вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"27" листопада 2025 р. м. Київ Справа № 911/1679/25
Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДС Пром Груп» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Олега Оникієнка, буд. 2/1)
про стягнення 36959499,00 грн. штрафу та 36959499,00 грн. пені,
секретар судового засідання: Ліщук М.Ю.
Представники сторін:
від позивача: Прохоров Є.І. (виписка ЄДРЮОФОПГФ, посвідчення № 1371 від 26.06.2024 р.);
від відповідача: не з'явився
До Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Антимонопольного комітету України (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДС Пром Груп» (далі - відповідач, ТОВ «ДС Пром Груп») стягнення 36959499,00 грн. штрафу та 36959499,00 грн. пені.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем всупереч вимогам ч. 3, ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" не було сплачено штраф на підставі рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 77-р/тк від 19.12.2023 р. за порушення, передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 36959499,00 грн. штрафу та 36959499,00 грн. пені, а також витрати зі сплати судового збору.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.05.2025 р. було відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 14.07.2025 р.
Підготовче засідання відкладалося.
12.06.2025 р. до Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 12.06.2025 р. (вх. № 8183/25 від 12.06.2025 р.), за яким останній просив відмовити у задоволенні позову з огляду на те, що в рішенні Антимонопольного комітету не наведено обґрунтування розрахунку розміру штрафу та неможливо встановити мотиви позивача при застосуванні ним максимальної порогової межі штрафу до відповідача, з чого можна зробити висновок, що такий штраф було визначено навмання, без урахування принципу законності, захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом, керуючись виключно упередженим ставленням до відповідача. Окрім того, відповідач зазначає, що одночасне застосування до відповідача штрафу та пені суперечить ст. 61 Конституції України.
24.06.2025 р. до Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив б/н від 24.06.2025 р. (вх. № 8773/25 від 24.06.2025 р.), за змістом якої позивач зазначає, що питання щодо правомірності накладення (нарахування) Антимонопольним комітетом штрафу за порушення відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції не є предметом розгляду у даній справі. Законність рішення Антимонопольного комітету № 77-р/тк було підтверджено рішеннями судів у справі Господарського суду міста Києва № 910/2191/24, які набрали законної сили та є обов'язковими для виконання, а отже позивач, приймаючи рішення № 77-р/тк, діяв виключно в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством. Таким чином, рішення № 77-р/тк у судовому порядку не скасоване, а отже є законним та відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та ст. 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» є обов'язковим до виконання.
11.07.2025 р. до Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання б/н від 11.07.2025 р. (вх. № 9715/25 від 11.07.2025 р.) про відкладення розгляду справи.
08.08.2025 р. через систему "Електронний суд" до Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання № 19 від 08.08.2025 р. (вх. № 11016/25 від 08.08.2025 р.) про відкладення розгляду справи.
08.09.2025 р. до Господарського суду Київської області через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява б/н від 05.09.2025 р. (вх. № 8023 від 08.09.2025 р.) про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду за нововиявленим обставинами Північним апеляційним господарським судом постанови у справі Господарського суду міста Києва № 910/2191/24.
09.09.2025 р. до Господарського суду Київської області через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли письмові пояснення б/н від 09.09.2025 р. (вх. № 12420/25 від 09.09.2025 р.) до вищезазначеної заяви про зупинення провадження у справі.
17.09.2025 р. до Господарського суду Київської області через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли заперечення б/н від 17.09.2025 р. (вх. № 12803/25 від 17.09.2025 р.) на заяву про зупинення провадження у даній справі № 911/1679/25. В обгрунтування заперечень позивач посилається на те, що предметом розгляду справи № 911/1679/25 є стягнення штрафу, накладеного рішенням № 77-р/тк у справі про порушення відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції, законність якого встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили.
23.10.2025 р. до Господарського суду Київської області через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання б/н від 22.10.2025 р. (вх. № 14703/25 від 23.10.2025 р.) про відкладення розгляду справи, в якому останній зазначав про намір подати додаткові докази, а саме - висновок економічної експертизи щодо правильності розрахунку суми штрафу, який наразі виготовляється.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.10.2025 р. було залишено без задоволення заяву відповідача б/н від 05.09.2025 р. (вх. № 8023 від 08.09.2025 р.) про зупинення провадження у справі, а також клопотання про відкладення розгляду справи, з мотивів зазначених в ухвалі, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.11.2025 р.
У судовому засіданні 27.11.2025 р. був присутній представник позивача, представник відповідача до суду не з'явився. Про час та дату судового засідання відповідач був повідомлений належно.
У судовому засіданні 27.11.2025 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
19.12.2023 р. Антимонопольним комітетом України було прийнято рішення № 77-р/тк «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» у справі № 54/45-21, яким вирішено:
1. Визнати, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ДС ПРОМ ГРУП» (ідентифікаційний код юридичної особи 39810010) і Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗТС ГРУПП» (ідентифікаційний код юридичної особи 42406672) вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, на закупівлю: «Капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення М-12 Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам?янка (через м. Вінниця) на ділянці км 718+525 - км 720+995», проведених Службою автомобільних доріг у Кіровоградській області, ідентифікатор торгів у системі UA-2020-07-30-008093-c.
2. За порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накласти на Товариство з обмеженою відповідальністо «ДС ПРОМ ГРУП» (ідентифікаційний код юридичної особи 39810010) штраф у розмірі 36959499 (тридцять шість мільйонів дев?ятсог п'ятдесят дев'ять тисяч чотириста дев'яносто дев'ять) гривень.
3. За порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗТС ГРУПП» (ідентифікаційний код юридичної особи 42406672) штраф у розмірі 196 899 (сто дев?яносто шість тисяч вісімсот дев'яносто дев'ять) гривень
Отже, рішенням Антимонопольного комітету України № 77-р/тк від 19.12.2023 р. у справі № 54/45-21 на Товариство з обмеженою відповідальністю «ДС Пром Груп» було накладено штраф у розмірі 36959499,00 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.
Частиною 2 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлено, що за порушення, передбачені пунктами 1, 2 та 4 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує десять відсотків зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку. Розмір незаконно одержаного прибутку може бути обчислено оціночним шляхом.
Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
Листом Антимонопольного комітету України № 145-26.13/01-239е від 09.01.2024 р. було надіслано на адресу ТОВ «ДС Пром Груп», яка зазначена в ЄДРЮОФОПГФ (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Олега Оникієнка, буд. 2/1), копію рішення від 19.12.2023 р. № 77-р/тк у справі № 54/45-21 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу».
Зазначена копія рішення від 19.12.2023 р. № 77-р/тк була вручена відповідачу 16.01.2024 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення АТ «УКРПОШТА» № 0303516070431, копія якого долучена до матеріалів справи.
Відповідач вказану обставину не заперечив та не спростував.
Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу (ч.ч. 2, 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк є присікальним та не може бути відновленим.
Як слідує з матеріалів справи, рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 19.12.2023 р. № 77-р/тк у справі № 54/45-21 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» було оскаржене ТОВ «ДС Пром Груп» до Господарського суду м. Києва
Рішенням Господарського суду м. Києва від 02.10.2024 р у справі № 910/2191/24 позовні вимоги ТОВ «ДС Пром Груп» до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення від 19.12.2023 р. № 77-р/тк у справі № 54/45-21 були задоволені.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 р. у справі № 910/2191/24 рішення Господарського суду м. Києва від 02.10.2024 р. було скасоване, у задоволенні позову було відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 13.03.2025 р. у справі № 910/2191/24 було закрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДС Пром Груп» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 р.
Доказів скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 р. у справі № 910/2191/24 за наслідком перегляду за нововиявленими обставинами до матеріалів справи не надано.
Враховуючи викладене, рішення Антимонопольного комітету України від 19.12.2023 р. № 77-р/тк у справі № 54/45-21є законним та, відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» і ст. 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», є обов'язковим до виконання.
Проте, відповідач, всупереч наведених приписів закону, штраф у загальному розмірі 36959499,00 грн., накладений рішенням Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 19.12.2023 р. № 77-р/тк у справі № 54/45-21, не сплатив.
Доказів протилежного відповідачем суду не надано.
З метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі - про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені (ст. 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»).
Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.
Оцінюючи подані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог у даній справі з огляду на таке.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи те, що рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 19.12.2023 р. № 77-р/тк у справі № 54/45-21 на час розгляду даної справи є чинним, обов'язковим до виконання, а також те, що до матеріалів справи відповідачем доказів сплати накладеного на нього штрафу не надано, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 36959499,00 грн. штрафу є доведеними, обґрунтованими, не спростованими відповідачем, а тому підлягають задоволенню.
Поряд з цим, позивач, посилаючись на ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», просить суд стягнути з відповідача за прострочення сплати штрафу, накладеного рішенням Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 19.12.2023 р. № 77-р/тк у справі № 54/45-21, пеню у розмірі 36959499,00 грн.
Частиною 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.
Як слідує з матеріалів справи, за порушення строку сплати штрафу позивачем нарахована пеня в сумі 38807474,30 грн. за період з 22.01.2025 р. (наступний день після прийняття судом апеляційної інстанції постанови у справі № 910/2191/24) по 11.02.2025 р. (день, який передував винесенню ухвали судом касаційної інстанції про відкриття касаційного провадження у справі № 910/2191/24) та з 14.03.2025 р. (наступний день після винесення ухвали судом касаційної інстанції від 13.03.2025 р. у справі № 910/2191/24) по 24.04.2025 р., у розмірі півтора відсотка від суми штрафу за період прострочення. Проте, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 36959499,00 грн., у відповідності до вимог ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», оскільки розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Оскільки розмір пені, заявлений позивачем до стягнення з відповідача, відповідає вимогам, встановленим ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», то вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 36959499,00 грн. є доведеною, обґрунтованою, не спростованою відповідачем, а відтак підлягає задоволенню.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Антимонопольного комітету України у даній справі у повному обсязі.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах “Трофимчук проти України», “Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Слід зазначити, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду щодо наявності підстав для задоволення позову не спростовує.
Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ДС Пром Груп» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Олега Оникієнка, буд. 2/1, код 39810010) у дохід загального фонду Державного бюджету України, отримувач: ГУК у м. Києві/Солом'ян. р-н, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA278999980313090106000026010, код класифікації доходів бюджету: 21081100, 36959499 (тридцять шість мільйонів дев'ятсот п'ятдесят дев'ять тисяч чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 00 коп. штрафу та 36959499 (тридцять шість мільйонів дев'ятсот п'ятдесят дев'ять тисяч чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 00 коп. пені.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ДС Пром Груп» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Олега Оникієнка, буд. 2/1, код 39810010) на користь Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, код 00032767) 847840 (вісімсот сорок сім тисяч вісімсот сорок) грн. 00 коп. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 18.12.2025 р.
Суддя В.М. Бабкіна