ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.12.2025Справа № 910/11217/25
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді - Блажівської О.Є. при секретарі судового засідання - Глиняній А.С., розглянувши у підготовчому засіданні матеріали справи № 910/11217/25,
за позовом Всеукраїнської громадської організації «Українська асоціація центрів підтримки бізнесу» (54001, м. Миколаїв, вул. Героїв Рятувальників, буд. 2, оф. 107; ЄДРПОУ 26112446)
до відповідача Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» (01032, Україна, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок, 30; ЄДРПОУ 09806443)
про стягнення 3 294 719 грн,
за участю представників:
від позивача - Бондар Ю.О.,
від відповідача - Запорожцев В.В.,
До Господарського суду міста Києва звернулося Всеукраїнська громадська організація «Українська асоціація центрів підтримки бізнесу» з позовом до Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» про стягнення коштів на загальну суму 3 294 719,00 грн. на рахунки з яких такі кошти були списані; пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день від дня списання з рахунку коштів за помилковими платіжними операціями до дня повернення коштів на рахунок неналежного платника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2025 залишено без руху позовну заяву Всеукраїнської громадської організації «Українська асоціація центрів підтримки бізнесу», надано позивачу строк для усунення недоліків, який становить п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
17.09.2025 через систему «Електронний суд» від Всеукраїнської громадської організації «Українська асоціація центрів підтримки бізнесу» надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 29.10.2025.
03.10.2025 до канцелярії суду від Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
06.10.2025 через систему «Електронний суд» від Всеукраїнської громадської організації «Українська асоціація центрів підтримки бізнесу» надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2025 заяву Бондар Юлії Олександрівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено.
Забезпечено участь представника позивача Всеукраїнської громадської організації «Українська асоціація центрів підтримки бізнесу», - Бондар Юлії Олександрівни у розгляді справи № 910/11217/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в підсистемі Електронний суд (адреса електронної пошти - ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. НОМЕР_1 ). Судове засідання, призначене на 29.10.2025.
15.10.2025 до канцелярії суду від Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» надійшов відзив на позовну заяву.
20.10.2025 через систему «Електронний суд» від Всеукраїнської громадської організації «Українська асоціація центрів підтримки бізнесу» надійшла відповідь на відзив.
29.10.2025 у судове засідання з'явився представник позивача та представник відповідача.
29.10.2025 у засідання судом з'ясовувалось щодо клопотання позивача про витребування доказів від 04.09.2025.
Представник позивача, надала пояснення, висловлює позицію, щодо заявленого клопотання про витребування доказів від 04.09.2025.
Представник відповідача надав пояснення щодо клопотання позивача про витребування доказів від 04.09.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2025 підготовче засідання у справі № 910/11217/25 призначено на 26.11.2025.
26.11.2025 у судове засідання з'явився представник позивача та представник відповідача.
26.11.2025 з'ясовувалось щодо клопотання представника позивача Всеукраїнської громадської організації «Українська асоціація центрів підтримки бізнесу» від 04.09.2025 про витребування доказів.
Представник позивача виказала позицію, надала пояснення, зазначила про залишення клопотання від 04.09.2025 без розгляду.
Представник відповідача виказав позицію щодо клопотання позивача про витребування доказів від 04.09.2025.
Заслухавши позиції сторін та дослідивши матеріали справи, судом клопотання представника позивача Всеукраїнської громадської організації «Українська асоціація центрів підтримки бізнесу» від 04.09.2025 в частині про витребування доказів - залишено без розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання у даній справі на 17.12.2025.
16.12.2025 через систему «Електронний суд» від Всеукраїнської громадської організації «Українська асоціація центрів підтримки бізнесу» надійшло клопотання про долучення доказів.
17.12.2025 у судове засідання з'явились представник позивача та представник відповідача.
У підготовчому засіданні 17.12.2025 судом з'ясовувалось щодо клопотання про долучення доказів від 16.12.2025.
Представник позивача, підтримала заявлене клопотання про долучення доказів від 16.12.2025, надала пояснення, висловила позицію.
Представник відповідача не заперечував щодо клопотання про долучення доказів від 16.12.2025, надав пояснення.
Заслухавши усні пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, клопотання представника позивача Всеукраїнської громадської організації «Українська асоціація центрів підтримки бізнесу» від 16.12.2025 про поновлення строку на подання доказів та долучення до матеріалів справи клопотання позивача від 30.07.2025 та постанову слідчого СВ ВП № 1 МРУП ГУНП від 07.08.2025 разом із супровідним листом, суд ухвалив клопотання задовольнити.
До Господарського суду міста Києва 16.12.2025 через систему «Електронний суд» від Всеукраїнської громадської організації «Українська асоціація центрів підтримки бізнесу» надійшло клопотання про долучення доказів, поновлення строку на подання доказів та долучення до матеріалів справи клопотання позивача від 30.07.2025 та постанову слідчого СВ ВП № 1 МРУП ГУНП від 07.08.2025 разом із супровідним листом.
Подане клопотання представник позивача обґрунтовує наступним. У попередньому судовому засіданні від 26.11.2025 під час визначення обставин справи, які підлягають встановленню, судом було поставлено запитання щодо звернення Позивача до правоохоронних органів за фактом несанкціонованих платежів, які були проведені в системі клієнт-банк Позивача та ходу досудового розслідування.
З метою надання повної інформації стосовно таких обставин, а також задля забезпечення повноцінного розгляду справи Позивач надає суду копію клопотання адресованого ВП № 1 МРУП ГУНП в Миколаївській області, а також відповідь слідчого СВ ВП та відповідну постанову, які містять інформацію про обставини, які мають значення для справи.
Такі докази не були подані Позивачем разом із позовом, адже відповідь від слідчого ВП № 1 МРУП ГУНП в Миколаївській області надійшли Позивачеві засобами поштового зв'язку вже під час попереднього судового засідання. Зважаючи на це, Позивач об'єктивно не міг подати такі докази у встановлені ГПК України строки та просить суд їх поновити.
За положеннями ч.ч. 1-3 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Частиною 4 ст. 80 ГПК України визначено, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).
За змістом частин першої та четвертої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. (Рішення ЄСПЛ у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008).
Суд звертає увагу на те, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом.
Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Верховний Суд зазначає, що згідно з практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, та як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.
Надмірний формалізм є порушенням права на справедливий судовий захист.
Європейським судом з прав людини зазначено, що "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах "Белеш та інші проти Чеської Республіки", "ЗУБАЦ ПРОТИ ХОРВАТІЇ" (ZUBAC v. CROATIA), (Beles and Others v. the Czech Republic), №47273/99, пп. 50-51 та 69, ЄСПЛ 2002 IX, та "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), №35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року).
При цьому, Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення у справі "Кутіч проти Хорватії", заява №48778/99).
Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Згідно з частиною 3 зазначеної статті судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.
Приписами ст. 42 ГПК України встановлено, що учасники справи мають право, зокрема, подавати докази, заяви, клопотання, надавати пояснення суду, свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду.
Відтак, враховуючи наведені представником позивача в поданому клопотанні від 16.12.2025 та наданими в судовому засіданні обґрунтування поважності пропуску строку на подання доказів, а також підстави для поновлення строку для подання доказів, з метою всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи, а також з метою забезпечення реалізації принципу змагальності сторін, суд дійшов висновку визнати поважними причини пропуску представником позивача процесуального строку для подання доказів, та долучити вищевказані докази до матеріалів справи.
Відповідно до частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
Згідно ч. 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
При цьому суд зазначає, що за змістом ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема розумні строки розгляду справи судом.
Наведені конституційні засади означають серед іншого неприпустимість таких дій суду щодо строку розгляду справи, що не мають об'єктивного та розумного обґрунтування.
Згідно ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави; суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі; розумність строків розгляду справи судом є одним з основних засад (принципів) господарського судочинства.
Відповідно до ст. 114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій; строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи “Федіна проти України» від 02 вересня 2010 року, “Смірнова проти України» від 08 листопада 2005 року, “Матіка проти Румунії» від 02 листопада 2006 року, “Літоселітіс проти Греції» від 05 лютого 2004 року та інші).
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів. При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Враховуючи зазначене, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, забезпечення рівності прав та обов'язків всіх учасників процесу, суд дійшов висновку про розгляд справи у підготовчому провадженні із застосування розумності процесуальних строків та відкладення підготовчого засідання.
Керуючись ст.ст. 80, 81, 113, 114, 119, 166, 177, 182, 183, 185, 232, 233, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Клопотання позивача Всеукраїнської громадської організації «Українська асоціація центрів підтримки бізнесу» від 16.12.2025 про поновлення строку на подання доказів та долучення до матеріалів справи клопотання позивача від 30.07.2025 та постанову слідчого СВ ВП № 1 МРУП ГУНП від 07.08.2025 разом із супровідним листом - задовольнити.
2. Поновити строк позивачу Всеукраїнської громадської організації «Українська асоціація центрів підтримки бізнесу» на подання доказів та долучення до матеріалів справи клопотання позивача від 30.07.2025 та постанову слідчого СВ ВП № 1 МРУП ГУНП від 07.08.2025 разом із супровідним листом.
3. Долучити до матеріалів справи клопотання позивача від 30.07.2025 та постанову слідчого СВ ВП № 1 МРУП ГУНП від 07.08.2025 разом із супровідним листом.
4. Відкласти підготовче засідання у даній справі на 14.01.26 о 11:15 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 19 .
5. Викликати у судове засідання представників учасників справи. У відповідності до ст.60 Господарського процесуального кодексу України надати документи, що підтверджують повноваження представників учасників справи.
6. Усі заяви, клопотання, заперечення подати заздалегідь до суду у строк до 12.01.2026 (включно) з дотриманням вимог до форми та змісту заяв з процесуальних питань, встановлених ст. 170 Господарського процесуального кодексу України. Звернути увагу сторін на положення статей 74, 80, 81 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку подання доказів, наслідків неподання їх та доказів їх направлення іншим учасникам справи, а також щодо порядку витребування доказів.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, відповідно до приписів статті 255 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 19.12.2025.
Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА