ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
10.12.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/679/24 (909/773/25)
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В., секретар судового засідання Масловський А. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Костанза"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - розпорядник майна ТОВ "Костанза" арбітражний керуючий Ткаченко Денис Володимирович
про стягнення заборгованості в сумі 5 389 371 грн 65 коп.
за участю:
від позивача: Сивик Андрій Петрович,
від відповідача: Марченко Владислав Сергійович
установив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулось Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Костанза" про стягнення заборгованості за Договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 01.01.2024 №2394-03015-ПД за період лютий - травень 2025 року у сумі 5 389 371 грн 65 коп., з яких: основна заборгованість у сумі 5 256 571 грн 86 коп., 3% річних у сумі 45 537 грн 82 коп., інфляційні втрати у сумі 87 261 грн 97 коп.
Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
03.07.2025 Господарський суд Івано-Франківської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
14.07.2025 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх.№ 11646/25).
18.07.2025 позивач подав відповідь на відзив (вх.№11914/25).
21.07.2025 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив (вх. №11962/25). 21.07.2025 суд постановив продовжити підготовче провадження у справі, задовольнити клопотання відповідача вх.№6334/25 від 21.07.2025 про витребування додаткових доказів, відкласти підготовче засідання на 15.09.2025.
15.09.2025 суд задоволив клопотання позивача та оголосив перерву у підготовчому засіданні до 29.09.2025.
26.09.2025 від позивача надійшла заява вх.№8344/25 про закриття провадження у справі, яка мотивована відсутністю заборгованості за спірний період у зв"язку із зарахуванням коштів, які надійшли від відповідача в оплату боргу минулих періодів, розгляд якої суд відклав до розгляду справи по суті.
29.09.2025 судове засідання не відбулося у зв"язку із неналежним функціонуванням підсистеми відеоконференцзв"язку, що унеможливило вхід до порталу та проведення судового засідання в режимі відеоконференції з технічною фіксацією протоколу, про що складений Акт про несправність (неналежне функціонування) системи відеоконференцзв"язку №16.
Відповідно до ухвали від 29.09.2025 суд повідомив учасників справи про розгляд справи у підготовчому засіданні 07.10.2025.
06.10.2025 від відповідача надійшло заперечення на заяву про закриття провадження у справі вх.№06.10.2025, мотивоване незаконним віднесенням оплати за червень, липень, серпень 2025 року за період квітень-травень 2025 року.
07.10.2025 суд постановив задовольнити клопотання позивача про перерву в судовому засіданні для можливості надати відповідь на заперечення відповідача проти закриття провадження у справі та зобов"язати сторони провести звірку заборгованості; відкласти судове засідання на 29.10.2025.
28.10.2025 від позивача надійшла заява вх.№9479/25 про закриття провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості за квітень - травень 2025 року та повернення судового збору. Cуд відклав розгляд поданого клопотання на стадію розгляду справи по суті для встановлення обґрунтованості заявлених позовних вимог та їх розміру. 29.10.2025 суд постановив задовольнити клопотання арбітражного керуючого та представника відповідача; відкласти підготовче засідання на 24.11.2025.
18.11.2025 відповідач подав клопотання про долучення доказів вх.№18909/25, а саме на виконання вимог суду, відповідно до ухвали від 07.10.2025 - Акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2024 до 27.10.2025.
24.11.2025 суд постановив закрити підготовче провадження; розгляд справи по суті призначити на 08.12.2025.
Розпорядник майна в судове засідання не з"явився, відповідно до заяви від 08.12.2025 вх.№20018/25 просив провести судове засідання без його участі; зазначив, що підтримує позицію та аргументи відповідача.
08.12.2025 суд оголосив про про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відкладення ухвалення та проголошення судового рішення на 10.12.2025.
У судовому засіданні 10.12.2025 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Позиція позивача.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем договірних зобов'язань, що виникли на підставі договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №2394-03015-ПД від 01.01.2024 в частині проведення оплати за надані послуги. Позивач зазначив, що відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та п.3.9 укладеного договору першочергово зараховував надходження коштів від відповідача в оплату заборгованості минулих періодів. За прострочення виконання грошового зобов"язання за період лютий - травень 2025 року позивач, керуючись ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 3% річних у сумі 45 537 грн 82 коп., інфляційні втрати у сумі 87 261 грн 97 коп. Позовні вимоги обґрунтовані ст.526, 530, 627,629, 610, 611 ЦК України, ст.179,193 ГК України.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що згідно із Законом України "Про ринок електричної енергії", усі правовідносини на ринку електричної енергії відбуваються на підставі укладених договорів, в тому числі на підставі договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
На виконання зобов'язань по договору впливає виключно зміст самого договору, а також норми цивільного законодавства (Цивільного кодексу України). Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Зазначив, що ні договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 01.01.2024 року №2394-03015-ПД в цілому, ні пункт 3.9. Договору окремо, не визнані судом недійсними. Тобто, норма пункту 3.9. Договору - діюча норма, якою в обов'язковому порядку слід керуватись при визначенні порядку розрахунків по договору. Компенсаційні нарахування (три відсотки річних та інфляційні втрати) нараховані Позивачем за неналежне виконання зобов'язань, строк виконання яких настав після 13.08.2024 року.
Позиція відповідача.
Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив. Вказав, що відповідач оплатив надані позивачем послуги згідно з договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №2394-03015-ПД від 01.01.2024 за спірний період.
Зазначив, що зарахування позивачем отриманої від відповідача оплати відповідно до платіжних інструкцій за лютий 2025 року: № 512 від 17.02.2025 року, № 554 від 25.02.2025 року, № 614 від 05.03.2025 року, за березень 2025 року: № 915 від 07.04.2025 року , № 695 від 17.03.2025 року, № 830 від 26.03.2025 року, за квітень 2025 року: № 1045 від 22.04.2025 року, № 1071 від 25.04.2025 року, № 1214 від 08.05.2025 року, за травень 2025 року: № 1283 від 16.05.2025 року, № 1408 від 28.05.2025 року, № 1525 від 06.06.2025 року для погашення заборгованості минулих періодів є незаконним, оскільки 13.08.2024 Господарський суд Івано-Франківської області у справі № 909/679/24 постановив відкрити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Костанза" та ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів, що зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань, строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Також вказав, що за наведених обставин нарахування 3% річних та інфляційних втрат теж є незаконним. Просив суд в позові відмовити.
У запереченні на відповідь на відзив відповідач вказав, що позивач самочинно, порушуючи закон зарахував заборгованість відповідача за Договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління із № 2394-03015-ПД від 01.01.2024 року за лютий - травень 2025 року для погашення заборгованості минулих періодів (незалежно від призначення платежу, зазначеного у платіжній інструкції) не враховуючи вимоги спеціального правового режиму щодо боржника у справі про банкрутство.
Враховуючи вимоги спеціального законодавства, а саме положення Кодексу України з процедур банкрутства, якому надається перевага перед загальними нормами цивільного законодавства, відповідач вважає, що позивач мав врахувати оплати у визначені відповідачем періоди у платіжних документах, а не зараховувати їх в оплату заборгованості минулих періодів.
Обставини справи. Оцінювання доказів.
Відносини на ринку електричної енергії регулюються нормами чинного законодавства, зокрема, Законом України "Про ринок електричної енергії" (далі -Закон), Кодексом системи передачі (далі - КСП), затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 №309 (зі змінами), Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №307 (зі змінами), Правилами роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (зі змінами), Кодексом системи розподілу, Кодексом комерційного обліку, ліцензій.
Відповідно до п.8. ч.1 ст.4 ЗУ "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються зокрема договори з передачі електричної енергії.
Відповідно до постанови НКРЕКП від 29.09.2023 року № 1763 "Про затвердження змін до Кодексу системи передачі" затверджений новий порядок укладення з користувачами системи передачі договору про надання послуг з передачі електричної енергії шляхом приєднання за спрощеною процедурою, зокрема: Оператор системи передачі (далі - ОСП) протягом 2-х робочих днів з дня набрання чинності цією постановою оприлюднює на своєму офіційному вебсайті редакцію Типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії з роз'ясненням порядку його укладення.
ОСП та Користувачам системи передачі, які на день набрання чинності цією постановою мають чинний /або уклали у період до 31 грудня 2023 року (включно) договір про надання послуг з передачі електричної енергії (далі - договір на передачу) (далі - існуючі Користувачі), у строк до 01 січня 2024 року мали укласти договір на передачу електричної енергії , який набирає чинності з 01 січня 2024 року, за спрощеною процедурою приєднання на умовах діючих договорів (індивідуальних характеристик, зазначених в додатках до цих договорів, реквізитів тощо) (далі - спрощена процедура), шляхом підписання заяв-приєднання, які є додатками 1 та 2 до цієї постанови. ОСП протягом 30 днів з дня набрання чинності цією постановою надає за допомогою сервісу електронного документообігу існуючим Користувачам підписані зі свого боку примірники додаткових угод про припинення дії діючих договорів на передачу та заяви-приєднання до договорів на передачу.
Існуючі Користувачі протягом 30 днів з дня отримання від ОСП проєкту додаткової угоди про припинення дії договору та заяви-приєднання, але не пізніше 22 грудня 2023 року, повертають їх ОСП підписаними зі свого боку.
Після підписання з боку існуючого Користувача додаткової угоди про припинення дії
договору з передачі та заяви-приєднання, ОСП протягом десятиденного строку, але не пізніше 29 грудня 2023 року, направляє такому Користувачу повідомлення про приєднання до договору з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
Відповідно до Наказу №550 від 03.10.2023 затверджені умови Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, які змінювались та були затверджені у новій редакції відповідно до наказів № 742 від 22.12.2023 та № 344 від 07.06.2024.
Цей Договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою Стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого Договору в цілому. Умови цього договору набирають чинності з 01.01.2024 року.
19.10.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Костанза" подало заяву-приєднання до Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно - технологічного) управління.
26.10.2023 НЕК "Укренерго" відповідно до листа № 01/56077 повідомило про укладання Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління із ідентифікатором Договору № 2394-03015-ПД, дата акцептування 01.01.2024 року.
Таким чином, 01.01.2024 НЕК "Укренерго" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Костанза" уклали договір № 2394-03015-ПД (далі - Договір), за умовами п.1.1 якого Договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління користувачам системи передачі. Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641,642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Користувача до умов цього Договору згідно з заявою-приєднання, що є Додатком 1 до цього Договору.
Відповідно до п. 2.1 Договору Цей Договір регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії Сторін в умовах паралельної роботи у складі об'єднаної енергетичної системи (ОЕС) України.
За цим Договором ОСП безперервно надає послугу з диспетчерського (оперативно- технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв'язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далі - Послуга).
Відповідно до п. 2.2 Договору Користувач зобов'язується здійснювати оплату за надану Послугу відповідно до умов цього Договору.
Обсяг наданої Послуги визначається відповідно до розділу XI КСП ( п.3.3 Договору).
У п. 3.4 Договору планова та/або фактична вартість Послуги визначається як добуток діючого на момент надання Послуги тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та планового та/або фактичного обсягу Послуги в розрахунковому періоді. На вартість Послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.
Відповідно до п. 3.5 Договору Користувач здійснює поетапну оплату планової вартості Послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із зазначеною системою платежів і розрахунків:
1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;
2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;
3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.
Згідно з п. 3.6 Договору плановий обсяг Послуги, що використовується для визначення планової вартості послуги, визначається на підставі даних Адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) за кожну декаду розрахункового періоду.
Відповідно до п. 3.7 Договору Користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг Послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання Послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.
Вартість фактично наданої Послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти надання Послуги направляються Користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Коригування обсягів та вартості фактично наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в "Системі управління ринком", що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.
Оплату вартості Послуги, після коригування обсягів та вартості Послуг, Користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання Послуги (включно), або Акт надання Послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно).
Акти надання Послуги та акти коригування до актів надання Послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді Виконавець ОСП направляє Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає Користувачу два примірники Акта надання Послуги та/або акта коригування до актів надання Послуги в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони.
Відповідно до п.3.8 Договору Користувач здійснює підписання актів надання Послуги та актів коригування до актів надання Послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання Користувачем.
У разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий період актом надання Послуги Користувач має право оскаржити зазначені в акті надання Послуги вартість та/або фактичний обсяг Послуги шляхом направлення ОСП (АКО) та ППКО повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта.
Процедура оскарження не звільняє Користувача від платіжного зобов'язання у встановлений цим Договором термін. Якщо Користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта надання Послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей.
У разі підтвердження розбіжностей ППКО Користувача надає АКО актуальні дані для
здійснення врегулювання. Врегулювання розбіжностей здійснюється в терміни та відповідно до вимог додатка 10 до Правил ринку та відображаються в акті коригування.
Відповідно до п. 3.9 Договору за наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення (за цим Договором). При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів зараховується в оплату пені та штрафних санкцій, за наявності письмової згоди Користувача.
У разі, якщо фактичний обсяг оплати Користувачем Послуги перевищує суму нарахованої вартості послуг за цим Договором, ОСП (за заявою Користувача) протягом 5 робочих днів з дня отримання заяви повертає Користувачу надлишок коштів або самостійно враховує їх як оплату Послуги наступних розрахункових періодів (у випадку відсутності заяви Користувача про повернення надлишку коштів).
Відповідно до п. 4.1.1. Договору обов'язком Позивача є своєчасно та професійно надавати Послугу.
Згідно з п. 4.2.1 Договору Відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за цим Договором.
Відповідно до п. 4.3.2 Договору Позивач має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надану Послугу.
Згідно з п. 11.1 Договору ОСП щокварталу оформлює акт звірки розрахунків наданої Послуги відповідно до форми, наведеної в додатку 5 до цього Договору, та в строк до 30 числа місяця, наступного за звітним кварталом, надсилає його Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (за допомогою Сервісу) або надає Користувачу два примірники в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом уповноваженої особи зі своєї сторони. Користувач протягом 3 робочих днів з дня отримання акта звірки розрахунків наданої Послуги заповнює його зі своєї сторони, підписує його та повертає один примірник ОСП.
За окремим запитом Користувача оформлюється відповідний акт звірки розрахунків наданої Послуги.
Відповідно до п. 11.2. Договору у разі виникнення розбіжностей в акті звірки розрахунків наданої Послуги Користувач має право протягом 3 робочих днів з дня отримання такого акта відобразити такі розбіжності із відповідним обґрунтуванням в отриманому акті звірки, підписати та повернути його ОСП. Якщо Сторони не дійшли згоди, розбіжності та суперечки вирішуються у порядку, встановленому главою 12 цього Договору.
Акти надання Послуги, акти коригування до актів надання Послуги, акти звірки розрахунків наданої Послуги, рахунки, будь-які повідомлення за цим Договором повинні направлятися однією Стороною іншій за допомогою Сервісу, електронною поштою, а також можуть бути підтверджені рекомендованим листом, іншим реєстрованим поштовим відправленням або доставлені кур'єром під розписку за адресою, зазначеною в цьому Договорі (п. 11.3. Договору).
Відповідно до п. 11.5. Договору будь-які документи, що створюються/ укладаються Сторонами під час виконання цього Договору (у тому числі акт надання Послуги або акт коригування до акта наданої Послуги), можуть бути підписані Сторонами як у паперовій формі шляхом проставлення власноручного підпису уповноваженої особи на час тимчасового нефункціонування Сервісу, про що ОСП зобов'язаний повідомити на своєму офіційному вебсайті, так і в електронній формі з використанням електронного підпису (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом) за допомогою Сервісу, який забезпечує юридично значимий електронний документообіг між Сторонами та знаходиться в мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/. Один документ повинен бути підписаний обома Сторонами в один і той самий спосіб (залежно від форми документу).
Згідно з п. 11.6. Договору Рахунки, акти надання Послуги, акти коригування до актів надання Послуги, акти звірки розрахунків та повідомлення вважаються отриманими Стороною: у день їх доставки кур'єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачу, яка підписується його уповноваженим представником; у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції. Електронний документ, який направляється Стороною на виконання Договору через Сервіс, вважається одержаним іншою Стороною з моменту набуття документом статусу "Доставлено" у Сервісі.
Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою Сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, породжує права та обов'язки для Сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичному документу, який міг би бути створений однією зі Сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.
Відповідно до п.11.7. Договору для забезпечення електронного документообігу Сторони зобов'язуються здійснити реєстрацію в Сервісі та дотримуватися правил та інструкції користування Сервісом, які ним передбачені.
Згідно з п.11.8. Договору при підписанні документів електронним підписом використовується сертифікат, виданий кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг, у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до п. 11.9. Договору Сторона підтверджує, що документи, підписані електронним підписом за допомогою Сервісу з використанням реєстраційних даних Сторони, вважаються такими, що підписані цією Стороною (уповноваженою нею особою).
Цей Договір набирає чинності з дати акцептування заяви - приєднання, зазначеної в повідомленні ОСП, і діє до 31 грудня (включно) року, у якому акцептована заява-приєднання. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії цього Договору жодною зі Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, шляхом направлення відповідного повідомлення (п.13.1 Договору).
На виконання умов договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, Позивач в період з лютого 2025 року до травня 2025 року формував та направляв ТОВ "Костанза" відповідні декадні рахунки - фактури, фактичні рахунки разом з актами приймання передачі послуги, акти коригування до актів наданих послуг, які Відповідач мав оплачувати згідно з договірною системою платежів і розрахунків, копії яких приєднані до матеріалів справи.
В позовній заяві позивач стверджував, що відповідач в порушення умов договору отримані послуги не оплатив, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 5 389 371 грн 65 коп., з яких: основна заборгованість у сумі 5 256 571 грн 86 коп., яка станом на 30.06.2025 залишалась не оплаченою, у зв"язку з чим останній, керуючись ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 3% річних у сумі 45 537 грн 82 коп., інфляційні втрати у сумі 87 261 грн 97 коп. і звернувся до суду за захистом порушеного права.
Відповідно до заяви від 28.10.2025 вх.№9479/25 про закриття провадження у справі позивач просив закрити провадження у справі в частині стягнення основного боргу за квітень-травень 2025 року в сумі 5 256 571 грн 86 коп. у зв"язку з її оплатою після відкриття провадження у справі.
Однак відповідач заперечив проти закриття провадження та ствердив, що належним чином виконав зобов"язання перед позивачем за спірний період до відкриття провадження у справі, що підтверджується платіжними інструкціями, копії яких долучені до матеріалів справи, а зарахування позивачем отриманих від відповідача оплат відповідно до платіжних інструкцій:
за лютий 2025 року № 512 від 17.02.2025 року на суму 1 195 332, 58 грн (оплачено на підставі рахунку - фактури № ДУ - 0052830/2394-03015 -ПД від 14.02.2025 року); № 554 від 25.02.2025 року на суму 1 123 492, 00 грн (оплачено на підставі рахунку - фактури № ДУ - 0053565/2394-03015 -ПД від 25.02.2025 року); № 614 від 05.03.2025 року на суму 893 295,54 грн (оплачено на підставі рахунку - фактури № ДУ - 0054295/2394-03015 -ПД від 05.03.2025 року);
за березень 2025 року № 915 від 07.04.2025 року на суму 925 208,14 грн (оплачено на підставі рахунку - фактури № ДУ - 0057248/2394-03015 -ПД від 04.04.2025 року); № 695 від 17.03.2025 року на суму 1 229 774,86 грн (оплачено на підставі рахунку - фактури № ДУ - 0055777/2394-03015 -ПД від 14.03.2025 року); № 830 від 26.03.2025 року на суму 1 161 442,80 грн (оплачено на підставі рахунку - фактури № ДУ - 0056512/2394-03015 -ПД від 25.03.2025 року );
за квітень 2025 року № 1045 від 22.04.2025 року на суму 1 014 896, 46 грн (оплачено на підставі рахунку фактури № ДУ - 0058738/2394-03015 -ПД від 15.04.2025 року); № 1071 від 25.04.2025 року на суму 1 004 144,28 грн (оплачено на підставі рахунку фактури № ДУ - 0059470/2394-03015 -ПД від 24.04.2025 року); № 1214 від 08.05.2025 року на суму 1 107 118,25 грн (оплачено на підставі рахунку фактури № ДУ - 0060204/2394-03015 -ПД від 05.05.2025 року);
за травень 2025 року № 1283 від 16.05.2025 року на суму 884 437,52 грн (оплачено на підставі рахунку фактури № ДУ - 0061695/2394-03015 - ПД від 14.05.2025 року); № 1408 від 28.05.2025 року на суму 924 234,28 грн (оплачено на підставі рахунку - фактури № ДУ -0062435/2394-03015- ПД від 25.05.2025 року); № 1525 від 06.06.2025 року на суму 792 708,73 грн (оплачено на підставі рахунку фактури № ДУ- 0063174/2394-03015 -ПД від 05.06.2025 року) в погашення заборгованості минулих періодів, враховуючи особливий статус відповідача є незаконними.
Оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, беручи до уваги перебування відповідача в особливому правовому режимі та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами 1, 3 статті 74 зазначеного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
У пунктах 1 - 3 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин. Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивач на виконання умов Договору надав послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, що підтверджується первинними документами, що долучені до матеріалів справи, а відповідач в свою чергу оплатив надані послуги, що підтверджується платіжними інструкціями в призначенні платежів, яких вказані Договір та виставлені позивачем рахунки.
Однак спірним залишається питання щодо законності підстав для зарахування цих оплат в погашення заборгованості, яка виникла до відкриття провадження у справі про банкрутство.
В контексті викладеного, суд вважає за необхідне зазначити, що 13.08.2024 суд постановив відкрити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Костанза" та ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника.
Відповідно до частини 1 статті 41 КУзПБ, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Верховний Суд неодноразово зауважував, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (див. висновок, викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16, постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20).
Системний аналіз положень законодавства про банкрутство дає підстави для висновку, що спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.
Норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
Враховуючи викладене суд зазначає, що під час розгляду цієї справи необхідно враховувати спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства, які мають пріоритет у застосуванні щодо інших законодавчих актів України. Відтак посилання позивача при зарахуванні оплат відповідача на норми ЗУ "Про ринок електричної енергії" та пункт 3.9 договору щодо такого порядку зарахування, які сторони погодили до перебування відповідача у процедурі банкрутства, суд оцінює критично.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до пп. 11.3.,11.5.,11.6. Договору
за квітень 2025 року Позивач надав:
для здійснення платежу за 1 декаду - рахунок-фактуру №ДУ-0058738/2394-03015-ПД від 15.04.2025 на плановий обсяг 8 545,489 МВт·год на суму 1 014 896,46 грн. з ПДВ, що, відповідно до п. 3.5. Договору, мав бути оплачений до 18.04.2025 року;
для здійснення платежу за 2 декаду - рахунок-фактуру № ДУ-0059470/2394-03015-ПД від 24.04.2025 на плановий обсяг 8 454,955 МВт·год на суму 1 004 144,28 грн. з ПДВ, що, відповідно до п. 3.5. Договору, мав бути оплачений до 28.04.2025 року;
для здійснення платежу за 3 декаду - рахунок-фактуру № ДУ-0060204/2394-03015-ПД від 05.05.2025 на плановий обсяг 9 322,002 МВт·год на суму 1 107 118,25 грн. з ПДВ, що, відповідно до п. 3.5. Договору, мав бути оплачений до 08.05.2025 року.
за травень 2025 року Позивач надав:
для здійснення платежу за 1 декаду - рахунок-фактуру №ДУ-0061695/2394-03015-ПД від 14.05.2025 року на плановий обсяг 7 447,017 МВт·год на суму 884 437,52 грн. з ПДВ, що, відповідно до п. 3.5. Договору (з урахуванням вимог ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України), мав бути оплачений до 19.05.2025 року;
для здійснення платежу за 2 декаду - рахунок-фактуру №ДУ-0062435/2394-03015-ПД від 25.05.2025 на плановий обсяг 7 782,108 МВт·год на суму 924 234,28 грн. з ПДВ, що, відповідно до п. 3.5. Договору, мав бути оплачений до 28.05.2025 року;
для здійснення платежу за 3 декаду - рахунок-фактуру №ДУ-0063174/2394-03015-ПД від 05.06.2025 року на плановий обсяг 6 674,655 МВт·год на суму 792 708,73 грн. з ПДВ, що, відповідно до п. 3.5. Договору (з урахуванням вимог ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України), мав бути оплачений до 10.06.2025 року.
В свою чергу відповідач оплатив виставлені рахунки
за квітень 2025 року відповідно до таких платіжних інструкцій № 1045 від 22.04.2025 року на 1 014 896, 46 грн; № 1071 від 25.04.2025 року на 1 004 144,28 грн ; № 1214 від 08.05.2025 року на 1 107 118,25 грн;
за травень 2025 року відповідно до таких платіжних інструкцій № 1283 від 16.05.2025 року на 884 437,52 грн ; № 1408 від 28.05.2025 року на 924 234,28 грн ; № 1525 від 06.06.2025 року на 792 708,73 грн.
За таких обставин, суд встановив, що станом на 30.06.2025 заборгованість за надані послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління в період з квітня 2025 року до травня 2025 року відсутня.
Відповідно до ст.15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У розумінні зазначених приписів суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Процесуально-правовий зміст захисту права полягає у тому, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ст.4 ГПК України).
Враховуючи викладене вище, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004 поняття "охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Оскільки, правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, право на позов у особи виникає після порушення відповідачем її права, у зв'язку з чим таке право підлягає захисту.
Порушення права чи охоронюваного законом інтересу повинне мати об'єктивний характер і виражатися в позбавленні або зменшенні обсягу певних благ особи, права чи інтереси якої порушено, певних благ, які вона мала до порушення або справедливо очікувала набути у майбутньому.
Суд звертає увагу на те, що завданням правосуддя є захист охоронюваних законом прав та інтересів осіб.
В постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.10.2019 у справі № 910/6642/18 зроблений висновок про стадійність захисту права, зокрема вказано на те, що під час вирішення господарського спору суд з'ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорення відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.
Отже, відсутність порушеного права в позивача зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин.
Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, дійшовши висновку про безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Суд здійснивши оцінку поданих доказів та системний аналіз правових норм, які належать до застосування до спірних правовідносин, дійшов висновку про недоведеність позивачем порушення його прав та законних інтересів.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
За змістом ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище регулюються ЗУ "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 № 2019-VІІІ (надалі - Закон № 2019-VIII).
В ст. 4 ЗУ "Про ринок електричної енергії" визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договори про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
Диспетчерське управління - оперативно-технологічне управління об'єднаною енергетичною системою України із забезпеченням надійного і безперебійного постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог енергетичної безпеки (п. 18 ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про ринок електричної енергії").
Оператор системи передачі - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п. 55 ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про ринок електричної енергії").
Відповідно до п. 40 ч. 1 ЗУ "Про ринок електричної енергії" користувачі системи передачі/розподілу (далі - користувачі системи) - фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці, або юридичні особи, які відпускають або приймають електричну енергію до/з системи передачі/розподілу або використовують системи передачі/розподілу для передачі/розподілу електричної енергії.
Згідно розділу ХІ Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309, послуги з передачі електричної енергії та з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління надаються на договірних засадах на основі типових договорів згідно з порядком, визначеним цим Кодексом.
Діяльність на ринку електричної енергії без укладення договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління у випадках, передбачених цим Кодексом, не допускається (абз. 2 п. 1.3. розділу ХІ Кодексу системи передачі).
Приписами ч. 1ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Боржник який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом (ст.625 Цивільного кодексу України).
Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Висновок суду.
Враховуючи спеціальний правовий режим у якому перебуває з 13.08.2024 року ТОВ "Костанза", застосування спеціальних норм законодавства для врегулювання правовідносин за участю останнього, момент виникнення грошового зобов"язання та зарахування кредитором отриманих коштів від боржника в оплату виконання зобов"язань на які поширена дія мораторію, а також систематичну оплату послуг які надаються та встановлення факту відсутності заборгованості станом на день звернення з позовом до суду, з метою дотримання балансу ведення господарської діяльності сторін, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості.
За вказаних обставин, заяви позивача про закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України не належать до задоволення.
Суд враховуючи умови договору, строки оплати заборгованості та межі позовних вимог перевірив правильність нарахування позивачем 3% річних, які згідно з арифметичним розрахунком, проведеним судом менші за суму заявлену позивачем до стягнення, тому суд задовольняє вимоги щодо стягнення 3% річних в сумі 25 грн 90 коп.:
на борг за лютий 2025 року в сумі 2971 грн 12 коп. за період 18.03.2025 до 16.04.2025;
на борг за березень 2025 року в сумі 3919 грн 92 коп. (2971 грн 12 коп. + 948 грн 80 коп.) за період з 17.04.2025 до 16.05.2025;
на борг за квітень 2025 року в сумі 5156 грн 24 коп. (3919 грн 92 коп.+ 1236 грн 32 коп.) за період з 17.05.2025 до 06.06.2025 (розрахунок додається).
Суд також перевірив правильність нарахування позивачем інфляційних втрат, які згідно з арифметичним розрахунком, проведеним судом менші за суму заявлену позивачем до стягнення, тому задовольняє вимоги щодо стягнення інфляційних втрат в сумі 71 грн 76 коп. (розрахунок додається).
В решті суми нарахованих 3% річних та інфляційних втрат належить відмовити.
За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 25 грн 90 коп. та 71 грн 76 коп. інфляційних втрат.
Судові витрати.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в сумі 64 672 грн 46 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №АУ-4903 від 26 червня 2025 року.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд враховуючи часткове задоволення позовних вимог судовий збір в сумі 01 грн 17 коп. покладає на відповідача. Судовий збір в сумі 64 671 грн 28 коп. - на позивача.
Керуючись ст. 8, 124 Конституції України, статтями 2, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
частково задовольнити позов Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Костанза"
про стягнення заборгованості в сумі 5 389 371 грн 65 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Костанза", вул.Велика Васильківська, буд.114, офіс 1, м.Київ, 03150 (код 39822094) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", вул. Симона Петлюри, буд. 25, м. Київ, 01032 (код 00100227) 25 (двадцять п"ять ) грн 90 коп. 3% річних та 71 (сімдесят одну) грн 76 коп. інфляційних втрат, а також 01 (одну ) грн 17 коп. судового збору.
Відмовити у задоволенні позову в частині стягнення 5 256 571 (п"ять мільйонів двісті п"ятдесят шість тисяч п"ятсот сімдесят одна) грн 86 коп. основної заборгованості, 45 511 (сорок п"ять тисяч п"ятсот одинадцять) грн 92 коп. 3% річних та 87 190 (вісімдесят сім тисяч сто дев"яносто ) грн 21 коп. інфляційних втрат.
Судовий збір в сумі 64 671 ( шістдесят чотири тисячі шістсот сімдесят одна) грн 28 коп. покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 19.12.2025
Суддя Т. В. Максимів