просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
15 грудня 2025 року м. Харків Справа № 913/265/25
Провадження №1/913/265/25
За позовом Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», м. Київ
до відповідача - Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської Ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ
співвідповідача - Алчевської міської ради, м. Алчевськ Луганської області
про визнання права власності
Суддя Зюбанова Н.М.
Секретар судового засідання - Величко О.Р.
За участю в режимі відеконференції: представника позивача Коваль Л.Л., (довіреність № 09/12/146 від 01.12.2025), представника відповідача Бліндара В.С.
Суть спору: про визнання права власності на нерухоме майно: будівля гаражів в цілому, загальною площею 224,2 кв.м., яка розташована за адресою: Луганська область, м. Алчевськ, вул. Леніна, буд. 44а.
Ухвалою від 18.11.2025 суд відкрив провадження у цій справі за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін, судове засідання призначив на 15.12.2025, 10 год. 30 хв.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022, строк дії якого неодноразово продовжувався, зокрема, на підставі Указу Президента України від 20.10.2025 № 793/2025, затвердженого Законом України від 21.10.2025 № 4643-IX - з 05 годин 30 хвилин 05.11.2025 на 90 діб, до 03.02.2026.
Оскільки відповідач - Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської Ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстрував свій електронний кабінет в ЄСІТС, тому на підставі частин 6, 7 ст. 6 ГПК України ухвала суду від 18.11.2025 про відкриття провадження у справі № 913/265/25 в електронній формі була надіслана до електронного кабінету відповідача та отримана ним 19.11.2025, що підтверджується відповідною довідкою (арк. справи 74).
У відповідності до наказу № 376 від 28.02.2025 Міністерством розвитку громад та територій України затверджений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
У вказаному переліку значиться Алчевський район (UA44020000000082097), окупований з 07.04.2014, на території якого зареєстрований співвідповідач.
Так, у відповідності до ст. 121 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 № 1207-VII (у редакції Закону від 21.04.2022 № 2217-IХ) якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» з моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення (ухвалу).
Оскільки АТ "Укрпошта" не здійснює пересилання поштових відправлень до м. Алчевськ Луганської області, тому суд з метою належного повідомлення співвідповідача про відкриття провадження у справі здійснив відповідне повідомлення через розміщення на сторінці Господарського суду Луганської області (у розділі "Інше/Повідомлення для учасників справ, які знаходяться в районі проведення антитерористичної операції та на тимчасово окупованих територіях") офіційного вебпорталу "Судова влада в Україні" в Інтернеті та на офіційному вебпорталі "Судова влада України" (арк. справи 75-77).
Ухвала суду від 18.11.2025 про відкриття провадження у справі № 913/265/25 також була своєчасно розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Таким чином, співвідповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження та розгляд цієї справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків щодо причин виникнення спору між сторонами.
Так, відповідно до Статуту Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (позивач у справі) Банк створений рішенням установчих зборів засновників від 28.04.1992 та зареєстрований Національним банком України 28.08.1992 за реєстраційним № 125 із найменуванням "Український акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", скорочене найменування "Промінвестбанк України".
Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово- інвестиційний банк", код 00039002 (попередня назва - "Український акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк") є власником нерухомого майна - будівлі гаражів загальною площею 224,20 кв.м., яка розташована у м. Алчевську Луганської області, по вул. Леніна, буд. 44а.
Право власності позивач підтверджує наступними доказами, які додані до справи: акт державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації від 23.02.1998, згідно якого об'єкт - гаражі на 7 автомобілів загальною площею 224,2 кв.м. готовий до введення в експлуатацію; цей акт є підставою для реєстрації у відповідних органах об'єкта як колективної або приватної власності (арк. справи 7);
- рішення виконавчого комітету Алчевської міської ради народних депутатів від 24.02.1998 № 146 "Про затвердження акту державної технічної комісії"; вказаним рішенням визнано право власності банку на забудову гаражів на 7 автомобілів загальною площею 224,2 кв.м. по вул. Леніна, 44 у м. Алчевськ (арк. справи 9);
- реєстраційне посвідчення, видане КП "Алчевське бюро технічної інвентаризації" 26.02.1998, згідно якого об'єкт по вул. Леніна, 44а у м. Алчевськ, який складається з будівлі гаражів загальною площею 224,20 кв.м. зареєстровано за Українським акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком(арк. справи 8);
- балансова довідка, згідно якої на балансі банку перебуває об'єкт нежитлової нерухомості - будівля гаражів за адресою Луганська область, м. Алчевськ, вул. Леніна, буд. 44а, загальна площа 224,2 кв.м., інвентарний номер 83748(арк. справи 10).
Як свідчать матеріали справи, триває процедура ліквідації ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" відповідно до постанови правління Національного банку України від 24.02.2022 № 19 "Про особливості припинення діяльності банків в умовах воєнного стану".
25.02.2022 правління Національного банку України прийняло рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", а Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - рішення № 130 від 25.02.2022 про початок процедури ліквідації Банку.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18.11.2024 № 1162 "Про деякі питання здійснення ліквідації ПАТ "ПРОМІНВЕСТБАНК" строк управління майном (активами) банку та задоволення вимог кредиторів продовжено на строк дії воєнного стану та 6 місяців з дати припинення чи скасування дії воєнного стану в Україні, повноваження ліквідатора ПАТ "Промінвестбанк" продовжено до моменту внесення запису про припинення Банку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження: приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку. Згідно ст. 50 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня початку процедури ліквідації банку Фонд приступає до інвентаризації та оцінки майна банку з метою формування ліквідаційної маси банку. До ліквідаційної маси банку включаються будь-яке нерухоме та рухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку.
У звіті про оцінку активів ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", що включають 519 од. нерухомого майна, том 1 у зведеній таблиці та стор. 19 документу значиться майно з інвентарним номером 83748 будівлі (приміщення) вартістю 235000 грн. (арк. справи 15).
Як зазначає позивач, у 2025 році на підставі Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у нього виникла необхідність підтвердження права власності на майно та внесення відповідних відомостей про право власності банку до Державного Реєстру речових прав на нерухоме майно, що необхідно для подальшої реалізації майна у ліквідаційній процедурі. Банк звернувся до державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської Ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ із відповідною заявою про внесення до Державного Реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про право власності банку.
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської Ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ від 25.09.2025 розгляд заяви банку зупинено у зв'язку з тим, що державним реєстратором направлено запит для отримання відомостей про зареєстровані речові права до 01.01.2013.
01.10.2025 державним реєстратором прийнято рішення № 81126475 про відмову в проведенні реєстраційних дій по внесенню інформації про право власності банку до Державного Реєстру речових прав на нерухоме майно. Підставою відмови зазначено те, що згідно п.п. 1.2 ч. 3 ст. 10 Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, залишення заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень без руху, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав, та приймає відповідні рішення. Відповідно до частини 3 ст. 10 закону державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року .. обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ, організації, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів, тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв'язку з вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв'язку з вчиненням такої дії.
Згідно наданої відповіді на запит, населені пункті Алчевської міської територіальної громади Алчевського району Луганської області є тимчасово окупованими відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 "Про затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" з 07.04.2014. Комунальне підприємство "Алчевське бюро технічної інвентаризації" не відновило своєї діяльності на підконтрольній органам державної влади України території, архівні матеріали залишились на тимчасово окупованій території, у зв'язку з чим немає змоги отримати інформацію щодо реєстрації об'єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: Луганська область, м. Алчевськ, вул. Леніна, буд. 44.
За таких обставин позивач вказує, що через неможливість підтвердження органом державної реєстрації прав права власності банку, що викликано недоступністю архівів БТІ м. Алчевськ, право власності банку не може бути вільно реалізовано та не визнається органом державної реєстрації речових прав, що є підставою для звернення до суду.
Відповідач у відзиві на позовну заяву від 02.12.2025 проти позову заперечує з посиланням на те, що він не є належним відповідачем у справі, оскільки у позові не вказано у чому полягають порушення прав позивача з боку Департаменту, який прийняв законне рішення про відмову про проведенні державної реєстрації прав на підставі ст. ст. 10, 18, 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову до такого відповідача.
Співвідповідачем відзив на позовну заяву не наданий, позов не оспорений.
У відповідності до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Подібне право передбачається також ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Оцінивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та його задоволення з огляду на наступне.
Так, згідно ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Згідно ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм правом та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Стаття 316 ЦК України визначає, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд; право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ст. 321 ЦК України).
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом
З приписів ст. 392 ЦК України слідує, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Передумовою для застосування ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права.
Суб'єктом вимоги про визнання права власності може будь-яка особа, яка вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю цього права сумнівів у третіх осіб або претензіями третіх осіб чи обов'язковістю отримання правовстановлюючих документів.
Відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації" (п. 3 ст. 3).
Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Заява на проведення реєстраційних дій подається заявником у паперовій формі, а у випадках, передбачених законодавством, - в електронній формі разом з оригіналами документів, необхідних для проведення реєстраційних дій, чи їх копіями, засвідченими державними органами, органами місцевого самоврядування (якщо оригінали таких документів відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування).
Крім цього, під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв'язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв'язку з вчиненням такої дії (п. 3. ч. 3 ст. 10 Закону).
Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» однією з підстав для відмови в державній реєстрації прав є те, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово був продовжений та станом на дату розгляду справи триває.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за № 380/43786, Алчевський район Луганської області належить до тимчасово окупованих РФ територій України, дата початку тимчасової окупації - з 07.04.2014.
Таким чином, внаслідок окупації частини території України, зокрема території, де розташоване БТІ, яке здійснювало первинну реєстрацію будівля гаражів загальною площею 224,2 кв.м., яка розташована за адресою: Луганська область, м. Алчевськ, вул. Леніна, буд. 44а, позивач позбавлений можливості підтвердити таку реєстрацію через втрату доступу до архівних даних.
У постанові від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що вирішуючи спір про визнання права власності на підставі статті 392 ЦК України слід враховувати, що за змістом вказаної статті судове рішення не породжує право власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його.
Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права власності особи щодо майна, право власності на яке оспорюється або не визнається іншою особою, а також підтверджене належними доказами порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно.
Матеріалами справи підтверджено, що право власності банку на спірний об'єкт було зареєстровано у 1998 році згідно з діючим на час реєстрації законодавством, на підставі Правил державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затв. Держжитлокомунгоспом України від 13.12.95 N 56, зареєстр. Міністерством юстиції України 19.01.96 N 31/1056. Згідно з п. 1.4. цих правил державну реєстрацію об'єктів нерухомого майна здійснювали державні підприємства - бюро технічної інвентаризації місцевих органів державної виконавчої влади на підставі відповідних правовстановлюючих документів. Згідно з п.п. "д" п. 2.1 Правил при реєстрації об'єктів нерухомого майна за юридичними особами, їм видавалося реєстраційне посвідчення (додаток N 7).
Суб'єктом вимог про визнання права власності може будь-яка особа, яка вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів у третіх осіб або претензіями третіх осіб чи необхідністю отримати правовстановлюючі документи.
Позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів. Позивачем у позові про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних відносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб. Відповідачем у позові про визнання права власності виступає будь- яка особа, яка сумнівається в належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин."
Позивач вказує, що право власності банку не визнається відповідачем, як органом державної реєстрації прав на нерухоме майно.
Проте, суд не погоджується з такими доводами, оскільки дії державного реєстратора відповідають Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та не свідчать про невизнання права позивача як такого на об'єкт нерухомого майна. У протилежному випадку дослідженню мали б підлягати дії державного реєстратора, який у межах таких спірних відносин діє як суб'єкт владних повноважень, а такий спір мав би розглядатися за правилами адміністративного судочинства.
Тому у задоволенні позову до відповідача слід відмовити з підстав, вказаних вище.
У той же час, враховуючи обставини цієї справи, суд вважає, що звернення позивача з позовом при визнання права власності на об'єкт нерухомого майна, яке знаходиться на території м. Алчевськ, яке підпорядковане Алчевській міській раді, є ефективним способом захисту наявного речового права позивача, оскільки п. 9 ч.1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості.
Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст.ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин позивачем доведено належними та допустимими доказами, що у нього наявне право власності на нерухоме майно, яке набуте раніше на законних підставах, однак він не має змоги завершити державну реєстрацію права власності з незалежних від нього причин, а тому позов підлягає задоволенню.
Судові витрати покладаються на позивача за його згодою, висловленою представником під час розгляду справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232-233, 236-241, 247, 252 ГПК України, суд
1. Позов Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської Ради (Київської міської державної адміністрації) та співвідповідача - Алчевської міської Ради про визнання права власності задовольнити повністю.
2. Визнати за Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ, вул. Малопідвальна, буд. 8, ідент. код 00039002 право власності на нерухоме майно: будівля гаражів в цілому, загальною площею 224,2 кв.м., яка розташована за адресою: Луганська область, м. Алчевськ, вул. Леніна, буд. 44а (реєстраційне посвідчення на об'єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам, видане КП "Алчевське бюро технічної інвентаризації" 26.02.1998 (запис в реєстрі № 1 за реєстровим № 203)).
3. У задоволенні позову до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської Ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ, ідент. код 40452947 відмовити.
4. Судові витрати покласти на позивача.
У відповідності до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно зі ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення буде виготовлене 19.12.2025.
Суддя Наталія ЗЮБАНОВА