19.12.2025 Справа № 908/3688/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Черкаського Володимира Івановича, розглянувши матеріали
За позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю “АПТЕКА № 226» (пр. Інженера Преображенського, 27, м. Запоріжжя, 69114, ідентифікаційний код юридичної особи 23788835, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)
до відповідача - Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 44118663, Е-mail: zp.official@tax.gov.ua, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - арбітражний керуючий Вернигора Володимир Петрович (має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)
про визнання противоправними та скасування податкового повідомлення-рішення
в межах провадження у справі № 908/83/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “АПТЕКА № 226» (пр. Інженера Преображенського, буд. 27, м. Запоріжжя, 69114, код ЄДРПОУ 23788835, ел. пошта aptekan226@gmail.com, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)
Розпорядник майна - Вернигора Володимир Петрович (поштова адреса: а/с 4813, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)
Без участі представників сторін
09.12.2025 до системи “Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю “АПТЕКА № 226» надійшла позовна заява від 09.12.2025 (вх. № 4086/08-07/25 від 10.12.2025) до відповідача - Головного управління ДПС у Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - арбітражний керуючий Вернигора Володимир Петрович про визнання противоправними та скасування податкового повідомлення-рішення, в кій просить суд:
1. Керуючись вищенаведеними приписами ст. 8 ЗУ “Про судовий збір», враховуючи вищевикладені фактичні обставини, звільнити у повному обсязі Позивача - ТОВ “Аптека № 226» від сплати судового збору за подання цієї позовної заяви.
2. У випадку якщо судом буде залишено без задоволення вищезазначене клопотання про звільнення Позивача від сплати судового збору, надати Позивачеві - ТОВ “Аптека № 226» відстрочку у сплаті судового збору за подання цієї позовної заяви на максимально можливий строк, визначений Законом.
3. Керуючись принципом офіційного з'ясування обставин справи, витребувати від Відповідача - Головного управління державної податкової служби у Запорізькій області усі матеріали пов'язані з ухваленням оскарженого рішення Відповідача (засвідчені копії).
4. За результатами розгляду справи по суті:
4.1. Визнати протиправним та скасувати у повному обсязі - вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № Ю 44068-0801 від 24.11.2025 року, складену Відповідачем - Головним управлінням державної податкової служби у Запорізькій області (Код ЄДРПОУ: 44118663) за яким донараховано Позивачеві - Товариству з обмеженою відповідальністю “Аптека № 226» (Код ЄДРПОУ 23788835) грошове зобов'язання, а саме - недоїмку зі сплати зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - на суму 5 297, 81 гривень;
4.2. Судові витрати пов'язані із розглядом справи покласти на Відповідача у повному обсязі.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.12.2025 наведену вище позовну заяву визначено судді Черкаському В.І., в провадженні якого перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “АПТЕКА № 226». У справі триває процедура розпорядження майном, повноваження розпорядника майна виконує арбітражний керуючий Вернигора Володимир Петрович.
Суд розцінює подану позовну заяву ТОВ ““АПТЕКА № 226» як заяву, яка має розглядатися в межах провадження у справі № 908/83/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “АПТЕКА № 226».
Розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “АПТЕКА № 226» суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Виходячи з положень ч. 6 ст. 12 Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законодавства про банкрутства.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.
Статтями 162 та 164 Господарського процесуального кодексу України встановлені вимоги щодо форми і змісту позовної заяви та додатків до неї.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» - судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно положень пп. 3 п. 21 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру установлена у розмірі: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру у розмірі - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено у 2025 році прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3 028, 00 гривень.
У прохальній частині позовної заяви позивачем заявлено вимогу майнового характеру, то відповідно позивачу слід сплатити 1,5 % х 3 028, 00 грн. = 7 946,71 грн.
Оскільки позовна заява ТОВ “АПТЕКА № 226» подана через систему “Електронний суд», а при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою ст. 4 Закону України “Про судовий збір» в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, то відповідно позивачу слід сплатити 6 357, 37 грн. судового збору.
ТОВ “АПТЕКА № 226» до своєї позовної заяви від 09.12.2025 (вх. № 4086/08-07/25 від 09.01.2025) не додано докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У прохальній частині позовної заяви позивач просить суд звільнити у повному обсязі Позивача - ТОВ “Аптека № 226» від сплати судового збору за подання цієї позовної заяви.
Розглянувши позовну заяву в частині звільнення позивача від сплати судового збору у повному обсязі, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України “Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Приписи вказаної вище норми права передбачають право суду, з урахуванням майнового стану сторони, відстрочити або розстрочити сплату судового збору лише за наявності викладених вище умов, тоді як законодавець, застосувавши конструкцію “суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.03.2021 у справі № 912/3514/20.
Так, з системного аналізу змісту ст. 8 Закону України “Про судовий збір» вбачається, що положення пунктів 1 та 2 ч. 1 вказаної статті не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону “Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Також судом враховано правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 08.05.2020 у справі № 917/1423/19, де зазначено, що перебування боржника в процедурі банкрутства не є підставою для звільнення від сплати судового збору чи відстрочення сплати судового збору.
Враховуючи положення ст. 129 Конституції України, а також положення статті 5 Закону України “Про судовий збір», господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні відстрочення чи звільнення від сплати судового збору.
Таким чином, положеннями ст. 8 Закону України “Про судовий збір» не передбачено можливості звільнення від сплати судового збору чи відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви з підстав викладених у позовній заяві.
Виходячи з положень вищевказаного Закону, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору, враховуючи майновий стан заявника, який останній повинен довести суду, надавши відповідні докази, згідно з приписами ст. 164 ГПК України.
Отже, сторона повинна навести доводи і надати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
З огляду на викладене, беручи до уваги те, що позивач не підпадає під категорію осіб, яким суд, враховуючи майновий стан, може своєю ухвалою за їх клопотанням звільнити від сплати судового збору, а позов не спрямований на захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, а також не надання суду доказів про майновий стан позивача, позовна заява від 09.12.2025 (вх. № 4086/08-07/25 від 09.01.2025) в частині звільнення позивача від сплати судового збору у повному обсязі не підлягає задоволенню.
Відмова у задоволенні позовної заяви в частині звільнення від сплати судового збору у цій справі не може вважатися обмеженням доступу до суду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Саме по собі посилання скаржника на неможливість сплатити судовий збір у зв'язку з негативним фінансовим станом та інші наведені у позовній заяві обставини, не є підставою для звільнення від сплати судового збору в силу приписів статті 8 Закону України “Про судовий збір».
Відповідно до ч. ч. 1 та 2 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Частинами 3 та 4 ст. 174 ГПК України передбачено, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо необхідності залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “АПТЕКА № 226» від 09.12.2025 (вх. № 4086/08-07/25 від 10.12.2025) до відповідача - Головного управління ДПС у Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - арбітражний керуючий Вернигора Володимир Петрович про визнання противоправними та скасування податкового повідомлення-рішення без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків терміном 5 днів з дня отримання вказаної ухвали, шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 6 357, 37 грн.
Слід звернути увагу позивача на те, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись ст. ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 162, 164, 172, 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “АПТЕКА № 226» від 09.12.2025 (вх. № 4086/08-07/25 від 09.01.2025) залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків терміном 5 днів з дня отримання вказаної ухвали, шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 6 357, 37 грн.
Позовну заяву від 09.12.2025 (вх. № 4086/08-07/25 від 09.01.2025) в частині звільнення позивача від сплати судового збору у повному обсязі залишити без задоволення.
Роз'яснити позивачу, що при невиконанні вимог даної ухвали, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Копію ухвали надіслати позивачу (до електронного кабінету).
Ця ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 19.12.2025 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ