ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.12.2025Справа № 910/11740/25
За позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "КИЇВВОДОКАНАЛ"
до Акціонерного товариства "КИЇВ-ЛАДА"
про стягнення 321 117,28 грн
Суддя О.В. Гумега
секретар судового засідання
О.Ю. Мороз
Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.
Приватне акціонерне товариство "АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "КИЇВВОДОКАНАЛ" (далі - позивач, ПРАТ "АК "КИЇВВОДОКАНАЛ") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "КИЇВ-ЛАДА" (далі - відповідач, АТ "КИЇВ-ЛАДА") про стягнення 286 631,32 грн за скид стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, 27 422,01 грн інфляційних втрат, 7 063,95 грн 3% річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2025 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "КИЇВВОДОКАНАЛ" залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.
10.10.2025 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, згідно якої, зокрема, вірно визначено ціну позову у сумі 321 117,28 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2025 позовну заяву ПРАТ "АК "КИЇВВОДОКАНАЛ" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/11740/25, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
Суд повідомляв позивача та відповідача про відкриття провадження у справі № 910/11740/25.
31.10.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на таке:
- відповідач вважає, що позивачем було проведено контроль за якістю стічних вод з порушенням вимог Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 316 від 01.12.2017 (далі - Правила № 316), Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1879 від 12.10.2011 (далі - Правила № 1879), а саме: відбір проб здійснено позивачем без присутності уповноважених представників відповідача; відповідач був позбавлений права перед відбором проб оглянути обладнання, відібрати пробу для проведення незалежного від водоканалу дослідження проби;
- відповідач вказує, що твердження позивача щодо надсилання Розрахунку № 15/НП-5/93-08-2024 від 29.08.2024 та Рахунку № 06011187 від 02.10.2024 відповідачу є хибними, оскільки відповідно до переліку Укрпошти № 33-НП відповідачу був відправлений лише Розрахунок № 15/НП-5/93-08-2024 від 29.08.2024, а відтак у відповідача не виникло обов'язку щодо його оплати, що у свою чергу, спростовує обгрунтування позивача щодо нарахування сум інфляційних втрат та 3 % річних;
- відповідач звертає увагу, що у зв'язку з військовою агресією РФ в Україні, введенням воєнного стану, відключенням світла, не можлива стабільна робота АТ "КИЇВ-ЛАДА", а відтак не завжди наявна можливість отримання поштових відправлень;
- відповідач вважає, що позивачем не було вжито всіх можливих та допустимих заходів щодо належного повідомлення відповідача про необхідність оплатити Рахунок № 06011187 від 02.10.2024 та заходів щодо вручення цього рахунка, враховуючи при цьому укладення між сторонами 22.08.2024 Додаткової угоди про електронний документообіг до Договору на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі № 17457/5-08 від 06.04.2017;
- відповідач також звертає увагу, що АМК прийнято рішення, зокрема, від 24.06.2025 №6-р/тк у справі №318/60/101-рп/к.23, яким визнано дії ПРАТ "АК "КИЇВВОДОКАНАЛ", які полягають у розробленні та застосуванні Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого частиною першою статті 13 та пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуги з централізованого водовідведення (приймання стічних вод) у період з 12.10.2011 по 24.06.2025. ПРАТ "АК "КИЇВВОДОКАНАЛ" оскаржило наведене рішення АМК в судовому порядку, відкрито провадження у справі № 910/9390/25, за результатами розгляду якої, думку відповідача, будуть встановлені та підтверджені обставини щодо зловживання ПРАТ "АК "КИЇВВОДОКАНАЛ" монопольним (домінуючим) становищем на ринку, що доведе необґрунтованість доводів позивача у даній справі № 910/11740/25.
04.11.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно до якої позивач заперечив доводи відповідача, викладені у відзиві, з огляду на таке:
- чинне законодавство покладає обов'язок з надання доступу до приміщення для взяття проб та забезпечення участі представника при такому відборі на споживача;
- відбір проб здійснювався на території відповідача, в присутності уповноваженого представника відповідача, підпис якого міститься в Журналі-акті відбору стічних вод, твердження відповідача щодо неналежності такого представника є безпідставними;
- 29.08.2024 була відібрана проба і для відповідача, про що свідчить підпис представника відповідача у Журналі-акті відбору стічних вод 29.08.2024, проте відповідач не звертався до позивача та не повідомляв про альтернативне лабораторне дослідження, відповідно в силу положень п. 6.2.5 Правил № 1879 відповідач погодився з результатами аналізу робочої групи;
- посилання відповідача на прийняте АМК рішення від 24.06.2025 №6-р/тк не скасовує імперативних положень Правил № 1879, оскільки органи антимонопольного контролю не наділені повноваженнями з визнання нормативно-правових актів недійсними, скасування нормативно-правових актів повністю або частково;
- Правила № 1879 не суперечать вимогам закону, оскільки на момент відбору проб і здійснення нарахування плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин вони не скасовані, не визнані недійсними або такими, що суперечать чинному законодавству.
07.11.2025 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач повторно наголосив, що позивачем не надсилався відповідачу Рахунок № 06011187 від 02.10.2024, у зв'язку з чим у відповідач не виникло обов'язку щодо його оплати, нарахування відповідачу штрафних санкцій є протиправним.
18.11.2025 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких позивач повідомив, що ним з дотриманням вимог Правил № 1879 у 14-денний строк з дати відбору проби направлено відповідачу лист-повідомлення з Протоколом вимірювань показників складу та властивостей проб стічних вод, який отримано відповідачем 16.09.2024. Після визначення обсягів водовідведення відповідача, позивачем (згідно згрупованого поштового відправлення № 33-НП) 07.10.2024 було надіслано відповідачу лист-попередження з вимогою оплатити рахунок на скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин разом із Розрахунком № 15/НП-5/93-08-2024 від 29.08.2024 та Рахунком № 06011187 від 02.10.2024, який повернувся до ПРАТ "АК "КИЇВВОДОКАНАЛ" з відміткою "за закінченням терміну зберігання" 25.10.2024, в силу обмежень АТ "Укрпошта" символів та знаків, у переліку Укрпошти № 33-НП не було вказано про надсилання Рахунку № 06011187 від 02.10.2024. Відтак позивач стверджує, що ним було дотримано всі вимоги та строки, встановлені Правилами № 1879 та Правилами № 316 щодо належного повідомлення АТ "КИЇВ-ЛАДА". Позивач також звернув увагу, що Додаткова угода про електронний документообіг була укладена до Договору № 17457/5-08 від 06.04.2017, який стосується надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі, а не послуг щодо приймання та відведення наднормативно забруднених стічних вод споживача.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено подані учасниками справи заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань та додані до них докази.
Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до статей 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.
З'ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, а відповідач як на підставу свої заперечень та дослідивши матеріали справи, суд
Відповідно до частин 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно статей 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Причиною виникнення спору у даній справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 286 631,32 грн плати за скид стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, а також нарахованих на вказану суму заборгованості інфляційних втрат у сумі 27 422,01 грн та 3% річних у сумі 7 063,95 грн.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії, або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно з статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
06.04.2017 між Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "КИЇВВОДОКАНАЛ" (нове найменування - Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "КИЇВВОДОКАНАЛ") (далі - постачальник, позивач, ПРАТ "АК "КИЇВВОДОКАНАЛ") та Публічним акціонерним товариством "КИЇВ-ЛАДА" (нове найменування - Акціонерне товариство "КИЇВ-ЛАДА") (далі - абонент, відповідач, АТ "КИЇВ-ЛАДА") було укладено Договір на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі (далі - Договір № 17457/5-08 від 06.04.2017).
Відповідно до п. 1.1 Договору № 17457/5-08 від 06.04.2017, постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації м. Києва за адресами об'єктів водоспоживання, зазначеними у дислокації об'єктів водоспоживання та водовідведення (яка є невід'ємною частиною цього договору) та на підставі пред'явлених абонентом умов (дозволу) на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва (Умови), а абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору та дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (далі - Правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 №37 (далі - Правила приймання), Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради від 12.10.2011 за № 1879 (далі - Правила № 1879), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.
Згідно з п. 1.5 Договору №17457/5-08 від 06.04.2017 абонент забезпечує наявність та своєчасне подовження Умов на скид стічних вод згідно із вимогами чинного законодавства, а також забезпечує скид стічних вод з дотриманням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.
Відповідно до п. 2.1.4 Договору № 17457/5-08 від 06.04.2017 кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показаннями засобів обліку стічних вод, або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показами засобів обліку води та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності до Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (далі - Правила № 190).
31.12.2021 між ПРАТ "Акціонерна компанія "КИЇВВОДОКАНАЛ" (далі - виробник, позивач) та АТ "КИЇВ-ЛАДА" (далі - споживач, відповідач) було укладено Договір на послуги щодо приймання та відведення наднормативно забруднених стічних вод споживачів № 416 (далі - Договір № 416 від 31.12.2021).
Відповідно до п. 1.2 Договору № 416 від 31.12.2021, виробник зобов'язується забезпечити приймання та відведення понаднормативно забруджених стічних вод споживача до системи централізованого водовідведення за фактичною адресою: вул. Сім'ї Сосніних, 17, а споживач зобов'язується сплатити вказані послуги на умовах, передбачених цим договором та Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради від 12.10.2011 за № 1879.
Послуги по прийманню та відведенню понаднормативно забруднених стічних вод споживача надаються виробником на підставі заявлених споживачем та погоджених виробником концентрацій забруднюючих речовин (п. 2.1 Договору № 416 від 31.12.2021).
Згідно з п. 2.2 Договору № 416 від 31.12.2021, виробник встановлює концентрацію забруднюючих речовин у стічних водах споживача та зазначає їх у додатку до цього договору (Додаток №1).
У Додатку № 1 до Договору № 416 від 31.12.2021 споживачу тимчасово погоджені концентрації азоту амонійного у стічних водах на рівні 50,00 г/м (при допустимій концентрації 20,00 г/м).
Відповідно до пп 4.2.1 п. 4.2 Договору № 416 від 31.12.2021 виробник має право контролювати якість, кількість та режим скидання понаднормативно забруднених стічних вод споживачами.
Згідно з пп 4.3.2, 4.3.4 п. 4.3 Договору № 416 від 31.12.2021 споживач зобов'язаний: вжити заходів для доведення якості та режиму скиду понаднормативно забруднених стічних вод до вимог Правил приймання стічних вод у строк, зазначений у цьому договорі; своєчасно сплачувати вартість наданих йому виробником послуг з приймання та відведення наднормативно забруднених стічних вод.
Відповідно до п. 6.1 Договору № 416 від 31.12.2021, виробник може самостійно здійснювати контроль якості стічних вод споживача. При виявленні перевищення фактичної концентрації будь-якого показника забруднень над зазначеною у Додатку № 1 до Договору, додаткова оплата послуг водовідведення здійснюється споживачем з коефіцієнтом кратності, який визначається відповідно до Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 316 від 01.12.2017 (далі - Порядок № 316), але замість встановлених допустимих концентрацій (далі - ДК) для розрахунку застосовуються тимчасово погоджені концентрації, зазначені у Додатку № 1 до договору.
Пунктом 6.2 Договору № 416 від 31.12.2021 передбачено, у разі виявлення перевищення фактичної концентрації будь-якого показника не заявленого в додатку № 1 до Договору, додаткова оплата послуг з централізованого водовідведення здійснюється згідно з вимогами Порядку № 316.
Згідно з п. 9.1 Договору № 416 від 31.12.2021, цей договір набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2024, а в частині проведення розрахунків до повного його виконання.
З метою запобігання порушенням у роботі мереж і споруд каналізації, підвищення ефективності роботи і безпеки їх експлуатації та забезпечення охорони навколишнього природного середовища від забруднення скидами стічних вод, Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) затверджено Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва від 12.10.2011 № 1879 (далі - Правила № 1879).
Відповідно до пункту 1.2 Правил № 1879, ці Правила поширюються на організації, установи, підприємства усіх форм власності та фізичних осіб - підприємців, що скидають всі види стічних вод у міську систему каналізації (крім балансоутримувачів житлового фонду та об'єктів соціально-культурного призначення, які не скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження, або у яких немає орендарів чи інших суб'єктів, що скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження).
Згідно з пунктом 1.5 Правил № 1879 визначено, що ці Правила встановлюють вимоги до абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов'язки абонентів і водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення.
Відповідно до пункту 2.1 Правил № 1879 водоканал зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль за якістю стічних вод, що скидають абоненти, а також режимом та обсягом скидання.
Згідно з п. 2.4 Правил №1879 абоненти зобов'язані, зокрема, здійснювати систематичний контроль за кількістю та якістю стічних вод, які скидаються ними до міської каналізації згідно з графіком відбору проб, погодженим з водоканалом, та не перевищувати встановлені обсяги водовідведення та допустимої концентрації забруднюючих речовин в стічних водах при їх скиданні до міської каналізації. При цьому визначення виду, кількості інгредієнтів та періодичності проведення хіманалізу стічних вод абонента є виключною компетенцією водоканалу.
Пунктами 4.1, 4.2 Правил № 1879 визначено, що в міську каналізацію дозволяється скидати (приймати) стічні води, які не призведуть до порушення роботи каналізаційної мережі та міських каналізаційних очисних споруд (далі - МКОС), є безпечними для обслуговуючого персоналу і можуть бути очищені на МКОС разом з побутовими стічними водами згідно з умовами Дозволу на спеціальне водокористування щодо скиду зворотних вод в р. Дніпро.
Не дозволяється скидати у міську каналізацію: стічні води абонента з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин та нормативно чисті води; рідкі побутові відходи в непогоджених з водоканалом місцях; дренажні води; воду скидну (від гідронамиву); стік атмосферних опадів та від територій, які поливають, якщо на скидання таких немає згоди, крім випадків, передбачених пунктом 4.10 розділу 4 Правил користування; горючі домішки і розчинені газоподібні речовини, взаємодія яких зі стічними водами може призвести до утворення емульсій, токсичних або вибухонебезпечних сумішей; речовини, які здатні захаращувати труби, колодязі, решітки або відкладатися на їх поверхнях (будівельне та побутове сміття, ґрунт, попіл, мочало, вата, ганчірки, солома, сніг, лід, харчові й тверді виробничі відходи, осади ЛОС, абразивні порошки та інші грубодисперсні зависі, гіпс, вапно, пісок, металева та пластмасова стружка, жири, смоли, мазут та ін.); речовини, які утворюють велику кількість нерозчинних у воді осадів; речовини, на які не встановлено гранично допустимі концентрації забруднюючої речовини у воді поверхневих водних об'єктів господарсько-питного призначення чи орієнтовно безпечні рівні впливу для водних об'єктів; стічні води, в яких можуть міститися радіоактивні, токсичні речовини, солі важких металів і бактеріальні забруднення; концентровані регенераційні суміші, маточні та кубові розчини.
Відповідно до пп 6.2.1 п. 6.2 Правил № 1879 з метою контролю якості стічних вод абонентів водоканал здійснює відбір разових проб. Разові проби характеризують хімічний склад стічних вод. Виявлені таким чином перевищення допустимої концентрації забруднюючих речовин є підставою для нарахування додаткової плати згідно з цими Правилами.
За призначенням проби поділяються на робочі, проби для абонента та контрольні, які відбираються одночасно (пп 6.2.2 п. 6.2 Правил № 1879).
Підпунктами 6.2.3, 6.2.4 пункту 6.2 Правил № 1879 встановлено, що за результатами аналізу робочої проби визначаються концентрації забруднюючих речовин (Сф) та робиться висновок щодо відсутності чи наявності у стічних водах, які скидаються до міської каналізації, перевищень ДК забруднюючих речовин. Після відбору робоча проба передається в хімічну лабораторію водоканалу для аналізу. Інформацію про хімічний склад стічних вод, відібраних на випуску абонента, абонент може одержати за телефоном в хімічній лабораторії водоканалу на другий день після відбору проби. Ці запити фіксуються у водоканалі в спеціальному журналі.
Згідно з підпунктами 6.2.15, 6.2.16 пункту 6.2 Правил № 1879 відбір проб для забезпечення контролю за скиданням стічних вод абонента здійснюється контролюючими службами незалежно та без відповідного попередження абонента. Відбір проб реєструється водоканалом у журналі-акті відбору проб стічних вод абонентів за формою, наведеною у додатку 4 до цих Правил. При відмові абонента від підпису за відібрану пробу представник водоканалу робить відповідний запис у журналі-акті відбору проб стічних вод абонентів. В такому випадку при перевищенні ДК забруднюючих речовин результати аналізів є підставою для нарахування додаткової плати за скид стічних вод до міської каналізації.
Підпунктами 6.2.5, 6.2.5 пункту 6.2 Правил № 1879 встановлено, що проба для абонента відбирається за його бажанням. Аналіз цієї проби проводиться абонентом. Абонент може не проводити аналізу проби, погоджуючись з результатами аналізу робочої проби. У випадку розходження результатів аналізу між лабораторіями водоканалу і абонента за ініціативою абонента аналіз контрольної (арбітражної) проби може проводитись в лабораторії водоканалу або проба може бути передана для проведення аналізу незалежній лабораторії, акредитованій у цій галузі.
Відповідно до підпунктів 6.2.17, 6.2.18 пункту 6.2 Правил № 1879 встановлено, що у разі виявлення перевищення ДК забруднюючих речовин, встановлені цими Правилами, водоканал:
у 14-денний строк з моменту відбору робочої проби направляє абоненту лист-повідомлення про перевищення допустимих концентрацій (ДК) забруднюючих речовин у стічних водах абонента та результати хімічного аналізу;
після визначення обсягів водовідведення абонента за розрахунковий період направляє абоненту розрахунок плати за скид стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речовин та відповідний рахунок.
Абонент зобов'язаний оплатити наданий водоканалом рахунок у 10-денний строк з моменту його отримання.
Пунктом 8.4 Правил № 1789 встановлено, що при виявленні перевищення встановлених ДК забруднюючих речовин або інших порушень цих Правил водоканал має право в установленому порядку пред'являти абонентам відповідні рахунки.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач посилався на рішення Антимонопольного комітету України, якими визнано дії ПРАТ "АК "КИЇВВОДОКАНАЛ" та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) порушенням конкурентного законодавства.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що 24.06.2025 відбулось засідання Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України (далі - АМК), на якому за поданням Північного міжобласного територіального відділення АМК були прийняті рішення щодо порушення конкурентного законодавства ПРАТ "АК "КИЇВВОДОКАНАЛ" та виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
АМК прийнято рішення від 24.06.2025 №6-р/тк у справі №318/60/101-рп/к.23, яким визнано дії ПРАТ "АК "КИЇВВОДОКАНАЛ", які полягають у розробленні та застосуванні Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого ч. 1 ст. 13 та п. 2 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуги з централізованого водовідведення (приймання стічних вод) у період з 12.10.2011 по 24.06.2025; за вказане порушення на ПРАТ "АК "КИЇВВОДОКАНАЛ" накладено штраф у сумі 10 095 500,00 грн та зобов'язано припинити порушення і усунути його наслідки протягом 2-х місяців з моменту одержання рішення.
Крім того, АМК прийнято рішення від 24.06.2025 №7-р/тк у справі №422/60/94-рп/к.24, яким визнано дії виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) порушенням конкурентного законодавства, передбаченого ст. 17 та п. 7 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді легітимації порушення ПРАТ "АК "КИЇВВОДОКАНАЛ", яке полягає у затвердженні розпорядженням від 12.10.2011 №1879 Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва; Міськраду зобов'язано у двомісячний строк з дня отримання рішення припинити порушення конкурентного законодавства.
Відповідач вказав, що наведена інформація опублікована на офіційному вебпорталі АМК.
Відповідач також зазначив, що за інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень ПРАТ "АК "КИЇВВОДОКАНАЛ" вирішило оскаржити рішення АМК в судовому порядку та ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2025 відкрито провадження у справі № 910/9390/25 за позовом ПРАТ "АК "КИЇВВОДОКАНАЛ" до АМК про визнання недійсним рішення №6-р/тк від 24.06.2025.
Разом з цим, відповідачем не долучено до матеріалів справи докази щодо прийняття АМК вищенаведених рішень про порушення конкурентного законодавства ПРАТ "АК "КИЇВВОДОКАНАЛ" та виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), щодо оскарження ПРАТ "АК "КИЇВВОДОКАНАЛ" рішення АМК, тоді як згідно приписів ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 74 ГПК України суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках; збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду; суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Крім того, згідно висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.04.2021 у справі № 910/17929/19, чинне законодавство не містить норм, які надавали б преюдиціальний характер рішенням та рекомендаціям АМК з інших справ і звільняли б органи АМК від обов'язку доказування обставин порушення та власних висновків у кожній справі.
До компетенції Антимонопольного комітету України не належить встановлення законності/ незаконності нормативно-правових актів, що належить органам судової влади.
Отже, Правила № 1879 є чинними, в судовому порядку не скасовані та не визнані недійсними, відтак підлягають виконанню відповідачем, та, відповідно, застосовуються судом при вирішенні спору у даній справі № 910/11740/25.
Як встановлено судом, 29.08.2024 з метою контролю якості стічних вод, що надходять від АТ "КИЇВ-ЛАДА" у каналізаційні мережі м. Києва, представниками Департаменту екологічного нагляду ПРАТ "АК "КИЇВВОДОКАНАЛ", в присутності представника відповідача, було здійснено відбір проб стічних вод з контрольного колодязя 2/12 АТ "КИЇВ-ЛАДА" для вимірювання показників складу та їх властивостей.
У Журналі-акті відбору проб стічних вод споживачів 15-08-18 в графі "проба відібрана в присутності" зазначено, що проба була відібрана в присутності представника відповідача зав.госп. Тертичного Миколи Васильовича.
За результатами лабораторних досліджень проб стічних вод, відібраних 29.08.2024, працівниками Департаменту екологічного нагляду ПРАТ "АК "КИЇВВОДОКАНАЛ" був складений Протокол вимірювання показників складу та властивостей проб стічних вод від 29.08.2024, в якому зафіксовано невідповідність проб стічних вод, які абонент скидає в систему каналізації м. Києва, державним стандартам та екологічним нормативам в галузі охорони навколишнього природного середовища, закріпленим в Правилах № 1879.
Зі змісту Протоколу вимірювання показників складу та властивостей проб стічних вод від 29.08.2024 (далі - Протокол від 29.08.2024) встановлено, що перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин виявлено по шести компонентам:
- вміст завислих речовин становить 1 033 мг/дм, допустима концентрація 300;
- вміст фосфатів становить 30,58 мг/дм, допустима концентрація 8,00;
- вміст азоту амонійного (амоній-іон) становить 45,20 мг/дм, допустима концентрація 20,00 згідно з Правилами № 1879, однак для абонента на підставі п. 6.1 Договору № 416 така допустима концентрація становить 50,00;
- окислюваність (ХСК) становить 2 250,0 мг/дм, допустима концентрація 500,0;
- вміст хлоридів становить 716,5 мг/дм, допустима концентрація 240,0;
- вміст жирів становить 254 мг/дм, допустима концентрація 50.
Пунктом 7.4 Правил № 1879 передбачено, що якщо встановлений факт одночасного скиду до міської каналізації кількох забруднень у концентраціях, що перевищують ДК, коефіцієнт кратності КК визначають за формулою:
Сфi - фактична концентрація в стічних водах Абонента i-тої речовини;
ДКi - допустима концентрація i-тої речовини, яку встановлено Правилами або Умовами на скид для Абонента.
Загальний коефіцієнт кратності з урахуванням перевищення допустимої концентрації кількох речовин та інших порушень не може бути більше ніж 10. Якщо за розрахунком КК виходить більше ніж 10, то приймається КК = 10.
Враховуючи п. 7.4 Правил № 1879 та у зв'язку з тим, що визначений позивачем коефіцієнт кратності (проб стічних вод з контрольного колодязу 2/12 АТ "КИЇВ-ЛАДА") перевищує 10, при проведенні позивачем нарахувань плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин було застосовано коефіцієнт кратності 10 (КК = 10).
Відповідно до п. 7.5 Правил № 1879, плата за скид абонентом стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, установленим разовим аналізом, стягується за час від попереднього відбору разової проби, проведеного водоканалом, до моменту зафіксованого порушення, але не більше трьох календарних місяців. Ця плата стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих абонентом за цей період з даного об'єкта.
Оскільки попередній відбір проб стічних вод здійснювався понад три місяці від спірного відбору проби, у якій зафіксовано перевищення допустимих концентрацій, обсяг скинутих стічних вод АТ "КИЇВ-ЛАДА" вираховувався позивачем за три попередні місяці з дати відбору проб стічних вод (з 01.06.2024 по 29.08.2024).
За розрахунками позивача, АТ "КИЇВ-ЛАДА" за 90 днів скинуло стічних вод до міської каналізаційної мережі в обсязі 2 407,68 м3, що підтверджується доданою позивачем до позовної заяви фото фіксацією приладів обліку відповідача за період з травня по серпень 2024 року, згідно показань яких визначались об'єми спожитих відповідачем послуг з водопостачання та водовідведення у відповідні розрахункові періоди. Як зазначив позивач та не заперечив відповідач, об'єми водовідведення є безспірними, оскільки такі об'єми застосовувались при проведенні та виставленні відповідачу основних нарахувань за надані послуги з водопостачання та водовідведення, які ним оплачені, що підтверджується витягом з розрахункового листа контрагента.
Згідно з п. 7.2 Правил № 1879, при перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах, що скидаються абонентами у міську каналізацію, порівняно з встановленими ДК забруднюючих речовин. Абоненти сплачують водоканалу плату за скид наднормативних забруднень, яка нараховується за нормативом плати за очищення 1 куб. м стічних вод з вмістом забруднень у межах допустимих концентрацій (Нп), обсягом скинутих наднормативне забруднених стічних вод (Vпз) та коефіцієнтом кратності (Кк), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.
Відтак, плата за скид стічних вод наднормативних забруднень розраховується за наступною формулою - Плата за скид наднормативних забруднень = Нп* Vпз*Кк, де:
Vпз - обсяг скинутих абонентом стічних вод з наднормативними забрудненнями (за відсутності даних щодо обсягів водовідведення беруться дані, зазначені в паспорті водного господарства) (м3);
Кк - коефіцієнт кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод на МКОС та екологічного стану водойми;
Нп - встановлений норматив плати за скид наднормативних забруднень у міську каналізацію (%).
Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення" від 28.05.2024 № 1019, з 01.06.2024 тариф на послуги водовідведення становить 17,64 грн (без податку на додану вартість) за 1 м3.
Частка тарифу на послуги водовідведення, яка відповідає вартості очищення 1 м3 стічних вод з вмістом забруднень у межах, установлених допустимих концентрацій забруднюючих речовин становить 59 % від затвердженого тарифу на послуги водовідведення.
Отже, Нп складає 10,41 грн. (без ПДВ (17,64 грн *59%).
Vпз = 2 407,68 м3 (обсяг скинутих АТ "КИЇВ-ЛАДА" стічних вод за три попередні місяці, з дати відбору проб стічних вод;
Кк = 10.
Відповідно до Паспорта водного господарства "КИЇВ-ЛАДА" з контрольного колодязу 2/12 скидається 95,3% стічних вод.
Отже, плата за скид АТ "КИЇВ-ЛАДА" стічних вод наднормативних забруднень розрахована позивачем за формулою (Нп*Vпз*Кк) та складає: 286 631,32 грн (10,41*2 407,68*95,3%)*10)+20% (ПДВ).
Відповідачем заперечень щодо розрахунку не надано.
Позивач, з дотриманням вимог пп 6.2.17 п. 6.2 Правил № 1879, у 14-денний строк з дати відбору проби (29.08.2024) направив відповідачу Лист-повідомлення про порушення при скиді стічних вод № 15/0623-Д від 04.09.2024, у якості додатку до якого додано Протокол вимірювань показників складу та властивостей проб стічних вод від 29.08.2024. Направлення позивачем вказаного листа-повідомлення та його отримання відповідачем 16.09.2024 підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 06 009 583 632 54.
Після визначення обсягів водовідведення відповідача за розрахунковий період, 07.10.2024 позивач надіслав відповідачу Лист-попередження з вимогою оплатити рахунок на скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, у якості додатку до якого додано Розрахунок № 15/НП-5/93-08-2024 від 29.08.2024 та Рахунок № 06011187 від 02.10.2024. Направлення відповідачу вказаного лист-попередження разом із розрахунком та рахунком на оплату підтверджується наявними в матеріалах справи Переліком № 33-НП згрупованих поштових відправлень та копією поштового конверта № 06 009 7000 62 62 (адресат АТ "КИЇВ-ЛАДА"). Вказаний лист-попередження разом із доданими до нього документами не був отриманий відповідачем та 25.10.2024 повернувся позивачу за закінченням терміну зберігання.
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, зазначив, що позивачем не було вжито всіх можливих та допустимих заходів щодо належного повідомлення відповідача про необхідність оплатити рахунок № 06011187 від 02.10.2024 та заходів щодо вручення цього рахунку, враховуючи, що сторони погодили електронний документообіг. Відповідач також наголошував, що позивачем не надсилався відповідачу Рахунок № 06011187 від 02.10.2024.
Судом встановлено, що 22.08.2024 між ПРАТ "АК "КИЇВВОДОКАНАЛ" та АТ "КИЇВ-ЛАДА" було укладено Додаткову угоду про електронний документообіг (далі - Додаткова угода) до Договору №17457/5-08 від 06.04.2017.
Відповідно до Додаткової угоди, Договір було доповнено новим пунктом 1.6 у наступній редакції: "Під час виконання умов цього Договору сторони складають та використовують електронні документи та застосовують електронний цифровий підпис відповідно до вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронний цифровий підпис".
Додатковою угодою також було доповнено розділ 3.2 "Виконавець має право" Договору підпунктом 3.2.7 такого змісту: "Формувати, підписувати та відправляти споживачу документи в електронному вигляді з електронним цифровим підписом, у разі застосування електронного документообігу".
Зі змісту умов Додаткової угоди вбачається, що формування, підписання та відправлення споживачу документів в електронному вигляді є правом виконавця (позивача). При цьому Додаткова угода не містить жодних умов, які забороняють направлення документів споживачу (відповідачу) в паперовому вигляді. Безпосередньо у реквізитах Додаткової угоди, як і у Договорі №17457/5-08 від 06.04.2017, вказано юридичну адресу споживача АТ "КИЇВ-ЛАДА": вулиця Івана Дзюби (до перейменування вулиця Сім'ї Сосніних), буд. 17, м. Київ.
Дана адреса є офіційним місцезнаходженням відповідача відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Матеріали справи не містять доказів повідомлення відповідачем позивача у порядку п. 5.4 Договору №17457/5-08 від 06.04.2017, п. 6.6 Договору № 416 від 31.12.2021 про зміну такого реквізиту договору як юридична адреса абонента/споживача.
Судом встановлено, що Лист-повідомлення № 15/0623-Д від 04.09.2024 разом із Протоколом від 29.08.2024 та Лист-попередження разом із Розрахунком № 15/НП-5/93-08-2024 від 29.08.2024 та Рахунком № 06011187 від 02.10.2024 були направлені позивачем відповідачу саме на вищенаведену адресу відповідача, вказану у реквізитах укладених між сторонами договорів, яка є офіційним місцезнаходженням відповідача відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Як зазначалось вище, рекомендоване поштове відправлення з Листом-повідомлення № 15/0623-Д від 04.09.2024 разом із Протоколом від 29.08.2024 відповідач отримав 16.09.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 06 009 583 632 54.
Водночас, рекомендоване поштове відправлення з Листом-попередженням разом із Розрахунком № 15/НП-5/93-08-2024 від 29.08.2024 та Рахунком на оплату № 06011187 від 02.10.23024 відповідачем отримано не було та повернулось позивачу.
Суд зауважує, що факт неотримання адресатом поштової кореспонденції, враховуючи, що позивач у встановленому порядку та за належною адресою направляв відповідачу лист-попередження разом із доданими до нього документами, яке повернулося до позивача у зв'язку з їх неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб'єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і не звернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.
Згідно з релевантною судовою практикою направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, позивача (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 18.03.2021 по справі №911/3142/19).
Таким чином, Лист-попередження з вимогою оплатити рахунок на скид з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин разом із доданими до нього розрахунком та рахунком на оплату вважаються врученими відповідачу 25.10.2024 - згідно відбитку календарного штемпеля на довідці про причини повернення поштового відправлення, доданій до поштового конверта № 06 009 7000 62 62.
При цьому суд критично оцінює твердження відповідача про те, що відповідно до Переліку № 33-НП згрупованих поштових відправлень відповідачу був відправлений лише Розрахунок № 15/НП-5/93-08-2024 від 29.08.2024, без рахунка на оплату. Суд оцінює з огляду на їх вірогідність повідомлені позивачем обставини про те, що в силу обмежень АТ "Укрпошта" символів та знаків, у Переліку № 33-НП згрупованих поштових відправлень не було вказано про надсилання Рахунку № 06011187 від 02.10.2024, що дозволяє дійти висновку, що факт направлення разом із Листом-попередженням та Розрахунком № 15/НП-5/93-08-2024 від 29.08.2024 також і Рахунку № 06011187 від 02.10.2024, скоріше був (мав місце), аніж не був.
Крім того, 14.08.2025 (до звернення позивача з даним позовом до суду) позивачем на адресу відповідача була направлена Вимога про сплату боргу №1799/15/15/02-24 від 07.08.2025 (поштове відправлення 0101510916027 з описом вкладення), додатками до якої повторно надано копії таких документів: Лист-повідомлення від 04.09.2024 №15/0623-Д; Протокол від 29.08.2024, Листа-попередження про сплату коштів у розмірі 286 631,32 грн, Рахунок від 02.10.2024 №06011187, Розрахунок плати № 15/НП-5/93-08-2024 від 29.08.2024.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У пунктах 8.15 - 8.22 постанови Верховного Суду від 29.01.2021 у справі № 922/51/20 зазначено таке:
"8.15. Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
8.16. Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
8.17. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
8.18. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
8.19. До того ж Верховний Суд наголошує, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".
8.20. Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатність доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
8.21. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
8.22. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Враховуючи наведені сторонами докази та встановлені на їх підставі обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що подані позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог докази є більш вірогідними, ніж докази подані відповідачем на їх спростування.
З огляду на зазначене, суд відхиляє як безпідставні твердження відповідача про те, що позивачем не було вжито всіх можливих та допустимих заходів щодо належного повідомлення відповідача про необхідність оплатити рахунок та щодо його вручення відповідачу.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач також посилався на те, що позивачем були допущені порушення методики відбору проб стічних вод, що вплинуло на достовірність одержаного результату.
Відповідачем вказано, що позивачем було порушено порядок відбору проб стічних вод, а саме здійснено такий забір без участі повноважного представника АТ "КИЇВ-ЛАДА". На думку відповідача, такими діями позивача відповідач був позбавлений права перед відбором проб оглядати обладнання, надане водоканалом, на предмет відсутності ознак стороннього забруднення, що передбачено пунктом 2.5 Правил № 1879. З цього приводу судом встановлено наступне.
Відповідно до п. 2.2 Правил № 1879 водоканал має право, зокрема, у будь-який час за участю представника абонента відбирати проби стічних вод.
Відповідно до пп 6.2.1, 6.2.5 п. 6.2 Правил № 1879 з метою контролю якості стічних вод абонентів водоканал здійснює відбір разових проб. Відбір проб здійснюється з контрольного колодязя абонента. Проба для абонентів відбирається за його бажанням. Аналіз цієї проби проводиться абонентом. Абонент може не проводити аналізу проби, погоджуючись з результатами аналізу робочої проби.
Як встановлено судом раніше, проба була відібрана працівниками Департаменту екологічного нагляду ПРАТ "АК "КИЇВВОДОКАНАЛ" в присутності представника відповідача зав.госп. Тертичного Миколи Васильовича, що підтверджується підписом вказаної особи у Журналі-акті відбору проб стічних вод 15-08-18.
Крім того, встановлено, що 29.08.2024 було відібрано пробу і для відповідача, що підтверджується підписом Тертичного Миколи Васильовича у Журналі-акті відбору проб стічних вод 15-08-18.
Щодо твердження відповідача, що відбір проб був здійснений без присутності його уповноваженого представника, оскільки наказом АТ "КИЇВ-ЛАДА" №03-01/5 від 10.01.2022 було призначено в якості відповідальної особи щодо контролю за системою каналізації об'єктів споживача та якістю стічних вод, а також уповноваженого представника АТ "КИЇВ-ЛАДА" під час відбору проб стічних вод головного інженера Стрельникова Андрія Євгеновича, а в якості ще одного уповноваженого представника - інженера з охорони праці, Голованова Дениса Євгеновича, суд зазначає наступне.
Пунктом 2.4 Правил № 1879 встановлено, що абонент зобов'язаний у будь-який час доби забезпечувати можливість проведення контролюючими службами обстеження абонента з питання роботи локальних очисних споруд та контролю за скиданням стічних вод у міську каналізацію, включаючи надання відповідного експлуатаційного персоналу та необхідних документів, визначених цими Правилами та Правилами користування.
Відповідно до пп 6.2.15 п. 6.2 Правил № 1879 відбір проб для забезпечення контролю за скиданням стічних вод абонента здійснюється контролюючими службами незалежно та без відповідного попередження абонента.
Згідно з пп 3.3.6 п. 3.3 Договору №17457/5-08 сторони узгодили, що споживач зобов'язується забезпечувати своєчасний та безперешкодний доступ представникам виконавця (при наявності посвідчень) для зняття показань засобів обліку водоспоживання, для взяття з каналізаційних колодязів контрольних проб на перевірку допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах, що приймаються до міської системи водовідведення, для обстеження водопровідних каналізаційних мереж, приладів та пристроїв на них, у тому числі забезпечувати безперешкодний доступ до обладнання, пунктів контролю тиску (контрольних точок), що облаштовані на водопровідних вводах споживача.
Відповідно до пп 3.3.7 п. 3.3 Договору №17457/5-08 споживач зобов'язується визначити зі своєї сторони відповідальну особу для здійснення всіх функцій абонента, обумовлених цим договором, та проінформувати про це постачальника.
Відповідно до пп 4.3.5, 4.3.6 п. 4.3 Договору № 416 від 31.12.2021 споживач зобов'язаний надати виробнику копію наказу (розпорядження) про призначення відповідальної особи щодо контролю за системою каналізації об'єктів споживача та якістю стічних вод, що скидаються до системи централізованого водовідведення з об'єктів споживача; забезпечити можливість проведення виробником у будь-який час доби контролю за скидом стічних вод.
У відзиві на позовну заяву відповідач стверджує, що повідомляв позивача про призначення уповноважених осіб представляти АТ "КИЇВ-ЛАДА" під час відбору проб стічних вод згідно наказу АТ "КИЇВ-ЛАДА" №03-01/5 від 10.01.2022, копію якого було надіслано позивачу листом № 01-02/212 від 10.01.2022. Проте, відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження надсилання такого поштового відправлення позивачу, рівно як і його отримання позивачем, а отже долучений відповідачем до справи лист листом № 01-02/212 від 10.01.2022 не є належним та допустимим доказом на підтвердження заперечень відповідача проти заявлених позовних вимог.
Верховний Суду у постанові від 25.10.2023 у справі № 925/761/21 виснував, що присутність представника відповідача, який не був визначений умовами договору як відповідальна особа для вчинення таких дій, як і відсутність такої особи з будь-яких причин, не є порушенням Правил №316 та підставою для визнання таких дій виробника неправомірними, а відібрані проби стічних вод не є такими, що не можуть бути використані для дослідження якості стічних вод. Факт знаходження представників виробника на об'єкті споживача, повідомлення ними споживача про прибуття для відбору контрольної проби стічних вод з метою виконання своїх обов'язків дає об'єктивні підстави очікувати прибуття повноважної особи за договором поза розумними сумнівами у її компетенції, і навіть неявка споживача не може перешкоджати діяльності позивача здійснювати контрольні функції за рівнем шкідливих речовин у стічних водах.
Окрім того, як визначено Верховним Судом в постанові від 08.12.2020 у справі №904/3392/19, факт знаходження представників виробника на об'єкті споживача, повідомлення ними останнього про прибуття для відбору контрольної проби стічних вод з метою виконання своїх обов'язків, дає об'єктивні підстави очікувати прибуття повноважної особи за договором поза розумними сумнівами у її компетенції, і навіть неявка споживача не може перешкоджати діяльності позивача здійснювати контрольні функції за рівнем шкідливих речовин у стічних водах.
З огляду на викладене, суд зазначає, що саме на відповідача покладається обов'язок забезпечити участь уповноваженого представника (відповідальної особи) відповідача у відборі проб стічних вод, а здійснення відбору проб за присутності Тертичного М.В. не є підставою для визнання таких дій позивача неправомірними, а відібрані проби стічних вод не є такими, що не можуть бути використані для дослідження якості стічних вод.
Судом також враховано, що відповідач не звертався до позивача та не повідомляв про альтернативне лабораторне дослідження проведене за його рахунок, відповідно в силу положень п. 6.2.5 Правил №1879 відповідач погодилося з результатами аналізу робочої проби.
Таким чином, Протокол вимірювання показників складу та властивостей проб стічних вод від 29.08.2024, складений працівниками Департаменту екологічного нагляду ПРАТ "АК "КИЇВВОДОКАНАЛ", є належним та допустимим доказом перевищення концентрації забруднюючих речовин у стічних водах, які скидаються відповідачем у систему міської каналізації та невідповідності їх за своїм складом Правилам № 1879.
Доказів порушення позивачем Правил № 1879 при відборі проб чи проведенні їх дослідження відповідачем, у порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, суду не надано.
Згідно п. 6.2.18 Правил № 1879, абонент зобов'язаний оплатити наданий водоканалом рахунок у 10-денний строк з моменту його отримання.
Абз. 2 п. 8 Правил № 316 визначено, що водоканал направляє споживачу рахунок за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин та копії підтвердних документів у строк, що не перевищує шести місяців після визначення перевищення допустимих концентрацій.
Згідно з ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою повґязано його початок.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За визначенням ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази у порядку ст. 76-79, 86 ГПК України, у тому числі з огляду і на їх вірогідність, суд доходить висновку, що позивачем було дотримано визначені пп 6.2.17 п. 6.2 Правил № 1879 та абз. 2 п. 8 Правил № 316 строки направлення відповідачу листа-повідомлення про перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах абонента, результатів хімічного аналізу, розрахунку плати за скид стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речовин та рахунку. За вказаних обставин суд доходить висновку, що Рахунок № 06011187 від 02.10.2024 на суму 286 631,32 грн мав бути оплачений відповідачем у строк до 04.11.2024 (25.10.2024 + 10 днів відповідно до п. 6.2.18 Правил № 1879).
Станом на час розгляду справи по суті матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем позивачу 286 631,32 грн за скид стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 286 631,32 грн заборгованості за скид стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 7 063,95 грн 3% річних та 27 422,01 грн інфляційних втрат у зв'язку з невиконанням відповідачем грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Судом встановлено, що відповідач здійснив скид стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин у міську систему каналізації, що є порушенням умов укладених між сторонами договорів № 17457/5-08 від 06.04.2017, № 416 від 31.12.2021 та вимог чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства.
Плата за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням є грошовим зобов'язанням, що виникає на підставі договору та законодавчих приписів (відповідний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.01.2019 у справі № 920/730/16.
У строк, передбачений п. 6.2.18 Правил № 1879 відповідач не здійснив оплату 286 631,32 грн за скид стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, що свідчить про прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання.
Позивач здійснив нарахування 3 % річних та інфляційних втрат на заборгованість у розмірі 286 631,32 грн за скид стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин за період з 05.11.2024 по 31.08.2025.
Перевіривши розрахунок позивача заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про правомірність стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат у визначених позивачем сумах.
З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "КИЇВВОДОКАНАЛ" про стягнення з Акціонерного товариства "КИЇВ-ЛАДА" 321 117,28 грн, з яких: 286 631,32 грн за скид стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, 27 422,01 грн інфляційних втрат, 7 063,95 грн 3% річних, підлягають задоволенню у повному обсязі.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Відповідно до частин 1, 2, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Позивач у позовній заяві навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, який складається з суми судового збору за подачу позовної заяви у розмірі 3 853,41 грн.
Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, до суду не подав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача.
Оскільки, позов задоволено повністю, відтак судовий збір у сумі 3 853,41 грн покладається на відповідача.
Керуючись ст. 56, 58, 73, 74, 76-80, 81, 86, 165, 123, 124, 129, 165, 236-238, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "КИЇВ-ЛАДА" (Україна, 03134, місто Київ, вул.Дзюби Івана, будинок 17; ідентифікаційний код: 00233030) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "КИЇВВОДОКАНАЛ" (Україна, 01015, місто Київ, ВУЛ.ЛЕЙПЦИЗЬКА, будинок 1-А; ідентифікаційний код: 03327664) 286 631,32 грн (двісті вісімдесят шість тисяч шістсот тридцять одну гривню 32 коп.) за скид стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, 27 422,01 грн (двадцять сім тисяч чотириста двадцять дві гривні 01 коп.) інфляційних втрат, 7 063,95 грн (сім тисяч шістдесят три гривні 95 коп.) 3% річних та 3 853,41 (три тисячі вісімсот п'ятдесят три гривні 41 коп.) судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України.
Повне рішення складено 19.12.2025.
Суддя Оксана ГУМЕГА