали
за заявою:Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова, м.Львів
про:поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання
у справі:№ 914/2231/19
за позовом:Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова, м.Львів
до відповідача:Релігійної організації «Релігійна громада Львівсько-Сокальської єпархії УПЦ (ПЦУ) парафії Стрітеня Господнього у Франківському районі м.Львова»,м.Львів;
про:стягнення заборгованості, розірвання договору та звільнення орендованого майна.
За участю представників:
від заявника (стягувача): не з'явився;
від боржника: не з'явився
10.12.2025 на адресу Господарського суду Львівської області від Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова надійшла заява про поновлення строку для пред'явлення наказів до виконання, видачу дублікатів наказів у справі №914/2231/19.
Ухвалою від 10.12.2025 суд прийняв заяву до розгляду, судове засідання призначив на 18.12.2025.
Сторони явки повноважних представників в судове засідання 18.12.2025 не забезпечили.
Заявник зазначає, що на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 12.03.2020 у справі № 914/2231/19 були видані накази, які пред'являлися до виконання в органи ДВС. Виконавче провадження було відкрито, однак виконавчий документ повернуто без виконання та втрачено, у зв'язку з чим заявник просить поновити строк для пред'явлення наказу до виконання та видати його дублікат.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, судом встановлено наступне.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.03.2020 у справі №914/2231/19 позов задоволено, стягнуто з Релігійної організації «Релігійна громада Львівсько-Сокальської єпархії УПЦ (ПЦУ) парафії Стрітення Господнього у Франківському районі м. Львова» на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова 292 449,72 грн боргу, 8 230,00 судового збору, також зобов'язано Релігійну організацію «Релігійна громада Львівсько-Сокальської єпархії УПЦ (ПЦУ) парафії Стрітення Господнього у Франківському районі м. Львова» звільнити та передати по акту приймання-передачі Квартирно-експлуатаційному відділу м. Львова, нерухоме військове майно - нежитлові приміщення загальною площею 341,1 кв.м, в будівлі №107 по генплану за адресою м. Львів, вул. Княгині Ольги, буд. 1-5.
На примусове виконання зазначеного рішення, 12.08.2020 судом було видано відповідні накази.
Як стверджує заявник, пред'явлені до виконання накази було втрачено, що позбавляє позивача можливості стягнути з відповідача суми, присуджені на підставі рішення Господарського суду Львівської області від 20.03.2020 у справі №914/2231/19, а тому Квартирно-експлуатаційний відділ м.Львова був змушений звернутися до суду з відповідною заявою.
Встановивши наведені обставини справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 326 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно ч. 1 ст. 327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Так, приписами ч. 1 ст. 329 ГПК України визначено, що у разі пропуску строку для пред'явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.
При цьому, відновлення процесуального строку являє собою визнання судом дійсним права вчинити певну процесуальну дію, втраченого внаслідок пропуску заінтересованою особою процесуального строку, який встановлено для його здійснення, з причин, які визнано судом поважними. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України. Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплює право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі Горнсбі проти Греції наголосив на гарантоване статтею 6 Конвенції право на суд, яке повинно розцінюватися не лише в аспекті права особи звернутися до суду за захистом своїх прав, а і як обов'язковість боржника до виконання судового рішення. Викладене означає, що виконання судового рішення є невід'ємною частиною судового процесу з метою забезпечення положень названої статті Конвенції (права на суд).
Крім цього, у пунктах 18, 23 рішення Європейського суду у справі Ліпісвіцька проти України зазначено про те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні, у зв'язку з чим виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом, а його тривалість має досягати цілей, зазначених в пункті 1 статті 6 Конвенції щодо права кожної особи на розгляд його справи упродовж розумного строку.
У рішеннях Європейського суду у справах Алпатов та інші проти України, Робота та інші проти України, Варава та інші проти України, ПМП Фея та інші проти України зазначається про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення та констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 124 Конституції України.
Конституційний Суд України у рішенні від 26.06.2013 №5-рп/2013 також зазначив, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист, невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Враховуючи те, що видані згідно рішення Господарського суду Львівської області від 20.03.2020 у справі №914/2231/19 накази було пред'явлено до ДВС, однак їх повернуто без виконання та втрачено, суд вважає, що позивачем як стягувачем було вжито необхідних дій з метою виконання судового рішення, а тому причини пропуску заявником строку для пред'явлення наказів до виконання є поважними та підлягають поновленню.
Відповідно до п.19.4 розділу «Перехідні положення» ГПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Оскільки судом поновлено заявнику строк для пред'явлення наказу до виконання, суд вважає заяву в частині видачі дублікатів наказів обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 234, 326-329, п. 19.4 розділу «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова про поновлення строку для пред'явлення наказів до виконання та видачу дублікатів наказів задовольнити.
2. Поновити строк пред'явлення до виконання наказу Господарського суду Львівської області від 12.08.2020 у справі №914/2231/19 про стягнення з Релігійної організації «Релігійна громада Львівсько - Сокальської єпархії УПЦ (ПЦУ) парафії Стрітення Господнього у Франківському районі м. Львова» на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова 292 449,72 грн боргу, 8 230,00 судового збору.
3. Поновити строк пред'явлення до виконання наказу Господарського суду Львівської області від 12.08.2020 у справі №914/2231/19 про зобов'язання Релігійної організації «Релігійна громада Львівсько - Сокальської єпархії УПЦ (ПЦУ) парафії Стрітення Господнього у Франківському районі м. Львова» звільнити та передати по акту приймання-передачі Квартирно-експлуатаційному відділу м. Львова нерухоме військове майно - нежитлові приміщення загальною площею 341,1 кв.м, в будівлі №107 по генплану за адресою м. Львів, вул. Княгині Ольги, буд. 1-5.
4. Видати Квартирно-експлуатаційному відділу м. Львова дублікати наказів Господарського суду Львівської області від 12.08.2020 у справі №914/629/17. Стягувач: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254-257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено 18.12.2025.
Суддя Мазовіта А.Б.